Смекни!
smekni.com

Аналіз й оптимізація витрат підприємства на виробництво продукції (стр. 16 из 16)

ВИСНОВОК

Управління витратами на виробництво і реалізацію продукції - це складний процес, який означає по своїй суті управління всією діяльністю підприємства, оскільки охоплює виробничі процеси, що відбуваються. Для практичного використовування в системі управління формуванням витрат доцільно використовувати класифікацію по елементах і статтях витрат.

Прогнозування, планування, нормування витрат, облік і калькуляція, аналіз і контроль за витратами знаходяться в тісному взаємозв’язку, та являються основними складовими управління витратами підприємства.

Найважлшішим інструментом управління витратами є аналіз собівартості продукції, який базується на інформації обліку, звітності, планів, прогнозів.

Аналіз собівартості продукції проводився на базі ВАТ "КЦЗ - Пушка". Це підприємство промисловості будівельних матеріалів потужністю 580 000 тонн цементу на рік. Для цементного виробництва характерні наявність спеціалізованого високопродуктивного обладнання, комплексна механізація виробничого процесу, безперервний процес виробництва, коротка тривалість технологічного циклу.

У звітному році завод планував виробити 580000 тонн цементу, проте фактичний випуск склав 545200 тонн. Зниження об'єму виробництва на 6% пояснюється падінням останнім роком попиту на цемент з причини різкого скорочення будівельно-монтажних робіт через обмежене бюджетне фінансування, а також різким збільшенням вартості паливно-енергетичних ресурсів, які складають вагому частину собівартості продукції. Оскільки підприємство спеціалізується на випуску одного виду продукції, отже собівартість однієї тонни цементу є показником характеризуючим рівень і динаміку витрат на його виробництво і реалізацію.

Аналіз собівартості цементу проводиться з метою виявлення можливостей раціонального використання виробничих ресурсів, зниження витрат на виробництво, забезпечення зростання прибутка.

Проведений постатейний аналіз показав, що на аналізованому заводі фактичні витрати по окремих статтях собівартості виявилися вище планових з незалежних від підприємства причин у зв'язку з дією зовнішніх чинників: зростання цін і тарифів на матеріальні ресурси, особливо на паливо, інфляція, зниження попиту на цемент.

Підприємство допустило перевищення фактичної собівартості над плановою на 2,83 грн. або на 4,2%. Причому перевитрата відбулася по матеріальних витратах на 3,2 грн., які вплинули на збільшення собівартості на 4,73% (3,2/67,59*100), зокрема по сировині і матеріалам на 0,48 грн. або на 0,71% (0,48/67,59*100%), паливу на технологічні цілі – на 2,42 грн. або на 3,58% (2,42/67,59*100%), енергії на технологічні цілі – на 0,3 грн. або на 0,44% (0,3/67,59*100%). Значна перевитрата допущена по статті паливо на технологічні цілі.

Загальна економія собівартості однієї тони цементу по окреміх статтях склала 0,61 грн. або 0,9% (0,61/67,59*100%), зокрема за рахунок економії витрат по основній заробітній платні виробничих робітників на 0,18грн. або на 0,27% (0,18/67,59*100%), додатковій заробітній платні виробничих робітників на 0,04 грн. або 0,06% (0,04/67,59*100%), відрахуванням на соціальні потреби на 0,06 грн. або на 0,09% (0,06/67,59*100%), витратам на зміст і експлуатацію обладнання на 0,31грн. або на 0,46% (0,31/67,59*100%), комерційним витратам на 0,02 грн. або 0,02% (0,02/67,59*100%).

За рахунок внутрішніх чинників по всіх статтях собівартості досягнута економія. Це позитивно характеризує діяльність підприємства і свідчить про його здатність ефективно функціонувати в ринкових умовах господарювання. Проте слід підсилити контроль за збереженням матеріальних цінностей на складі, щоб не допускати непродуктивних витрат.

Результати аналізу показали, що основними резервами зниження собівартості цементу є: скорочення витрат на паливо, яке використовується безпосередньо в технологічному процесі, у зв'язку з високою питомою вагою цих витрат (37,9%), що пояснюється особливостями виробництва цементу.

Виробництво цементу на ВАТ КЦЗ «Пушка» проводиться мокрим спосібом. Впровадження виробництва комбінованим спосібом дає можливість зменьшити витрати на паливо на 30%, та поліпшення якості виробляємої продукції.

Як паливо на технологічні потреби на цементному заводі використовується природній газ. Застосування природного газу у виробництві цементу з застосуванням спеціальної форсунки має велику перевагу, а саме поліпшується якість цементу, і до того ж не вимагасться дорогих робіт.

У зв'язку з планованим зростанням інвестицій в капітальне будівництво попит на цемент повинен підвищитися. Отже, завод зможе збільшити об'єм випуску і довести його до максимально можливого - 580000 тон цементу в рік. Економія на умовно-постійних витратах у зв'язку із зростанням об'єму виробництва складе 0,84 грн. на одну тону.

