КУРСОВА РОБОТА
на тему
«СТАТИСТИКА ВИВЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ»
Вступ
Термін «статистика» походить від латинського «status», що означає положення, стан явищ. Від кореня цього слова виникли слова «stato» (держава), «statista» (статистик, знавець держави), «statistiks» (статистика – певна сума знань, зведень про державу). Цей термін існує століття, хоч зміст його неодноразово змінювався. У науковій літературі словом «статистика» користуються з XVIII ст. за змістом як державознавство. Проте статистика почала свій розвиток значно раніше – в середині XVII ст.
Нині термін «статистика» використовують у кількох значеннях:
1) це – дані, які характеризують масові суспільні явища;
2) процес збирання, зберігання і оброблення даних про масові суспільні явища, тобто галузь практичної діяльності, спрямованої на одержання, оброблення, аналіз і видання масових даних про явища і процеси суспільного життя;
3) це наука, яка вивчає величину, розміри і кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з якісною стороною цих явищ, з їх соціально-економічним змістом.
Наукова система статистики складається із статистичної теорії, статистичної методології та зведених результатів статистичних досліджень.
Статистична теорія являє собою загальне вчення про розміри суспільних явищ і статистичних показників, які їх характеризують. Вона включає також вивчення зв'язків між статистичними показниками розвитку, змін змісту і форми статистичних показників.
Статистична методологія – це сукупність статистичних методів дослідження. Вона розробляє питання збирання зведень про розміри суспільних явищ, вивчення зв'язків між величинами та динаміки, принципів і прийомів аналізу статистичних даних. Статистична наука являє собою нерозривну єдність статистичної теорії і статистичної методології.
Зведені результати статистичних досліджень – це сукупність конкретних науково обґрунтованих статистичних даних (наприклад, показники кількості тварин за їх видами на певну дату, показники обсягу продукції тваринництва за певний рік і т. д.).
У процесі розвитку статистики як самостійної науки в її складі виділилися: математична статистика, загальна теорія статистики, соціально-економічна статистика, галузеві статистики.
Математична статистика – це галузь математичних знань. Вона розробляє раціональні прийоми (способи) систематизації, обробки і аналізу даних статистичних спостережень масових явищ з метою встановлення характерних для них статистичних закономірностей, використання для наукових і практичних висновків. У математичній статистиці більшість методів обробки статистичних даних ґрунтується на імовірнісній природі цих даних. Галузь застосування таких статистичних методів обмежується вимогами, щоб явища, які досліджуються, були підпорядковані достатньо визначеним імовірнісним закономірностям. Математична статистика абстрагується від матеріального змісту масових явищ, які вона характеризує, озброює дослідника математичним апаратом. Найважливіші розділи математичної статистики: статистичні ряди розподілу, оцінка параметрів розподілу, закони розподілу вибіркових характеристик, перевірка статистичних гіпотез, дисперсійний, кореляційно-регресійний, коваріаційний аналіз. Математична статистка виконує роль основи для застосування власне математичних методів, які являють собою інструментарій статистичної науки.
Загальна теорія статистики містить принципи статистичної науки стосовно річних сторін суспільного життя, тобто загальні правила і методи статистичного дослідження. Вона розробляє понятійний апарат статистичної науки, систему категорій, розглядає у загальному вигляді методи збирання, зведення, узагальнення і аналізу статистичних даних. Предметом пізнання загальної теорії статистики є найбільш загальні властивості кількісних відносин соціально-економічних явищ. У складі її вивчаються такі найважливіші розділи: статистичне спостереження, статистичне групування, середні величини, вибіркове спостереження, ряди динаміки, індекси статистичні графіки. Показники і методи загальної теорії статистики використовуються всіма іншими галузями статистики.
Соціальна статистика – галузь статистики, яка вивчає кількісну і якісну сторони масових суспільних явищ і процесів, що відбуваються в соціальному житті, і розробляє інтегровану систему показників здійснення соціальних процесів і явищ.
Економічна статистика як галузь єдиної статистичної науки, спираючись на положення загальної теорії статистики, вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у сфері матеріального виробництва з метою виявлення пропорцій тенденцій і закономірностей їх розвитку. Економічна статистика досліджує всю економіку країни, даючи їй числову характеристику.
Галузеві статистики вивчають показники процесу виробництва в га-лузях матеріального виробництва (сільському господарстві, промисловості), в галузях, де продовжується процес виробництва у сфері обігу (торгівля, зв'язок, транспорт тощо); показники роботи галузей невиробничої сфери (житлово-комунального господарства, науки, фізичної культури і спорту тощо).
Метою дійсної курсової роботи є проведення статистичного аналізу показників продуктивності ВРХ в сільському господарств.
Об’єктом статистичного аналізу є умовна вибірка показників продуктивності ВРХ по варіанту №72.
Предметом статистичного аналізу дійсної курсової роботи є виявлення статистичних закономірностей між результативною ознакою – надоями молока та факторними ознаками – кількістю затрачених кормів на годування ВРХ та кількістю народжених телят, як умови продовження періодичного процесу лактації молока у ВРХ.
