Ми не маємо жодних підстав для втрати цієї соціальне значущої та прибуткової галузі. Вона має перспективу і можливості для подальшого розвитку. Тому правлінням кооперативних організацій усіх рівнів необхідно спрямувати зусилля працівників системи на максимальне використання потужностей закладів громадського харчування, створення конкурентоздатної мережі кооперативного ресторанного господарства для забезпечення якісного обслуговування населення.
Кооперативна сфера побутових та інших платних послуг. Значна частина сільських жителів мають можливість безпосередньо в місцях проживання відремонтувати одяг, взуття і побутові прилади, зробити зачіску, скористатися пунктами хімчистки, фотопослуг і прокату товарів, а також отримати ритуальні та ряд інших видів послуг.
Для цього в системі за останні чотири роки створено понад 3,5 тисячі об'єктів побутового обслуговування, що майже на 600 більше від завдання, визначеного відповідною Програмою. Загалом послуги надають 5,5 тисяч кооперативних підприємств, оборот яких в 2004 р. досяг 300 млн. гривень, що на 16% більше, ніж у 2003 році.
Предметно працюють над розвитком побутового обслуговування сільських жителів в Криму, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Луганській та Чернігівській областях, де кожна районна кооперативна організація вже має від 10 до 20 об'єктів побуту. В результаті споживспілки зазначених регіонів щорічно надають населенню побутових послуг на півтора-два мільйона гривень кожна.
Практично не займаються відродженням сфери побуту в Рівненській, Тернопільській, Кіровоградській, Івано-Франківській облспоживспілках. Тут при наявності вільних приміщень в багатьох районах кооператори не мають жодного об'єкта з ремонту одягу, взуття, побутових приладів, виконання фоторобіт та перукарень.
Прикро, що для надання платних послуг належно не використовується наявна матеріальна база системи. Так, всього третина кооперативних виробничих підприємств здійснюють переробку давальницької сировини, забою тварин. Не отримують належного розвитку додаткові платні послуги і при торговельному обслуговуванні населення. Нині лише в окремих - і магазинах здійснюється сувенірне оформлення подарунків, нарізка скла, прокат і доставка товарів, приймання замовлень на виконання фоторобіт, хімічної чистки одягу тощо.
Не кращі справи з організацією дозвілля сільських жителів за рахунок створення більярдних, проведення дискотек, встановлення ігрових автоматів. Нині такі послуги надаються лише в 200 кооперативних об'єктах, хоча ефективність їх роботи висока. Торік без особливих витрат вони дали більше 650 тис. гри. доходів.
Для подальшого розвитку сфери послуг і поліпшення обслуговування населення правлінням споживчих товариств і споживспілок слід всебічно проаналізувати стан справ у цій важливій соціальній галузі та прийняти відповідні рішення. Насамперед, задіяти для цього наявні в системі резерви і можливості. Налагодити виїзні форми обслуговування в сільській місцевості. Розширити співробітництво із суб'єктами підприємницької діяльності, що надають побутові послуги. Підвищити конкурентоспроможність кооперативних об'єктів на ринку послуг, забезпечити їх ефективну роботу.
Творчого використання потребує набутий досвід роботи об'єктів сфери побуту. Зокрема переведення їх на спрощену систему оподаткування та організацію діяльності за договорами співпраці з суб'єктами малого підприємництва. Нині в цілому по системі за таких умов працює понад 40 відсотків побутової мережі, а у Вінницькій, Одеській і Харківській споживспілках 75—95 відсотків. Вигода від цього зрозуміла.
Кооперативні ринки. Пересуди і тривалі тяжби щодо права власності на кооперативні ринки вичерпані конституційним визнанням власності на них споживчої кооперації. Це вимагаєвід правлінь кооперативних організацій зосередити роботу на модернізації та трансформації ринків у сучасні торгово-сервісні центри з широким спектром послуг. Для цього важливо творчо, використати грунтовно підготовлені Рекомендації щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, які в липні минулого року затверджені Міністерством економіки України.
Необхідно максимально задіяти наявний потенціал ринків для поліпшення обслуговування населення. Щонайперше за рахунок збільшення привозу та peaлізації сільськогосподарської продукції як в роздріб, так і оптом. Забезпечити широке представництво на ринках товарів заготовлених і вироблених підприємствами споживчої кооперації.
Заготівлі сільськогосподарської продукції і сировини. В 2004 році забезпечили приріст обсягів заготівельного обороту Кримспоживспілка, Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Харківська та Черкаська облспоживспілки. Незважаючи на всі негаразди з оподаткуванням забезпечили значні обсяги заготівель м'яса і молока Вінницька, Луганська, Миколаївська, Харківська та Черкаська облспоживспілки. Тут в основному збережена мережа приймально-заготівельних і скотозабійних пунктів, чисельність заготовачів.
