Види страхування та iх характеристика (стр. 54 из 74)
Сформулюємо деякі вимоги і побажання до методики агрегирування
оцінок показників підприємства-забруднювача відповідно (126), як додатку
до загальних вимог щодо статистичних методів аналізу даних:
Метод агрегування повинен бути погоджений із природним порядком у
множині описів об'єктів.
Значення функції, що агрегується, повинні бути стійкі щодо малих
варіацій вихідних даних - думок експертів. Це загальна вимога, яку
можна конкретизувати як умову використання невеликого числа
градацій (2-4) для значення функції, що агрегуєтся.
Іменовані значення індивідуальних показників за допомогою
відповідних перетворень повинні бути попередньо приведені в
безрозмірні значення.
Показники, що об'єднуються в групи, повинні вимірюватися в шкалах
одного типу. При цьому доцільно було б, щоб інтервали можливої
зміни таких показників були однаковими.
Доцільно формулювати індивідуальні показники так, щоб вони
допускали виміри принаймні в порядковій шкалі, але не в номінальній.
Значення функції, що агрегуєтся, повинні бути інваріантні щодо
допустимості перетворення шкал. Щодо порядкових шкал припустимо,
що є будь-яке монотонне строго зростаюче перетворення.
У загальному випадку, в якості агрегуємої функції, можуть бути
використані різні середні функції. При маніпуляціях із розмірами
(показниками), обмірюваними в порядкових шкалах, звичайно
використовують середні арифметичні або середні зважені арифметичні
розміри (функції). Однак, як правило, більше обґрунтовано
використовувати для усереднення не середні арифметичні, а
непараметричні середні - медіани. Ця рекомендація спирається на
теорему про медіану.
Вагові коефіцієнти (ваги), використовувані при обчисленнях середніх
зважених арифметичних, доцільно підбирати експертно-статистичним
методом на основі найкращої відповідності розрахунковим значенням
агрегованого показника (за рівнянням для середнього з вагами) і
експертних оцінок цього показника. При використанні в якості функцій
(126) середніх зважених арифметичних потрібно враховувати, що
кінцеве вираження, яке зв'язує інтегральний показник з
індивідуальними, буде мати характер лінійної функції. Коефіцієнти при
кожному індивідуальному показнику в такій функції будуть показувати
собою суму ваг. Число співмножників у таких сумах буде дорівнювати
числу розгалужень гілок дерева на шляху від даного індивідуального
показника до інтегрального збільшеного на одиницю.
Отримані таким чином співвідношення дають можливість також
оцінити наслідок прийнятих для об'єкта рішень по використанню наявних у
нього ресурсів. Їх цілеспрямований, а в ряді випадків, стохастичний, перебір
дозволяє визначати реально досяжний рівень ресурсозабезпеченості об'єкта
що відповідає умові усталеності його існування або розвитку, а також
визначити потреби і реальні можливості їх задоволення, контролюючи
безпечність.
Описаний метод носить циклічний характер.
Розрахункові процедури, а також процедури ухвалення рішення
багаторазово повторюються, забезпечуючи реалізацію адаптаційних
механізмів у процесі моделювання. Великий об'єм обчислень і аналізованої
інформації робить необхідним використання в такому способі моделювання
досить потужну за функціональними можливостями комп'ютерну техніку.
Сучасні методи комп'ютерної графіки дозволяють на ідеографічному рівні
відображати зміну ситуації в сфері природокористування як наслідок
прийнятих рішень щодо оцінки: значимості ресурсів; гостроти конфліктів,
що виникають при їхньому загальному використанні; вибираються напрямки
і механізми активного обертання учасників конфліктів. Важливою
особливістю під час створення методичного забезпечення в цій сфері
страхування має бути відкритість характеру, підходів до вирішення проблем
екологічного страхування, щоб не було принципових обмежень щодо
кількісного складу, рівня деталізації й агрегування елементів системи.
Формуючи такі моделі, насамперед потрібно враховувати вимогу
раціонального розподілу функцій між людиною і способами обчислювальної
техніки. Тому, як звісно, більшість неформалізованих або важко
формалізованих процедур у рамках моделювання виконуються людиною, а
інші операції, що носять рутинний або формальний характер - ЕОМ.
У деяких випадках при здійсненні прогнозно-аналітичної діяльності,
орієнтованої на оцінку розміру економічного збитку, доцільно широке
використання методів теорії імовірностей і математичної статистики.
Прикладами використання такого методичного підходу для цілей
страхування, зокрема екологічного страхування, можуть служити аналого-
математичні моделі. Такі моделі можливо використовувати і при проведенні
подальших досліджень, спрямованих на удосконалення розглянутого
методичного і програмного забезпечення страхової діяльності. На сьогодні,
для цієї ж мети, можлива розробка користувальних інтерфейсів,
ідеографічних екранних форм, що більш якісно дозволить забезпечити
необхідний рівень наочності і простоти інтерпретації широкого спектра
можливих ситуацій, що виникають у процесі моделювання.
Однією з основних цілей створення розглянутих програмних способів,
що включають також експертні і довідково-інформаційні системи,
розрахункові аналітичні модулі є спроба за допомогою їхнього рівнобіжного
використання погодити позиції конфліктуючих сторін, обґрунтувати
кількісний розмір витрат забруднення навколишнього природного
середовища для кожної із них. Загальна участь усіх зацікавлених сторін у
процесі моделювання, що включає також ігрові елементи, дозволяє кожній із
сторін переконатися в безперспективності як завищення вимог по
компенсації збитків від забруднення, такі зменшення їх значень. Це
забезпечує можливість швидкого формування взаємно погоджених рішень,
що можуть служити базою при визначенні страхових сум, а також
"безтурботності" і "убезпеченості" в подальшому.
Використання таких методів може також підвищити точність
прогнозних оцінок збитків від забруднення навколишнього природного
середовища, особливо у випадках реалізації унікальних великомасштабних
проектів, не забезпечених відповідними статистичними даними. Очевидно,
що для практичного використання таких методів необхідно мати високий
професіоналізм в різних галузях діяльності суспільства. Завдання страховика
в цьому об'єднати професіоналів різних галузей діяльності в загальну
когорту працівників - захисників довкілля. Для цього потрібні кошти, і в
цьому, реалізуючи свою головну функцію, як організатора, страховик
проводить тарифну політику.
Для реалізації такої політики, з метою виконання своїх основних
функцій страховики проводять диференціацію підприємств (чи регіонів)
залежно від кожного виду виробництва за описаною више методикою, що в
свою чергу надає можливість диференцінувати і страхові тарифи в
екологічному страхуванні, основні функції котрого слідуючі, таблиця 5.5.:
Таблиця 5.5
Основні функції екологічного страхування
№
Функції
1
2
4
Формування екологічної
відповідальності фізичних та
юридичних осіб за результатами
антропогенної діяльності.
Стимулювання протиаварійних заходів
за рахунок диференціації страхових
тарифів і грошових виплат за бе-
заварійну роботу.
3
Забезпечення компенсаційних
гарантій постраждалим незалежно від
фінансового стану підприємства-
винуватця аварійного забруднення
навколишнього середовища.
Забезпечення стійкості фінансового
стану підприємств за необхідності
відшкодування збитку постраждалим
від аварійного забруднення
навколишнього середовища та витрат
на відновлення власного виробництва.
Забезпечення реалізації правових
гарантій економічного захисту
фізичних та юридичних осіб за рахунок
сформованих страхових фондів
5
Страхові тарифи диференціюються залежно від:
ступеня екологічного ризику;
особливостей господарчої діяльності конкретного страхувальника;
технічного стану виробничих фондів;
захисних та очисних споруд підприємства;
мінімального та максимального розміру відшкодування.
Незалежно від благих намірів підприємства будь-якого типу, як відкрита
виробнича система воно має небезпечні екологічні ризики на вході та
виході стадій відтворення товарів (див. схему рис. 5.19).
|
              Ризик привикористанні та | ||
| Ризик зберігання | Накопичування | л |
Ризики