В рамках СОТ укладена Угода щодо торгових аспектів прав на інтелектуальну власність (ТРІПС). Вона набула чинності у 1995 р. і стала найбільш масштабним міжнародно-правовим документом, що регулює питання інтелектуальної власності.[16]
Основні функції Угоди:
1. Застосування режиму найбільшого режиму сприяння та національного режиму щодо іноземних прав ІВ;
2. Врегулювання таких питань, як копірайт, торгові знаки та марки, географічні назви, промисловий дизайн та ін;
3. Визначення стандартів з охорони ІВ як мінімальних зобов’язань країн-членів СОТ. Стандарти є мінімально-необхідними вимогами, що не забороняє країнам СОТ вводити більш жорстокі вимоги щодо дотримання прав на ІВ.
Основні вимоги ТРІПС:
- повинні визнаватися права інтелектуальної власності;
- ці права повинні захищатися. ТРІПС особливу увагу приділяє цивільним(судовим) заходам захисту, хоча вимагає захищати права інтелектуальної власності і за допомогою інших заходів: прикордонних (конфіскація на кордоні товарів, виготовлених із порушенням прав інтелектуальної власності); адміністративних (минаючи суд); кримінальних;
- захист прав інтелектуальної власності повинен бути ефективним;
- держави не повинні припускати дискримінації між вітчизняними й іноземними держателями прав, а також між держателями прав із різних країн.
Основною метою створення МОІВ було сприяння охороні ІВ шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з іншими міжнародними організаціями; забезпечення управління союзами, що входять до МОІВ.
Основні функції:
- розробка нових міжнародних угод та проектів щодо гармонізації національних патентних законодавств;
- забезпечення міжнародної реєстрації деяких об’єктів ІВ;
- збір та поширення науково-технічної інформації;
- сприяння уніфікації національного законодавства – створення типових законів про винаходи, промислові зразки, товарні знаки та ін.;
- створення фондів опису іноземних патентів.
Програма розвтку ООН є організацією, через яку здійснюється багатостороннє фінансування науково-технічного розвитку.
Організація надає технічну допомогу у сфері передачі та адаптації технології до потреб певних країн.
Отже, СОТ та МОІВ є міжнародними угодами з питань технологій, а через ПРООН здійснюється багатостороннє фінансування міжнародного технічного сприяння.
Слід розглянути детальніше, якими міжнародними конвенціями регулюються ПІВ в міжнародній торгівлі (Табл.2.5.)
Таблиця 2.5. Права інтелектуальної власності: інструменти, сфери застосування та відповідні угоди ВОІВ, а також інші міжнародні конвенції
| Види прав інтелектуальної власності | Основні сфери застосування | Основні міжнародні угоди |
| Авторське право та суміжні права | Оригінальні авторські твори та подібні роботи виконавців, продюсерів звукозаписів та організацій, що ведуть транслювання в ефірі; Друкована продукція, індустрія розваг (аудіо, відео, художні фільми) | Бернська конвенція – 1971 р., Римська Конвенція, Женевська конвенція, Брюссельська конвенція, Універсальна конвенція щодо авторського права |
| Товарні знаки | Зображення або позначення, за допомогою яких можна відрізнити товари та послуги одного підприємства від іншого. Всі галузі економіки | Паризька угода; Мадридська угода (щодо міжнародної реєстрації); угода підписана в Ніцці; Мадридський протокол; угода щодо закону про промислові зразки |
| Географічні позначення | Позначення місця, з якого походять товари з характерними якісними ознаками. Сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість, особливо такі як виробництво алкогольних напоїв | Лісабонська угода, Мадридська угода (щодо фальшивих позначень) |
| Промислові зразки | Нові або оригінальні зразки.Одяг, автомобілі, електроніка і т.п. | Гаагзька угода, Паризька угода, Локарнська угода |
| Патенти | Для винаходів, що є новими, мають винахідницький рівень та є промислово придатними. Виробництво | Паризька угода, угода про співробітництво у сфері патентів, Будапештська угода |
| Компонування (топографії) інтегральних мікросхем | Оригінальні розробки інтегральних мікросхем. Індустрія мікроелектронного виробництва | Вашингтонська угода |
Складено автором за: даними http://www.wipo.int
Висновки: розвиток міжнародної торгівлі обєктами ІВ призвів до необхідності створення регулятивних механізмів у цій сфері, а також створенні спеціалізованих міжнародних організацій, таких як СОТ (ТРІПС), МОІВ, ПРООН, які безпосереднь займаються уніфікацією законодавчої бази країн-членів, сприяють технічному розвитку, а також надають кошти на розбудову інноваційної діяльності.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II
1. Інтернаціоналізація прав інтелектуальної власності історично обумовлена формуванням міжнародного ринку товарів, поглибленням міжнародного поділу праці, інтенсифікацією торговельно-економічних відносин між розвиненими країнами, в першу чергу європейськими.