При використанні вказаних резервів, а також ліквідації допущених непродуктивних витрат по адміністративних витратах собівартість однієї тони цементу складе 57,27 грн. (70,42 – 13,15), тобто знизиться на 18,67%, що дозволить підвищити розмір прибутку, рівень рентабельності а також конкурентоспроможності підприємства.

Рішення задачі ефективного управління витратами можливе на основі системи «директ-костінг», методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: витратами, об'ємом виробництва продукції і прибутком.

У системі «директ-костінг» досягнутий високий ступінь інтеграції обліку, аналізу і ухвалення управлінських рішень. Слід зазначити ще й те, що у системі «дірект-костінг» окрім розподілу витрат на постійні і змінні застосовується категорія маржинального доходу.

Ключовими моментами маржинального аналізу є: операційний важіль, поріг рентабельності, запас фінансової міцності.

Для аналізованого підприємства сила дії операційного важеля дорівнює 30720 тис.грн./15200 тис.грн .=2,0. Це говорить про те, що при можливому збільшенні виручки від реалізації наприклад на 5%, прибуток зросте на 5%*2,0=10%; при зниженні виручки від реалізації на 7%, прибуток знизиться на 7%*2,0=14%.

Кожна наступна тонна цементу, продана починаючи з 175986 тон, приноситиме прибуток. Таким чином, за допомогою порогу рентабельності визначається період окупності витрат. Чим меньше поріг рентабельності, тим швидше окупаються витрати і навпаки - високий поріг рентабельності уповільнює окупність витрат.

З поняттям «поріг рентабельності» тісно пов’язане поняття «запас фінансової міцності».

Запас фінансової міцності так звана зона безпеки є різницею між фактичною виручкою від реалізації і порогом рентабельності у вартісному виразі. Для аналізованого підприємства він складе 36901377грн. або 68% виручки. Це означає, що підприємство здатне витримати 68-відсоткове зниження виручки від реалізації без серйозної загрози для свого фінансового положення. Якщо виручка від реалізації опускається нижче за поріг рентабельності, то фінансовий стан підприємства погіршується, утворюється дефіцит ліквідних засобів.

Проведені розрахунки говорять про те, що підвищення рівня порогу рентабельності на 1666250 грн. відбулося за рахунок зростання постійних витрат на 393159 грн., а також за рахунок підвищення частки матеріального доходу в ціні на 1273091грн. Зростання постійних витрат на аналізованому підприємстві пояснюється підвищенням рівня автоматизації і механізації виробничого процесу. Упровадження автоматизації привело до відносного перевантаження постійних витрат і, відповідно, зменшенню частки змінних витрат в собівартості одиниці продукції. Незначне зростання постійних витрат дало деяке скорочення прибутку і зростання сили дії операційного важеля. Збільшення постійних витрат згубних наслідків поки не мало. Отже, і керівництву підприємства слід бути особливо уважним при ухваленні рішення по інвестиціях. Необхідно, щоб ці рішення містили ретельно продуману довготривалу стратегію діяльності підприємства. Проте, оскільки в довгостроковій перспективі очікується підвищення попиту на цемент, то можна відмовитися від режиму жорсткої економи на постійних витратах, оскільки підприємство з більшою їх часткою одержуватиме і бітьший приріст прибутку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про підприємства України»// Ведомоти Верховной Ради України – 1991 №24

2. Типовое положение по планированию, учету и калькулированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности // Бухгалтерский учет и аудит – 1996 №7

