Під впливом національного кооперативного руху та внутрішньої кооперативної політики, яку проводить Укоопспілка, значно посилилось кооперативне співробітництво, зміцнилась організаційна єдність споживчої кооперації.
За ініціативою та активною участю Укоопспілки суттєво оновлена правова база: прийнято Закон України "Про кооперацію'', підготовлені зміїні й доповнення до Закону України "Про споживчу кооперацію", вдосконалюється нормативна база, вносяться зміни й доповнення до статутів кооперативних підприємств і організацій. У цілому правовий захист споживчої кооперації значно покращився.
Напрями формування і розвитку соціально-орієнтованої кооперативної системи та підвищення її економічної ефективності визначені ХІХ з’їздом споживчої кооперації України, який відбувся у березні 2004 року.
Основні показники діяльності споживчої кооперації в 2004 році підтверджують подальше поступове закріплення позитивних тенденцій у розвитку системи. В цілому по Укоопспілці досягнуто приросту роздрібного товарообороту, обсягів заготівель сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання та надання населенню платних послуг. Кримспоживспілка і всі облспоживспілки закінчили рік без збитків.
Проте реально оцінюючи ситуацію, слід визнати, що далеко не всі суб'єкти господарювання системи використовують наявні резерви і можливості для збільшення обсягів діяльності та підвищення ефективності господарювання. В окремих кооперативних організаціях приріст оборотів значною мірою пов'язаний з інфляцією, зростанням цін на товари і послуги, а прибутки отримані не за рахунок основної діяльності.
Стан справ у системі, динаміка політичних, економічних і соціальних процесів, щовідбуваються нині в державі, вимагають впровадження нових підходів до організації роботи, диверсифікації господарської діяльності на базі прогресивних технологій, ринкових методів та конкурентних механізмів господарювання.
Розглянемо більш детально на основних результатах роботи основних галузей споживчої кооперації.
Торгівля. В 2004 році в цілому по системуроздрібний товарооборот зріс на 6% і становив майже„2,2 мільярда гривень. Зростання обсягів продажу товарів народного споживання у порівняних них цінах забезпечили усі споживспілки, за винятком Миколаївської, Сумської та Чернігівської. Лише Вінницька, Житомирська і Кіровоградська облспоживспілки досягли вищих темпів приросту товарообороту порівняно із загальнообласними показниками, інші споживспілки дещо втрачають свої позиції на споживчому ринку регіонів.
Для зміни становища на краще необхідно домогтися суттєвого підвищення конкурентоспроможності торговельної мережі, забезпечити безумовне виконання рішень XIX з'їзду споживчої кооперації України та програм розвитку галузі торгівлі, розроблених кооперативними організаціями у регіонах.
З урахуванням загострення конкуренції, поглиблення ринкових процесів та подальшої глобалізації економіки мам потрібно своєчасно приймати виважені рішення та сповна реалізовувати упереджувальні заходи.
Мова йде, перш за все, про прискорену модернізацію об'єктів торгівлі, оновлення їх внутрішнього і зовнішньо вигляду, технічне переоснащення та забезпечення широким асортиментом товарів, тобто створення розгалуженої мережі конкурентоспроможних магазинів. Досвід організації такої мережі в системі уже напрацьовано. Нині діє дві тисячі сучасних роздрібних торгових об'єктів, в тому числі 200 кооперативних маркетів, з яких майже половина відкриті минулого року. Активно працюють у цьому напрямку кооператори Тернопільської, Рівненської, Львівської, Черкаської, Чернігівської та ряду інших областей.
Так, у місті Теребовля на Тернопільщині вже півтора роки працює супермаркет, місячний товарооборот якого сягає півмільйона гривень. Нещодавно в приміщенні колишнього універмагу відкрито супермаркет у селищі Царичанка Дніпропетровської області, який щомісяця реалізує товари народного споживання майже на 600 тис. гривень.
У цих об'єктах торгівлі запроваджено прогресивну технологію обслуговування, сучасне холодильне і торговельне обладнання. Налагоджено комп'ютерний облік руху товарів і готівки. Споживачам щоденно пропонується до 10 тис. найменувань товарів.
Заслуговує на увагу практика відкриття сучасних об'єктів торгівлі у невеликих сільських поселеннях. Вже більше рокупрацює маркет в селі Лемеші на Чернігівщині, в якому проживає шістсот осіб. Оборот цього об'єкту зріс з 10 до 60 тис. гривень на місяць. Аналогічні сучасні об'єкти торгівлі створені та успішно працюють у невеликих селах Житомирської, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Харківської, Чернівецької областей.
