Таблиця 2.4 Результати розрахунку неорганізованих валютних заощаджень населення (млн дол. США)
| Роки | Сальдо (CPi – CSi) | Приватні перекази (Ri) | Чистий імпорт (NIi) | Неорганізовані валютні заощадження (UCSi) |
| 1993 | 9,62 | - | - | 9,615385 |
| 1994 | 352,5 | - | - | 352,5006 |
| 1995 | 492,11 | 139,92 | -396 | 236,0336 |
| 1996 | 808,34 | 157,074 | -399 | 566,4124 |
| 1997 | 1221,65 | 200,556 | -400 | 1022,201 |
| 1998 | 845,46 | 344,772 | -1088,1 | 102,1358 |
| 1999 | 1001,84 | 354,144 | -791,6 | 564,3811 |
| 2000 | 297,55 | 339,3 | -255,44 | 381,4099 |
| 2001 | -34,19 | 475,764 | -648,48 | -206,906 |
| 2002 | -150,41 | 809,544 | -453,669 | 205,4683 |
| 2003 | -154,88 | 1132,992 | -251,354 | 726,7548 |
| 2004 | -727,77 | 1402,86 | -551,502 | 123,5844 |
| 2005 | 2498,12 | 1720,124 | -1257,16 | 2961,089 |
| 2006 | 1404,96 | 2127,924 | -745,621 | 2787,263 |
| 2007 | 3556,63 | 2628,552 | -1057,56 | 5127,63 |
| 2008 | 3942,38 | 3608,526 | -2180,56 | 5370,347 |
| Сума | 15363,9 | 15442,052 | -10476 | 20329,92 |
Розрахунки показують, що в українській економіці продовжуються процеси доларизації і накопичення неорганізованих форм заощаджень. Такі процеси ведуть до звуження внутрішньої інвестиційної бази фінансових інститутів, а це робить фінансову систему вразливою не тільки перед зовнішньою кризою ліквідності, яку сьогодні переживає світова фінансова система, а й створює передумови до внутрішнього колапсу. Ефективність функціонування фінансового ринку і можливість реалізації масштабних інвестиційних проектів в перспективі будуть залежати від успіху держави та фінансових інститутів у конвертації неорганізованих заощаджень населення у продуктивну форму[21].
Таким чином, перехід від активного нагромадження основного капіталу, який розпочався у попередніх роках, закладає підвищення продуктивності економіки як основи для стійкого зростання економіки на наступний рік та на середньострокову перспективу.
РОЗДІЛ 3
ПРОБЛЕМНІСТЬ ЗАОЩАДЖЕНЬ ТА ІНВЕСТИЦІЙ, ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ ТА ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ
3.1 Основні проблеми та концепція поліпшення національних заощаджень та інвестицій у їх подальшому розвитку
Сучасна економічна ситуація в Україні зумовлює зміни у співвідношенні заощаджень та інвестицій, спрямовані на підвищення результативності господарювання всіх суб’єктів суспільного виробництва, а також на інтенсифікацію процесу відтворення. Йдеться про те, щоб в усіх суб’єктів господарювання за допомогою економічних регуляторів заощадження більш результативно впливало на зайнятість робочої сили, раціоналізувало попит, а фонд інвестицій дедалі більше використовувався на розширення того виробництва, яке повніше покриватиме зростаючий попит. Підвищення попиту стимулює вкладення інвестицій, а це сприяє зростанню вітчизняної економіки.
Досвід розвинутих країн показує, що на співвідношення заощадження та інвестицій істотно впливають інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження у цей процес інноваційної моделі розвитку. Вони мають знизити коефіцієнт заощадження, оскільки для одержання одного процента приросту національного доходу можна буде зменшити норму виробничого заощадження. Отже, першочерговим для української економіки є підвищення ефективності використання всіх елементів заощадження, інвестиційних ресурсів на всіх стадіях їх обігу.
У ході розгляду розширеного відтворення в економічній літературі акцентується увага на процесі заощадження як головному чиннику забезпечення економічного та соціального ефектів. При цьому інвестиційний процес розглядається як складова частина процесу нагромадження. У макроекономічному аналізі проблем розширеного відтворення процес формування фондів заощадження та споживання неможливо відривати від процесу формування інвестиційних ресурсів, пошуку коштів для інвестиційної діяльності, спрямованої на розширене відтворення та ліквідацію диспропорцій у розвитку національної економіки. Аналіз демонструє, що відтворювальний процес обов’язково зумовлює збалансування інвестицій, заощадження та споживання. Тому пошук шляхів подолання диспропорцій у розвитку економіки України має передбачати досягнення збалансованості найважливішої відтворювальної пропорції: інвестиційний фонд – фонд заощадження – фонд споживання[30].
Одними з головних передумов успішної інвестиційної діяльності та процесу заощадження є низький рівень інфляції та передбачуваність рівня цін в економіці. Для цього необхідні, по-перше, контроль за доходами та видатками бюджету, а, по-друге, розв’язання проблем боргового тягаря.
На сучасному етапі для України важливою є модернізація ринків капіталу, реформування депозитарної та біржової систем. Для цього створений при Кабінеті Міністрів України координаційно-моніторинговий комітет з питань модернізації інвестицій та заощаджень повинен визначити головні пріоритети у розв’язанні проблем прискореного розвитку інвестиційної та заощаджу вальної інфраструктури, у сфері технологічного забезпечення та запровадження корпоративного фінансування.
Поряд з тим, важливого значення набувають програми реструктуризації банківської системи, оскільки капітал українських банків становить приблизно 10 % від ВВП. НБУ має проводити зважену політику з метою підвищення рівня надійності банківської системи України, який є недостатнім для великих іноземних інституційних інвесторів, що призводить до зменшення інвестиційного потенціалу, та, відповідно, заощаджень[47].
Першочерговим завданням має стати зростання капіталізації, тому що за нинішнього стану банківської системи (сукупні активи якої можна порівняти з активами одного великого закордонного банку) реформи самі по собі нічого не дадуть для стимулювання інвестицій, оскільки такий капітал не дозволяє більшості банків брати на себе ризики. Тому прискорений розвиток банківської системи має стати основною ключовою складовою стратегії розвитку грошово-кредитного сектора, оскільки без кардинальних кроків у цьому напрямку банківська система буде не в змозі виконувати функції трансформації заощаджень в інвестиції та переливу капіталу з одного сектора економіки в інший. Це призведе до цінової недоступності банківських кредитів і відсутності реальних можливостей довгострокового кредитування[24].
У перспективі важливим є створення механізму трансформування заощаджень в інвестиції, тому широкою підтримкою користується система гарантованих вкладів населення в комерційних банках. У цьому контексті потребує вдосконалення законодавча база у сфері фінансового інвестування[38].
Слід також запровадити просту і зрозумілу систему оподаткування, яка б передбачала формалізований, а не індивідуальний характер стягнення податків. Важливе місце у розв’язанні цих питань відводиться створенню технологічних парків, що передбачає державну фінансову підтримку.
Система оподаткування також повинна справляти стимулювальний вплив на інвестиційну діяльність промислових підприємств, зокрема через застосування пільг, наприклад, щодо податку з прибутку за умови його використання на інноваційні інвестиції. При цьому необхідно було б запровадити галузеву диференціацію податкових пільг та гнучкість їх застосування залежно від цілей та завдань національної політики технологічних змін.