Економічні ті соціальні наслідки інфляції (стр. 4 из 11)

Інфляція породжує невпевненість підприємців і працівників у перспективі свого економічного розвитку. Це призводить до загострення соціальних суперечностей і посилення політичної нестабільності у суспільстві.

Досить негативні наслідки інфляції в економічній сфері. Особливо відчутний її вплив на сферу виробництва, торгівлю, грошово-кредитну систему, державні фінанси, валютну систему, платіжний баланс держави.
Інфляція спричиняє диспропорційність розвитку виробництва. Позичкові капітали спрямовуються здебільшого в галузі із швидким зростанням цін і відволікають їх з інших галузей. Це призводить до застою виробництва та його занепаду. Коливання цін посилюють економічні ризики інвестицій. Останнє викликає скорочення нових капітальних вкладень і затухання науково-технічного прогресу. Оскільки ціна робочої сили здебільшого зростає повільніше від ціни на засоби виробництва, то стає вигіднішим застосування ручної праці, ніж техніки.
В умовах інфляції скорочується платоспроможний попит населення. Інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання. Це викликає зниження темпів виробництва та їх обсягів.Капітали з виробництва відпливають у торгівлю, що посилює спекуляцію, збільшує кількість робочої сили в торгівлі.

В умовах інфляції депозитний відсоток не компенсує інфляційних втрат. Тому економічним суб’єктам стає вигідніше тримати свої активи в грошовій формі. Це негативно впливає на грошовий обіг і кредитні відносини. Відсотки за кредит підвищуються. Останнє призводить до зниження попиту на кредит. Одночасно звужується комерційний кредит.
В умовах гіперінфляції розвивається натуралізація обміну. Власники товарів здійснюють обмін на бартерних умовах, що прискорює інфляцію. На цій фазі інфляції посилюється попит на грошові знаки. Випереджуюче знецінення грошей порівняно зі збільшенням їх емісії призводить до зменшення реальної цінності грошової маси в обігу.
В умовах інфляції, коли знецінення грошей випереджає їх емісію, порушується баланс у фінансовій системі. Реальна вартість усієї суми державних доходів постійно зменшується. Тому держава змушена весь час вдаватися до емісії грошей. А це ще більше посилює інфляцію. Держава змушена скорочувати свої витрати, здебільшого соціального характеру. Тому ще сильніше загострюється соціально-політична нестабільність у країні.
Негативний наслідок інфляції відбивається у зовнішньоекономічних зв’язках. Він проявляється здебільшого через падіння курсу національної валюти. В результаті купівельна сила грошей на внутрішньому ринку приходить у невідповідність до курсу національної валюти. Спроби державного регулювання валютних відносин призводять до формування ринкового і офіційного курсів що посилює спекуляцію на валютних ринках, стримує приплив іноземних інвестицій в економіку країни, погіршується платіжний баланс країни і її валютне становище. Все це підриває позиції держави на світовому ринку. Аномалії впливу інфляції на соціально-економічний розвиток держави вимагають кардинальних заходів з метою її приборкання.

Високий рівень інфляції в Україні зумовлений об’єктивними зовнішніми факторами, але насамперед загальносвітовими тенденціями до стрімкого підвищення цін на продукти харчування та енергоносії, треба визнати, щоб не повторювати помилок у майбутньому, що основними чинниками зростання інфляції є внутрішні.

Основними серед них є:

1) Істотне поглиблення в останні роки розриву між темпами зростання доходів населення та темпами підвищення продуктивності праці в економіці.

За три останні роки зростання ВВП становило 18,6%, а кінцевих споживчих витрат домогосподарств — 63,7%. Як результат, інфляція протягом цих років фактично не опускалася нижче 10%, досягши на кінець 2007 року майже 17%.

2) Експансійна фіскальна політика всіх останніх урядів.

Так, лише за перший квартал 2008 року поточні трансферти населенню зросли на 87,2% порівняно з відповідним періодом минулого року. І хоча фактичне підвищення соціальних стандартів за перший квартал не було таким уже й значним (12—14%), а обсяг виплат населенню за втраченими заощадженнями становив4,35 млрд. грн., в умовах достатньо високих інфляційних очікувань проголошені наміри про істотне підвищення соціальних виплат у поточному році (навіть заплановане на кінець року) та в наступні три роки дали додатковий поштовх до розкручування інфляційної спіралі.

