Комплекс моделей енергоспоживання регіонами України (стр. 6 из 15)

Перша частина правій частині виразу описаного вище дозволяє розрахувати пореби в електроенергії для тих видів продукції (напівфабрикатів), для яких є можливість і доцільність існує розвивати норму витрати електроенергії по переділах (технологічним операціям), що беруть участь у випуску товарного продукту, що відпускається на сторону (чавун, сляби, прокат тощо) або промислового продукту, викорисристовуються для подальшого виробництва кінцевої продукції.

При цьому слід зазначити, що встановлення норм витрати електроенергії, диференційованих за видами й типорозміру продукції, оправдано тільки стосовно найбільш енергоємним кінцевим продуктам . Для решти доцільно розраховувати укрупнені норми або ліміти, які стосуються груп продукції різної номенклатури або групам агрегатів різної продуктивності та енергоємності.

У цьому випадку в розрахунках використовується друга частина формули згаданої вище, яка застосовується для визначення планового обсягу електроенергії з тим агрегата, для яких відсутні власні норми витрати, але в ході статистичних спостережень обчислена величина, що характеризує середовищне добове споживання енергії (ліміт). Множенням ліміту на кількість дисть календарних днів звітного періоду розраховується сумарна потреби цеху (агрегату) в електроенергії. Слід зазначити, що лімітва схема розрахунку як правило використовується для невеликих цехів (груп агрегатів) з низькою енергоємністю і значним асортиментом проізводімой продукції.

Для розрахунку потреби в природному газі використовується модель, практично ідентична, але враховує специфіку споживання газоподібного палива в металургійному виробництві.

Комплексний підхід до аналізу господарської діяльності підприства, що спирається на застосування алгоритмів економічного факторного аналізу та передбачає надання у повному обсязі достоної інформації особі, що приймає рішення, дозволяє не тільки получіть об'єктивну оцінку причинно-наслідкових зв'язків у системі, Але і спрогнозувати ймовірні наслідки керуючого впливу.

В результаті проведення дослідження була проаналізована структура енергетичного комплексу України і виявлені найбільш енергоспоживаючі регіони. Також були виявлені недоліки існуючих технологій та обладнання , що застосовуються на підприємствах та житлово – комунальних господарствах, котрі є одними з найбільших споживачів усіх видів енергоресурсів. Особливу увагу необхідно приділити таким регіонам як Донецький, Запорізький, Дніпропетровський, АР Крим та містам мільйонерам Київу, Севастополю, Одессі, споживання яких дорівнює сумарному в деяких областях.

Проведений аналіз публікацій, що стосуються погіршення стану енергоспоживання та енергозбереження, виявив, що зараз в Україні існує велика проблема із нестачею ресурсів, а отже вимушеними додатковими витратами на закупівлю та транспортування. Необхідно також зауважити, що родовища ресурсів, як указано в пункті 1.2., розташовані нерівномірно по території держави, що також викликає небажані збитки та втрати часу.

Погіршення стосунків з Росією відобразилося на постачанні дешевого газу в Україну, основного ресурсу діяльності підприємств, а отже і на ціни на продукцію.

Розділ 2. Методи та моделі енергоспоживання регіонами України

2.1 Постановка задачі побудови комплексу моделей енергоспоживання регіонів

Енергетичні ресурси є чинниками економічного зростання, тому, оцінка їх використання повинна здійснюватися з врахуванням темпів зростання, об'ємів реалізації продукції та цін на енергоресурси. Дані ресурси відносяться до невідтворних, що зумовлює необхідність особливо економного їх вживання у виробничому процесі. Основоположним принципом їх використання в умовах розширеного відтворення має бути випереджаюче зростання обсягів виробництва продукції, в порівнянні із зростанням енергетичних витрат. Використання енергетичних ресурсів повинне здійснюватися у взаємозв'язку з темпами їх відтворення. Також необхідно приділити особливу увагу постачальникам та виробникам, адже вони є невід’ємною часткою самого процесу енергоспоживання .

У 2007 р. споживання енергії українською промисловістю становило 40 % загального обсягу її споживання в Україні. У житлово-комунальному секторі щорічно споживається 20 % усіх необхідних Україні паливно-енергетичних ресурсів і електроенергії і 30 % тепловій енергії. По об'ємах енергоспоживання ЖКГ займає третє місце після енергетики і чорної металургії. У виробничій сфері енергоспоживання сконцентроване в кількох енергоємних секторах, які складають лише незначну частку в загальній величині доданої вартості. Найбільш енергоємними секторами є металургія та хімічна промисловість. Нерівномірне розміщення ресурсів на території держави дуже впливає на енергоспоживання у регіонах, наприклад одними з найбільш енергоємних є Донецький та Запорізький. Як наслідок виникають проблеми з транспортуванням або купівлею із-за кордону, що призводить до збільшення цін, а отже додаткових витрат користувачів енергоресурсів. Вітчизняні підприємства та ЖКГ характеризуються високою енергоємністю та низькою енергоефективністю, причиною чого стає використання застарілого обладнання та технологій, що були прийняті ще за часів радянського союзу.

Для вирішення завдань моделювання складних систем існують добре оброблені методології і стандарти. До таких стандартів відносяться методології сімейства IDEF. З їх допомогою можна ефективно відображувати і аналізувати моделі діяльності широкого спектру складних систем в різних розрізах. При цьому широта і глибина обстеження процесів в системі визначається самим розробником, що дозволяє не перенавантажувати створювану модель зайвими даними.

Idef0 - методологія функціонального моделювання. За допомогою наочної графічної мови Idef0, система, що вивчається, з'являється перед розробниками і аналітиками у вигляді набору взаємозв'язаних функцій (функціональних блоків - в термінах Idef0).

Як правило, моделювання засобами Idef0 є першим етапом вивчення будь-якої системи. При побудові Idef0 - діаграм переважно правильно відокремлювати вхідні інтерфейсні дуги від керівників, що часто буває непросто.

В даному випадку на рис. 2.1, на вході IDEF0 повинні бути присутні постачальники, ціни та обсяг енергоресурсів, а на виході те, що повинні отримати у результаті проведення моделювання: структуру та обсяг енергоспоживання регіонів.

Існує ряд чинників, що можуть впливати на моделювання енергоспоживання регіонів України, а саме: кон’юктура ринку, науково-технічний прогрес як постачальники необхідних даних, а також слід виділити діяльність галузевих(регіональних) міністерств та науково-дослідницьких організацій, адже саме вони приймають рішення відносно енергоспоживання та розробляють відповідні програми, керуючись якими регіони можуть зназити свое енергоспоживання. Необхідно загострити додаткову увагу саме на цих чинниках, бо саме вони формують сьогоденний стан української регіональної енергетики.

Рис. 2.1. IDEF модель аналізу енергоспоживання регіонами України

Кон’юктура виступає як динамічний прогрес економічних змін, що характеризується напрямом і мірою варіативної певної сукупності елементів народного господарства. Вона є постійно змінюючимся динамічним процесом. Її роль є дуже значною, бо саме вона впливає на роботу підприємств, що характеризують регіон.

Варто зауважити, що зараз існує проблема енергозбереження, яка робить науково –технічний прогрес рушійною ланкою для її вирішення. Нові розробки та дослідження дають змогу підприємствам оптимізувати затрати.

Для забезпечення використання потенціалу енергозбереження, перш за все, необхідні удосконалення нормативно-правової бази і державної політики у сфері енергозбереження, яка б спонукала енергоспоживачів до належного обліку ощадного використання. Галузеві міністерства та науково-дослідницькі центри, зазначені на рис. 2.2., сприяють впровадженню інноваційних технологій, допомагають створити необхідну базу для поліпшення умов праці.

Важливість подібних установ проявляється в працях, розроблених працівниками, та співробітництві з підприємствами не тільки в місцевій сфері діяльності інших регіонів.

Рис. 2.2. Декомпозиція комплексу моделей енергоспоживання регіонами України

Проведення аналізу є вкрай необхідним, адже для економіки сучасної України характерна дуже низька ефективність використання енергетичних ресурсів. Таке положення справ є наслідком ряду причин, зокрема, структури промислового виробництва з переважанням енергоємних галузей чорної металургії і хімічної промисловості, а також що збереглася, в основному, ще з радянських часів виробничо-технічної бази, орієнтованої на тодішні низькі внутрішні ціни на нафту і газ. До недавнього часу Україна могла отримувати недорогий природний газ, що не стимулювало його економне використання. У нас також великі втрати енергоресурсів при транспортуванні чи розподілі і саме для того щоб дослідити загальне становище України шляхом використання методів поділу регіонів на групи, забражених на рис.2.3.

Рис.2.3. Декомпозиція моделі аналізу енергоспоживання регіонами України

В результаті проведення моделювання можна отримати необхідне для виявлення особливо енергозатратних регіонів, що потребують втручання держави у разі не спроможності самостійно подолати зайві витрати ресурсів, або власноруч, через заміну обладнання та впровадження інновацій.