Основними пріоритетами розвитку двосторонніх відносин на майбутнє для МЕРКОСУР є: використання досвіду ЄС у здійсенні інтеграційних процесів у рамках цієї організації; залучення європейського капіталу в економіку країн даного угруповання; створення зони вільної торгівлі між двома угрупованнями; скорочення зовнішнього боргу та вирішення різних економічних проблем за рахунок надання європейськими країнами кредитів.
Сьогодні проходять переговори щодо співробітництва. Переговори з приводу угоди про вільну торгівлю між ЄС і МЕРКОСУР були відновлені в травні, після того, як протягом шести років фактично була заморожена робота над цим масштабним міжрегіональним інтеграційним проектом, що стартував ще в середині дев'яностих років минулого століття. Примітно, що переговори були відновлені за ініціативою європейців. У принципі угода могла б стати основою найбільшої в світі зони вільної торгівлі, яка нараховує в цілому 750 млн споживачів.
Однак сільгоспвиробники Франції, Ірландії, Польщі та ще ряду країн Європи серйозно побоюються конкуренції з боку південно-американців. Ці побоювання не можна назвати безпідставними, адже країни МЕРКОСУР / в першу чергу Аргентина і Бразилія / по таких позиціях, як м'ясо, зернові і бобові, цукор, етанол займають верхні рядки у рейтингах найбільших світових виробників. Зі свого боку південноамериканці також не в захваті від перспективи зіткнутися на внутрішніх ринках з продукцією європейських фермерів, які користуються масштабними державними дотаціями.
У зв'язку з цим доречно згадати, що на початку липня Аргентина дефакто наклала обмеження на імпорт продовольства з Європи, і це ледь не призвело до зриву раунду торговельних переговорів, які велися в той момент в Буенос-Айресі у форматі МЕРКОСУР-ЄС. Причому обмеження на імпорт з Європи були введені якимось внутрішнім відомчим розпорядженням по митниці.
За даними Євростату / офіційної статистичної служби ЄС /, сьогодні Бразилія виступає в ролі самого великого партнера європейців в Південній Америці взагалі і в МЕРКОСУР, зокрема. Європейський експорт до Бразилії склав в минулому році 21,5 млрд євро. При цьому імпорт бразильських товарів країнами ЄС у цей період досяг 25600 млн євро. Так що Бразилія вельми впевнено утримує позитивний торговельний баланс з європейцями.
Висновок
На сьогодні МЕРКОСУР залишається одним з найбільших інтегрованих ринків Латинської Америки, який об’єднує країни з майже 200 мільйонним населенням, з сукупним ВВП більше ніж 1 трильйон доларів США. На долю цього об’єднання припадає 40% прямих іноземних інвестицій (від усього об’єму, що надходить до Південної Америки), 60% сукупного товарообігу та 33% зовнішньої торгівлі.
Не дивлячись на масу позитивних здобутків, МЕРКОСУР страждає від тих самих проблем, які гальмують розвиток майже усіх інтеграційних об’єднань «третього світу».
Головні з них – неоднорідність країн-учасників та відносно низький рівень їхнього економічного розвитку. В межах МЕРКОСУР крупні та відносно стабільні нові індустріальні країни Бразилія та Аргентина намагаються інтегруватися з більш слабкими Парагваєм та Уругваєм. Створення єдиних умов промислової конкуренції призводить до того, що більш слабкі Парагвай та Уругвай ризикують опинитися в ролі підпорядкованих більш розвиненим сусідам. Тому для них постійно зберігаються деякі винятки з правил лібералізації торгівлі. Однак, все одно в невеликих країнах Південного конусу зберігається ситуація, коли в ці країни збуваються товари, які складно експортувати в більш розвинені країни. Однак, в той самий час участь Парагваю таУругваю у цьому об’єднанні приносить свою користь.
Література
1. Шишков Ю. Интеграционные процессы на пороге XXI века. Почему не интегрируются страны СНГ. – М.: Деловая литература, 2001.
2. Вісник донецького університету, сер. Б: гуманітарні науки, вип.1, 2008, УДК 94 (4): 94 (728), А.В.Бредіхин, В.М.Завадський, «ЕС та МЕРКОСУР: історія створення та розвиток співробітництва.»
3. http://www.economy.gov.ru/minec/activity/sections/foreigneconomicactivity/economic_organization/merkosyr
4. http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/ekonomika_i_pravo/MERKOSUR.html
5. http://www.imperiya.by/economics2-8218.html