Види страхування та iх характеристика (стр. 35 из 74)

визначається ОдАЗ-9925.

Там же надаються свідоцтва стосовно автомобілів до тієї чи іншої
групи залежно від величини робочих об'ємів двигунів (таблиця 7.45),
проходимості, місткості та вантажопідйомності, спеціальні автомобілі.

Приведені дані не є вичерпними, тим паче, що вони рік від року
доповнюються. Однак для поняття принципів визначення (індексації)
рухомого складу - достатньо, а з цим - і більш чітче визначення ризиків та
врахування параметрів страхування (страхову суму, страховий тариф та
страховий платіж).

Страхова премія обчислюється страховиком залежно від страхової
суми, обраних страхувальником страхових випадків та чинних страхових
тарифів.

При розрахунку розміру відшкодування беруться до уваги необхідні та
доцільно зроблені страхувальником видатки, що мали на меті врятувати
застрахований транспорт, запобігти і (або) зменшити збитки.

Це основні умови, які враховуються при укладенні договору
страхування наземного транспорту. Інші умови мають загальний характер, і
вони, як правило, визначені чинним законодавством.

Авіаційне страхування - це страхування ризиків, пов'язаних із
використанням авіаційної та космічної техніки.

Міжнародна практика до галузі авіаційного страхування відносить такі

види страхування, рис. 4.15:

Авіаційне страхування

Рис.4.15. Страхування ризиків, пов'язаних із використанням авіаційної та

космічної техніки.

Страхування відповідальності в цій галузі страхування розглянемо в
наступній темі цього посібника. Під іншими ризиками розуміємо
страхування таких видів об'єктів як окреме страхування автозапчастин та
двигунів, а також пасажирів від нещасних випадків, членів екіпажів,
авіадиспетчерів та інших спеціалістів і страхування відповідальності
аеропортів та власників (операторів) ангарів, відповідальність виробників
повітряних та космічних суден та іншої продукції авіаційно -промислового
комплексу, пов'язаних з авіаційною галуззю.

Але головним носієм ризику в цих видах страхування є повітряне
(космічне) судно, особливо під час злету та посадки, тому що саме в цей час
конструктивні елементи отримують найбільші динамічні та статичні
навантаження.

Основні чинники процесу авіаційного страхування такі (рис.4.16):

Рис.4.16. Чинники процесу авіаційного страхування.

Страховий тариф коливається від 1 до 12% вартості судна.

Ідеологічно страхування каско повітряних і космічних суден та інших
видів авіаційних ризиків базується на основі морського страхування. Разом з
тим світова практика показує, що специфіка авіаційного страхування виявила
його катастрофічну природу, на відміну від морських ризиків. Авіаційному
страхуванню найбільше притаманна катастрофічність та кумуляція ризику.

Ще можна додати, що історія розвитку авіаційного страхування й
розвитку повітряних перевезень має яскравий приклад розвитку ринку
страхових послуг, який відстежував зростання авіаційної індустрії й
оперативно реагував на її потреби, що постійно зростали з розвитком
технічного прогресу. Якщо перші ознаки загальних страхових відносин

можна спостерігати ще за часів Шумерського царства, а класичне
страхування в сьогоднішньому розумінні налічує тільки 250 років, то вік
авіаційного страхування не більше за вік сьогоднішньої людини. Так, усього
за 70 років, авіація подолала шлях від невеличких фірм з мізерним капіталом,
якими керували пілоти-ентузіасти, до велетнів з мільярдами доларів в
активах. Перший поліс зі страхування повітряних суден на випадок
авіакатастрофи був виданий ще перед першою світовою війною в Лондоні.
Початком розвитку комерційного використання авіаційної техніки, а разом з
тим і розвиток авіаційного страхування, вважають Другу світову війну, яка

дала поштовх до розвитку транспортної авіації та створення всесвітньої
мережі, що обслуговувалась літаками. Поряд з розвитком авіаційної техніки

можна спостерігати вдосконалення й аерокосмічної, а також розвиток
навігаційних систем та служб, розвиток різних допоміжних операцій і т.ін.
На сьогоднішній день зусилля усіх країн світу зосереджені на
забезпеченні безпеки польотів та відшкодуванні збитків потерпілим, що
започатковано ще до Другої світової війни прийняттям відповідних
конвенцій у галузі авіації, де страхування, як один з механізмів такого
забезпечення ризиків, діючих при експлуатації повітряної та космічної
техніки, є обов'язковим атрибутом при отриманні ліцензій на польоти
практично у всіх країнах світу (Варшавська конвенція 1929 р.; Гаазька
конференція 1955 р. (Протокол Хейга); Конференція 1995 р. Міжнародної
асоціації авіаперевезень (ІАТА); Міжнародна поштова конвенція).

Зауважмо, що в Україні протягом 1993-1995 рр. ліцензії на авіаційне
страхування видавалися без їх конкретизації в межах майнової
відповідальності та особистого страхування від нещасних випадків.
Незважаючи на обов'язкову форму цих видів страхування, договори
страхування укладалися на підставі "Правил страхування", що розроблялись
страховиками самостійно і використовувались під час укладання договорів
на добровільній основі.

З прийняттям закону України "Про страхування" ситуація щодо
класифікації видів дещо змінилася і Укрстрахнагляд припинив видачу
ліцензій на узагальнений вид страхування "авіаційне страхування". Натомість
з'явилася низка конкретизованих видів страхування в цій галузі з
розмежовуванням добровільних та обов'язкових видів страхування, що вже
збігалося з вимогами "Повітряного кодексу України", прийнятого Верховною
Радою як необхідність інтеграції авіаційної галузі у світовий простір.

Страхування вантажів - один з найпоширеніших видів страхування.
Той факт, що цей вид страхування виник дуже давно, пояснює причину
ретельної та детальної його розробки. Протягом тисячоліть відбувався добір
підходів та умов страхування, і сьогодні існують та розвиваються лише ті, що
найповніше враховують інтереси учасників страхових взаємовідносин і
найбільше відповідають сучасним вимогам господарювання. Ці умови в
усьому світі характеризуються здебільшого своєю уніфікованістю, що є
позитивним фактором, оскільки полегшує проблему вибору страхувальникам
умов страхування та роботу страховика. Загальноприйняті умови широко
застосовуються і на українському страховому ринку. Схема (рис.4.17)
унаочнює чинники та характеристики страхового процесу при страхуванні
вантажів, що перевозяться.