Статистичне вивчення реалізації продукції птахівництва (стр. 3 из 8)
Якщо за основу угруповання взято якісної ознаки, то такий ряд розподілу називають атрибутивним (розподіл за видами праці, за статтю, за професією, за релігійною ознакою, національної приналежності і т.д.).
Якщо ряд розподілу побудований за кількісною ознакою, то такий ряд називають варіаційним. Побудувати варіаційний ряд - значить порядок кількісний розподіл одиниць сукупності за значеннями ознаки, а потім підрахувати числа одиниць сукупності з цими значеннями (побудувати групову таблицю).
Виділяють три форми варіаційного ряду: ранжируваний ряд, дискретний ряд і інтервальний ряд.
Ранжирований ряд - це розподіл окремих одиниць сукупності в порядку зростання або зменшення досліджуваної ознаки. Ранжування дозволяє легко розділити кількісні дані по групах, відразу виявити найменше та найбільше значення ознаки, виділити значення, які найчастіше повторюються.
Інші форми варіаційного ряду - групові таблиці, складені за характером варіації значень досліджуваного ознаки. За характером варіації розрізняють дискретні (переривчастість) і безперервні ознаки.
Дискретний ряд - це такий варіаційний ряд, в основу побудови якої покладено ознаки з перериваним зміною (дискретні ознаки). До останніх можна віднести тарифний розряд, кількість дітей у сім'ї, кількість працівників на підприємстві і т.д. Ці ознаки можуть приймати лише кінцеве число певних значень.
Дискретний варіаційний ряд представляє таблицю, яка складається з двох граф. У першій графі зазначається конкретне значення ознаки, а в другій - число одиниць сукупності з певним значенням ознаки.
Якщо ознака має безперервне зміна (розмір доходу, стаж роботи, вартість основних фондів підприємства тощо, які в певних межах можуть приймати будь-які значення), то для цієї ознаки потрібно будувати інтервальний варіаційний ряд.
Групова таблиця тут також має дві графи. У першій вказується значення ознаки в інтервалі «від - до» (варіанти), у другій - кількість одиниць, що входять в інтервал (частота).
Частота (частота повторення) - кількість повторень окремої варіанти значень ознаки. Дуже часто таблиця доповнюється графою, в якій підраховуються накопичені частоти S, які показують, яку кількість одиниць сукупності має значення ознаки не більше, ніж дане значення.
Частоти ряду f можуть замінюватися частотами, вираженими у відносних числах (частках або відсотках). Вони являють собою відносини частот кожного інтервалу до їх загальній сумі.
При побудові варіаційного ряду з інтервальними значеннями перш за все необхідно встановити величину інтервалу i, яка визначається як відношення розмаху варіації R до числа груп m:
де R = x max - x min; m = 1 + 3,322 lgn (формула Стерджеса);
n - загальне число одиниць сукупності.
Розрахунки до підрозділу 2.2:
1. За результативною ознакою (реалізація, тис. грн.):
Знаходимо кількість груп за формулою:
,де
- кількість груп; 
- кількість одиниць сукупності. 
Отже, нашу загальну кількість областей (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал за формулою:
де
- найбільше і найменше значення ознаки; - кількість груп. 
Таблиця 2
Ряд розподілу реалізації яєць
| Реалізація збуту яєць (результативна ознака,тис. грн.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
| 207,27-87136,32 | 17 | 43671,80 | 17 |
| 87136,33-174065,38 | 6 | 130600,86 | 23 |
| 174065,39-260994,44 | 1 | 217529,92 | 24 |
| 260994,45-347923,5 | 0 | 304458,98 | 24 |
| 347923,51-434852,56 | 1 | 391388,04 | 25 |
| Всього: | 25 | х | х |
Оскільки з'являється значення нуль в частотах, то групуємо дані в 4 групи, а отже інтервал групування:
Отримаємо таблицю:
Ряд розподілу реалізації яєць
| Реалізація збуту яєць (результативна ознака,тис. грн.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
| 207,27-108868,58 | 20 | 54537,93 | 20 |
| 108868,59-217529,9 | 4 | 163199,25 | 24 |
| 217529,91-326191,22 | 0 | 271860,57 | 24 |
| 326191,23-434852,54 | 1 | 380521,89 | 25 |
| Всього: | 25 | х | х |
Спробуємо розбити на 3 групи:
Інтервал групування:
Отже, в результаті отримаємо таблицю:
Ряд розподілу реалізації яєць
| Реалізація збуту яєць (результативна ознака,тис. грн.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
| 207,27-145089,02 | 22 | 72648,15 | 22 |
| 145089,03-289970,78 | 2 | 217529,91 | 24 |
| 289970,79-434852,54 | 1 | 362411,67 | 25 |
| Всього: | 25 | х | х |
Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для результативної ознаки:
· Гістограма
Рис 2.1. Гістограма розподілу реалізації яєць в областях
· Полігон
Рис 2.2. Полігон розподілу реалізації яєць в областях
· Кумулята
Рис 2.3. Кумулятивна гістограма розподілу реалізації яєць в областях
· Огіва
Рис 2.4. Огіва розподілу реалізації яєць в областях
2. За факторною ознакою (кількість, млн. шт.):
Аналогічно визначаємо кількість груп:
отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал групування:
Отримуємо дані для таблиці:
Таблиця 3
Ряд розподілу кількості яєць, млн. шт.
| Кількість (факторною ознакою, млн. шт.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
| 0,7-255,98 | 15 | 128,34 | 15 |
| 255,99-511,27 | 7 | 383,63 | 22 |
| 511,28-766,56 | 1 | 638,92 | 23 |
| 766,57-1021,85 | 1 | 894,21 | 24 |
| 1021,86-1277,14 | 1 | 1149,50 | 25 |
| Всього: | 25 | х | х |
Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки
· Гістограма
Рис 2.5. Гістограма розподілу кількості яєць в областях
· Полігон
Рис 2.6. Полігон розподілу кількості яєць в областях
· Кумулята
Рис 2.7. Кумулятивна гістограма розподілу кількості яєць в областях
· Огіва
Рис 2.8. Огіва розподілу кількості яєць в областях
3. За факторною ознакою (ціна за тисячу штук, грн):
Визначаємо кількість груп:
отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал групування:
Отримуємо дані для таблиці:
Таблиця 4
Ряд розподілу за ціною за тисячу, грн.
| Ціна за тисячу штук (за факторною ознакою, грн. ) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
| 226,1-248,98 | 237,54 | 237,54 | 5 |
| 248,99-271.87 | 260,43 | 260,43 | 17 |
| 271,88-294,76 | 283,32 | 283,32 | 19 |
| 294,77-317,65 | 306,21 | 306,21 | 24 |
| 317,66-340,54 | 329,10 | 329,10 | 25 |
| Всього: | 25 | х | х |
Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки (ціна за тисячу штук, грн):
· Гістограма
Рис 2.9. Гістограма розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.
· Полігон
Рис 2.10. Полігон розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.
Кумулята
Рис 2.11. Кумулятивна гістограма розподілу ціни тисячу штук по областям, грн.
· Огіва
Рис 2.12. Огіва розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.
2.3 Середні величини
Середня величина – це узагальнюючі показник, які характеризують рівень варіруючої ознаки в якісно однорідній сукупності.
Сукупність, яку ми збираємося характеризувати середньою величиною повинна бути:
1) якісно однорідною, однотипною;
2) складатися з багатьох одиниць.
Середні величини можуть бути абсолютними або відносними залежно від вихідної бази.