1.1 Методологія розрахунку основних показників статистики тваринництва в сегменті великої рогатої худоби (ВРХ)
Продукція тваринництва поділяється на дві групи:
1) продукція нормальної життєдіяльності тварин, реалізація якої для вживання за межами тваринництва не пов'язана з забоєм (ліквідуванням) самих тварин (молоко, вовна, яйця, мед і т. п.). У створенні цієї продукції тварини виступають в якості засобів праці;
2) продукція приплоду і приросту, або продукція вирощування тварин. Реалізація цієї продукції за межами тваринництва пропонує забій тварин. Використання цієї продукції вирощування тварин для відтворення стада пов'язано з подальшим його залишенням в сфері тваринництва. Таким чином, тварини, які ростуть чи відгодовуються, виступають як пов'язані у виробництві предмети праці, або інакше, незавершене виробництво м'ясного контингенту, а також тварин основного стада. Вирощена доросла худоба, племінна, представляє собою закінчену готову продукцію, яка використовується в ролі засобів праці.
Загальний обсяг продукції тваринництва визначається кількістю одержаного приплоду і обсягом приросту вирощеного за рік молодняка худоби, приросту дорослої худоби, одержаного в результаті її відгодівлі, а також кількості молока, вовни, яєць та іншої продукції тваринництва, одержаної у процесі господарського використання худоби та птиці, непов’язаної з її забоєм, облікованою у порівнянних цінах.
Виробництво молока характеризується фактично надоєним коров’ячим, овечим, козиним молоком, незалежно від того, чи було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят. Молоко, яке висмоктане телятами при їх підсосному утриманні у виробництво молока не включається.
Середньорічний надій молока від однієї корови наводиться у розрахунку на поголів’я корів на початок року, незалежно від того, чи доїлась корова у даному періоді. У сільськогосподарських підприємствах при визначенні надою молока від однієї корови із загального поголів’я корів у господарстві виключаються корови, що перебувають на відгодівлі, корови м’ясного стада, а також корови, призначені для групового та підсосного утримання телят, якщо ці корови не доїлись.
Молочна продуктивність корів характеризується середньою удійністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну дійну корову і середній надій від однієї корови молочного стада. Якщо середній надій на одну дійну корову характеризує середній рівень молочної продуктивності корів, то середній надій від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока та рівень їх молочної продуктивності.
До дійних корів належать корови, що за звітний період дали приплід та доїлися у звітному періоді. Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться.
Основним показником продуктивності корів є другий показник – середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада, який ї є основним показником вихідних даних у дійсній курсовій роботі.
1.2 Основні статистичні показники продуктивності ВРХ в Україні у 2006–2007 роках
В табл. 1.1 – 1.3 наведені основні показники тваринництва та продуктивності корів по надою молока в Україні за даними Державного комітету статистики України.
Таблиця 1.1. Тваринництво
| Поголів’я худоби та птиці на 1 січня, тис. голів | |||||
| велика рогата худоба | свині | вівці та кози | птиця, млн. голів | ||
| всього | у т. ч. корови | ||||
| 1990 | 25194,8 | 8527,6 | 19946,7 | 9003,1 | 255,1 |
| 1991 | 24623,4 | 8378,2 | 19426,9 | 8418,7 | 246,1 |
| 1992 | 23727,6 | 8262,6 | 17838,7 | 7829,1 | 243,1 |
| 1993 | 22456,8 | 8057,2 | 16174,9 | 7236,6 | 214,6 |
| 1994 | 21607,3 | 8077,7 | 15298,0 | 6862,6 | 190,5 |
| 1995 | 19624,3 | 7818,3 | 13945,5 | 5574,5 | 164,9 |
| 1996 | 17557,3 | 7531,3 | 13144,4 | 4098,6 | 149,7 |
| 1997 | 15313,2 | 6971,9 | 11235,6 | 3047,1 | 129,4 |
| 1998 | 12758,5 | 6264,8 | 9478,7 | 2361,8 | 123,3 |
| 1999 | 11721,6 | 5840,8 | 10083,4 | 2026,0 | 129,5 |
| 2000 | 10626,5 | 5431,0 | 10072,9 | 1884,7 | 126,1 |
| 2001 | 9423,7 | 4958,3 | 7652,3 | 1875,0 | 123,7 |
| 2002 | 9421,1 | 4918,1 | 8369,5 | 1965,0 | 136,8 |
| 2003 | 9108,4 | 4715,6 | 9203,7 | 1984,4 | 147,4 |
| 2004 | 7712,1 | 4283,5 | 7321,5 | 1858,8 | 142,4 |
| 2005 | 6902,9 | 3926,0 | 6466,1 | 1754,5 | 152,8 |
| 2006 | 6514,1 | 3635,1 | 7052,8 | 1629,5 | 162,0 |
| 2007 | 6175,4 | 3346,7 | 8055,0 | 1617,2 | 166,5 |
Таблиця 1.2. Виробництво продукції тваринництва в Україні