Пошукова робота:
Зміст
1. Планування розвитку промисловості та окремих її галузей
2. Методи розрахунку обсягу виробництва продукції та обґрунтування використання виробничих потужностей промисловості України
3. Планування розвитку сільськогосподарського виробництва та обчислення його обсягів. Основні напрямки інтенсифікації аграрної сфери.
4. Особливості планування обсягів виробництва в будівництві, на транспорті зв'язку та в інших галузях економіки
Список використаної літератури
Планування розвитку промисловості та окремих її галузей
Промисловість — це високорозвинута й провідна галузь матеріального виробництва. Від рівня її розвитку, і зокрема, такої галузі, як машинобудування, залежить технічне переозброєння та інтенсифікація всіх галузей економіки, підвищення добробуту народу, зміцнення обороноздатності країни. Цим і визначається особлива роль промисловості в розвитку й підвищенні ефективності всієї економіки держави.
Промисловість — це галузь, яка виробляє всю сукупність знарядь праці, переважну частину предметів праці та предметів споживання. При цьому виготовлені засоби виробництва й товари народного споживання постійно вдосконалюються та оновлюються, розширюється номенклатура нових, більш досконалих знарядь праці, нових видів сировини, матеріалів, палива, енергії. Будучи високорозвинутою й добре організованою галуззю, промисловість є матеріальною основою всього суспільного виробництва, їй належить визначальна роль у перебудові та індустріалізації сільського господарства. Забезпечуючи його технікою, будівельними матеріалами, мінеральними добривами та іншими видами продукції, промисловість сприяє розвитку та підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.
Промисловість визначає масштаби й темпи розвитку інших галузей матеріального виробництва — транспорту та зв'язку, будівництва, торгівлі та громадського харчування, заготовок, матеріально-технічного забезпечення. За ознаками впливу на предмет праці галузі та підгалузі промисловості поділяються на видобувні й обробні. Головна роль планування розвитку промисловості визначається розробкою цілей розвитку виробництва та шляхів і засобів їх досягнення. З допомогою системи планування здійснюється врахування вимог економічних законів у практиці керівництва розвитком промисловості. Планування пов'язує всі галузі промисловості в цілісну виробничо-економічну систему.
Планування, як основна ланка в системі господарського управління промисловістю, має забезпечити:
1) комплексне вирішення економічних і соціальних проблем, концентрацію сил і ресурсів на виконання найважливіших загальнодержавних програм, не допускаючи вузькогалузевого підходу до розробки планів;
2) прискорене впровадження у виробництво науково-технічних досягнень, спрямованих на підвищення продуктивності праці, збільшення обсягів і підвищення якості продукції;
3) раціональне використання виробничих фондів, трудових і фінансових ресурсів; посилення режиму економії та скорочення виробничих витрат у галузях промисловості й економіки в цілому;
4) правильне визначення пріоритетів у розвитку галузей і економічних районів з метою досягти прогресивних зрушень у міжгалузевих і внутрішньогалузевих пропорціях; підвищити ефективність використання ресурсів;
5) накопичення матеріальних і фінансових резервів, необхідних для пропорційного та збалансованого розвитку економіки.
Вихідними даними для планування розвитку промисловості є потреба в промисловій продукції, державні контракти, довгострокові стабільні економічні нормативи й ліміти, їх конкретний перелік установлюється законами України й постановами Кабінету Міністрів України.
Планові цифри мають відображати суспільні потреби в продукції та мінімальні рівні ефективності виробництва. Вони включають показники виробництва продукції (робіт, послуг) у вартісному виразі: прибуток (доход), валютну виручку, рівень ефективності, у тому числі продуктивність праці, фонд споживання, показники розвитку виробництва й соціальної сфери.
Суспільство має потреби, задоволення яких необхідне для його життєдіяльності й безпеки: економічної незалежності, обороноздатності, вирішення завдань соціального забезпечення, постачання продуктів харчування та ін. Ці потреби носять пріоритетний характер з точки зору черговості їх задоволення, і суспільству потрібна гарантія їх забезпечення. З цією метою введено державні контракти. Вони можуть надаватися підприємствам безпосередньо або на конкурсній основі. Останнє означає, що державний контракт буде надано тому підприємству, яке забезпечить найкращі умови його виконання з погляду якості, термінів і ціни. Зацікавленість підприємств у державних контрактах пов'язана зі стабільністю їх матеріально-технічного забезпечення й фінансування (що для України є надзвичайно важким, а інколи нерозв'язним завданням).
