План
ст.
Вступ………………………………………………………………………3
1.Роль і значення продуктивних сил у розвитку Карпатського економічного району……………………………………………………..5
2.Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району:
2.1.Історичні…………………………………………………………...10
2.2.Природні…………………………………………………………...12
2.3.Демографічні……………………………………………………....13
2.4.Екологічні………………………………………………………….15 3.Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Карпатського економічного району (промисловість та сільське господарство)…………………………….16
4.Участь Карпатського економічного району у внутрішньодержавному галузевому територіальному поділі праці та економічних зв’язках……………………………………………….......24
5.Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району…………………………………...29
Висновки………………………………………………………………...34
Список використаної літератури………………………………............36
Додатки
Вступ
Новий економічний політичний стан, який склався у світі в кінці ХХ століття, вплинув на формування моделі економічного розвитку України. За допомогою недостатньо обґрунтованих рекомендацій щодо побудови суспільства перехідного типу та недосконалих економічних дій і механізмів Україна опинилась в гострому кризовому стані. Неефективна реалізація нової моделі “соціально - спрямованої ринкової економіки” призвела до небаченого у мирний час спаду виробництва, занепаду соціальної сфери – науки, освіти, охорони здоров’я, культури. Широкомасштабний і глибокий розвал економічної, політичної і духовної сфер суспільного життя в Україні призвів її до стану слаборозвинутих держав з українською специфікою. Ця специфіка визначається з одного боку всебічним занепадом системи, а з іншого – наявністю високотехнологічних наукомістких виробництв на рівні передової світової думки, науково технічної бази та світового рівня високотехнічних кадрів.
Недосконалість моделі трансформаційних процесів в Україні і антивідтворювальна спрямованість механізмів і методів їх проведення надали особливо руйнівного характеру у сфері економічної діяльності. Нинішній стан економіки характеризується не лише розбалансованістю між різними галузями народного господарства і низькою ефективністю товаровиробництва але й втратою відтворювальної здатності до саморозвитку. Економіка України недостатньо інтегрується у світову господарську систему на відміну від світової тенденції регіональної і виробничої інтеграції країн і транснаціональних виробничих об’єднань. Таким чином склалася ситуація, при якій втрачена здатність до саморозвитку і до того ж відсутні надійні і високоефективні економічні зв’язки.
Одночасно з реформуванням економіки її пожвавленням повинна проводитись цілеспрямована загальнодержавна і регіональна політика стабілізації соціальної ситуації, розвиток галузей соціальної сфери, підвищення рівня і якості життя переважної більшості населення країни. Це стосується не лише соціально незахищених непрацездатних осіб, але і працюючого населення, рівень заробітної плати якої настільки низький, що не забезпечує нормального відтворювального процесу робочої сили і її розвиток.
Саме ці глобально-економічні питання розглядаються в моїй курсовій роботі на прикладі Карпатського економічного району. Тема роботи є досить актуальною. Щоб розкрити сутність теми курсової роботи, потрібно використати праці таких відомих авторів, як Побурко Я., Данилишина Б., Чернюк Л., Жука М. та інших.
Об’єктом дослідження курсової роботи є розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району, до якого входять: Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області.
Предметом виступає територіальний стан розвитку провідних галузей господарства та сучасна територіальна структура Карпатського економічного району.
При досліджені цього району були використані такі методи, як картографічний, статистичний, графічний, абстрактно-логічний та інші.
Завданням курсової роботи є обґрунтування розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району. Також завданням моєї роботи є розкриття даної теми та захист її на належному рівні.
Метою роботи є дослідження відтворювального процесу робочої сили та її розвитку, вивчення територіальних особливостей розміщення продуктивних сил та перспектив вирішення проблеми розвитку продуктивних сил на прикладі Карпатського економічного району.
Карпатський економічний район об`єднує південно-західні області України і межує на півночі з Поліським, на сході – з Подільським економічними районами. На заході й півдні його межі збігаються з державним кордоном України. Цей економічний район включає чотири області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку.
Прикордонне положення, наявність важливих залізничних і безрейкових шляхів сполучення сприяють налагодженню тісних економічних зв’язків зі східними та південними економічними районами України, а також з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Білоруссю. Це, у свою чергу, дає змогу розвивати на території району галузі, які б виробляли б експортну продукцію чи забезпечували її транзит.
