де S1 іS0 – посівна площа відповідно у звітному і базисному періодах.
Величина індексу середньої врожайності залежить від двох факторів: зміни врожайності окремих культур і зміни структури посівних площ. Щоб
запобігти впливу структурних зрушень земельних угідь на зміну середньої врожайності, обчислюють індекс постійного складу:
Для визначення індексу структури потрібно індекс середньої врожайності поділити на індекс постійного складу.
Залежно від мети аналізу використовують інший спосіб розкладання індексів середньої врожайності – на індекс врожайності при структурі земель базисного періоду і індекс земель при врожайності звітного періоду. Індекс врожаю розкладають на індекс структури посівних площ та індекс середньої врожайності.
В абсолютному вираженні визначають зміну валового виробництва продукції певного виду за рахунок зміни факторів, що на нього впливають.
Основними вартісними показниками продукції рослинництва, які характеризують ефективність її виробництва є: валова, кінцева, товарна та чиста продукція. Валова продукція – це сума продукції окремих галузей у вартісному вираженні за певний період. Кінцева продукція – це частина валової продукції, яка надходить у товарний оборот, на особисте споживання і збільшення запасів. Вона становить різницю між вартістю валової продукції та вартістю продукціїї, використаної на внутрішньогосподарські потреби і відходів. Товарна продукція – це частина валової продукції, реалізована або призначена для реалізації. Чиста продукція – це знову створена частина вартості валової продукції. Її розраховують як різницю між вартістю валової продукції і витратами на виробництво.
Найбільш узагальнюючим показником виробництва є рентабельність. Вона характеризує доходність господарства і означає, що вартість виробленої продукції і надходження коштів від її реалізації перевищує витрати на виробництво і реалізацію продукції, тобто забезпечує прибуток.
Отже, відповідно поставлених перед нею завдань, статистика рослинництва сформувала систему показників, які якнайкраще описують стан галузі та дають змогу визначити перспективи її розвитку.
Розділ 2. Статистичні групування
Групування – це спосіб обробки статистичних даних при якому одиниці сукупності об¢єднують в групи і підгрупи, це підрахунок групових та загальних підсумків, табличне те графічне оформлення статистичних показників.
Групування має 3 види:
Типологічне – при якому складна сукупність, що містить неоднорідні одиниці, розкладається на ряд якісно однорідних груп за типологічними ознаками.
Структурне – використовується для характеристики співвідношення мвж окремими частинами якісно однорідної сукупності.
Аналітичне групування служить для дослідження взаємозв¢язку між факторними та результативною ознаками.
Групування може здійснюватися за кількісними чи якісними ознаками. Кількісні ознаки виражаються числом і поділяються на дискретні та неперервні. Дискретні – це такі, які приймають окремі ізольовані одне від одного значення. Неперервні – це ті ознаки, які можуть приймати будь-яке значення із деякого проміжку числової осі. Якісні ознаки – це ті ознаки, значення яких виражається словом. Різновидом якісних ознак є альтернативна ознака – це та ознака, яка може приймати лише 2 значення.
Основними завданнями групування є: розклад сукупності на якісно однорідні групи; дослідження структури сукупності; проведення аналізу зв¢язків або залежностей між ознаками.
При групуванні слід вирішити такі питання: вибір групувальної ознаки, визначення числа груп і розміру інтервалу, визначення показників, які повинні характеризувати групу.
Групування за однією ознакою називається простим, а за кількома – складним. При складному групуванні сукупність повинна бути великого розміру.
Якщо групування проводиться за атрибутивною ознакою, то кількість груп, на які поділяється сукупність, легко визначити кількістю різновидів цих ознак.
Методом аналітичного групування розділимо господарства по рівню врожайності цукрових буряків і виявимо залежність між урожайністю та кількістю міжрядних обробітків і якістю грунту. Для цього використаємо інтервальний ряд розподілу господарств за врожайністю. Величину рівновеликого інтервалу визначемо за формулою:
Таблиця 2. Аналітичне групування господарств за врожайністю цукрових буряків
№ групи | Групи господарств за грожайністю цукрових буряків, ц/га | Кількість господарств | Урожайність цукрових буряків по групі,ц/га | Кількість міжрядних обробітків по групі, шт | Якість грунту по групі, бали | Середня урожайність цукрових буряків по групі,ц/га | Середня кількість міжрядних обробітків по групі, шт | Середня якість грунту по групі, бали |
1 | 225-264 | 7 | 1700,00 | 10,90 | 473,00 | 242,86 | 1,56 | 67,57 |
2 | 265-303 | 7 | 1973,00 | 11,90 | 483,00 | 281,86 | 1,70 | 69,00 |
3 | 304-342 | 8 | 2631,00 | 16,00 | 581,00 | 328,88 | 2,00 | 72,63 |
4 | 343-381 | 6 | 2168,00 | 13,10 | 444,00 | 361,33 | 2,18 | 74,00 |
5 | 382-420 | 2 | 826,00 | 4,20 | 155,00 | 413,00 | 2,10 | 77,50 |
Разом | 30 | 9298,00 | 56,10 | 2136,00 | 309,93 | 1,87 | 71,20 |
Провівши розрахунки, ми можем зробити висновки, що у таблиці 2 розподіливши на 5 груп дану сукупність господарств за урожайністю цукрових буряків встановили, що середній рівень урожайності в першій групі (7 господарств) становить 242,86 ц/га, для другої (7 господарств) – 281,86 ц/га, для третьої (8 господарств) – 328,88, для четвертої (6 господарств) – 361,33 ц/га і для п’ятої (2 гоподарства) – 413 ц/га.
