Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському економічному районі (стр. 4 из 7)

1Й7

До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії (переважно на теплових електростанціях). За 2006 р. в районі спожито 4309,4 тис. т вугілля, причому здебільшого у Львівській та Івано-Франківській областях (відповідно 33,2 і 62,7%), а головними його споживачами є підприємства електроенергетики. Використано 8712,3 млн.м³ природного газу (46,7% господарством Львівщини), 217,3 тис. т топкового мазуту, 463,7 тис. м³ дров.(див. Діаграма 3.2)

Діаграма 3.2

*Ковалевський В.В. «Розміщення продуктивних сил» - К.: «Знання», 2004р.,ст.236.

Територіальна структура комплексу представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним комплексом (Бориславський, Долинський, Надвір-нянський нафтопромислові; Стрийський, Івано-Франківський та Закарпатський газопромислові райони; Львівсько-Волинський вугільно-енергетичний район та низка енергетичних центрів).

Традиційними на Прикарпатті є нафтова й газова галузі промисловості (20% видобутку в країні). Видобуток цих видів палива в останні роки має тенденцію до зниження, що пояснюється вичерпанням розвіданих ресурсів.

Нафтопереробка сконцентрована на підприємствах Дрогобича («Галол») і Надвірної, на Львівському нафтомаслозаводі, бориславському «Бориславнафтогаз», виробництво гудрону й бітумних продуктів - на заводі композиційних матеріалів (Стрийський район), Бориславському ливарно-механічному і «Шляхбудіндустрія» (Городенківський район) заводах.

Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт), Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС-ГАЕС та іншими менш потужними електростанціями. Теплові електростанції працюють здебільшого на вугіллі Львівсько-Волинського басейну. Торфопідприємства функціонують у Лопатині і Стоянові.

Металургійний комплекс розвинений слабо через відсутність достатньої сировинної бази і представлений виробництвом металевих конструкцій і виробів, монтажно-заготівельний, дослідний, експериментальний заводи (Львів), металевих труб, кранів і засувок , з'єднань до них - ВАТ «Керамічний завод», «Прикарпатарматура» (Львів), «Карпатонафтомаш» (Калуш), «Турбогаз» (Ужгород); арматурні заводи (Івано-Франківськ, Кобилецька Поляна), побутових виробів з металу - завод «Металіст», АТ «Вторколірмегал»(Львів), «Прикарпаття» (Коломия), ВТФ «Бистриця» (Івано-Франківськ), чавунного литва - завод комунального устаткування (Львів) та ливарно-механічний (Борислав), легких металів і напівфабрикатів - ТОВ «Політранс» (Львів).

Машинобудівний комплекс району - це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної і медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.

У районі відносно високий рівень розвитку транспортного машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілів спеціального призначення, мопедів (Львів). Підприємства з ремонту й технічного обслуговування автотранспорту, виробництва деталей, запчастин та устаткування для ремонту є у Львові (авторемонтний завод, «Автотранс-портзапчастина»), Бориславі (авторемонтний завод), Стрию (завод «Металіст»), Радехові (ЗАТ РМЗ), Чернівцях (ЗАТ «Електро»). Вагоноремонтний завод працює у Стрию, локомотиворемонтні заводи - у Львові та Івано-Франківську. Новою галуззю є локомотивобудування (Івано-Франківський ЛРЗ). Завод «Точприлад» випускає авіаційне й навігаційне устаткування, а ВАТ «Кварц» - електроустаткування для транспортних засобів.

Інтенсифікація сільського господарства та наявність потужного споживача його продукції як у самому районі, так і за його межами сприяли швидкому розвитку сільськогосподарського машинобудування (львівські заводи «Львівхімсільмаш», «Львівсільмаш», Слобідський РМЗ Стрийського району). Трактори й культиватори випускає Івано-Франківський «Карпатагромаш», устаткування для навантажувально-розвантажувальних робіт (силосування) - дослідний завод (Долинський район), для тваринництва і кормовиробництва - «Коломиясільмаш» (Коломия). Нині галузь опинилася у великій скруті, причини якої криються в економічних негараздах в агропромисловому виробництві й неплатоспроможності більшості споживачів вироблюваної продукції.

Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість району здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну переробку деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об’єднані однією сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Закарпатському регіоні) визначає в цілому розвиток лісового комплексу економічного району. Територіальне розміщення механічної обробки деревини збігається із територіальним розміщенням заготівельних баз і враховує таку особливість виробництва, як високі питомі витрати сировини на одиницю продукції і високі обсяги відходів. Великим центром лісової і деревообробної промисловості є Сколе, Радехів, Славське, Самбір, Нестерів, Турка, Тересва; діють лісокомбінати в Ужгороді, Воловці, Міжгір’ї, Перечині, Хотині, Чернівцях, Вигоді, Коломиї, Бродах, Рахові; лісохімкомбінати – в Перечині, Великому Бичкові, Сваляві.

Легка промисловість у районі набула значного розвитку й орієнтується як на місцеву, так і на привізну сировину. У її структурі найбільшу частку становить продукція текстильної, швейної та хутрової підгалузей. У структурі територіально-виробничих комплексів району легка промисловість, як правило, є допоміжною або обслуговуючою, проте її наявність посилює комплексність розвитку Карпатського економічного району. Характер її територіальної організації визначається споживчим і сировинним чинниками з винятково великим впливом забезпеченості виробництва трудовими ресурсами.

У 2005 р. у легкій промисловості району вироблено 7,2 млн м³ тканин (з них 79,1% підприємствами Закарпатської області), 1,4 млн шт. трикотажних, 11,6 млн пар панчішно-шкарпеткових виробів та 0,9 млн пар взуття різних фасонів.

У Бориславі, Львові, Долині, Чернівцях виготовляються рослинні волокна, бавовняно-паперові, шерстяні й ворсові, шовкові тканини, в Іршаві - конопляні, джутові й паперові (СП «Сандерс-Іршава ГмбХ»). Тканини для промислового використання, мотузки, вишивка, килимки, доріжки, скатерті, покривала виробляють підприємства ВТФ «Бистриця», «Візерунки Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Гуцульщина» (Косів), «Карпатські візерунки» (Коломия), «Юність» (Львів), ЗАТ «Перо-пухова фабрика», фабрика вторинної сировини та ім. Л.Українки (Львів), ВАТ «Хутро» (Рахівський район).

Харчова промисловість - одна з провідних у районі, орієнтується переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією його в промислових вузлах та потужною сировинною базою. У 2006 р. у районі вироблено 28 тис. т мяса. М'ясні консерви й вироби випускають НП «Бистриця» (Івано-Франківськ), м'ясокомбінат у Стрию, м'ясопереробні підприємства у Львові («Прикарпаття»), Самборі («Самбірчанка»), Береговому, Мукачеві, Рахові, Ужгороді, Хусті, Чернівцях, Коломиї, Ходорові, Золочеві, Дрогобичі , Сокалі, Стрию.

Молочна промисловість дає в середньому за рік 51 тис. т продукції незбираного молока, 5,6 тис. т вершкового масла, 5,2 тис. т жирних сирів. Вона об'єднує молочно-консервну, сироробну, маслоробну галузі, виробництво продукції з незбираного молока з тяжінням здебільшого до районів споживання. Найбільші такі підприємства є у Львові (молочні завод і комбінат, жировий комбінат), у Дрогобичі, Яворові, Миколаєві, Мукачевому, Ужгороді, Чернівцях, Долині, Івано-Франківську, Городку, Мостиській, Самборі, Слобідці, Львові. Діють завод сухого молока у Бродах, маслозаводи й сирозаводи в Заставній, Радехові, Рахові, Вижниці, Раві-Руській, Золочеві, Сокирянах, Хотині, Виноградові, Тячеві, Городенці, Галичі, Коломиї, Косові, Снятині, Жидачеві, Стрию, Самборі та інших роль у забезпеченні населення та інших галузей харчової промисловості борошном і крупами.

Борошномельно-круп'яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших галузей харчової промисловості борошном і крупами. В районі в 2006 р. було вироблено 284 тис. т борошна, випечено 217 тис.т хліба та хлібобулочних виробів. Борошно продукують «Львівелеваторзернопром», «Харчопродукт» (Львів), завод продтоварів (Стрий), комбінати хлібопродуктів (Рогатин, Галич), хлібопродуктові бази (Калуш, Снятин, Снятинський район). Виробниками макаронних виробів є НП «Бистриця» (Івано-Франківськ), макаронні фабрики у Львові та Стрию. З цією галуззю тісно пов'язана хлібопекарська й кондитерська промисловість, розміщення якої відзначається певною рівномірністю орієнтації виключно на споживача. Найбільшими підприємствами є «Львівхліб», КФ «Світоч», «Харчопродукт», СП «Коронекс» (Львів), НП «Бистриця», кондитерська фабрика, «Хлібопром» (Івано-Франківськ), хлібзавод, харчосмакова фабрика (Чернівці).

Плодовоовочевоконсервна промисловість зорієнтована на виробництво продукції овочівництва і садівництва. Фрукти й овочі сушені, а також консервовані в бляшаних та скляних банках випускають консервні заводи (Берегове, Великий Березний, Виноградів, Тячів, Ужгород, Хуст, Мукачеве, Заставна, Дрогобич, Городенка, Броди, Буськ, Кам'янка-Буська, Нестерів, Золочів, Коломия), АТ «Мрія» (Коломия), «Едельвейс» (Тлумач), «Прут» (Коломийський район), овочесушильний завод у Галичі. В 2006 р. було вироблено 75 млн ум. банок консервів, з них 76% - у Львівській області. Останнім часом обсяги виробництва цієї галузі різко знизилися внаслідок падіння рівня життя населення та його купівельної спроможності), низької рентабельності виробництва та існуючих традицій населення, котрі не сприяють повноцінному розвитку галузі.