Комплексна методика прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України (стр. 2 из 6)
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 8 наукових працях загальним обсягом 3,21 др. арк., з яких 2,6 др. арк. належать особисто автору.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 122 найменувань та 3 додатків; містить 16 таблиць, 34 ілюстрації. Робота викладена на 172 сторінках, з яких таблиці займають 11, ілюстрації - 16, додатки - 3 сторінки.
Основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
В розділі 1 “Сучасні підходи до формування портфеля цінних паперів" в логічній та історичній послідовності висвітлено підходи щодо рішення задачі розміщення фінансових ресурсів на фондових ринках. На підставі проведеного аналітичного огляду напрямків розвитку фондового ринку України та економіко-математичного апарату моделювання процесів прийняття рішень, який використовується вітчизняними аналітиками, проаналізовано проблему інвестування в фінансові активи українського фондового ринку та сформульовано основні цілі даного наукового дослідження. Це дало підстави наголосити про виникнення об’єктивної необхідності для потенційних інвесторів в розробці моделей та методів управління власними інвестиційними портфелями.
У світовій практиці існують два підходи, які в наші часи застосовуються в управлінні інвестиційним портфелем: традиційний підхід і сучасна портфельна теорія. Традиційний підхід до управління інвестиційним портфелем - це забезпечення збалансованості шляхом включення в портфель цінних паперів різноманітних підприємств й галузей, разом з тим особливо виділяють важливість міжгалузевої диверсифікації. Дана теорія намагається дати обґрунтовані відповіді про найкращу стратегію інвестування. В межах традиційного підходу історично сформувалися дві паралельні концепції щодо принципів і джерел збору та обробки інформації як підґрунтя для прийняття рішень про доцільність інвестування в ті, чи інші цінні папери, а саме: фундаментальний і технічний аналіз.
Основне припущення, на якому базується фундаментальний аналіз, - це те, що на вартість цінного паперу впливає ефективність функціонування його емітента. Якщо перспективи компанії виглядають стабільними, то можна сподіватися на зростання ринкового курсу її акцій. Технічний аналіз цінних паперів вивчає взаємодії різноманітних сил на ринку цінних паперів та їх вплив на курсову вартість останніх. Основний тезис теорії технічного аналізу - “в середніх величинах відображається все”, тобто будь-яка фундаментальна інформація відносно фінансових активів негайно відтворюється рухом цін, і тому є надмірною та зайвою.
Як технічний, так і фундаментальний аналізи в межах традиційного аналізу інвестиційної привабливості цінних паперів не розв`язують відокремлено один від одного задачі управління інвестиційним портфелем. Портфельна теорія також не вирішує цієї задачі повною мірою. В наслідок цього виникає об`єктивна необхідність поєднання найкращих методів і методик цих двох паралельних підходів до рішення задачі оптимального розміщення фінансових ресурсів на фондовому ринку України. Таке поєднання - це передумова проведеного автором науково-практичного дослідження, в результаті якого була створена комплексна модель прийняття рішення щодо кількісного обґрунтування доцільності інвестицій в певні цінні папери.
В розділі 2 “Математична модель прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України" в узагальнюючому висновку про стан досліджуваної проблеми зазначено, що у науковій практиці вже накопичено певний досвід щодо вивчення проблеми ефективного управління інвестиційним портфелем. При цьому інвестор переслідуватиме різноманітні цілі. Інвестиції можуть здійснюватися для захисту капіталу від інфляції, тобто одержання низького, але стабільного доходу. Таким портфелям притаманний високий рівень диверсифікації, а перевага віддається цінним паперам, по яких регулярно отримують дохід. Інвестиційний портфель, який утворено на даних засадах, характеризуватиме консервативний підхід. На відміну від консервативної інвестиційної стратегії інвестор може утворювати спекулятивний портфель, в який включатиме цінні папери, що можуть значно змінювати свої ціни за короткий термін. Дана особливість спекулятивної стратегії відображає сподівання інвестора на одержання високих прибутків у разі сприятливого напрямку зміни цін на певні цінні папери. При цьому диверсифікація такого портфеля, за звичай, мінімальна. Проте, при несприятливому розвитку подій існує велика ймовірність втрати не тільки очікуваних прибутків, а навіть і власних коштів.