3. А.В. Мутнян, И.М. Оконников, Е.А. Пантелеев «Микроэкономика», Ижевск, изд-во «Странник», 2003
4. Анализ Хозяйственной деятельности в промышленности / Под редакцией В.И. Стражева – Минск, Высшая школа, 2004
5. Ансофф И. «Стратегическое управление». М.: Прогресс, 2003 – 519 с.
6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. «Теория экономического анализа», - М.: Финансы и статистика, 2002. – 234 с.
7. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учеб. для студентов экон.спец.-4-е изд., доп и перераб.- М.:Финансы и статистика,2002
8. Баканов М.И.,Шеремет А.Д. Теория экономического анализа."Финансы и статистика" 2003.
9. Балабанов И.Т. «Инновационный менеджмент».-СПб:Питер,2001.-304с.
10. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.Финансы и статистика, 2003
11. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. — М.: Юристъ, 2003.
12. Бухгалтерский анализ: Перю с англ. – Киев, Торгово-издательское бюро
13. В.Е. Адамов, С.Д. Ильенкова. «Экономика и статистика фирм»: - Москва, изд-во «Финансы и статистика», 2002
14. Винокуров В.А. «Организация стратегического управления на предприятии». – М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. –160 с.
15. Виханский О.С. «Стратегическое управление». – М.: Издательство МГУ, 2003 – 252с.
16. Войтов А.Г. «Фундаментальная экономика». – М.: Экономика, 2003. –500с.
17. Герчикова И.Н. «Менеджмент». М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 2002.-235 с.
18. Грешилов А.А., Стакун А.А. «Математические методы построения прогнозов». – М.: Радио и связь, 2002. – 324 с.
19. Дерябин А.А «Система ценообразования и финансов, пути их совершенствования». –М.: НИИ по ценообразованию, 2003.-231 с.
20. Длин А.М. «Фактический анализ в производстве». – М.: Статистика, 2000.-243с.
21. Дружинин Н.К. «Математическая статистика в экономике». –М.: Статистика, 1999.-364 с.
22. Е.И. Бородина «Финансы предприятий»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ»,2002
23. Ефимова О.В. «Финансовый анализ».-М.: бухгалтерский учёт, 2004. –208 с.
24. Зальманова М.Е. «Логистика». – Саратов.: Саратовский гос.университет, 2002.-168с.
25. Зальманова М.Е., Новиков О.А. «Производственно-коммерческая логистика».-Саратов.:Саратовский технический университет,2001.-76с.
26. Карасёв А.И., Кремер Н.Ш. «Математические методы и модели в планировании». – М.:экономика,2003.-274с.
27. Карлоф Б. «Деловая стратегия».-М.:Экономика,2001.-239с.
28. Ковалёв А.И., Привалов В.П. «Анализ финансового состояния предприятия».-М.:Центр экономики и маркетинга, 2004. – 192с.
29. Ковалёв В.В. «Финансовый анализ: управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности.».-М.:Финансы и статистика,2003.-432с.
30. Когович Е. «Финансовая математика».-М.:Финансы и статистика,2004.-253с.
31. Коммерческий портфель/Под ред. Б.Ю.Рубина, В.И. Солдаткина.-м.:Соминтек,2002.-463с.
32. Конюховский П.В. «Математические методы исследования операций экономике» - СПб: Питер,2000. – 208 с.: ил.
33. Кулашина Г.Д. «Статистика товарного обращения».-М.:Финансы и стати-стика,2002.-435с.
34. Лопатников Л.И. «Экономико-математический словарь».-М.: Наука, 2001.-253с.
35. Лэйард Р. «Макроэкономика.Курс лекций для российских читателей».-М.: Джон Уайтли энд Санз,2002.-160с.
36. Мелкумов Я.С. «Теоретическое и практическое пособие по финансовым вычислениям».-М.ИНФРА-М,2003.-336с.
37. Мескон М., Альберт М., Хедоури Р. «Основы менеджмента».-М.: Дело, 2002.-701с.
38. Моисеева Н.К., Анискин Ю.П. «Современное управление: конкурентоспо-собность, маркетинг».-М.: Внешторгиздат, 2003.-263с.
39. О.Ю. Мамедов. «Современная экономика»: - Ростов-на-Дону, изд-во «Феникс», 2002.
40. Организация,планирование, управление деятельностью промышленных предприятий/Под ред. С.Каминицера.-М.:Высшая школа,2002.-253с.
41. Орлов И.В.,Половнеков В.А. «Курс лекций по экономико-математическому моделированию».-М.:Экономическое образование,2003.-315с.
42. Палий В.Ф., Суздальцева Л.П. Технико-экономический анализ производственно- хозяйственной деятельности машиностроительных предприятий:[Учеб.для вузов по спец. "Экономика и управление в машиностроении"].- М.:Машиностроение,2001.
43. Пиндайк Р.,Рубинфельд. «Микроэкономика». –М.: Экономика,2002.-173с.
44. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш. «Современный экономический словарь».-М.:ИНФРА-М,2002.-273с.
45. Родионова В.М.,Федотова М.Д. «Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции».-М.:Перспектива,2003.-274с.
46. Савицкая Глафира Викентьевна. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие для студентов вузов, обуч. по экон. спец. и на-правлениям.-2-е изд., перераб., доп. — М.: Минск: ИП "Экоперспектива", 2002.
47. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия связи. - 3-е изд. -Москва: Экоперспектива,2002.
48. Саськов В.И. «Кореляционный анализ в экономических исследованиях».-М.:Статистика,2000.-167с.
49. Сорос Д. «Алхимия финансов.Рынок:как читать его мысли».- М.:ИНФРА-М,2002.-416с.
50. Тренев Н.Н. «Управление финансами:Учеб.пособие.»-М.:Финансы и статистика, 2000.-496 с.:ил.
51. Фатхутдинов Р.А. «Разработка управленческого решения».-М.: Бизнес-школа «Интел-Синтез»,2002.-208с.
52. Финансовый анализ деятельности фирмы.-М.:ИСТ- cервис,2002.
53. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. Учебное пособие. -М.. «ИНФРА-М» 2002.
54. Экономика предприятия Учебник. М. «ИНФРА-М» 2001г.
55. Экономика: Учебник / Под ред. доц. А. С. Булатова. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство БЕК, 2001.
56. Экономика: Учебник по курсу "Экономическая теория" / С.А.Бартенев, И.И. Большакова, А. С.Булатов и др.]; Под ред.А.С.Булатова.-2-е изд.,перераб. и доп.-М.:Изд-во"Бек",2002.
57. Яркина Т. В. Основы экономики предприятия: краткий курс. М. 2001.