4. У міру досягнення товаром стадії зрілості зростання його уповільнюється, і додаткові кошти можуть отримуватися без зменшення частки фірми на ринку; ці засоби можна спрямувати на розвиток товарів, які знаходяться на стадії зростання.
Матриця поділяється на чотири частини, які відповідають різним типам бізнесу із різними характеристиками отримання і витрачання грошових коштів.
BCG запропонувала наступну класифікацію і відповідні стратегічні рекомендації
1. Знаки запитання (невелика частка, швидке зростання) – SBU (стратегічні бізнес одиниці), які мають низьку частку на ринках, що швидко зростають. Маються на увазі продукти, які знаходяться на початковій стадії циклу життя. Для збільшення частки ринку вони вимагають великих інвестицій. Найчастіше фінансові затрати на них значно перевищують дохід, який вони приносять. Тому керівництво повинно вирішити питання про можливість продовження їх інвестування або ліквідації, звідки і назва.
2. Зірки (значна частка, швидке зростання) – SBU, які займають велику частку ринку, що швидко зростає. Мова йде про товари на стадії зростання. Більша частка доходів від них товарами йде на покращання їх власної позиції. З уповільненням зростання ринку «зірки» можуть стати «дійними коровами».
3. Дійні корови (значна частка, повільне зростання) – продукти, що досягли стадії зрілості. За рахунок значної частки ринку вони мають найбільшу економію в затратах і приносять підприємству найбільший прибуток, який можна спрямувати на розвиток інших SBU (продуктів).
4. Собаки (невелика частка, повільне зростання) – продукти, що досягнули стадії зрілості і занепаду. Поки вони дають прибуток, його слід інвестувати в «зірки» і «знаки запитання». При загрозі збитковості їх знімають з виробництва, якщо не має стратегічних міркувань щодо зростання ринку.
Матрицю BCG можна побудувати на основі:
– експертних оцінок;
– кількісних даних, отриманих із фінансової звітності компанії;
– за допомогою методів статистичного опрацювання даних.
Питання для перевірки засвоєних знань
1. Назвіть види реальних інвестицій.
2. У чому полягає необхідність реальних інвестицій?
3. Назвіть основні результати капітальних вкладень.
4. Наведіть класифікацію реальних інвестицій.
5. Від чого залежить обсяг залучених інвестицій?
6. Охарактеризуйте життєвий цикл інвестиційного проекту.
7. Дайте визначення робіт, які відносяться до різних фаз і стадій циклу інвестиційного проекту.
8. Які можуть бути причини відхилення інвестиційного проекту?
9. З яких розділів складається техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестиційного проекту?
10. Охарактеризуйте бізнес-план інвестиційного проекту.
11. Що включає фінансовий план інвестиційного проекту?
12. Охарактеризуйте податковий план інвестиційного проекту.
13. Як розраховуються показники ліквідності та рентабельності?
14. Охарактеризуйте маркетингове планування.
Тести для проведення контролю
1. До реальних інвестицій (інвестиції у виробничі фонди) належать:
а) вкладення в основний капітал виробничих підприємств та інвестиції, спрямовані на збільшення прибутку;
б) інвестиції, спрямовані на зростання матеріально-технічних запасів; вкладення в основний капітал виробничих підприємств та інвестиції, спрямовані на зростання матеріально-технічних запасів;
г) інвестиції, спрямовані на збільшення обігових коштів.
2. Експертиза проекту:
а) повинна забезпечити детальний аналіз усіх аспектів проекту;
б) повинна забезпечити економічний аналіз наслідків реалізації проекту;
в) це висновок за окремими розділами проекту (виробничим, маркетинговим, фінансовим).
3. Маркетингова стратегія при розробці інвестиційного проекту:
а) аналіз попиту;
б) аналіз попиту та конкуренції;
в) дослідження ринку та розробка стратегії поведінки фірми (підприємства) на ринку після реалізації проекту.
4. Строк життя проекту:
а) тривалість будівництва (монтажу обладнання);
б) середньозважений строк служби основного обладнання;
в) розрахунковий період, тривалість якого визначається з урахуванням строку повернення вкладеного капіталу та вимог інвестора.
5. Техніко-економічне обґрунтування інвестицій – це:
а) документ, що містить обґрунтування доцільності та ефективності інвестицій у проект;
б) документ, в якому деталізуються та уточнюються рішення, що прийняті на передінвестиційній фазі;
в) метод вибору стратегічних рішень.
6. Життєвий цикл (фази) проекту:
а) задум – розробка концепції та ТЕО – виконання проектно- кошторисної документації – будівництво та введення в експлуатацію;
б) теж саме, що й (а) плюс експлуатаційна фаза;
в) теж саме, що й (б) плюс ліквідаційна фаза.
Глава 10. Діагностика прийняття інвестиційних рішень
10.1. Фінансово-математичні основи інвестиційного проектування.