Відповідно до врожайності збільщується і кількість міжрядних обробітків (67,57; 69;72,63;74;77,50) і якості грунту (1,56; 1,7; 2; 2,18;2,10). При збільшенні якості грунту в 1,14 рази і кількості міжрядних обробітків в 1,34 раз, урожайність збільшується в 1,7 рази. Це свідчить про те, що вона залежить і від недосліджуваних нами факторів.
Аналогічно проведем групування господарств за якістю грунту (х2) і кількістю міжрядних обробітків (х1).
Таблиця 3.Аналітичне групування господарств за кількістю міжрядних обробітків
Номер групи | Групи господарств за кількістю міжрядних обробітків, шт | Кількість господарств | Кількість міжрядних обробітків по групі, шт | Урожайність цукрових буряків по групі, ц/га | Середня кількість міжрядних обробітків по групі, шт | Середня урожайність цукрових буряків по групі, ц/га | ||
1 | 1,1-1,42 | 3 | 3,8 | 829,0 | 1,27 | 276,33 | ||
2 | 1,43-1,74 | 14 | 22,3 | 3793,0 | 1,59 | 270,93 | ||
3 | 1,75-2,06 | 3 | 5,8 | 696,0 | 1,93 | 232,00 | ||
4 | 2,07-2,38 | 3 | 6,8 | 1034,0 | 2,27 | 344,67 | ||
5 | 2,39-2,7 | 7 | 17,4 | 2424,0 | 2,49 | 346,29 | ||
Разом | 30 | 56,1 | 8776,0 | 1,87 | 292,53 |
В результаті проведеного групування встановлено, що кількість міжрядних обробітків впливає на врожайність. Так, зі зростанням кількості міжрядних обробітків в 1.96 рази урожайність зростає 1,25 разів. Це свідчить про те, що урожайність залежить і від якості грунту, і від недосліджуваних нами факторів.
Таблиця 4.Аналітичне групування господарств за якістю грунту.
Номер групи | Групи господарств за якістю грунту, бали | Кількість господарств | Якість грунту по групі, бали | Урожайність цукрових буряків по групі, ц/га | Середня якість грунту по групі, бали | Середня уролжайність цукрових буряків по групі, ц/га | ||||
1 | 61 - 65,6 | 11 | 694,0 | 3095,0 | 63,09 | 281,36 | ||||
2 | 65,7 - 70,2 | 3 | 203,0 | 968,0 | 67,67 | 322,67 | ||||
3 | 70,3 - 74,8 | 6 | 434,0 | 1937,0 | 72,33 | 322,83 | ||||
4 | 74,9 - 79,4 | 3 | 232,0 | 944,0 | 77,33 | 314,67 | ||||
5 | 79,5 – 84 | 7 | 573,0 | 2354,0 | 81,86 | 336,29 | ||||
Разом | 30 | 2136,0 | 9298,0 | 71,20 | 309,93 |
За даними таблиці 4 можна сказати, що якість грунту впливає на врожайність. Так, зі зростанням якості в 1.3 рази урожайність зростає 1,2 рази. Це свідчить про те, що урожайність залежить і від кількості міжрядних обробітків, і від недосліджуваних нами факторів.
Розділ 3. Статистична оцінка показників врожайності цукрових буряків та факторів, що на неї впливають
3.1 Ряди розподілу
Рядом розподілу називається розподіл одиниць сукупності по групах за величиною варіюючої ознаки. Ряди складаються з двох елементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Ряди розподілу поділяються на ранжировані, варіаційні та атрибутивні. Варіаційні бувають дискретними та інтервальними. Дискретними називаються ряди, в яких варіанти виражені цілими числами. Інтервальними називаються ряди, в яких варіанти виражені у вигляді інтервалів. При побудові інтервалів неможливо вказати кожне значення варіанти, тому сукупність розподіляють за інтервалами.
№ групи | Групи господарств за грожайністю цукрових буряків, ц/га | Кількість господарств | Нагромаджувальні частоти | Частість, % | Серединне значення інтервалу | |||
1 | 225-264 | 7 | 7 | 23,33% | 244,5 | |||
2 | 265-303 | 7 | 14 | 23,33% | 283,5 | |||
3 | 304-342 | 8 | 22 | 26,67% | 322,5 | |||
4 | 343-381 | 6 | 28 | 20,00% | 361,5 | |||
5 | 382-420 | 2 | 30 | 6,67% | 400,5 | |||
Разом | 30 | 100,00% |
Таблиця 6.Ряд розподілу за кількістю міжрядних обробітків