за ч. 2 ст. 212 КК - штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні засади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
за ч. З ст. 212 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.
2.9. Незаконні операції підакцизними товарами
Кримінальна відповідальність за ст. 204 КК України настає лише за виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення з метою продажу,[17] а також незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, або збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених інших підакцизних товарів (тютюнових виробів та інших).
Міцними спиртними напоями домашнього вироблення визнаються виготовлені у домашніх умовах перегонкою -самогон, чача, арака, тутова горілка та інші міцні напої місткістю більше 13 об'ємних відсотків етилового спирту.
Виготовляються міцні спиртні напої домашнього вироблення, головним чином, способом перегонки, тобто відокремленням через спеціальні апарати спирту від алкогольної маси, що виготовляється з продуктів, багатих на крохмалисті чи цукристі речовини (зерно, картопля. буряки, цукор, фрукти тощо). Приготування алкогольної маси або інших продуктів бродіння для наступного виготовлення самогону або інших міцних спиртних напоїв кваліфікується як замах на їх виготовлення за ст. 15 та ст. 204 КК України. Діяння кваліфікується як замах на вчинення злочину і в тих випадках, коли винному не вдалося з різних причин, незалежних від його волі, виготовити міцний спиртний напій, наприклад, у випадку виготовлення спиртного напою місткістю етилового спирту менше 13 відсотків або зовсім непридатного для вживання тощо. При виготовленні винним хоча б частини алкогольної маси міцного спиртного напою або приготування закваски кваліфікується як закінчений злочин.
Виготовлення міцних напоїв домашнього вироблення з метою продажу кваліфікується як закінчений злочин незалежно від того, чи почав винний їх продаж.[18] Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 204 КК України, є виготовлення або зберігання самогону або інших міцних спиртних напоїв лише з метою їх продажу. Про наявність мети продажу при виготовленні самогону чи інших міцних спиртних напоїв можуть свідчити кількість виготовлених напоїв, кількість алкогольної маси для їх виготовлення, інші обставини заняття виготовленням самогону як промислом тощо.
Кримінальна відповідальність за ст. 204 КК України за зберігання міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення чи інших підакцизних товарів настає лише у випадку, коли їх зберігання здійснювалося особою, яка їх виготовила з метою продажу. Особи, які зберігали міцні спиртні напої домашнього вироблення, що були придбані ними для власного вживання, не підлягають кримінальній відповідальності, оскільки вони придбали ці напої і зберігали їх без мети продажу. Не утворює складу злочину і придбання в інших осіб міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення чи інших підакцизних товарів без мети їх збуту, продажу.
Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, відкритих підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою яка раніше була засуджена за цією статтею, кваліфікується за ч. 2 ст. 204 КК.
Незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконне збування таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, кваліфікується за ч. З ст. 204 КК.
Дії осіб, які сприяли виготовленню самогону або інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення чи інших підакцизних товарів іншим особам чи виготовленню таких товарів, кваліфікуються як пособництво за ч. 5 ст. 27 та ст. 204 КК України.
Дії посадових осіб, які відпускають сировину, продукти і матеріали, надають транспортні засоби або приміщення завідомо для виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших підакцизних товарів, кваліфікуються за ч. 5 ст. 27 і ст. 204 КК України, чи інших підакцизних товарів, якщо вони завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам, то додатково і за ст. 364 КК України.[19]
Виготовлення самогону чи інших підакцизних товарів, поєднане з втягненням до цього промислу неповнолітніх або втягнення неповнолітніх у пияцтво, кваліфікується за сукупністю злочинів за ст. 204 КК та ст. 304 КК України.
Карається незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів:
за ч 1 ст. 204 КК - штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;
за ч. 2 ст. 204 КК - штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її Виготовлення;
за ч. З ст. 204 КК - позбавленням волі від п'яти до десяти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.
2.10. Підроблення знаків поштової оплати або проїзних квитків
Стаття 215 включена до Кримінального Кодексу України на підставі Віденської Всесвітньої міжнародної конвенції про поштовий обмін від 10 липня 1964 р.
Предметами підробки є знаки поштової оплати (марки, штемпельні відбитки марок, віньєтки тощо), міжнародні відповідні купони (знаки поштової оплати, що обмінюються на поштові марки і дають право на поштове відправлення за кордон), квитки залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту та інші проїзні документи і квитки на провіз вантажів.
Склад злочину утворює одне з діянь:
- виготовлення з метою збуту;- збування підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних відповідних купонів, посвідчень, відбитків маркувальних чи друкарських машинок або проїзних квитків;
- використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів чи квитків на проїзд на всіх видах транспорту.
Підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків вчинюється умисно. Відповідальність за цей вид фальшування настає з шістнадцяти років.
Карається підроблення знаків поштової оплати або проїзних квитків штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2.11. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору
Згідно з Законом України від 15 вересня 1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»[20] марками акцизного збору визнаються спеціальні знаки, якими позначаються алкогольні напої та тютюнові вироби як посвідчення сплати акцизного збору, що легалізує їх ввезення та реалізацію на території України.
Склад злочину утворює одне з передбачених ст. 216 КК діянь - виготовлення, підроблення, використання чи збут фальшивих марок акцизного збору.
Предметами фальшування у ст.216 КК називаються:
а) марки акцизного збору;
б) контрольні марки для маркування упаковок, примірників аудіовізуальних творів та фонограм чи голографічних захисних елементів.
Фальшування чи збут фальшивих марок акцизного збору, вчинене повторно чи групою осіб, кваліфікується за ч. 2 ст. 223 КК.
Фальшування чи збут фальшивих марок акцизного збору вчинюється умисно.
Відповідальними за незаконні дії з марками акцизного збору є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.
Карається незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок:
за ч. 1 ст. 216 КК - штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років;
за ч. 2 ст. 216 КК - штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами.
3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів
3.1. Порушення порядку заняття господарською чи банківською діяльністю
Стаття 42 Конституції України закріпила право кожної особи на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Законом України від 7 лютого 1991 р. «Про підприємництво» підприємницькою діяльністюназивається з самостійної ініціативи систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.[21]
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 17 березня 1993 р. «Про податок на промисел»[22] громадяни, не зареєстровані як суб'єкти підприємництва, мають право продавати вироблені, перероблені та куплені речі, товари на підставі декларації, що подається до державної податкової інспекції для придбання одноразового патенту на торгівлю цими речами, товарами.