Разом з тим, виходячи з принципу прозорості ринку цінних паперів, який передбачає регулярну інформацію про діяльність емітента та курс його цінних паперів шляхом публікації в офіційному виданні УФБ, кожен продавець чи покупець цінних паперів заздалегідь знає курси цінних паперів, які його цікавлять за певний період часу, а також тенденції та можливі межі їх змін за одні торги, що встановлені Правилами УФБ. Ліміт ціни на акції або облігації, який вказує клієнт при купівлі чи продажу у своєму замовленні брокеру, визначається, як правило, на підставі аналізу такої регулярної інформації. Це, в свою чергу, сприяє тому, що у певної кількості замовлень як на купівлю, так і продаж, що подаються до УФБ, ліміт цін співпадає. Отже, відповідно до них за наслідками котирування, тобто визначення курсів, яке здійснюється фондовою біржею, виконуються замовлення за найбільш сприятливим курсом (ЗКД – за курсом дня) та укладаються відповідні біржові угоди з купівлі-продажу цінних паперів.
Замовлення клієнтів. На Українській фондовій біржі застосовується система встановлення курсів цінних паперів і валюти, заснована на ціновій пропозиції клієнтів, які подають замовлення купівлі або продажу брокерським конторам. Клієнт, заповнюючи бланк замовлення, повинен відповідно визначити, за якою ціною (курсом) він має намір реалізувати свою угоду.
Якщо предметом угоди є купівля паперів, то ціна, яку запропонує клієнт (так званий ліміт ціни), буде максимальною. Це означає, що його замовлення може виконуватися за курсом, не вищим від запропонованого.
У випадку продажу цінних паперів запропонована ціна є мінімальною. Клієнт погодиться продати свої акції за курсом, не нижчим за цю ціну.
Може також статися, що клієнт, складаючи замовлення, відмовляється від зазначення курсу. Тоді на бланку замовлення вписується скорочення ЗКД (за курсом дня), що означає наказ укласти угоду за курсом, який встановиться на біржових торгах. Доручення цього типу реалізуються в першу чергу, оскільки клієнт, який його виставив, завчасно погодився на ціну дня.
Ліміт ціни замовлення на продаж – це обмежувальний курс, за яким може виконуватися замовлення, тобто мінімальна ціна, за якою можна продати дані цінні папери. При цьому курс виконання замовлення на продаж може дорівнювати ліміту ціни, що вказаний у замовленні, або бути вищим, але ні в якому разі не нижчим.
Ліміт ціни замовлення на купівлю – це обмежувальний курс, що вказаний у замовленні, за яким може виконуватися замовлення, тобто максимальна ціна, за якою можна купити дані цінні папери. При цьому курс виконання замовлення на продаж може дорівнювати ліміту ціни, що вказаний у замовленні, або бути нижчим, але ні в якому разі не вищим.
Якщо лімітом ціни замовлення на продаж або купівлю визначено ЗКД, тобто вказано продати або купити певну кількість цінних паперів за курсом дня, то це передбачає першочергове виконання замовлень за курсом, який визначається в результаті котирування в той чи інший біржовий день.
Котирування (англ. quotation) – це визначення курсів цінних паперів, яке здійснюється шляхом зосередження попиту та пропозиції, співставлення лімітів цін замовлень на купівлю і продаж цінних паперів та встановлення оптимальної ціни (курсу дня), при якій виконується найбільша кількість замовлень, здійснюється найбільший обіг цінних паперів. Це одна з головних функцій фондової біржі та одна з основних біржових операцій.
Порядок і умови котирування. Відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 та Указу Президента України «Про електронний обіг цінних паперів та Національний депозитарій» від 25.05.94, в Україні водночас здійснюється обіг матеріалізованих цінних паперів, тобто паперових акцій і облігацій, та дематеріалізований (або електронний), обіг цінних паперів у формі комп’ютерних (безготівкових) записів на рахунках.
Обидві форми обігу мають місце і на Українській фондовій біржі. Паперові акції, облігації, інші матеріалізовані цінні папери перебувають в обігу та котируються на торгах «з голосу». Електронні цінні папери у формі записів на рахунках перебувають в обігу та котируються на електронних торгах у системі електронного обігу цінних паперів, що забезпечується єдиним програмним забезпеченням (біржа – центральний депозитарій – кліринговий банк). Проте як для електронного (безготівкового), так і для матеріалізованого (паперового) обігу цінних паперів використовується одна технологія проведення котирування – визначення курсів цінних паперів.
