| Коефіцієнт автономії | 0,82 | 0,99 | 1,0 | 0,18 | 0,01 |
| Коефіцієнт фінанс. залежності | 0,18 | 0,01 | 0,003 | -0,18 | -0,007 |
| Коефіцієнт співвідношення власних та залучених коштів | 0,22 | 0,01 | 0,003 | -0,22 | -0,07 |
| Коефіцієнт залучення власними обіговими коштами | 2,35 | 39,82 | 172,35 | 170,0 | 132,53 |
| Коефіцієнт маневреності власного капіталу | 0,52 | 0,51 | 0,45 | -0,07 | -0,06 |
Показники ліквідності
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,14 | 1,10 | 1,65 | 1,51 | 0,55 |
| Коефіцієнт покриття | 3,35 | 40,82 | 173,35 | 170,0 | 132,53 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,21 | 14,07 | 31,17 | 29,96 | 17,1 |
Показники ділової активності
| Коефіцієнт оборотності активів | 0,77 | 0,65 | 0,60 | -0,17 | -0,05 |
| Період одного обороту активів | 467,5 | 553,8 | 600,0 | 132,5 | 46,2 |
| Коефіцієнт оборотності обігових коштів | 1,25 | 1,25 | 1,33 | 0,08 | 0,08 |
| Період одного обороту оборотних коштів | 288 | 288 | 270,7 | -17,3 | -17,3 |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 3,91 | 3,92 | 7,80 | 3,89 | 3,88 |
| Середній строк обороту дебіторської заборгованості | 92,1 | 91,8 | 46,2 | -45,9 | -45,6 |
| Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | 4,19 | 50,85 | 230,26 | 226,07 | 179,41 |
| Середній строк обороту кредиторської оборотності | 85,9 | 7,1 | 1,6 | -84,3 | -5,5 |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 0,94 | 0,65 | 0,60 | -0,34 | -0,05 |
Показники рентабельності
| Коефіцієнт рентабельності продукції | 0,89 | 0,67 | 0,13 | -0,76 | -0,54 |
| Коефіцієнт рентабельності продажу | 0.51 | 0,41 | 0,11 | -0,4 | -0,3 |
| Коефіцієнт рентабельності основного капіталу | 1,01 | 0,54 | 0,10 | -0,91 | -0,44 |
| Коефіцієнт рентабельності майна | 0,39 | 0,26 | 0,07 | -0,32 | -0,19 |
Виходячи з даних таблиці можна сказати, що забезпеченість господарства основними засобами достатня для здійснення господарської діяльності.Протягом останніх двох років основні засоби не вибули з підприємства, а коефіцієнт зносу в 2009 році склав 1,29 тоді як ще в 2008 році він дорівнював 1,59.
Фінансовий стан ВАТ "Племінний завод "Біловодський" досить стабільний. Про це свідчить коефіцієнт автономії, який характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і відображає частку власних джерел його коштів. В 2009 році він склав 1, в порівнянні з 2007 роком та 2008 роком він збільшився на 22% і 1% відповідно. Також відбулося зниження коефіцієнту фінансової залежності та коефіцієнту співвідношення власних та залучених коштів. Величина першого показника протягом звітного періоду зменшилась з 0,18 до 0,003, а другого – з 0,22 до 0,003. Коефіцієнт маневреності власного капіталу в 2008 році та 2009 році склав 51% та 45% відповідно. Величина даного коефіцієнту вказує частку матеріальних оборотних активів у структурі авансового капіталу. Достатня забезпеченість підприємства власними обіговими коштами дає змогу вчасно здійснювати потреби в ресурсах, які надходять від постачальників.
Показники ліквідності характеризують спроможність майна підприємства швидко перетворитись у грошові кошти для негайного погашення його поточної заборгованості.
Зростання всіх показників ліквідності протягом трьох років говорить про те, що господарство в змозі розрахуватись із всіма поточними боргами і здійснювати без порушень процес виробництва.
На підставі інформації, поданої в балансі та звіті про фінансові результати, можна визначити показники, що характеризують ділову активність підприємства, тобто віддачу ресурсів, які застосовуються ним, та ефективність використання джерел фінансування його діяльності.
Коефіцієнт оборотності обігових коштів, розрахований як співвідношення чистого доходу підприємства до середньої вартості обігових коштів, в 2009 році дорівнює 1,33, що на 6,4% більше ніж у попередні роки. Також можна спостерігати зростання коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує віддачу власного капіталу підприємства, тобто визначає, скільки чистої виручки припадає на одиницю власного капіталу. В 2009 році він становить 0,60, що на 36,2 % та 7,7% менше, ніж у 2007 році та 2008 році відповідно.
Показники рентабельності в 2009 році значно знизились, а сама рентабельність продукції знизилась на 54%, рентабельність продажу на 30%, рентабельність основного капіталу на 44%, а рентабельність майна в 2009 році склала 7%. Це на 19% менше, ніж у попередньому році.
