Негативні наслідки глобалізації - це результат сучасного бурхливого розвитку і непідготовленості суспільства до її регулювання. Викликана ринковими силами, сама по собі вона не забезпечує ні справедливості, ні соціального прогресу, ні усування нерівності і вимагає великої відповідальності як від національних урядів, так і від міжнародних інститутів щодо відвернення негативних наслідків.
Україні пртаманні риси та особливості національного розвитку, що роблять перехід до постіндустріальної системи більш тривалим та болісним, поєднаним із значним зниженням добробуту населення. За основними економічними показниками і за деякими показниками глобалізаційних зв’язків Україна помітно поступається не тільки розвинутим країнам з перехідною економікою Центральної Європи, а й країнам балканської групи (див. табл. у додатках). Однак в Україні, на думку науковців, і сьогодні є економічні передумови, необхідні для впровадження центральноєвропейської моделі розвитку, - потужна економіка, успіхи в проведенні малої приватизації, відносно стійка валюта, дешева і кваліфікована робоча сила, природні багатства тощо.
Економічні аспекти є лише одним компонентом результатів глобалізації, яка має наслідки і неекономічного характеру, пов’язані із величезними ризиками, потенційними витратами і навіть можливістю катастрофи. Однією із таких сфер є сфера безпеки, де глобалізаційні процеси можуть спричинити виникнення конфліктів. Інша сфера - це політичні кризи, що можуть перерости із локальних на великомасштабні події, а якщо їх вчасно не позбутися, то спричинити катастрофу. Третьою сферою може стати екологія та охорона здоров’я. Глобальні взаємозв’язки сповнені стихійними лихами, пов’язаними, наприклад, із загальним потеплінням та зміною клімату, широкомасштабними епідеміями.
Тоді яким же може бути "чистий" результат глобалізації, якщо враховувати усі її плюси та мінуси? Відповідь на це запитання залежить від характеру світової системи. Якщо світ сповнений конфліктами, то глобалізація буде мати, мабудь, абсолютно негативні наслідки. І навпаки, якщо світ прагне до співпраці, глобалізація принесе виключно позитивні результати. Завдання полягає в тому, щоб в умовах посилення глобалізаційних процесів створити таку світову систему, яка дозволила б дістати від глобалізації максимально позитивний ефект, знизивши до мінімуму втрати. Основою такої системи може стати співробітництво між країнами та динамічні інновації у цій сфері, включаючи формування міжнародних інститутів. Отже, все більш потрібною стає праця економістів-аналітиків, здатних приймати правильні рішення у процесі глобалізації.
Список використаної літератури
1. Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. - М.: Маркетинг, 2000.
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ. вузів. - К.: Знання, 1999.
3. Весь мир: энцикл. справ. - Минск: Литература, 1998.
4. Дахно І. І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2000.
5. Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001.
6. Евстигнеев В. Р. Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный систематизированный анализ. - М.: Наука, 1997.
7. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. - М.: Междунар. отношения, 2000.
8. Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика: Учебник. - М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 2008.
9. www.aglobal.ru.
10. www.antiglobal.kiev.ua.
11. www.antiglobalism.net.ua.