Суттєва різниця котирування на електронних торгах та торгах «з голосу» полягає лише в тому, що в першому випадку вони проводяться в автоматичному електронному режимі – нормальне або спеціальне фіксингове котирування, а на торгах «з голосу» котирування здійснюється спеціалістами біржі в ручному режимі або за допомогою окремих комп’ютерних програм. Взагалі порядок і умови котирування та послідовність виконання операцій, тобто увесь процес котирування як електронних торгів, так і торгів «з голосу» (загальна технологічна схема), залишаються однаковими. Необхідно зауважити, що ця схема повністю відповідає системам котирування, які використовуються на більшості фондових бірж світу.
Основою для проведення котирування є достатня кількість замовлень на купівлю-продаж цінних паперів, які подаються клієнтами-брокерами не пізніше ніж за один день до початку торгів, для наступної передачі їх брокерами на біржу.
При наявності достатньої кількості замовлень на купівлю-продаж того чи іншого цінного паперу визначаються, виходячи з попереднього курсу, максимальна та мінімальна межі зміни курсу на поточні торги відповідно до критеріїв, які встановлені біржею. Усі дані вносяться до листка котирувань, за допомогою якого і проводиться зіставлення замовлень на купівлю-продаж, тобто зіставлення попиту і пропозиції, та визначається курс дня.
Три умови котирування. Крім зазначених вище трьох принципів котирування, при визначенні курсів використовуються три умови котирування.
Перша умова: зміни ціни (курсів) порівняно з останнім (попереднім) котируванням не повинні перевищувати встановлені біржею межі (наприклад, 10 чи 20 відсотків), крім випадків припинення котирування. Доцільність даної умови полягає в тому, щоб гарантувати безпеку ринку, не допустити занадто великих коливань, змін та варіацій курсів, які не висвітлюють дійсних тенденцій ринку і фінансово-економічного стану емітента. Проте це може відбутися, якщо, наприклад, в один день більшість замовлень на продаж будуть позначені лімітом ціни ЗКД – за курсом дня. Така ситуація можлива, якщо на ринку низька активність, надходить недостатня кількість замовлень на продаж цінних паперів. Низький рівень активності буде створювати тенденцію до різкого зниження курсу.
Внаслідок цього зміни цін можуть вийти з-під контролю, якщо інвестори, які одержали інформацію про дану ситуацію, вирішать продати свої цінні папери. При цьому відбудеться значне зниження вартості цінних паперів конкретного емітента, в цілому знизиться й ринкова вартість акціонерного товариства без певних на те причин.
Саме тому найбільш безпечно було б встановлювати максимальний рівень коливань курсу. Даний процент коливань визначається біржею, виходячи з наступних обставин:
– періодичність проведення котирувань (коли котирування здійснюється частіше та зменшується встановлена варіація коливань, межі змін курсів);
– рівень інфляції та процентних ставок (при збільшенні ставок і зростанні інфляції зростають і межі змін курсів);
– ліквідність цінних паперів (при високій ліквідності цінних паперів встановлюються вищі межі змін курсів). Це означає, що для різних груп котирування, навіть для окремих груп цінних паперів та окремого цінного паперу, біржею можуть на певний час вводитися різні межі змін коливань курсів.
Друга умова: усі замовлення на купівлю, лімітний (обмежувальний) курс яких чітко вище курсу котирування, повинні виконуватися повністю, в тому числі замовлення за курсом дня. Усі замовлення на продаж, лімітний (обмежувальний) курс яких чітко нижчий, ніж курс котирування, повинні виконуватися повністю, в тому числі замовлення за курсом дня.
Причина цієї умови полягає в тому, що будь-який інвестор при бажанні купити або продати за визначеною ціною може погодитись на більш низьку ціну у випадку купівлі та на більш високу ціну у випадку продажу. Дана умова є головною складовою процесу фіксингового котирування і допомагає максимально збільшити кількість замовлень, за якими укладаються угоди.
Якщо ця умова не може виконуватися внаслідок перевищення встановленої біржею межі змін курсів цінних паперів, тобто першої умови, то в даному випадку визначається, що ринок знаходиться в стані нерівноваги або нерівноваги із скороченням.
Третя умова: замовлення на купівлю або продаж, обмежувальний курс яких дорівнює курсу дня, можуть виконуватися лише частково, виходячи з ситуації, що склалася на ринку. Це зумовлено тим, що кількість цінних паперів, які подані для продажу на ринку, не буде суворо дорівнювати кількості цінних паперів, які купляються на ринку за курсом дня, що співпадає з обмежувальними курсами замовлень на купівлю і продаж.
Усі три умови використовуються при проведенні котирування та застосовуються разом із принципами котирування для визначення тенденцій станів ринку і процентів скорочення у випадках ринку в стані нерівноваги, а також ставок задоволення замовлень на ринку в стані неповної рівноваги.
За наслідками котирування визначається стан ринку за кожним окремим цінним папером.
Після проведення котирування ринок може перебувати в одному із п’яти станів:
– ринок в абсолютній рівновазі;
– ринок у неповній рівновазі;