3) Неврегульованість на окремих товарних ринках.

За рік із травня 2007-го по травень 2008-го ціни на всі продукти харчування зросли на 48,5%. Ціни по окремих харчових товарах зумовлені не економічними факторами, а є результатом чи то домовленостей окремих великих трейдерів, чи то нестачею пропозиції продуктів харчування українських товаровиробників.

2.2.Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках.

Показник інфляції є ключовим для планування діяльності як уряду, так і бізнесу кожної конкретної людини. Реалістичність цього показника (не тільки на один рік, а й у середньо- та довгостроковій перспективі), довіра до нього з боку бізнесу та суспільства є запорукою економічного зростання. А недовіра до нереалістичних прогнозів породжує найпесимістичніші очікування, підриває довіру до влади в цілому.[7]

На жаль, за показником інфляції Україна посідає одне з найгірших місць у світі. Це послаблює її позиції у суверенних рейтингах, негативно впливає на значення індексів глобальної конкурентоспроможності тощо.

Як засвідчила динаміка макроекономічних показників 2008 р., проблеми антиінфляційної політики в Україні зберігають свою актуальність. За січень-червень споживчі ціни зросли на 15,5 %, липень-серпень позначилися дефляційними тенденціями, проте з вересня інфляція відновилася і за підсумком року сягнула 22,3 %.

В грудні 2008 року громадянам України потрібно було платити на 32,4% більше, ніж в грудні 2007 року, за обслуговування дітей у дошкільних установах, на 27,8% - за навчання у вищих учбових закладах, на 23% - за лікування в амбулаторних умовах. З місяця в місяць протягом минулого року дорожчали комунальні послуги. За водопостачання в грудні 2008 року необхідно було платити більше на 40,6%, водовідведення - на 45% (в порівнянні з груднем 2007 року).

Зважаючи на те, що осіннє відновлення інфляції відбувалося на тлі розгортання валютно-фінансової кризи, яка практично нівелювала інфляційний вплив з боку попиту, є підстави стверджувати про збереження вагомих структурних інфляційних чинників, які потребують послідовного подолання.

Про це, зокрема, свідчить наступне.

1.Вплинуло на рівень життя людей подорожчання продуктів харчування, які в споживчій корзині наших громадян складають більше 50%. З початку 2008 року вони подорожчали на 24,5% (до грудня попереднього року). Такого подорожчання життя немає в жодній європейській країні.

Так, у грудні 2008 року на величину середньої заробітної плати можна було придбати 39 кг свинини проти 53 кг на заробітну плату грудня 2007 року. А хліба житнього - 552 кг у грудні 2008 року проти 568 кг – у грудні 2007 року. Зберігалися високі темпи зростання вартості основних соціально значущих продовольчих товарів. (табл. 1).

2. Відбулось помітне прискорення зростання цін на непродовольчі товари, насамперед ті, що представлені переважно імпортними товарами, та вартість яких залежить від курсового чинника: у ІІ півріччі вартість предметів домашнього вжитку та побутової техніки зросла на 11,4 % (4,3 % за січень-червень).

3. Якщо в І півріччі 80% інфляційного показника було забезпечено товарами продовольчого асортименту, у ІІ півріччі понад половину цього показника сформувало зростання цін у житлово-комунальному секторі (рис.1,2).

Таблиця 1

Індекси споживчих цін по основних товарних групах у І та ІІ півріччях 2008 р. (червень до грудня та грудень до червня відповідно), %

Групи товарів	Індекси		Вага групи в ІСЦ
	І	ІІ
Довідково: Індекс споживчих цін	1,155	105,9	1
Продукти харчування та безалкогольні напої	1,234	100,9	0,53
Одяг і взуття	1,01	103,6	0,07
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	1,022	125,4	0,13
Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла	1,043	111,4	0,03
Охорона здоров’я	1,123	108,5	0,03
Транспорт	1,165	105,2	0,04
Відпочинок і культура	1,049	111,6	0,03
Освіта	1,044	123,8	0,02
Ресторани та готелі	1,186	107,8	0,03

4.В ІІ півріччі відбулось суттєве прискорення зростання цін у сфері послуг: охорони здоров’я, освіти, культури, а також транспортних тарифів. Таке прискорення слід розглядати як відтермінований ефект інфляційного «стрибка» першої половини року, а також як ознаку негативних очікувань суб’єктів цих ринків, які закладаються в очікуваний прибуток.