Таким чином, фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не припускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується зі своїми зобов’язаннями. Основою фінансової стійкості, є раціональна організація та ефективне використання обігових коштів. Але це не означає, що підприємство може вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання високого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є виробництво високоефективної конкурентоспроможної продукції з відповідними споживчими якостями.
2.3 Оцінка і аналіз фінансових результатів роботи підприємства
Прибуток – це додаткова вартість, яка створюється в процесі виробництва, або іншими словами – це вартість, створена в процесі підприємницької діяльності понад вартості виробничо - спожитих ресурсів та робочої сили.
Чим краще працює підприємство, тим більше воно отримує прибутку, тим стійкіше його економічний стан і положення на ринку.
В зв’язку з цим необхідно приділити увагу плануванню та отриманню прибутку від реалізації продукції. При цьому треба пам’ятати, що на величину прибутку впливає ряд факторів.
Найважливішим фактором є зміна обсягу виробництва та реалізації продукції. Чим більше обсяг реалізації продукції, тим більше, в кінцевому результаті, прибутку отримає підприємство. Зниження обсягів виробництва в сучасних економічних умовах неминуче призведе до скорочення обсягів прибутку. Але також треба враховувати те, що тільки реалізація рентабельної продукції – веде до пропорціонального зростання прибутку, якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку. З іншого боку, вдосконалення умов реалізації продукції та розрахункова платіжних відносин між господарюючими суб’єктами також буде сприяти збільшенню прибутку. З цією метою необхідно вивчати ринкові умови господарювання та можливість впровадження продукції, яка виробляється, на ринок шляхом розширення обсягів її продажу. Суттєвим фактором, який прямо впливає на величину прибутку господарюючого суб’єкту від продажу продукції, є рівень цін, які застосовуються. Рівень вільних цін в умовах лібералізації встановлюється самим підприємством. Тому підприємство через встановлену ним ціну може вплинути на прибуток, отриманий від продажу продукції.
Одним із головних факторів, які впливають на розмір прибутку від продажу товарної продукції, є зміна рівня собівартості продукції. Всупереч прямо пропорціональному зв’язку впливу обсягу продажу товарної продукції на прибуток, зв'язок між величиною прибутку та рівнем собівартості протилежний. Чим нижче собівартість продукції, яка продається і визначається рівнем витрат на її виробництво та реалізацію, тим більше прибуток. В ході аналізу собівартості повинні бути з’ясовані причини ї підвищення або зниження з тим, щоб розробити заходи для скорочення рівня витрат, і отже, для зростання прибутку.
Величину прибутку, отриману ВАТ "Племінний завод "Біловодський" в аналізуємому періоді, та фактори, що вплинули на її зміцнення, розглянемо за допомогою трьох факторного аналізу прибутку, представленого в таблиці 10.Таким чином, сума прибутку у звітному році в порівнянні з базовим роком зменшилась на 1147,71 тис. грн., в тому числі за рахунок зменшення середньої ціни реалізації на 460,66 тис. грн. та підвищення собівартості на 864,38 тис. грн. Слід відзначити, що позитивно вплинула на збільшення суми прибутку зміна кількості реалізованої продукції (177,33 тис. грн. ).
Аналіз впливу на зміну собівартості 1ц продукції за рахунок двох факторів: витрат на 1ц та продуктивності, представленій у додатку В.
Розрахунки показали, що собівартість на 1ц продукції в 2009 році збільшилась на 346,33 грн. Це можна пояснити значним підвищенням витрат на 1 голову (321,83 грн.). В той час коли зростання продуктивності було зовсім незначним (24,5).
У випадку необхідності аналізу прибутку від реалізації декількох видів продукції, застосовується чотирьох факторна модель прибутку. Цю модель для аналізуємого підприємства можна застосувати з метою аналізу прибутку від реалізації продукції рослинництва.
Таблиця 10Трьохфакторний аналіз прибутку від реалізації м’яса свиней
| Показники | М’ясо свиней |
| 1 | 2 |
| 1. Кількість реалізовано продукції, ц | |
| 1.1. Базовий рік | 2843 |
| 1.2. Звітний рік | 3690 |
| 1.3. Відхилення | 847 |
| 2. Середня ціна реалізації 1ц, грн. | |
| 2.1. Базовий рік | 915,41 |
| 2.2. Звітний рік | 790,57 |
| 2.3. Відхилення | -124,84 |
| 3. Собівартість 1ц, грн. | |
| 3.1. Базовий рік | 706,05 |
| 3.2. Звітний рік | 940,30 |
| 3.3. Відхилення | -234,25 |
| 4. Сума прибутку, тис. грн. | |
| 4.1. Базовий рік | 595,21 |
| 4.2. Звітний рік | -552,50 |
| 5. Відхилення в сумі прибутку, тис. грн. | |
| 5.1. Усього | -1147,71 |
| 5.2. За рахунок зміни кількості | 177,33 |
| 5.3. За рахунок зміни ціни | -460,66 |
| 5.4. За рахунок зміни собівартості | -864,38 |
Чотирьох факторний аналіз припускає виявлення наступних факторів: