Смекни!
smekni.com

Підвищення ефективності роботи ГЗКу (стр. 16 из 24)

Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації усіх функцій фірми й охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем дуже важко, оскільки вимагає системного підходу з позицій головної мети, наприклад одержання прибутку, завоювання ринку збуту і т.д. Такий підхід може привести до важливих змін у самій структурі фірми, на що може зважитися не кожен керуючий.

Інформаційні системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними й експертними.

Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статичні, фінансові й інші моделі, використання яких полегшує виготовлення й оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.

Основними функціями модельної інформаційної системи є:

можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи рішення основних задач моделювання типу "як зробити, щоб ?", "що буде, якщо ?", аналіз чутливості й ін.;

досить швидка й адекватна інтерпретація результатів моделювання;

оперативна підготовка і коректування вхідних параметрів і обмежень моделі;

можливість графічного відображення динаміки моделі;

можливість пояснення користувачеві необхідних кроків формування і роботи моделі.

Експертні інформаційні системи забезпечують виготовлення й оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, зв'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.

Системи підтримки прийняття рішень обслуговують частково структуровані задачі, результати яких важко спрогнозувати заздалегідь. Вони мають більш могутній аналітичний апарат з декількома моделями. Інформацію одержують з управлінських і операційних інформаційних систем. Використовують ці системи всі, кому необхідно приймати рішення: менеджери, фахівці, аналітики й ін. Наприклад, їхні рекомендації можуть придатися при ухваленні рішення чи купувати взяти устаткування в оренду й ін.

Характеристики систем підтримки прийняття рішень:

забезпечують рішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати;

оснащені складними інструментальними засобами моделювання й аналізу;

дозволяють легко змінювати постановки розв'язуваних задач і вхідні дані;

відрізняються гнучкістю і легко адаптуються до зміни умов по кілька разів у день;

мають технологію, максимально орієнтовану на користувача.

3.2 Узагальнена структура і вимоги до СППР

Мистецтво прийняття найкращих рішень, засноване на досвіді й інтуїції, є сутністю будь-якої сфери людської діяльності. Наука про вибір прийнятного варіанта рішення склалася порівняно недавно. Основи теорії прийняття рішень розроблені Джоном фон Нейманом і Отто Моргенштерном. В міру ускладнення задач з'явилося багато різних напрямків цієї науки, що мають справа з однієї і тією же проблемою аналізу можливих способів дії з метою перебування оптимального в даних умовах рішення проблеми.

Як самостійна дисципліна теорія підтримки прийняття рішень сформувалася на початку 60-х років, тоді ж була сформульована основна мета цієї теорії – раціоналізувати процес прийняття рішень.

Необхідність використання підходів і методів СППР у керуванні очевидні: швидкий розвиток і ускладнення економічних зв'язків, виявлення залежності між окремими складними процесами і явищами приводить до різкого зростання труднощів при прийнятті обґрунтованих рішень. Витрати на їхнє здійснення безупинно збільшуються, наслідку помилок стають усе серйозніше, а звертання до професійного досвіду й інтуїції не завжди приводить до вибору найкращої стратегії. Використання системи підтримки прийняття рішень дозволяє вирішити цю проблему, причому швидко і з достатнім ступенем точності.

В даний час система підтримки прийняття рішень застосовується в основному для аналізу тих ділових проблем, які можна легко й однозначно формалізувати, а результати дослідження адекватно інтерпретувати.

На рис. 3.1 приведена структурна схема використання СППР.

Рисунок 3.1 - Структурна схема використання СППР

Використання СППР, що містить вихідні даних про продажі, ціни, постійних і перемінних витратах за різні інтервали часу (місяць, рік) , а також систему моделей: максимізації вилучення, одержання і максимізації прибутку, об'єднані єдиним користувальницьким інтерфейсом, дозволяє приймати керуючі рішення з використанням результатів моделювання, реалізуючи які може бути отримана максимальний прибуток, тобто найбільше ефективно досягнута мета діяльності гірничо-збагачувального підприємства.

СППР повинна містити наступні елементи: сховище даних, базу моделей і інтерфейс користувача. Останній містить у собі наступні елементи:

заставку;

основну керуючу форму (головне меню);

основних розроблених і представлені на робочих аркушах підсистеми інформаційної системи у виді графіків і таблиць.

Елементи інформаційної системи поєднуються між собою за допомогою користувальницького інтерфейсу, що забезпечує зручний перегляд вихідних, проміжних даних і результатів.

Інформаційна система розробляється в табличному процесорі Microsoft Excel. Він є найбільш могутнім засобом розробки інформаційних систем, що поєднують у собі переваги як табличного процесора, так і засобів візуального програмування - убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвиті інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати них з іншими офісними додатками.