Водночас не можутьзадовольнити темпи модернізації роздрібної мережі в Закарпатській, Волинській,Івано-Франківській, Сумській та деякихінших споживспілках. Враховуючи вимоги сьогодення перед системою, правліннями споживспілок і споживчих товариств стоїть нагальне завдання — у найближчі п'ять років запровадити сучасні технології обслуговування споживачів в усій кооперативній торговій мережі.
Для ефективного функціонування сучасних магазинів слід докорінно перебудувати роботу торгового апарату. Спрямувати його зусилля на забезпечення повного циклу комерційних і торгово-технологічних процесів. Йдеться про щоденну копітку роботу з питань вивчення попиту, формування асортименту і організації завозу товарів, ціноутворення, впровадження прийнятних методів обслуговування покупців, тобто здійснення комплексу маркетингових операцій.
Ефективна діяльність торгової мережі як маркетів, так і звичайних сільських магазинів, неможлива без дієздатної власної оптової ланки. Це підтверджується результатами роботи галузі торгівлі в Житомирській", Кіровоградській і Рівненській облспоживспілках. За останні роки тут частка оптового обороту в роздрібному зросла в 5—10 разів і перевищує 30 відсотків. У цих регіонах стабільно нарощуються обсяги роздрібного товарообороту, галузь торгівлі працює з прибутками. Проте відродження роботи кооперативного опту в цілому по системі відбувається ще повільно.
Питома вага опту в загальному роздрібному товарообороті споживчої кооперації складає лише 14 відсотків. Значна кількість кооперативних організацій і підприємств продовжують здійснювати закупівлю товарів у позасистемних посередників. Це суттєво знижує рівень торгових надбавок, а в кінцевому підсумку й доходи системи.
Надалі цього допускати не можна. Формування ресурсів та централізовану доставку, щонайперше, продовольчих товарів необхідно здійснювати з оптових баз райспоживспілок і районних споживчих товариств, філій та складів-магазинів міжрайонних баз. Централізовано повинна надходити до наших магазинів також продукція кооперативних заготівельних і виробничих підприємств. Це повинно статинепорушним правилом для всіх працівників системи.
З урахуванням підвищення купівельної спроможності сільського населення серйозної уваги заслуговує організація постачання і торгівлі непродовольчими товарами. Нині їх питома вага в загальному товарообороті надто низька І становить лише 13 відсотків, а в Кіровоградській, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській і Чернігівській облспоживспілках — від 5 до 9 відсотків.
Це вимагає від правлінь Кримспоживспілки та облспоживспілок спрямувати роботу універсальних і міжрайонних баз, кооперативних організацій на розвитокторгівлі товарами складно-технічного асортименту, будівельними матеріалами і меблями, господарськими, канцелярськими і шкільно-письмовими товарами, друкованою продукцією, культспорттоварами, мийними засобами та іншими виробами, що користуються попитом населення.
Постає завдання повною мірою використати можливості для розширення прямих зв'язків безпосередньо з товаровиробниками, укладення угод з промисловими підприємствами на виконання оптовими базами дилерських функцій з реалізації виробленої ними продукції. Водночас розширити мережу магазинів з торгівлі непродовольчими товарами, визначити дляних асортимент та забезпечити його дотримання, організувати торгівлю за замовленнями населення, в кредит, доставку товарів споживачам.
Громадське харчувань. В 2004 році в його розвитку відбулися певні позитивні зрушення. Так, досягнуто зростання обсягу товарообороту, випуску власної продукції, питома вага якої становить майже 60 відсотків загального товарообороту галузі. Здійснена реконструкція та переоснащення майже 250 закладів громадського харчування. Активно працювали у цьому напрямку Львівська і Черкаська облспоживспілки, які за рік модернізували відповідно 40 і 30 об'єктів, використавши для цього 2 і півтора ;v мільйона гривень. Аналогічна робота здійснюється в Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій та деяких інших споживспілках.
Проте наявні можливості галузі використовуються незадовільно. Нині лише 10 відсотків діючої мережі відповідає сучасним вимогам. За минулий рік кількість об'єктів харчування скоротилася на 400 одиниць, у тому числі по 30-40 об'єктів в Кримспоживспілці, Івано-Франківській, Сумській і Чернігівській облспоживспілках. Не вирішена доля 500 зачинених закладів харчування, найбільша кількість яких знаходиться в Житомирській, Кіровоградській, Львівській та Одеській облспоживспілках.
Незадовільно використовується для реалізації кулінарних і кондитерських виробів та напівфабрикатів роздрібна мережа. Знизили продаж цієї продукції в об'єктах торгівлі Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Луганська, Львівська і Чернігівська облспоживспілки.
Дійшло до того, що половина районів не мають спеціалістів для складання технологічних карток, меню, здійснення контролю за якістю продукції та організації обслуговування відвідувачів. Внаслідок система безпідставно втрачає свої позиції як в селах, так і районних центрах.