За даними звіту Світового економічного форуму «TheGlobalCompetitivenessIndex 2009–2010: ContributingtoLong-TermProsperityamidtheGlobalEconomicCrisis» США зберігає свою першість на рингу інновацій незважаючи на після кризовий стан економіки. Це досягається переважно за рахунок відмінної співпраці університетів та науковців з приватним сектором у сфері НДДКР. Друге місце посідає Швейцарія. Країну характеризують великі витрати на НДДКР. Швейцарські наукові дослідницькі установи є кращими в усьому світі, і сильна співпраця між академічними і діловими секторами гарантує, що багато що з цього дослідження перекладається на ходову ринкову продукцію і процеси, що укріплюються сильним захистом інтелектуальної власності. Цю сильну інноваційну місткість забезпечує висока норма патентування (148.27 на мільйон мешканців) в країні[14].
Таблиця 2.1.Індекс світової конкуренції за рівнем розвитку інновацій
| Країна | Місце | Бали |
| США | 1 | 5,77 |
| Швейцарія | 2 | 5,56 |
| Фінляндія | 3 | 5,53 |
| Японія | 4 | 5,51 |
| Швеція | 5 | 5,39 |
| Тайвань, Китай | 6 | 5,28 |
| Німеччина | 7 | 5,11 |
| Сінгапур | 8 | 5,09 |
| Ізраїль | 9 | 5,06 |
| Данія | 10 | 5,04 |
| Канада | 12 | 4,8 |
| Велика Британія | 15 | 4,6 |
| Іспанія | 40 | 3,35 |
| Італія | 50 | 3,38 |
| Росія | 51 | 3,35 |
| Україна | 62 | 3,21 |
| Греція | 65 | 3,14 |
| Турція | 69 | 3,11 |
| Грузія | 119 | 2,56 |
| Болівія | 132 | 2,23 |
Складено автором за: за даними звіту Світового економічного форуму «TheGlobalCompetitivenessIndex 2009–2010//www.weforum.org/
Зростає частка нематеріальних активів у фондах підприємств, що суттєво підвищує їхню ринкову вартість. Інтенсифікується використання прав інтелектуальної власності малими і середніми підприємствами, які є основою ринкової економіки. Вартість окремих об’єктів інтелектуальної власності сягає сотень мільйонів і мільярдів доларів США (товарні знаки Coca-Cola, Microsoft та інші).
В сучасних процесах міжнародної торгівлі ПІВ склалися певні тенденції:
1) Продавцями і покупцями на міжнародному ринку об’єктів ІВ є переважно розвинені країни. Це пояснюється тим, що рівень їхнього розвитку є приблизно однаковим. Таким чином ці країни мають відповідне матеріально- технічне забезпечення як для купівлі і впровадження, так і продажу ПІВ.
2) Під час світової кризи обсяги міжнародної торгівлі ПІВ падають з меншим темпом, ніж обсяги світового ВВП. Сьогоденню притаманне падіння динаміки кількості міжнародного патентування за останні 2 роки під час кризи. Але це падіння є меншим, ніж світовий обсяг ВВП. У 2009 р. число міжнародних патентних заявок, поданих відповідно до Договору ВОІВ про патентну кооперацію (РСТ), впало на 4,5% зважаючи на різкіший, ніж це очікувалося, спад в деяких промислово-розвинених країнах і зростання у ряді країн Східної Азії. За попередніми даними, в 2009 р. було подано 155 900 (Додаток А) міжнародних патентних заявок в порівнянні з 164 000 заявок, поданих в 2008 р. В розвинених країнах вплив кризи не так сильно позначився, як на країнах, що розвиваються.
3) Збереження лідерства розвинутих країн серед країн-заявників.
Зазначимо, що організація та стимулювання інноваційної діяльності в країнах-лідерах має такі риси: інтеграція й розвиток НДДКР, проектування і навчання, створення обчислювальних мереж, проведення спільних досліджень, державна підтримка нових технологій. Лідери передових країн переконалися, що знання,інтелектуальний ресурс держави стають вирішальним фактором інноваційного розвитку.
За оцінками Всесвітньої організації інтелектуальної власності, хоча нові економіки, що швидко розвиваються, застосовують патентну систему дедалі активніше, використання цієї системи занадто сконцентровано і, зокрема, на 5відомств (відомства США, Японії, Китаю, Республіки Корея і Європейське патентне відомство) припадає 75% патентних заявок і 74% патентів, виданих у всьому світі. Питома вага України не перевищує 0,1%.[19]
Подача міжнародних заявок у ряді країн Східної Азії продовжує демонструвати позитивне зростання, не дивлячись на несприятливі глобальні економічні умови. Японія, яка є другим найбільшим користувачем системи РСТ, показала темпи зростання на рівні 3,6% при 29 827 поданих заявках; Республіка Корея (РК), що є четвертим найбільшим користувачем системи, продемонструвала зростання на 2,1% при 8 066 поданих заявок;а Китай став п'ятим найбільшим користувачем РСТ із значними темпами зростання – на 29,7%, що є 7 946 міжнародними заявками.
Кількість поданих міжнародних патентних заявок продемонстрували серйозніший спад у ряді промислових розвинених країн. Наприклад, в 2009 р. темпи подачі впали на 11,4% в США і на 11,2% – в Німеччині. Спад також спостерігався в Великобританії (-3,5%), Швейцарії (-1,6%), Швеції (-11,3%), Італії (-5,8%), Канаді (-11,7%), Фінляндії (-2,2%),Австралії (-7,5%) і Ізраїлі (-17,2%).
Безперечним лідером залишалися Сполучені Штати Америки (США) (Додаток Б ), де в 2009 р. була подана майже третина всіх міжнародних заявок (45 790), за якими слідувала Японія (+3,6%, 29 827 заявок), Німеччина (-11,2% або 16 736 заявок), РК (+2,1%, 8 066 заявок), Китай (29,7%, 7 946 заявок), Франція (+1,6%, 7 166 заявок), Сполучене Королівство (-3,5% або 5 320 заявок), Нідерланди (+3,0% або 4 471 заявка), Швейцарія (-1,6% або 3 688 заявок) і Швеція(-11,3% чи 3 667 заявок)[47].
Якщо США є найбільшим в світі експортером технології, то Японія, навпаки, з початку 50-х років стала одним з найбільших у світі споживачів науково-технічних досягнень. Величезне значення в створенні «японського дива» мало ефективне використання іноземних патентів і ліцензій, їхнє негайне впровадження й освоєння.
4)ТНК є провідними щодо впровадження новітніх технологій, забезпечують їх комерційну і виробничу реалізацію.Крупні ТНК використовують експорт ПІВ для встановлення панування на світових ринках над дрібними фірмами.
5) Фінансування НДДКР є передумовою створення об’єктів ІВ та торгівлею ними. Рівень фінансування НДДКР засвідчує пріоритети державної політики.
Зараз економіки країн світу поступово виходять з найбільш суворого економічного спаду з часів великої депресії. Для цього, щоб повернутися на шлях зростання, подальше впровадження інновацій є затребуваним. Однак, це складно зробити у зв’язку зі зменшенням грошових потоків та інвестиційних фондів.
Таблиця 2.2. Інтенсивність здійснення НДДКР , 2007 рік
| ІнтенсивністьНДДКР | Частка витрат на НДДКР до загальних витрат ОЕСР | |
| Мексика(2005) | 0,5 | 0,7 |
| Словаччина | 0,5 | 0,1 |
| Греція | 0,6 | 0,2 |
| Польща | 0,6 | 0,4 |
| Чілі | 0,6 | 0,1 |
| Туреччина | 0,7 | 0,8 |
| Південна Африка(2005) | 0,9 | 0,4 |
| Угорщина | 1,0 | 0,2 |
| Російська Федерація | 1,1 | 2,6 |
| Італія (2006) | 1,1 | 2,2 |
| Естонія | 1,1 | 0,0 |
| Португалія | 1,2 | 0,3 |
| НоваЗеландія | 1,2 | 0,2 |
| Іспанія | 1,3 | 2,0 |
| Ірландія | 1,3 | 0,3 |
| Китай | 1,5 | 11,5 |
| Словенія | 1,5 | 0,1 |
| Чеська Республіка | 1,5 | 0,4 |
| Люксембург | 1,6 | 0,1 |
| Норвенія | 1,6 | 0,5 |
| Нідерланди | 1,7 | 1,2 |
| ЄС27 | 1,8 | 29,7 |
| Велика Британія | 1,8 | 4,4 |
| Бельгія | 1,9 | 0,8 |
| Канада | 1,9 | 2,7 |
| Австралія (2006) | 2,0 | 1,7 |
| Франція | 2,1 | 4,9 |
| ОЄСР | 2,3 | 100 |
| Німеччина | 2,5 | 8,1 |
| Данія | 2,6 | 0,6 |
| Австрія | 2,6 | 0,9 |
| США | 2,7 | 41,6 |
| Ісландія | 2,8 | 0,0 |
| Швейцарія (2004) | 2,9 | 0,8 |
| Японія | 3,4 | 16,7 |
| Фінляндія | 3,5 | 0,7 |
| Корея | 3,5 | 4,7 |
| Швеція | 3,6 | 1,4 |
| Ізраїль | 4,7 | 1,0 |
Складено автором за: даними ОЕСР http://www.oecdilibrary.org/oecd/sites/sti_scoreboard-2009-en
Інтенсивність НДДКР це відношення видатків держави на НДДКР до ВВП.
Інтенсивність НДДКР - відносно стійкий показник: у 2007 лише в чотирьох країнах ОЕСР (Фінляндія, Японія, Корея і Швеція) перевищили 3%; середня величина ОЕСР склала 2.3% .За останні два роки (2008-2009), відбувся істотний позитивний приріст в рамках інтенсивності НДДКР - для Португалії (0.4 %) і Австралії (0.2%); Інтенсивність НДДКР знизилася злегка в Канаді від 2.1% в 2004 до 1.8% в 2008.[47]
Економіки країн не членів ОЕСР - також важливі: валові витрати на НДДКР Китая еквівалентні близько 11.5%, а інтенсивність НДДКР (4.7%) Ізраїля вища, ніж у будь-якої країни ОЕСР.
6) Відповідність НДДКР бізнес-циклам. Відповідність НДДКР бізнес-циклам найбільше проявляється в Угорщині, Словаччині, Польщі та Іспанії, де в середньому, за 1981-2007рр., будь-яка зміна в ВВП призводила до відповідної зміни в 2-3 рази у збільшенні НДДКР. В Данії, Японії і США, НДДКР змінюється прямо пропорційно зміні ВВП цих країн. Бельгія, Німеччина, Австралія, Норвегія і Велика Британія зберегла своє становище на тому ж рівні, незважаючи на коливання бізнес-циклів.