НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
АГАФОНЕНКО Олеся Юріївна
УДК 332.12 : 339.137 : 330.101.52
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ
Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НАН України у відділі проблем територій зі спеціальним режимом господарювання (м. Донецьк).
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Василенко Валерій Миколайович
Інститут економіко-правових досліджень
НАН України, заступник директора
по науковій роботі (м. Донецьк).
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Максимова Тетяна Семенівна Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля МОН України, завідуюча кафедрою маркетингу (м. Луганськ);
кандидат економічних наук, доцент Уманець Тетяна Василівна Одеський державний економічний університет МОН України, доцент кафедри економіки праці та управління персоналом (м. Одеса).
Захист відбудеться “20” червня 2008 рокуо 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий “16” травня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої радиМ.Г. Слоква
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.Становлення регіонів як самостійних суб’єктів економічних відносин породжує безліч протиріч, подолання яких стає можливим лише шляхом міжрегіональної конкуренції. Водночас, сама конкурентна боротьба між регіонами переноситься в різні сфери їхніх інтересів, починаючи задоволенням повсякденних запитів населення і закінчуючи пошуком та залученням зовнішніх і внутрішніх інвестицій на свою територію. Перемагають у такій конкурентній боротьбі саме ті регіони, конкурентоспроможність яких кількісно та якісно відрізняється від інших. У зв’язку з чим актуалізується проблема знання (як наукового, так і прикладного) саме тих основних характеристик регіональної конкурентоспроможності, що найбільшою мірою цьому сприяють.
У рамках сучасної парадигми “регіон-система” з’являється реальна можливість розглядати регіон будь-якого рівня як регіональну економічну систему чи як деяку сукупність різних елементів продуктивних сил, взаємозалежних між собою географічним (у масштабах окремої території) розташуванням, процесами суспільного відтворення і сформованими між ними господарськими зв’язками. При цьому, регіональна економічна система може бути охарактеризована деякими параметрами, порівняння яких з аналогами дає змогу одержати певне уявлення про наявність чи відсутність відповідної конкурентоспроможності. У даному разі саме зведення таких параметрів стає основним носієм інформації про конкурентоспроможність регіонів.
Природною в цих умовах є ситуація, що передбачає необхідність вибору основних показників конкурентоспроможності регіонів. Одні фахівці вважають, що такими повинні виступати показники економічного і соціального розвитку регіону; другі – що такими показниками повинні бути зовнішні та внутрішні фактори ефективної взаємодії регіону як системи; треті – що як показники регіональної конкурентоспроможності повинні використовуватися наявні територіальні пропорції та умови диференціації економіки регіону; четверті – що такими показниками повинні виступати прояви просторової дезінтеграції тощо. При цьому є два загальних підходи до визначення показників регіональної конкурентоспроможності: перший полягає в побудові рангових чи рейтингових оцінок регіональних відмінностей, а другий – у визначенні рангів чи рейтингів, що характеризують рівні диференціації відповідних показників розвитку регіонів. Саме в таких оцінках відбивається здатність кожного регіону демонструвати свої кращі риси, за якими можна судити про його конкурентоспроможність.
Поки що не існує в завершеному вигляді науково обґрунтованої системи показників регіональної конкурентоспроможності, як не існує і визначеного порядку в системі обліку факторів, які можна використовувати для характеристики регіональних конкурентних переваг і позицій, що обумовило актуальність та своєчасність цього дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Наукове дослідження було виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою “Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)” (ДР № 0105U008666), де дисертантом як співвиконавцем було запропоновано ряд заходів щодо теоретичної та методичної розробки питань, пов’язаних з формуванням системи показників регіональної конкурентоспроможності.
Мета і завдання дослідження.Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування, емпіричне пророблення і методичне забезпечення можливих оцінок конкурентоспроможності регіонів на основі формування відповідної системи показників.
Згідно до визначеної мети в роботі були вирішені такі наукові завдання:
визначено передумови виникнення і посилення конкуренції між окремими регіонами як суб’єктами економічних відносин;
уточнено визначальні характеристики (умови, фактори) регіональної конкурентоспроможності;
визначено перелік основних показників конкурентоспроможності регіонів;
установлено оцінки сучасним конкурентним перевагам окремих регіонів країни;
визначено тенденції та характер формування конкурентних позицій окремих регіонів України;
концептуалізовано систему формування показників регіональної конкурентоспроможності;
обґрунтовано принципи класифікації факторів конкурентоспроможності регіонів;
визначено критерій ефективності показників регіональної конкурентоспроможності.
Об’єктом дослідження є процеси економічної конкуренції між регіонами (економічними системами).
Предметом дослідження виступає науковий інструментарій визначення оцінок регіональної конкурентоспроможності.
Методи дослідження. Методологічною основою виконаного наукового дослідження послужили фундаментальні положення економічної теорії та регіональної економіки, праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань регіоналістики, статистики і математичних методів в економіці.
Знайшли вирішення теоретичні та прикладні питання виміру процесів економічного і соціального розвитку регіонів різного рівня у роботах вітчизняних фахівців: Б.І. Адамова, В.М. Василенка, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, Б.Т. Кліяненка, В.В. Максимова, Т.С. Максимової, В.К. Мамутова, С.В. Мочерного, Л.А. Савельєва, Т.В. Уманець, М.Г. Чумаченка та ін. Серед зарубіжних фахівців, які займаються вирішенням теоретичних і прикладних проблем регіональної конкурентоспроможності, можна виділити О.Г. Гранберга, С.В. Казанцева, В.М. Лєксіна, П.А. Минакира, Р.І. Шніпера, О.С. Пчелінцева, М.Е. Портера, О.М. Швецова, С.А. Суспіцина, К.В. Павлова та ін.
Для вирішення задач, які поставлено у дисертації використовувалися такі методи: системно-структурного аналізу – для ідентифікації складових регіонального економічного простору, а саме, регіональних економічних систем; економіко-статистичного аналізу – для обробки статистичних даних, що характеризують наявність регіональних конкурентних переваг і позицій; економіко-математичного аналізу – для встановлення залежностей між окремими параметрами регіональної економічної системи; логіко-структурного обґрунтування – для розробки наукового інструментарію кількісних і якісних оцінок регіональної конкурентоспроможності; графічного опису – для віртуальної ілюстрації та просторового зображення досліджуваних процесів і явищ економічного і соціального розвитку регіонів.
Нормативною базою наукового дослідження були Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств. Фактологічна база дисертаційної роботи була сформована на основі статистичних даних Державного комітету статистики України, Головного статистичного управління у Донецькій області, даних про характеристики регіональних конкурентних переваг і регіональних конкурентних позицій.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження.На основі комплексного дослідження теоретичних і практичних особливостей використання регіонами своїх конкурентних переваг і конкурентних позицій обґрунтовані методичні положення з формування системи показників регіональної конкурентоспроможності для забезпечення відповідної просторово-часової кількісної та якісної визначеності.
Найважливішими результатами, що характеризуються новизною й аргументованістю є такі:
вперше:
запропоновано систему показників регіональної конкурентоспроможності на основі визначення основних принципів формування, структуризації складу статистичної бази, конкретизації інструментарію оцінок, що дає змогу більш точно позиціонувати окремі регіони в просторово-часовому вимірі та виявляти умови (резерви) їх поступального руху і розвитку;
обґрунтовано класифікацію факторів регіональної конкурентоспроможності на основі виділення відповідних ознак (підстав), що дає можливість здійснювати безупинний пошук ефективних заходів, здатних забезпечувати не тільки стійкий стан регіону в його конкурентній боротьбі, але й впливати на характер протікання відтворювальних процесів;