Зручне економіко-географічне положення істотно впливає на формування галузевої структури господарського комплексу Карпатського економічного району. Він віддалений від металургійних баз, тому тут недоцільно розвивати металомістке машинобудування. Це зумовлено ще й тим, що власних запасів сировини району не має. Проте близькість до європейських країн, прикордонне положення сприятливо впливають на формування кооперативних зв’язків на рівні як підприємств, так і цілих галузей. Особливо це стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодження тісних стосунків з країнами Західної Європи сприяє досить розвинена мережа транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних зв’язків, які є частиною євразійської транспортної системи і зв’язують промислово розвинені регіони цих частин світу між собою.
Площа Карпатського економічного району займає 56,6 тис. кв. км або 9,4% території України. За адміністративно-територіальним поділом у його складі 58 адміністративних районів, 165 міських населених пунктів та 3596 сіл. Щільність населення висока, але досить нерівномірна – в гірських районах вона зменшується до 38,3 чол. на кв. км. В міських поселеннях проживає 49,9%, що менше ніж в середньому по Україні. Серед міст одне велике – Львів, декілька середніх – Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, Мукачево та інші. Карпатський економічний район повністю забезпечений власними ресурсами, існує навіть їх надлишок.
Природні умови району досить різноманітні. Карпатське пасмо гірських хребтів у формі дуги простягається в напрямі з північного заходу на південний схід і проходить через усі області району. Висота гір коливається від 500 до 1500 метрів. Вся територія передгірних і гірських Карпат порізана долинами гірських річок, притоків великих рік – Тиси, Дністра і Прута – належить до лісолучної природної рослинної смуги, але завдяки особливостям геологічної будови, рельєфу, а головне, різниці в висотах над рівнем моря тут спостерігається велика різноманітність ґрунтових і кліматичних умов, клімат – континентальний. Континентальність клімату пом’якшується в результаті дії двох факторів: по – перше, переміщення повітряних мас із заходу, по – друге особливостями рельєфу – висотою над рівнем моря. З цим пов’язана і різниця в сумах опадів і в температурному режимі.
Грунтовий покрив досліджуваного району має всі ознаки лісових ґрунтів, але умова рельєфу і ґрунтоутворюючих порід розмежували ґрунти за їх особливостями на дерново-підзолисті, буроземи і перехідні між ними.
Територію району за кліматом можна поділити на шість ґрунтово - кліматичних полів: Передкарпатське і Закарпатське передгір’я, Закарпатська низовина, гірський лісолучні райони, полонина (субальпійська) та надполонина (альпійська) частина територій.
В Прикарпатті кліматичні умови такі: на півночі панують південно-західні вітри, а на півдні – північно-західні. Ця територія є помірно теплою і надмірно зволоженою. Для Прикарпаття характерні дерново-опідзолені і дерново-підзолисті ґрунти.
Закарпатське передгір’я має висоту від 125 до 300 м над рівнем моря. Переважають північні, північно-східні, східні вітри, що, як правило, збігаються з руслами річкових долин. Ґрунти Закарпаття буроземно-підзолисті, малородючі, водонепроникні.
Закарпатська низина розташована на висотах менше 150 м. Тут поширені дерново-опідзолені, дерново-глейові, торфо-глейові ґрунти.
Гірські лісолучні райони і полонини є в усіх областях регіону. Із збільшенням висоти помітно скорочується тривалість теплого періоду. Цим районам властиві суглинково-щебенисті бурі лісові ґрунти, оторфовані та гірські підзолисті ґрунти.
Основою господарського комплексу Карпатського економічного району є промисловість, сільське господарство, капітальне будівництво, транспорт. Структура господарства регіону індустріально-аграрного, загальний рівень розвитку економіки регіону нижчий від середнього по Україні.
В територіальному поділі праці регіон спеціалізується на виробництві електроенергії, видобутку нафти, природного газу, виробництві будівельних матеріалів, харчових продуктів, лісопереробці і виробництві меблів, фармацевтичній промисловості. Внутрішньо-регіональні особливості досить помітні - разом з спеціальною спеціалізацією регіону всередині нього є і відмінності, викликані як історичними, так і економіко-географічними передумовами – Закарпатська область має дефіцит продовольчих товарів, Івано-Франківська має розвинену хімічну і нафтохімічну промисловість, Львівська – досить розвинена серед областей України, а Закарпатська і Чернівецька за рівнем розвитку народного господарства є найменш розвиненими.