10.2. Загальна характеристика критеріїв та методів оцінки реальних інвестиційних проектів.
10.3. Період окупності проекту.
10.4. Облікова норма дохідності.
10.5. Чиста теперішня вартість.
10.6. Внутрішня норма рентабельності.
10.7. Індекс прибутковості.
Ключові слова: інфляція, ризик, схильність до ліквідності, складний процент, компаундування, дисконт, множник дисконтування, контрактна норма прибутковості, облікова дохідність, чиста дисконтна вартість, внутрішня ставка дохідності, індекс прибутковості, джерела фінансування інвестицій, страхова премія, ставка дисконту, період окупності інвестиційного проекту, дисконтний період окупності, облікова норма дохідності, чиста теперішня вартість, дисконтна цінність інвестиційного проекту, абсолютна ефективність інвестицій, внутрішня норма рентабельності, модифікована внутрішня норма рентабельності.
10.1. Фінансово-математичні основи інвестиційного проектування
Інвестори віддають перевагу грошам, які є сьогодні, а не тим, що будуть завтра, бо гроші сьогодні надають їм можливість робити з них ще гроші. Окрім того, слід пам’ятати, що гроші втрачають свою вартість під впливом наступних факторів.
1) Інфляція – купівельна спроможність грошей сьогодні вища, ніж буде завтра, внаслідок загального підвищення цін.
2) Ризик – невпевненість, можливість не отримати запланований прибуток і навіть втратити інвестований капітал. Як невпевненість зростає відповідно до тривалості прогнозованого періоду, так зростає і ризик. Відповідно зменшується сподівана вартість грошей.
3) Схильність до ліквідності – вкладаючи гроші в придбання будь-яких активів, інвестор втрачає стовідсоткову ліквідність, яку мають тільки гроші. Інвестори схильні до ліквідності, а тому віддають перевагу наявним грошам, замість вкладення їх у справу. Інвестори, вкладаючи гроші у справу, сподіваються на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності, і це також впливає на зміну вартості грошей у часі.
В інвестиційній практиці, як правило, необхідно порівнювати суму грошей, що вкладається в проект, із сумою, яку інвестор сподівається отримати після завершення інвестиційного періоду. Для порівняння суми грошових коштів під час їх вкладання з сумою, яка буде одержана, використовують поняття майбутня та теперішня вартість грошей.
Майбутня вартість грошей – це та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час вкладені сьогодні під процент гроші.
Розрахунок майбутньої вартості грошей пов’язаний із процесом нарощування (компаундування) початкової суми.
Нарощування – це збільшення початкової суми грошей шляхом приєднання до неї суми процентних платежів.
Для розрахунку майбутньої вартості грошей використовується формула складних процентів:
FV = P(1+r)n ,
де: FV (Future value) – майбутня вартість грошей; Р (present value) – початкова вкладена сума; r – ставка відсотків або ставка дохідності; n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти; (1+r)n – множник нарощування (компаундування).
Складний процент – це сума доходу, яку отримає інвестор у результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить дохід.
Процентна ставка використовується не тільки як інструмент нарощування вартості грошових коштів, але і як норма дохідності інвестиційних операцій.
Множник нарощування (компаундування) – майбутня вартість 1 долара, залишеного на рахунку під відсоткову ставку на даний період.
Приклад. Банк сплачує 5% річних за депозитним вкладом. Відповідно до формули майбутньої вартості грошей $100, які покладені на депозит сьогодні, через рік дорівнюватимуть:
FV1= $100 (1+0,05) = $105
Якщо необхідно залишити цю суму на депозиті ще на один рік, то наприкінці другого року розмір вкладу становитиме:
FV2= $105(1+0,05) = $110,25,
або за формулою:
FV2 = P (1+r)2 = $100(1+0,05)2 = $ 110,25.
Теперішня (сучасна) вартість грошей – це сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням процентної ставки або норми дохідності.
Теперішня вартість грошей розраховується за формулою:
PV = ,
де: PV (present value) – теперішня вартість грошей.
Приклад. Припустимо, що інвестор хоче отримати $200 через 2 роки. Яку суму він повинен покласти на депозит сьогодні, якщо ставка проценту становить 5 %? Це можна визначити за допомогою формули:
PV2 = = $181,4.
Розрахунок теперішньої вартості грошей називається процесом дисконтування майбутньої вартості грошей. З формули випливає, що дисконтування – процес, зворотний нарощуванню. Величина r називається ставкою дисконту або просто дисконтом, а величина (1+r)n – множником дисконтування.
Дисконт – це процентна ставка, яка застосовується до грошових сум, які інвестор планує отримати в майбутньому, для того, щоб визначити розмір інвестицій у теперішній час. При визначенні дисконтних ставок враховують такі принципи:
– з двох майбутніх надходжень вищу дисконтну ставку матиме те, що надійде пізніше;