На сучасному етапі розвитку економіки України кількість цінних паперів, що задовольняють вимогам для включення їх в консервативний портфель, незначна. Тому дотримання консервативної стратегії щодо інвестування коштів може не виправдати сподівань інвестора. Крім того, недостатня розвиненість вітчизняного фондового ринку унеможливлює застосування спекулятивного підходу як методу утворення інвестиційного портфеля і об‘єктивно обумовлюється відсутністю потрібного рівня ліквідності достатньої кількості цінних паперів, які обертаються на українському фондовому ринку. Все це підтверджує проблемність застосування жодної із згаданих інвестиційних стратегій в “чистому” вигляді і наголошує на об`єктивній необхідності розробки додаткових інструментів управління інвестиційним портфелем.
З цією метою в даному науковому дослідженні нами було розроблено комплексну математичну модель прийняття рішень щодо розміщення фінансових ресурсів на фондовому ринку України. Ця математична модель дозволяє розв`язати задачу управління інвестиційним портфелем, розглядаючи в комплексі вплив на прийняття рішення інвестиційної політики держави, стадії розвитку галузей економіки, фінансово-економічної діяльності емітентів цінних паперів, схильності інвестора до ризику та його власних критеріїв корисності.
Загальна схема прийняття рішення щодо розміщення фінансових ресурсів суб‘єктами економіки України на вітчизняному фондовому ринку містить чотири аналітичні блоки (див. рис): фільтрації, експертиз, оптимізації та оперативного управління портфелем цінних паперів.
Інформаційною базою є чотири різновиди інформації:
макроекономічна та загальнополітична інформація;
інформація про стан галузі;
інформація про інвестиційну привабливість підприємства;
інформація про ціни, яка містить біржову статистику.
Блок фільтрації призначений для зменшення розмірності задачі оптимізації структури портфеля цінних паперів. Його наявність в схемі прийняття рішення об‘єктивно обумовлена тим, що на сучасному фондовому ринку України значна частина цінних паперів, які знаходяться в обігу і доступні для інвестування, залишаються ще на стадії “недозрілості", що не дозволяє в повній мірі застосувати до них формальні методи та методики аналізу. Запобігаючи цьому, такі цінні папери необхідно “відфільтрувати”. Через “фільтр" пройдуть тільки ті цінні папери, які згідно з обраними аналітиком цілями можуть бути об‘єктивно проаналізовані. Основу цього блоку складають дві “моделі-фільтри" (“Спред - фільтр” і “Рейтинг - фільтр”).
Модель “Спред - фільтр” базується на припущенні про визнання величини спреду як міри невизначеності ціни акції на ринку. Що стосується українського фондового ринку, який ще тільки розвивається, на основі аналізу динаміки спреду можна робити і деякі передбачення. Якщо порівняти граничне значення кута нахилу лінійного тренду α0 (визначається аналітиком) з розрахованими значеннями відповідних кутів нахилу αj для jго цінного паперу, можна відібрати ті, що задовольняють умові: αj≤α0.
Задача фільтрації з використанням показника спреду формулюється так: розбити сукупність всіх цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на множини, які не перетинаються, SY, SPos, SN, використовуючи правила фільтрації:
(1)де
, αj - кутовий коефіцієнт лінії тренду 
, для jго цінного паперу; 
, α0 - кутовий коефіцієнт лінії тренду 
для усередненого значення спреду; 
; 
-частка jго емітенту ЦП в загальній капіталізації вибраних l цінних паперів на момент часу t; Kjp= Vjp* Pjp, j=1,...,l, t=1,...,T - капіталізація акцій jго емітента, що обертаються на фондовому ринку в момент часу t; Vjp - обсяг торгів в ПФТС по jму ЦП в момент часу t; Pjp - ринкова оцінка (ціна) вартості jго ЦП в момент часу t, αкр=кα0; n, l, T, k - константи, що задає інвестор, Vjp, Pjp - вихідна інформація по цінних паперах.