Види страхування та iх характеристика (стр. 55 из 74)

при
викорис-
танні

Проміжне споживання

Кінцеве споживання

Рис. 5.19. Виникнення екологічного ризику на стадіях відтворення товару.

Схема показує, що виникнення ризиків відповідає етапам відтворення
капіталу. В ринкових умовах ризиковий збиток може стати однією з причин
припинення функціонування підприємства чи значного погіршення його
фінансово-економічних характеристик. А тому потрібний значний ресурсний
резерв для попередження ризиків чи відшкодування різних видів втрат.
Одним з основних джерел створення таких ресурсів є страховий платіж
підприємств, сума яких і створює потрібний ресурс.

Особливості екологічного страхування витікають із специфіки
предметної галузі і проявляються на етапі формування страхового тарифу.
Довгострокове відтворення природної рівноваги, якщо воно базується на
принципі одноразовості страхового платежу, не є ефективним. Для більш
якісного та повного відшкодування наслідків проявів екологічних ризиків,
щоб мати достатні фінансові резерви, страховик повинен розробляти свою
тарифну політику в цьому не на принципі одноразового страхового платежу,
а на принципах достатності у визначені періоди страхування страхових
резервів, з яких проводиться фінансування превентивних заходів щодо

попередження розкриття екологічного ризику на конкретному підприємстві
чи виплату компенсацій по відшкодуванню збитків.

Такі розрахунки (роботи) потребують специфічних методик визначення
тарифної ставки по кожному об'єкту окремо, чи по групі об'єктів. І перше, і
друге повинно базуватися в першу чергу на принципі обов'язковості
страхування, щоб забезпечити екологічну безпеку своєї країни.

Для більш повного обліку факторів екологічного збитку при
формуванні страхових тарифів, як правило, проводять їх диференціацію по
окремих регіонах, галузях, підприємствах, виробничих учасниках і т.п. Така
диференціація проводиться у два етапи - первинна і вторинна диференціації.

За первинної диференціації визначають базову величину страхового
внеску, яке підприємство повинно сплатити у фонд екологічного
страхування.

У такому разі використовують принципи типічної (районованої)
виборки, наприклад, по регіонах.

Вторинна диференціація тарифних ставок корегує значення цих ставок.
Це деякою мірою забезпечує економічне стимулювання екологічного
страхування підприємством.

Під час первинної диференціації виокремлюють три незалежних
послідовних процедури:

визначають індивідуальний коефіцієнт (індивідуальний клас небезпеки)
підприємства (дивись методику агрегування оцінок показників підприємства -
забруднювача);

групують підприємства за подібними класами безпеки та визначають
загальний коефіцієнт небезпеки групи, а потім відповідність кожного
підприємства цієї групи загальному коефіцієнту (встановлення групового
класу небезпеки та коефіцієнтів відповідності);

визначають значення страхових тарифів та суми страхових внесків кожним
підприємством на основі визначеного загального тарифу (загального
коефіцієнта) та коефіцієнтів відповідності кожного підприємства загальному
тарифу.

Тут треба ще раз наголосити, що в екологічному страхуванні визначити
небезпеку досить складно. Це не ризик від нещасних випадків на
виробництві, які достатньою мірою, можливо рахувати незалежно один від
одного. В екологічному страхуванні, у випадку нанесення збитків, цього
зробити неможливо, тому що на сьогоднішній день екосистеми настільки між
собою взаємозв'язані, що незначна на перший погляд якась подія може
потянути за собою високі і, найчастіше, неочікувані зміни довкілля із
значними збитками як на місцевому, так і на міжрегіональному
(транснаціональному) рівнях. Таким чином виникає самостійна задача
визначення міри впливу діяльності кожного регіону (підприємства) на
екологічний стан.

Коли постає така задача, рішення її можна проводити таким чином:

1. Формалізувати постанову задачі. Позначимо кількісну величину ступеня впливу і-го регіону (підприємства) в t-й квант часу через ХТ. З цього визначимо:1 < / <jV при ґ > 0, при(127)де: N - кількість регіонів чи підприємств в регіоні, що підпадають під обробку.2. Дати перелік несприятливих подій, які погіршують екологічні умови, при цьому у t-й квант часу і-а подія наносить збиток, який дорівнюється ytМіж діяльністю регіонів (підприємств) та подіями, які мають вплив на довкілля, є функціональна залежність виду:Г = /(хЛxmA-N, (128)r = LуЖ-мЗабезпечення справедливості присвоєння регіонам (підприємствам) індивідуальних класів небезпечності потребує встановлення залежності Х від Y для будь-якого моменту часу t, тобто вирахування функції f1, зворотної fУ такій постановці задача набирає виду класичної задачі наглядання вектора стану системи на основі визначеного вихідного вектора. Роль перемінних стану у цьому випадку грає вектор впливу діяльності регіонів чи підприємств (Х), а у якісності вихідних перемінних системи виступає вектор збитку, що трапився через несприятливі події (Y), (див. рис. 5.19). Проте, щоб можна було визначити значення Х для будь-якого моменту часу t, система (128) повинна бути наглядаєма. Присутність цієї властивості переважно залежить від функції f. Зокрема для класу лінійної функції проблема ця добре вивчена, також виведені критерії наглядаємості - нелінійні функції, для яких наглядаємість досягається при будь-яких початкових умовах:N^ = (і argC^X*)е&bsol;...ЛГ/5 (129)Y = А&bsol; -аг g^a^x)el ...NX	а11а12''
А =	^21^22'	a2 N
	aN 1aN 2	''aNN

де: А - оператор перетворювання вектора стану X: