Незважаючи на приблизну тотожність ринків цих країн, товарообігу Карпатського регіону з ними вкрай нерівномірний. Для порівняння: товарообіг з Румунією сягає 14371,74 тис. дол., з Чехією – у 2,1 рази більші, із Словаччиною – у 3,1, із Польщею – у 7,5, з Угорщиною – у 9,8.
Таблиця 4.1
Обсяги експорту-імпорту послуг у 2007 році
| Регіон | Експорт | Імпорт | ||||
| Кількість підприємств | Вартість, млн. дол. США | Відсотків до загального обсягу | Кількість підприємств | Вартість, млн. дол. США | Відсотків до загального обсягу | |
| Україна | 4924 | 9038,9 | 100,0 | 3942 | 4980,6 | 100,0 |
| Закарпатська область | 137 | 38,6 | 0,4 | 87 | 25,1 | 0,5 |
| Івано-Франківська область | 58 | 20,3 | 0,2 | 72 | 15,5 | 0,3 |
| Львівська область | 257 | 93,1 | 1,0 | 232 | 58,5 | 1,2 |
| Чернівецька область | 34 | 3,3 | 0,0 | 12 | 3,2 | 0,1 |
| Карпатський Економічний район | 486 | 155,3 | 1,6 | 403 | 71,6 | 2,1 |
*Статистичний щорічник України за 2007 р.
Івано-Франківська область вивозить товари переважно в Угорщину і Польщу, а ввозить в основному з Угорщини. Торгів з цією групою країн область має позитивний чистий експорт.
Закарпатська область за експортом тісніше пов`язана з Угорщиною і Словаччиною, а за імпортом – з Чехією та Угорщиною.
Львівська область як в експорті, так і в імпорті орієнтується переважно на Польщу, маючи при цьому торгівлі з нею дефіцит в обсязі 27355,19 тис. дол.
Країни ЄС є основними торговельними партнерами району. На них припадає 40,12 % експорту і 48,02 % імпорту. Найбільші обсяги товарообороту характерні для торгівлі з Німеччиною, Австрією, Італією. Ці країни є основними постачальниками давальницької сировини. Області регіону досить добре просуваються на європейські ринки. Експорт Закарпатської області, наприклад, покриває імпорт – у 1,34 рази, Івано-Франківської – у 1,24 рази, Чернівецької – у 1,63 рази.
Отже, участь Карпатського економічного району у внутрішньогалузевому територіальному поділі праці є надзвичайно важливою як для самого регіону, так і для всієї України.
Характеризуючи економічний потенціал Карпатського району, слід відзначити, що він є одним із староосвоєних районів України, вигідне географічне положення якого в поєднанні з багатою природно-ресурсною базою, значними трудовими ресурсами слугували провідним мотивом для екстенсивного нарощування промислових потужностей, сільськогосподарського виробництва.
Значну частину своїх потреб район задовільняє за рахунок міжрегіональних зв’язків. Але обмеженість внутрішнього ринку України, особливо у сучасний період, об’єктивно зумовлює необхідність налагодження широких, різноманітних і надійних зовнішньоекономічних контактів. Без постійного їх розвитку область практично не може створити належні умови для нормального здійснення відтворювальних процесів. На даний момент спостерігається незадовільний стан зовнішньоекономічних зв'язків Карпатського економічного району.
Зовнішньоторговельний обіг товарами, враховуючи давальницьку сировину та вироби з неї, склав в 2006 році 244,8 млн. доларів США, що на 37,2% менше від рівня, досягнутого за 2005 рік, а саме 390 млн. дол.. При цьому скоротилися обсяги експорту на 22,3% (151,5 млн.дол.), імпорту — на 52,2% (93,3 млн.дол.). Зменшення товарообміну значною мірою зумовлено несприятливою загально-господарською кон'юнктурою країн СНД, яка проявилася у скороченні обсягів ви-робництва та ослабленні традиційних господарських і торговельних зв'язків.
Основними факторами покращення стану зовнішньоекономічних зв'язків області є: розробка і впровадження програми зовнішньоекономічного розвитку регіону; впровадження векторної інвестиційної політики; врахування кількості обсягів критичного імпорту, необхідного для життєдіяльності регіону; розширення і удосконалення туристичної галузі, як основної складової комплексу послуг; централізоване управління процесом неповернення валютної заборгованості підприємств області і утворення регіональних механізмів страхування міжнародних операцій та інвестицій; створення загальної системи організації і управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону.
Виходячи з цього, для Карпатського регіону необхідна структурна перебудова економіки, що забезпечить підвищення її ефективності. В першу чергу це стосується тих галузей, які мають найбільш швидкий обіг фінансових коштів. Тому у найближчій перспективі доцільним є реконструкція, технічне переозброєння діючих підприємств і нове будівництво невеликих високомеханізованих підприємств легкої і харчової промисловості.
Розвиток рекреаційних послуг в регіоні є першочерговим завданням. Основним фактором розвитку туристичної індустрії є децентралізація управління туристичним сектором і створення спеціальних сприятливих фінансово-економічних умов. Основним завданням повинен стати розвиток туристичних ринків, ефективне впровадження нових видів туристичної діяльності, розвиток системи збору, публікації і розповсюдження інформації для іноземних туристів, координація надання різного виду туристичних послуг, збір статистичних даних про зміну динаміки туристичних потоків, проведення внутрішнього та міжнародного маркетингу щодо можливості розширення надання туристичних послуг.
Подальшого розвитку потребує агропромисловий комплекс регіону, як складне, багатопрофільне виробниче утворення. Особливо це стосується раннього овочівництва, садівництва і виноградарства та молочно-м'ясного тваринництва, зокрема вівчарства. Досягнення цієї мети можливе через впровадження кращих світових і місцевих сортів та видів рослин і тварин, проведення протипаводкових робіт для утримання ґрунтів. Стратегія розвитку лісового господарства, лісової, целюлозно-паперової промисловості повинна враховувати обмеженість власних ресурсів деревини і поглиблювати її переробку на рівні кращих світових стандартів (Фінляндія, Швеція).
Головним напрямом розвитку Карпатського регіону повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і оточуючим природним середовищем.
Структурні зміни землекористування свідчать про те, що в районі слід здійснити комплекс землеохоронних заходів. Відповідні протиерозійні заходи потрібно провести на площі 2048 тис. га, терасування схилів крутизною 1 - 4° - на 54 тис. га, безповоротний обробіток - на 152 тис. га, оранку упоперек схилів - до 880 тис. га, вилуговування ґрунту на 140 тис. га, а також створити полезахисні й водорегулювальні лісові смуги на площі 1,0 тис. га, доцільне проведення рекультивації порушених земель на площі 12 тис. га.
За рівнем забруднення повітря і вод район на 4-му місці в країні, а за забрудненням ґрунтів мінеральними добривами й пестицидами - відповідно 1-му й 2-му. Актуальними залишаються проблеми зменшення скидів стічних вод, викидів в атмосферу, створення та впровадження екологічно чистих технологій виробництва. Потребують реконструкції діючі системи водопостачання, особливо міського, станції з очищення стічних комунальних і промислових вод, твердих відходів. Важливим для району є збереження унікальних лісових масивів.(див. таб. 5.1)
Таблиця 5.1
Основні показники забруднення в Карпатському економічному районі
| Район | Закарпатська | Івано-Франківська | Львівська | Чернівецька | % району в Україні | |
| Скидання забруднених стічних вод, млн.м3 | 167 | 16 | 66 | 55 | 30 | 4,06 |
| викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис.т | 463,2 | 32 | 222,1 | 181,1 | 28 | 7,3 |
*Коротун Ї.М., Коротун Л.Г., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. - Рівне: Вид-во УДАВГ, 2004. - 211с.
Реструктуризація економіки району має бути спрямована насамперед на виробництво конкурентоспроможної продукції на основі експлуатації місцевої сировинної бази, пріоритетність розвитку галузей науково-технічного прогресу, подальший розвиток і зростання ефективності електротехнічного машинобудування, приладобудування, хімічної, деревообробної промисловості. Надлишкові потужності підприємств військово-промислового комплексу варто зорієнтувати на випуск сучасної продукції на основі високих технологій.
Однією з найгостріших проблем у районі є вирішення питань зайнятості трудових ресурсів у господарстві. Йдеться не лише про раціональний перерозподіл їх між галузями та регіонами, а й про формування нового механізму залучення їх у виробництво. Необхідно реалізувати можливості щодо експорту робочої сили, особливо з гірських районів, як у межах України, так і за кордон, водночас вживати заходів щодо збереження та примноження трудового потенціалу району.