Ехсеl може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базі інструментальних засобів Ехсеl уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усім світі. З огляду на зазначені переваги, варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Exсel і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Exсel, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів. [29]

3.3 Створення основних елементів інформаційної системи

Інтерфейс користувача є невід'ємною частиною будь-якої інформаційної системи, що визначає всі можливі шляхи і зручність доступу до її окремих компонентів. Існують різні типи інтерфейсу користувача, реалізованого засобами VBA Exсel:

Кнопковий інтерфейс робочого листа.

Розроблювач інформаційної системи заповнює робочу книгу Exсel потрібною кількістю аркушів, після чого кожен робочий лист перетвориться в діалогову форму. Перший лист звичайно служить для висновку на екран заставки інформаційної системи, другий лист використовується для відображення основної керуючої форми (головного меню), з якого здійснюється виклик основних компонентів інформаційної системи, розташованих на інших робочих аркушах. Усі необхідні компоненти, в основному, можна створювати засобами Exсel в інтерактивному режимі роботи без програмування на VBA. Ці робочі аркуші, як правило, містять тексти, таблиці, діаграми, карти, а також на них наносяться найпростіші елементи керування – кнопки повернення в основне меню. Крім кнопок можуть використовуватися й інші елементи керування, що утримуються на панелях інструментів Форми й Елементи керування, що звичайно носять допоміжні функції і не зв'язуються з доступом до інших компонентів і основному меню інформаційної системи. Цей тип інтерфейсу є найпростішим для реалізації і досить наочним. Доречно відзначити, що механізм гіперпосилань у Internet, що є присутнім на сотнях мільйонів Web-сторінок, являє собою різновид кнопкового інтерфейсу, що говорить про його практичність і широке поширення. До недоліків інтерфейсу робочого листа варто віднести складність представлення робочих аркушів у надбудовах Exсel, що трохи знижує захист інформації в системі.

Інтерфейс користувальницьких форм.

Цей тип інтерфейсу використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внести вихідну інформацію для виконання додатком різних задач, алгоритми рішення яких, звичайно сховані від користувача і реалізуються програмним шляхом у надбудовах. Результати рішення звичайно виводяться на робочі аркуші, як це виконано, наприклад, у програмі "Пошук рішення" в Exсel. Перевагою інтерфейсу користувальницьких форм є поліпшений захист програм і більш професійний вид додатка. До недоліків інтерфейсу користувальницьких форм варто віднести порівняльну складність розробки і необхідність виконання користувачем додаткових операцій по відкриттю і закриттю діалогових вікон, що утрудняє експлуатацію системи.

Інтерфейс панелей команд робочого листа.

Цей тип інтерфейсу дозволяє розташовувати на робочих аркушах кнопки і пункти меню у виді лінійок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються з процедурами, а пункти меню поєднують групи кнопок. На відміну від кнопкового інтерфейсу робочого листа використання панелей команд дозволяє досягти більшої структурованості й упорядкування елементів керування на робочому листі, особливо для випадків, коли окремі компоненти інформаційної системи досить складні і їхній неможливо представити на окремому листі або користувальницькій формі. Кращим прикладом даного типу інтерфейсу є сам табличний процесор Ехсеl, у якому використовується основне меню з вкладеними меню і кнопками, що викликають окремі процедури обробки або користувальницькі форми для завдання вихідних параметрів обчислень. В Ехсеl також представлений широкий набір панелей інструментів, що є різновидами інтерфейсу панелей команд робочого листа. Усього використовується більш 200 різновидів користувальницьких форм, викликуваних для завдання вихідних даних. Розроблювачами Ехсеl передбачені два режими створення панелей команд: програмного й інтерактивний (без програмування). При програмному режимі панелі команд, окремі вкладені меню і кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбільш загальний спосіб створення інтерфейсу, у якому можна передбачити як побудова, так і керування окремими елементами панелей команд, зокрема їхня заборона, видалення, відновлення і приховання. Для створення менш складних інформаційних систем передбачений інтерактивний режим, у якому легко створити структурований інтерфейс меню і панелей інструментів, у який, зокрема, можна додавати елементи самого Ехсеl, однак цими елементами неможливо керувати в процесі виконання додатка без програмування. З усіх перерахованих різновидів, інтерфейс панелей команд робочого листа є найбільш професійним, тому що дозволяє створювати і керувати інтерфейсними елементами в будь-яких частинах додатка і створювати необхідні інтерфейсні структури будь-якої складності. Однак, з даного твердження не випливає що його необхідно застосовувати повсюдно для усіх без винятку інформаційних систем.