Для окремих елементів продуктивних сил запропонована система показників ефективності регіональної конкурентоспроможності, яка представлена в табл. 3.
Таблиця 3
Система визначення показників ефективності конкурентоспроможності регіонів
Показники | Економічний зміст | Формалізовані залежності |
1 | 2 | 3 |
1. Сили природи | Для визначення ефективності регіональної конкурентоспроможності за елементом “сили природи” ( ) можна враховувати ввіз і вивіз виробленої продукції | ,де – вартість продукції, що вивозиться за межі регіону, яку створено на його території; – вартість увезеної продукції на територію регіону; Пр – ресурсна забезпеченість населення (у розрахунку на одного жителя) чи території (у розрахунку на 1 кв. км) регіону, Пк – ресурсна забезпеченість населення (у розрахунку на одного жителя) чи території (у розрахунку на 1 кв. км) країни |
2. Люди | Для визначення ефективності регіональної конкурентоспроможності населення ( ) можна враховувати сальдо чисельності населення | ,де – чисельність населення в регіоні; – приріст чисельності населення в регіоні; – вибуття населення в регіоні; – середньодушовий розмір валової доданої вартості (валового регіонального продукту) у регіоні спожитий, – середньодушовий розмір валової доданої вартості (валового регіонального продукту) у регіоні створений |
3. Засоби виробництва | Для визначення ефективності регіональної конкурентоспроможності засобів виробництва ( ) можна враховувати оборот основних засобів | ,де – вартість основних засобів у регіоні; – введення основних засобів у регіоні; – вибуття основних засобів у регіоні.З урахуванням співвідношень досягнутого рівня продуктивності суспільної праці в регіоні й у середньому по країні де – продуктивність суспільної праці у регіоні, – продуктивність суспільної праці у країні |
4. Форми і системи організації виробництва | Для визначення ефективності регіональної конкурентоспроможності за елементом “форми і системи організації виробництва” ( ) може бути використана кількість новостворених і ліквідованих підприємств | ,де – кількість новостворених підприємств на території регіону; – кількість ліквідованих підприємств на території регіону |
5. Наука і освіта | Для визначення ефективності регіональної конкурентоспроможності науки і освіти ( ) можна використовувати показники обсягів виконаних і впроваджених у практику наукових і науково-технічних робіт | ,де – обсяги виконаних наукових і науково-технічних робіт; – обсяги впровадження в практику наукових і науково-технічних робіт |
6. Інформація | Для визначення ефективності конкурентоспроможності регіонів за елементом “інформація” ( ) можна використовувати показники вантажообігу транспорту (автомобільного і залізничного) | ,де – вантажообіг транспорту (автомобільного чи залізничного) у регіоні; – вантажообіг транспорту (автомобільного чи залізничного) у країні |
7. Інтегральні (зведені) показники | Для визначення ефективності регіональної конкурентоспроможності (як інтегральний показник ) можна використовувати виробництво і споживання валової доданої вартості в регіоні |
Для конкретних показників ефективності конкурентоспроможності регіонів можна враховувати різні кількісні та якісні характеристики продуктивних сил, що змінюються за визначений період часу. При цьому як критерій ефективності регіональної конкурентоспроможності можна використовувати співвідношення між окремими параметрами зміни регіональної економічної системи: валовою доданою вартістю, регіональним валовим продуктом, продуктивністю суспільної праці, ресурсною забезпеченістю (регіону чи населення).
2.2. Аналіз потенційної конкурентоспроможності регіонів України.
Конкурентоспроможність регіонів розглядаємо як потенційні можливості вести конкуренцію, а конкурентну перевагу - як наявність певних вищих характеристик регіону в порівнянні з іншими. Конкурентоспроможність регіонів характеризується міжрегіональними відмінностями за рівнем інноваційного розвитку, надходженнями прямих іноземних інвестицій, розвитком малого та середнього підприємництва, розвитком інфраструктури, наявністю кваліфікованих кадрів, рівнем продуктивності праці та зайнятості.
Умовою зміцнення конкурентних позицій регіонів є виконання регіональними системами таких функцій:
- узгодження і захист інтересів регіону всередині країни і за кордоном. Владні структури мають забезпечувати створення умов для того, щоб кожний суб'єкт країни максимально використовував свій потенціал і все менше потребував державної допомоги;
- посилення конкурентних позицій регіону завдяки залученню інвесторів та удосконаленню економічної структури, сприянню розвитку в регіоні малого і середнього бізнесу;
- створення системи регіональних пільг і гарантій для діяльності підприємницьких, комерційних структур та інвесторів;
- нарощування зовнішньоекономічного потенціалу і розширення торгово-економічних зв'язків регіонів.
Предметом конкуренції між регіональними суб'єктами можуть стати державні програми і проекти, що пов'язані з розміщенням продуктивних сил, а також з вирішенням соціальних проблем. При постійному дефіциті ресурсів претендувати на участь у реалізації таких програм і проектів зможуть лише ті регіони, у яких найвищий рівень надійності конкурентних позицій.
Стабільний розвиток регіональної економіки в умовах ринку стає реальним за наявності надійних конкурентних позицій. Принцип економічної самостійності регіональних суб'єктів країни вносить істотні корективи в їхнє фінансово-економічне становище. Стабільність розвитку регіональної економіки безпосередньо залежить від наявності відповідного соціально-економічного, науково-технічного та кадрового потенціалу. Ці чинники визначають привабливість регіону для розміщення нових, реконструкції існуючих виробництв і тим самим для створення нових робочих місць. У свою чергу, зростання чисельності працюючих визначає соціально-економічний добробут населення та поліпшення фінансово-бюджетного становища в регіоні.
Надходження капіталу до того чи іншого регіону визначається його конкурентними можливостями і перспективами їх нарощування. Підприємницький капітал спрямовується в ті регіони і сфери діяльності, де можна розмістити конкурентоспроможні виробництва та організувати прибутковий бізнес. Регіони значно відрізняються можливостями в залученні інвестицій. Так, іноземні інвестори надають перевагу регіонам урбанізованим, з розвинутою інфраструктурою, з наявністю кваліфікованих трудових ресурсів. [4]
Конкурентоздатність регіону залежить від здатності впроваджувати інновації, модернізувати виробничі й технологічні процеси, пристосовуючись до мінливих умов навколишнього середовища. У сучасних умовах конкурентне економічне становище суб'єктів регіональної економіки визначається їхньою здатністю здійснювати господарську діяльність у ринковому середовищі на умовах самостійності та самофінансування. Це принципово нове явище глибоко пронизує всі сфери діяльності підприємств і організацій, їхню конкурентоспроможність можна визначити як потенційну можливість займати відповідну нішу на ринку товарів та послуг, що забезпечують суб'єкту ринкових відносин стійке фінансове та економічне становище.