Види страхування та iх характеристика (стр. 2 из 74)

Коли у 1990 р. і пізніше в незалежній Україні рамки законодавства
щодо розвитку ринкових відносин почали структуруватися, дістали змогу
створюватись і перші комерційні страхові компанії, з'явилися на ринку
повноцінні суб'єкти страхування, виникненню яких сприяли такі чинники.

Перший чинник - створення великих страхових організацій союзного
значення з широкою мережею периферійних філій, які після прийняття акта
незалежності й перетворились на самостійні юридичні особи. Приклад -
акціонерна страхова компанія "АСКО", згодом в Україні з логотипом
"АСКА".

Другий чинник - створення комерційних страхових організацій на базі
колишніх установ Держстраху та Індержстраху СРСР. Особливо на основі
співробітників цих установ, їхніх інтелектуальних знань, які створили своїм
професіоналізмом певний ряд страховиків-супутників цих установ, яким
гіперінфляція на той час та "звання" практично до кінця 1993 р., державних
організацій завдали великої шкоди їх іміджу. З цієї ж причини, на мою
думку, ці установи зробились неспроможними до виплат громадянам
належне їм за договорами страхування, укладеними ще за радянських часів. З
1993 року Держстрах в Україні не існує. Натомість з'явилась Національна
страхова компанія "Оранта".

Що ж до Індержстраху, то він ще до розпаду СРСР був перетворений
на холдинг з великими правами філій. І це дало змогу, без великої роботи,
створити в Україні протягом 1991-1992 рр. самостійних страховиків,
укомплектованих професіоналами.

Третій чинник - створення страхових компаній різними структурами,
які вже в нових умовах ринкових відносин заробили первинний капітал -

торгівля, банки та інші комерційні компанії. Головний висновок їх діяльності
був правильний - розвитку свого бізнесу потребує страхування. А оскільки
на страховому ринку ще не було великих надійних компаній, то такі
структури і почали засновувати своїх страховиків з метою власного
обслуговування. Проте страхування це самостійна галузь, що зобов'язувало
такі страхові компанії працювати універсальніше, а не тільки в межах потреб
своїх засновників.

Четвертий чинник - створення "кептивних" страховиків при різних
галузях виробництва, які спочатку брали в управління тільки
внутрішньогалузеві ризики. При цьому на роботу таких компаній був
великий тиск міністерств, відомств, державних корпорацій і т. ін. Проте і ці
страхові компанії тепер діють за законами ринкової економіки. Яскравим
прикладом цього є страхова компанія "ГАРАН-АВТО", створена як
страховик по обслуговуванню потреб Міністерства транспорту України, а на
сьогоднішній час працює як одна з провідних компаній міжнародного рівня
на страховому ринку. І це заслуга професіоналів-співробітників компанії.

Коли говорити про чинники сприяння розвитку страховиків та
страхового ринку в Україні слід назвати й такі, як:

ініціативу науковців та різних фахівців, що запозичили досвід роботи
страхових ринків розвинутих країн і змусили вітчизняних страховиків
працювати по таким же правилам;

засновницьку роботу профспілок, громадських організацій;

залучення до участі зарубіжних інвесторів.

Велику роль в оволодінні досвідом страхування відіграє підготовка
кадрів у вузах, коледжах, різних факультетах країни, що готують бакалаврів,
спеціалістів та магістрів з економіки та гуманітарно -правових направлень.
Провідне місце в підготовці кадрів займає Київський національний
економічний університет (КНЕУ) та Європейський університет (ЄУ), які з
1994 р. проводять навчання з дисциплін страхування, страхові послуги,
страховий менеджмент, страховий маркетинг та ін. Велику роль в оволодінні
досвідом страхування і підготовки кадрів відіграла технічна допомога,
надана Україні в рамках Програми ТАСК. За три перші роки незалежності
України провідні фахівці в рамках цієї послуги з Австрії, Великої Британії,
Нідерландів, Німеччини, Франції, Швеції провели біля сотні семінарів з
більшості ключових проблем організації страхування в умовах ринкової
економіки. Зараз подібні семінари організовують вже КНЕУ, ЄУ, ЛСОУ
(Ліга страхових організацій України), провідними страховими компаніями
України, зокрема УАСК "АСКА".

Особливо слід відзначити, що численні заходи влади та засновників
страхових компаній як на законодавчому рівні, так і на рівні застосування
чинників управління й організації страхового ринку, зумовили постійне
зростання розмірів страхових резервів, що посилює фінансову надійність
страховиків як головну складову учасників страхового ринку.

З умов визначеного надамо визначення головному учаснику страхового
процесу в Україні (див. рис. 2.1):

Рис. 2.1 Суспільно-правове та економічне визначення форми організації

страховика - страхової компанії.

Класифікуються страхові організації за такими ознаками: за
приналежністю, за зоною обслуговування та за характером роботи (див.
рис. 2.2).

Рис. 2.2. Схема класифікації страхових організацій.

На сьогодні, в Україні, широко застосовується акціонерна форма
організації страхових компаній та товариств взаємного страхування (див.
рис. 2.5).

Рис. 2.5 Типи страховиків, які діють на теренах України.

Слід ще наголосити на тому, що акціонерні страхові компанії бувають
закритої та відкритої форм і згідно з Законом України "Про страхування",
стаття 2, учасників товариства повинно бути не менше трьох осіб. І ще:
"Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками-
резидентами України". Інші суттєві основні принципи діяльності страховиків
надані в табл. 2.1

Таблиця 2.1Основні принципи діяльності страховиків Товариства взаємного	Страхові компанії
страхування
1. Страховики, страхувальники та засновники
В одній особі	Різні особи
2. Джерела засобів для господарської діяльності
статутний фонд	статутний фонд
надходження від	надходження у формі платежів
розміщення засобів	надходження від розміщення засобів страхових резервів
страхових резервів
3. Інвестиційна діяльність здійснюється:
на потреби учасників	в інтересах страхової компанії
товариства
4. Регламентація з боку держави:
тільки на стадії вилучення прибутку	протягом усього процесу страхування
5. Сформовані страхові резерви
є власністю товариства	можуть стати власністю засновників або акціонерів тільки
та відповідно власністю	після виконання їх обов'язків перед страхувальниками та
його учасників	бюджетом

Як правило зв'язки, що існують між різними частинами організацій,
формують структуру компанії. Форми організаційної структури страхової
компанії диктуються поділом праці в середині компанії, вимогами створення
спеціалізованих підрозділів, ієрархією посад, внутрішньо організаційними
процедурами. Ресурси страхової компанії складаються з матеріальних,
фінансових, інформаційних та трудових складових.