Зміст
Вступ 3
1.Заробітня плата як соціально-економічна категорія 3
2.Визначення рівноважної заробітної плати у різних моделях ринку праці 7
3.Мінімальна заробітна плата 10
4.Визначення заробітної плати і фундаментальні економічні
закони 13
5.Функції управління політики оплати праці 14
6.Заробітна плата в Україні 16
Висновки 27
Література 28
Вступ.
Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З Іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.
1.Заробітня плата як соціально-економічна категорія
Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.
Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім'ї. Як ціна робочої сили заробітна плата формується на ринку праці і с зовнішньою відносно підприємства.
Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у створеній підприємством вартості. Під час формування частки заробітної плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці і забезпечувати її підвищення тільки у зв'язку зі збільшенням кількості випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.
Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактору і використання трудового потенціалу. При цьому використання Існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув'язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється.
Як свідчить зарубіжний досвід, кардинальні зрушення у технічному оснащенні виробництва, структурі праці та функціях працівників, упровадження нових форм організації праці привели до того, що головною метою економічної стратегії і системи матеріального стимулювання сучасних компаній І фірм стало досягнення не кількісних показників випуску продукції, а якісних параметрів виробництва, таких як поліпшення використання устаткування, робочого часу, удосконалення складу робочої сили, підвищення якості продукції та ефективності виробництва.
Це означає перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних. При цьому підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку досягаються не шляхом збільшення обсягів виробництва із залученням додаткових ресурсів, а на основі ефективного використання всіх наявних ресурсів і всебічного зниження витрат виробництва. Матеріальне стимулювання в сучасних умовах застосовується здебільшого в комплексі з організаційно-технічними заходами, пов'язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшенням її умов.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці мас виконувати такі функції:
— відтворювальну — як джерела відтворення робочої сили і
засобу залучення людей до праці;
— стимулюючу — встановлення залежності рівня заробітної
плати від кількості, якості і результатів праці;
— регулюючу — як засіб розподілу і перерозподілу кадрів по
регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової
кон'юнктури;
— соціальну — забезпечення соціальної справедливості,
однакової винагороди за однакову працю.
Сьогодні заробітна плата виконує інші функції, а саме:
· збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження заробітної плати;
· забезпечення соціальних гарантій;
· збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднім робочим місцем;
· стримування інфляції (через затримку виплати заробітної плати);
· перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;
· поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;
· посилення мобільності робочої сили.
Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна тата (грошова) — це сума коштів, яку одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до кількості І якості затраченої ними праці, результатів праці.
У зв'язку з тим, що предмети споживання надходять трудівникам через обмін заробітної плати на товари, заробітна плата має грошову форму.
У ринкових умовах у будь-які періоди і в різних районах країни ціни на товари різні, тому на однакову заробітну плату можна придбати різну кількість товарів. Точнішою характеристикою доходів працівників ареальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати трудівник на номінальну заробітну плату.
Якщо ціни на товари зростають швидше, ніж номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата знижується.
Підвищення рівня реальної заробітної плати та забезпечення стабільних темпів її зростання, а отже і підвищення купівельної спроможності населення, може бути досягнуто лише двома способами:
— суттєвим підвищенням номінальної заробітної плати;
— стримуванням зростання цін на споживчі товари та послуги, запровадженням ефективного механізму індексації заробітної плати з метою підтримання її купівельної спроможності, а також грошових доходів і збережень громадян.
Залежно від часу проведення розрізняють індексацію попереджувальну і ретроспективну.
Попереджувальна індексація має на меті випередити інфляцію і передбачає підвищення заробітної плати з урахуванням прогнозованого зростання споживчих цін.
При ретроспективній індексації заробітна плата підвищується відповідно до зростання споживчих цін за минулий період.
Досвід України і зарубіжних країн свідчить про те, що найчастіше використовується ретроспективна індексація, за якої збільшення тарифних ставок, окладів, проводиться через заздалегідь визначені відрізки часу або за умови досягнення завчасно установленого відсотка зростання споживчих цін. За високої інфляції проведення ретроспективної індексації не забезпечує повної компенсації подорожчання вартості життя. Тому більш прийнятною є попереджувальна індексація.
У системі індексації важливим елементом є поріг, що являє собою індекс споживчих цін, у разі досягнення якого заробітна плата підвищується. Наприклад, порогом Індексації, коли вона проводилася автоматично, в Італії було визначено 1 %, в Бельгії — 2 %. В Україні цей поріг був установлений на рівні 5 %. З урахуванням досвіду розвинутих країн поріг індексації у міру фінансової стабілізації необхідно установлювати на більш низькому рівні.
За своєю структурою заробітна плата неоднорідна, кожний її елемент виконує властиву їй функцію матеріального стимулювання І має певну економічну самостійність за необхідного взаємозв'язку і взаємообумовленості всіх її частин.
Заробітна плата працівників складається з основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а також заохочувальних виплат.
Згідно із Законом України «Про оплату праці» основна заробітна плата — цс винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для фахівців і службовців. Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.
2.Визначення рівноважної заробітної плати у різних моделях ринку праці
В умовах вільної конкуренції рівноважна ставка заробітної плати і рівноважний рівень зайнятості даного виду праці визначаються в точці перетину ринкових кривих попиту та пропозиції праці . На рисунку рівноважною ставкою заробітної плати є Pl1, а кількість найнятих працівників – Q1.
В умовах, коли на ринку праці починають проявляти себе монопольні сили, шо обмежують дію конкуренції, ставка заробітної плати може відхилятися від рівноважного рівня в той чи інший бік.
Монопольною силою може володіти покупець робочої сили даного вида Так. економіка деяких міст майже цілком залежить від однієї фірми. Наприклад, паперовий комбінат у м. Жидачеві, що на Львівщині, є єдиним наймачем багатьох конкретних видів праці. За таких обставин виробник не може наймати необмежену кількість працівників. Він має можливість "запроваджувати заробітну плату" (такої можливості він не мас на ринку праці з чистою конкуренцією),"тобто ставка заробітної плати, яку виробник повинен виплачувати працівникам, безпосередньо залежить від тієї їх кількості, яку він найме.