Смекни!
smekni.com

Види страхування та iх характеристика (стр. 25 из 74)

обслуговується застрахований. Таке обов'язково вписується в договір
страхування. У договорі також встановлюється обсяг лікувально
діагностичної допомоги і нормативи відшкодування витрат. У свою чергу,
страхувальник зобов'язується сплачувати внески страховій організації в
обумовлених розмірах, строках і порядку внесення. Також в договорі такого
страхування прописується строк дії договору, відповідальність сторін у разі
невиконання умов договору, а також порядок вирішення спорів. Факт
укладення договору медичного страхування засвідчується страховим полісом
- юридично-економічним документом.

Обов'язком страхової медичної організації є додання до полісу ще й
правил страхування чи витяг із правил страхування тих положень, які мають
для застрахованого важливе значення, але до страхового полісу які не
ввійшли в зв'язку з обмеженою площею документа.

Як показує зарубіжний досвід, страхові компанії успішно пропонують
страхувальникам спеціалізовані та універсальні страхові поліси медичного
страхування.

Універсальний поліс медичного страхування застосовується у тих
випадках (стан здоров'я), медична допомога при яких не потребує
спеціального лікування або консультацій лікарів вузьких спеціальностей.
Перелік страхових випадків може бути уніфікований, а також визначатися за
згодою між страховиком і страхувальником з можливою участю клінічної
обслуговуючої бази.

Спеціалізовані страхові поліси дають змогу скористатися медичними
послугами лікарів із вузьких спеціалізацій або брати під страховий захист
лише певний стан здоров'я (вагітність, пологи, інфекційні захворювання і
т.ін.). Спеціалізовані медичні поліси найбільш корисні для осіб, які вже
захворіли, або тим, які мають схильність чи ризик до таких захворювань.

Такі види страхування з наданням універсального чи спеціального
страхового полісу притаманне, як правило, добровільній формі медичного
страхування. Яскравим прикладом у цьому є надання страхового захисту на
випадок раптового захворювання, тілесних пошкоджень внаслідок нещасного
випадку чи смерті застрахованого під час перебування громадянина за
кордоном. Такий страховий продукт ( страхова послуга) у всьому світі має
назву "асистанс". Головна мета асистансу - негайне реагування в
надзвичайних обставинах, надання клієнтові моральної, медичної, а також
технічної допомоги (транспортування хворого до найближчої спеціалізованої
лікарні; транспортування у країну проживання з медичним супроводом;
репатріацію тіла застрахованого; дострокове повернення; екстрену
стоматологічну допомогу; юридичну допомогу і т.ін.).

Тарифи на медичні та інші послуги медичного страхування
установлюються у обов'язковому медичному страхуванні законодавчими
актами (страхові суми теж), у добровільному медичному страхуванні - за
згодою сторін, учасників такого процесу: - страхувальник - страхова
компанія - медична установа.


Тарифна ставка розраховується на основі статистичних даних про
звернення по медичну допомогу, тривалість лікування та показників
економічної ситуації країни і диференціюються залежно від статі, віку і стану
здоров'я застрахованої особи.

4. Страхування від нещасних випадків

Використані терміни: ризикове страхування, державне обов 'язкове
страхування, обов'язкове страхування, страхова подія, індивідуальне та
колективне страхування, групи ризику, страхові виплати, доповнення до
Правил.

Страхування від нещасних випадків - це ризикове страхування. Таке
зрівняння цієї підгалузі особистого страхування з майновим страхуванням
обумовлюється тим, що страхування надається у визначений термін (на один
рік, квартал, місяць, декілька днів, термін відпустки чи відрядження, чи
турпоїздки і т.ін.). Виплата страхової суми передбачається лише при настанні
страхового випадку. По закінченні терміну дії повернення сплачених
страхових внесків (премій) не передбачається. Всі ці дії розглядаються на
стадії укладання договору страхування та стадії прояву небезпечних подій на
застраховану особистість. Страховим випадком по цій підгалузі особистого
страхування визнається тільки нещасний випадок.

Нещасний випадок - це раптова, короткочасна, непередбачена та
незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до
травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я
застрахованої особи.

Система страхування від нещасних випадків в Україні у своєму
розвитку пройшла ряд етапів, протягом яких змінювалася її законодавча,
нормативна, методична, організаційна та економічна бази. На сьогодні
страхування здійснюється як в індивідуальному (сплата страхових платежів
здійснюється за рахунок застрахованого), так і у колективному (сплата
страхових платежів - за рахунок організацій) видах. Страхування проводять
в добровільній та обов'язковій формах. Слід відзначити, що закон України
"Про страхування" чітко визначив не лише поняття добровільного й
обов'язкового страхування, про що йшлося вище, а й види обов'язкового
особистого страхування від нещасного випадку, а також види "державного
обов'язкового особистого страхування". Різниця між цими поняттями
полягає в тому, хто виступає страхувальником, тобто хто сплачує страхову
премію. Якщо конкретна юридична чи фізична особа або відомство, то це
обов'язкове страхування, а якщо - держава (з державного бюджету), то це
державне обов'язкове страхування. Метою першого й другого виду
обов'язкового страхування є захист інтересів не лише окремих
страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових чинників
зокрема. І такі умови страхування встановлює держава.


Законодавчими актами визначаються перелік об'єктів страхування,
обсяги страхової відповідальності страховиків, які отримали на це дозвіл
(ліцензію), норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових
платежів, права та обов'язки учасників страхового процесу, а також коло
страхових організацій, яким доручається здійснення обов'язкового
страхування.

Слід ще зауважити, що при державному обов'язковому страхуванні в
разі неплатоспроможності страховика держава гарантує виконання
зобов'язань перед страхувальниками, щодо інших видів обов'язкового
страхування, то держава не відповідає за зобов'язання страховика, а лише у
формі закону зобов'язує юридичних і фізичних осіб вносити кошти для
забезпечення суспільних інтересів.

На сьогодні здійснення державного обов'язкового особистого
страхування службових осіб, які стоять на захисті інтересів держави і їх
діяльність постійно пов'язана з високою мірою ризику, а платниками
страхових платежів є відповідні бюджетні міністерства і відомства,
покладено на національну акціонерну страхову компанію (НАСК) "Оранта".

Перелік обов'язкових видів страхування, в тому числі і видів
державного обов'язкового особистого страхування, подаються в законі
України "Про страхування", ст. 17., порядок їх використання та нормативи
дії - в різноманітних законодавчих актах, указах Президента та постановах
Кабінету Міністрів України відповідно до вимог цього закону.

Добровільне особисте страхування від нещасних випадків здійснюється
на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови і порядок
проведення страхування визначаються правилами страхування, які
розробляються страховиком самостійно, але з урахуванням вимог чинного
законодавства. Такі правила узгоджуються зі службами Укрстрахнагляду,
ними завіряються та один екземпляр береться для контролю.

Зниження рівня інфляції, стабілізація економіки, прийняття низки
законодавчих актів зумовило зміни в проведенні страхування від нещасних
випадків. Тепер єдині правила добровільного страхування громадян від
нещасних випадків доповнюються особливими умовами страхування дітей,
спортсменів, туристів, пасажирів, здоров'я і т.ін., які відбивають особливості
ризику цих категорій застрахованих і страхування проводиться в комплексі.
Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні
громадяни, котрі уклали зі страховиками такі договори страхування.
Можливо укладати договори страхування від нещасних випадків третіх осіб
(застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника
згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право
(якщо це юридичні особи) при укладанні договорів страхування призначати
громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також
замінювати їх до настання страхового випадку.