Під час обговорення предмета договору перестрахування вже було
відзначено, що в деяких випадках, а саме, при так званому "касовому збитку"
перестрахувальника, перестрахувальне відшкодування може виплачуватися
до виплати за прямим договором. Тобто, якщо вважати страховими
випадками перестрахування тільки виплати за прямим договором, то
"превентивні" перестрахувальні виплати проводяться до страхового випадку,
тобто незаконно. Але застереження п.2 статті 967 ЦК дозволяють включити у
договір і інші страхові випадки, наприклад, у такий спосіб: "Крім страхових
виплат за прямим договором, страховим випадком є також відсутність у
перестрахувальника достатньої кількості коштів для того, щоб цілком
зробити виплату за прямим договором, що він зобов'язаний зробити."
Деякі фахівці вважають, що це або подібне положення можна не включати у
договір, якщо міркувати у такий спосіб. У п.2 статті 967 ЦК записано, що до
перестрахування застосовуються правила страхування підприємницького
ризику. При підприємницькому ризику страхується інтерес, зв'язаний з
можливими збитками (підпункт 3 п.2 статті 929 ЦК). Збитки визначені в п.2
статті 15 ЦК, як "...витрати, що особа... зробила або повинна буде зробити...".
Таким чином, під законним страховим випадком договору перестрахування
можна розуміти не тільки факт виплати, але й обов'язок це зробити, тобто
можна обійтися і без включення у договір приведеного вище застереження.
Однак, мається заперечення. У п.1 статті 967 ЦК сказано саме про можливу
виплату, а не про можливі збитки, а виплати, як ми вже говорили - це не
збитки. Тому загальне правило страхування підприємницького ризику з
підпункту 3 п.2 статті 929 ЦК тут варто застосувати тільки частково, а саме,
під страховим випадком перестрахування варто розуміти страхування
інтересу, зв'язаного не з усіма збитками, як вони визначені у статті 15 ЦК, а
тільки з тією частиною витрат, що вже зроблені. Тому краще все-таки
скористатися застереженням п.2 статті 967 ЦК включивши приведене вище
положення у договір.
Перестрахувальна премія. З цією умовою у договорах
перестрахування звичайно не виникає складностей. Розмір премії завжди
погоджений у договорі або у вигляді відсотка від премії за прямим
договором, або у іншій формі. Тут також використовуються звичаї, але вони
не вступають у протиріччя з ЦК і тому цілком застосовні.
• Найважливіше застереження, що не відноситься до істотних
умов договору:
Застереження, розглянуті далі, зв'язані з найважливішим, можна
сказати, доктринальним правилом, яким повинні керуватися страховики при
укладанні і виконанні договорів перестрахування: - "Перестраховик
додержується долі прямого страховика". Часто це правило саме у такому
формулюванні включають у договір. Термін "додержується долі" прийшов у
вітчизняну практику відтіля ж, відкіля прийшла концепція "передачі ризику",
тобто з англо-германських звичаїв, де цей термін, видимо, тлумачиться всіма
однозначно і тому його застосування не викликає непорозумінь. Справді,
якщо і прямий страховик, і перестрахувальник страхують той самий "ризик"
або навіть той самий інтерес, то в обох страховиків може бути "та сама доля".
Якщо ж прямий страховик страхує одне, а перестраховик інше, то їх "доля"
не може бути однаковою, насамперед через різні об'єкти страхування. Тому,
хоча згадування у договорі про "додержуватися долі" може і бути зрозумілим
обом сторонам договору, але при вирішенні суперечки на основі
законодавства, виникає двозначність, що заплутує ситуацію.
Проте, це правило відіграє важливу роль у відносинах по
перестрахуванню, якщо тільки "додержання долі" розуміти, як "додержання
рішень і дій". Зміст тут у тому, щоб прямий страховик урегулював свої
взаємини зі страхувальником "без оглядки" на перестраховика. Якщо
перестраховик не буде "додержуватися рішень і дій" прямого страховика, то
у нього фактично, з'являється можливість безпосередньо брати участь у
врегулюванні питань відповідальності за прямим договором, що суперечить
основному принципові перестрахування, викладеному у п.3 статті 967 ЦК:
"При перестрахуванні відповідальним перед страхувальником за
основним договором страхування... залишається страховик за цим
договором."
З іншого боку, вимагаючи від перестраховика "додержуватися рішень
і дій», прямий страховик має дати перестраховикові гарантії своєї
сумлінності. Причому більшої сумлінності, ніж цього вимагають звичайні
правила цивільного обороту. А саме, перестрахувальник повинен
гарантувати, що він буде діяти так, ніби перестрахувального захисту не
існувало. Це правило можна сформулювати в такій формі: "Право
перестрахувальника вільно вести справи ніяким чином не обмежується.
Перестрахувальник, зокрема, правомочний кваліфікувати подію як
страховий випадок, не визнавати її такою, врегульовувати збитки по
ньому. При цьому він повинен діяти кваліфіковано, з належним
ступенем доцільності й обачності, як діяв би будь-який страховик на
його місці за умови, що він не мав би перестрахувального захисту. Він
зобов'язаний дотримуватися інтересів перестраховика, ніби це були його
власні інтереси, у такій же мірі цього положення повинен дотримуватись
і перестраховик, зв'язаний будь-якою дією або бездіяльністю
перестрахувальника". Це або аналогічне положення, що визначає
"додержування дій і рішень" і підвищену сумлінність перестрахувальника
Прибутки страховика. ^ . / >Від інвестування ірозміщеннятимчасово вільнихкоштівобов'язково варто включати у текст договору. Практика показує, що Страхові | Інші | N |
V | ) |
Комісійні
винагороди
за