2. Ключовими тенденціями розвитку світових ринків інтелектуальної власності в умовах глобалізації торговельно-економічної діяльності є зростання та динамізація торгівлі роялті та ліцензійними послугами, значне підвищення витрат на придбання ліцензій порівняно з витратами на НДДКР, концентрація ліцензійної торгівлі в промислово розвинених країнах (США, Японія, Велика Британія та Німеччина) та наукомістких галузях виробництва (інформаційні технології, органічна хімія, телекомунікації тощо), поява нових потужних суб’єктів ринку з країн ЄС (Італія, Франція) та Азії (Китай, Корея), суб’єктами виступають переважно промислово розвинені країни світу; збільшується участь країн, що розвиваються; групування країн за обсягами ліцензування; країни-власники об’єктів ІВ отримують основну частку надприбутків, а ті країни, що тиражують створені іншими технології, отримують прибутки на порядок менші; активізація експорту-імпорту об’єктів ІВ вимагає сприяння з боку держави та оперативного фінансування приватним сектором; чим більше країна витрачає на НДДКР, тим вища схильність до патентування; важлива роль ТНК .
3. За даними звіту Світового економічного форуму США зберігає свою першість на рингу інновацій незважаючи на після кризовий стан економіки. Це досягається переважно за рахунок відмінної співпраці університетів та науковців з приватним сектором у сфері НДДКР.
4. Розвиток міжнародної торгівлі обєктами ІВ призвів до необхідності створення регулятивних механізмів у цій сфері, а також створенні спеціалізованих міжнародних організацій, таких як СОТ (ТРІПС), МОІВ, ПРООН, які безпосередньо займаються уніфікацією законодавчої бази країн-членів, сприяють технічному розвитку, а також надають кошти на розбудову інноваційної діяльності.
РОЗДІЛ ІІІ. Місце України в міжнародній торгівлі продуктами ІВ.
3.1.Стан та тенденції участі України в міжнародній торгівлі продуктами ІВ.
Україна, яка входила до тридцятки країн світової інтелектуальної еліти, успадкувала від СРСР значний науково-технічний потенціал. За даними, ООН на початку ХХІ ст.,Україна посідала одне з перших місць у світі за кількістю наукових співробітників.
Відомий рейтинг «TheGlobalCompetitivenessIndex 2009–2010» розмістив Україну на 62 місці серед 133 країн за рівнем інноваційної діяльності[14].
Таблиця 3.1 Рейтинг інноваційних країн світу 2009-2010
| Країна | Місце 2009 | Бали2009 | Місце2008 | Бали 2008 |
| США | 1 | 5,77 | 1 | 5,84 |
| Швейцарія | 2 | 5,56 | 3 | 5,54 |
| Фінляндія | 3 | 5,53 | 2 | 5,57 |
| Японія | 4 | 5,51 | 4 | 5,52 |
| Швеція | 5 | 5,39 | 5 | 5,42 |
| Тайвань, Китай | 6 | 5,28 | 7 | 5,23 |
| Німеччина | 7 | 5,11 | 8 | 5,22 |
| Сінгапур | 8 | 5,09 | 11 | 5,08 |
| Ізраїль | 9 | 5,06 | 6 | 5,26 |
| Канада | 12 | 4,8 | 13 | 4,82 |
| Велика Британія | 15 | 4,6 | 17 | 4,66 |
| Іспанія | 40 | 3,35 | 39 | 3,61 |
| Росія | 51 | 3,35 | 48 | 3,41 |
| Україна | 62 | 3,21 | 52 | 3,40 |
| Турція | 69 | 3,11 | 66 | 3,16 |
| Грузія | 119 | 2,56 | 107 | 3,74 |
Складено автором за: даними «TheGlobalCompetitivenessIndex 2009–2010»,http://www.weforum.org/documents/GCR09/index.html
Порівняно з минулим роком позиції України значно опустилися з 52 місця та індексом 3,40 на 62 місце. В той час як більшість країн приблизно зберегли свої позиції в рейтингу не зважаючи на кризу.
Сьогодні на світовому ринку патентів частка України не перевищує 1%, а із щорічно закупованих 50-ти ліцензій кожна 5-та використовується зі збитками. Щодо авторського права, то в нашій державі права власників авторського права і чинне законодавство повністю ігноруються. Обсяг піратства є стабільно високим – 70 % продукції CD/DVD є контрабандною. Для порівняння: у країнах Західної Європи він становить 15 %, Південної Америки – 24 %. Разом зІндонезією та Росією ми посідаємо третє місце з незаконного використання комп’ютерних програм,передує нам тільки В’єтнам (95% комп’ютерних програм встановлюється нелегально) та Китай (92%).
Посилення конкурентних позицій України на ринках ПІВ неможливе без підвищення ефективності підтримки державою сектора НДДКР та створення надійної системи охорони інтелектуальної власності, а також формування правового середовища за визнаними в світі нормами. На жаль, система охорони інтелектуальної власності в Україні до цього часу не стала важливою складовою національної інноваційної системи і не визнається як елемент національної політики розвитку високих технологій. Про це свідчать матеріали парламентських слухань 2007 та 2008 рр., а також аналіз чинного законодавства в сфері регулювання інноваційної сфери, у т.ч. Закону України "Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій" від 9 квітня 2004 р. №1676 IV та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 1118 "Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008—2012 роки". Окрім того, національна система статистичних спостережень не дозволяє використовувати запроваджені Держкомстатом України та Державним департаментом інтелектуальної власності показники динаміки патентування і договорів ліцензування для міжнародних зіставлень та оцінки позицій України в цілому і окремих компаній на ринках обєктів ІВ.