Технологія підготовки плану розвитку промисловості така. Підприємства складають і затверджують плани самостійно, попередньо провівши підготовчу роботу з укладення договорів на поставку продукції споживачам і на отримання матеріально-технічних ресурсів під виробничу програму.
У процесі розробки планів міністерства й відомства використовують економічні стимули, орієнтують підприємства на виконання завдань державної ваги за умови дотримання інтересів трудових колективів. Таким чином досягається узгодженість планів підприємств, внутрішньогалузевих та міжгалузевих поставок по кооперації, збалансованість планів. Великого значення набуває при цьому досягнення забезпеченості планів виробництва продукції необхідними матеріалами, сировиною, комплектуючими виробами, трудовими ресурсами та ін.
Методи розрахунку обсягу виробництва продукції та обґрунтування використання виробничих потужностей промисловості України
У проекті перспективного плану мають бути визначені й обґрунтовані головні завдання розвитку промисловості та її галузей, які повинні базуватися на досягненнях науково-технічного прогресу — основи підвищення технічного рівня продукції, поліпшення структури виробництва, упровадження передової технології та підвищення рівня використання виробничих ресурсів.
План розвитку промисловості має бути скоординований з програмами щодо вирішення основних міжгалузевих проблем. Важливим завданням розробки плану є забезпечення збалансованості показників і розділів плану, узгодження виробництва з ресурсами, обґрунтування намічених шляхів і термінів вирішення конкретних економічних, науково-технічних і соціальних проблем планованого періоду.
Плани розвитку промисловості розробляються комплексно з необхідними розрахунками й обґрунтуваннями, які включають такі взаємопов'язані розділи: виробництво продукції в натуральному та вартісному виразі; розвиток науки й техніки; виробничі потужності, основні фонди та інвестиції; продуктивність праці та кадри; матеріальні витрати; комплексні програми вирішення важливих міжгалузевих проблем; охорона природи й раціональне використання природних ресурсів; розміщення промисловості та проведення оптимізаційних розрахунків розвитку й розміщення виробництва; зовнішньоекономічні зв'язки.
У план виробництва продукції закладаються необхідні умови для оптимального функціонування галузі (підгалузі) промисловості: номенклатура й асортимент продукції, які забезпечать найкраще використання основних фондів; установлені раціональні господарські зв'язки зі споживачами продукції. На основі показників плану виробництва продукції виконуються найважливіші розрахунки інших розділів плану. Від показників обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) залежить кількість ресурсів, які будуть споживатися, їх склад і структура. Наявність плану з номенклатури та асортименту визначає рівень спеціалізації та кооперування, ступінь завантаження устаткування, використання виробничих потужностей і основних фондів. Показники обсягу виробництва є тією вихідною інформацією, на основі якої розраховуються чисельність промислово-виробничого персоналу, фонд заробітної плати, потреба в матеріально-технічних ресурсах та ін.
З показниками обсягу виробництва безпосередньо пов'язані найважливіші якісні показники, які служать для оцінки виробництва: продуктивність праці, фондовіддача, витрати на 1 грн. виготовленої продукції тощо.
План виробництва й реалізації продукції складається з трьох основних підрозділів: виробництво й реалізація продукції в натуральному та вартісному виразі, зміни залишків нереалізованої продукції, баланс виробничих потужностей і їх використання.
Під час визначення обсягу виробництва промислової продукції використовуються такі вихідні дані: портфель замовлень і господарські договори; виявлений або прогнозований попит на продукцію; залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планованого періоду; перспективний план розвитку галузі та підприємств; розрахунки з використання виробничих потужностей і основних фондів; уведення в дію основних фондів, виробничих потужностей і їх освоєння; заходи з підвищення ефективності виробництва й поліпшення якості продукції.
Планування обсягів і структури виробництва базується на визначенні потреби економіки в промисловій продукції і розробці варіантів її задоволення з урахуванням взаємозамінності виробів. Потреба в продукції виробничого призначення обґрунтовується прогресивними нормами її витрат і передбаченими обсягами виробництва та капітального будівництва.
Потреба в експортній продукції розраховується на основі діючих довгострокових угод з урахуванням подальшого розвитку економічних стосунків із зарубіжними державами. При цьому необхідно передбачити розширення виробництва експортоспроможної продукції.