Безпосередньо товаровиробникам, пайовикам, виплачено дотацій за рахунок коштів ПДВ Вінницькими кооператорами 3,3 млн. гривень, Черкаськими — 2 млн. гривень. Аналогічно побудована робота кооперативними організаціями Миколаївської області. Вони виплатили здавальникам майже півтора мільйона гривень дотацій, збільшили заготівлі м'яса в 1 ,7 разу і довели його обсяги закупівель до 1,3 тис. тонн. Водночас сусідня, Херсонська облспоживспілка спромоглася закупити м'яса лише 360 тонн і виплатила здавальникам всього 600 гривень дотацій.
Ефективність комплексного вирішення питань розвитку галузі заготівель підтверджується також роботою багатьох коопзаготпромів. Так, Первомайський райкоопзаготпром Миколаївської областіминулогороку закупив сільськогосподарської продукції і сировини майже на 3 млн. гривень, що на 11 відсотків більше, ніж у попередньому році. Крім цього підприємство обробляє 2 тис. гектарів орендованої у населення землі, з яких отримано 3 тисячі тонн зернових, півтори тисячі тонн цукрового буряка, 300 тонн соняшнику та 50 тонн маку.
Підприємство переробляє овочі, виготовляє крупи, займається відгодівлею великої рогатої худоби і свиней. Наявний парк сільськогосподарської техніки, крім виробничих потреб використовується для надання послуг селянам з обробки землі та збору врожаю. За останні два роки на модернізацію матеріально-технічної бази використано близько 0,5 млн. гривень власних коштів.
На цьому підприємстві вирішено питання збуту заготовленої переробленої власними цехами продукції, яка централізовано доставляється в кооперативну роздрібну мережу Сарнівського і Рокитнянського районів, відпускається місцевим бюджетним організаціям та одержувачам Міноборони України.
На жаль, далеко не всі кооперативні організації мають чітку програму дій заготівельної галузі. Ними не визначені пріоритети закупівель джерела надходження та ринки збуту сільгосппродукції і сировини. Нині у третині районів споживча кооперація не має коопзаготпромів, продовжують скорочуватися кількість приймально-заготівельних пунктів та заготівельників. У першу чергу, це стосується Івано-Франківської, Волинської, Львівської, Полтавської, Чернігівської облспоживспілок, у яких допущено значний спад обороту та обсяги закупівель більшості основних видів сільгосппродукції і сировини.
З метою виправлення становища, Ідо склалося в заготівлях, правлінням споживспілок і споживчих товариств, керівникам заготівельних підприємств слід в першу чергу провести детальне маркетингове дослідження, зокрема визначитися з асортиментом, обсягами і джерелами закупівель сільськогосподарської продукції. Опрацювати з товаровиробниками строки здачі продукції та обумовити можливі ціни на неї.
Повсюдно з'ясувати можливості збутузаготовленої сільськогосподарської продукції, врахувавши при цьому потреби кооперативної торгівлі, громадського харчування, виробництва, реалізацію продукції на ринках, поставку на експорт. Повністю використати можливості обслуговування бюджетних організацій І спецспоживачів та постачання лікарсько-технічної, тваринницької і вторинної сировини підприємствам переробної промисловості.
Водночас нам потрібно здійснити превентивні заходи щодо реформування організаційної структури заготівельної галузі, визначення напрямів діяльності та створення об'єктів оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією і сировиною. Чітко окреслити роль та максимально залучити до заготівель підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування, виробництва.
Для успішного розв'язання цих завдань необхідно вирішити питання укомплектування кваліфікованим та відповідальним персоналом усіх лана;; галузі від заготівельника до керівника кооперативного підприємства. Від споживчого товариства до Укоопспілки встановити обов'язкову практику розробки і захисту бізнес-планів діяльності заготівельної галузі та забезпечити дієвий контроль за їх виконанням.
Промисловість. Відповідно до рішень XIX з'їзду споживчої кооперації України в кооперативних організаціях розроблені та впроваджуються Програми модернізації виробничих підприємств. Про переваги концентрації зусиль і фінансових ресурсів, комплексного і вдумливого створення конкурентоспроможних базових підприємств переконливо свідчать підсумки роботи багатьох кооперативних об'єктів з виробництва товарів.
Завдяки реформуванню, структурній перебудові, залученню коштів пайовиків комбінат кооперативної промисловості Могилів-Подільського районного споживчого товариства за 2004 рік наростив обсяги виробництва товарів народного споживання на 20 відсотків. Річний обсяг їх випуску становить нині понад півтора мільйона гривень. Підприємство випікає 1100 тонн хліба та хлібобулочних виробів. Це більше ніж випечено Волинською і Дніпропетровською облспоживспілками разом взятих.