Комплексна методика прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України (стр. 3 из 6)

Даний метод дозволяє значно скоротити для подальшого аналізу обсяг акцій, що обертаються на фондовому ринку, тим самим прискорюючи процес аналізу на ПЕОМ. Фільтр α₀ вибирають, виходячи з поставлених цілей аналізу.

Модель “Рейтинг - фільтр” дозволяє, використовуючи об‘єктивну фінансово - економічну інформацію, відсіяти ті цінні папери, курсова вартість яких не відповідає їх балансовій вартості згідно бухгалтерської звітності підприємства - емітента. Для даного відсіювання застосовується метод порівняльної комплексної оцінки фінансового становища фірми-емітента. В результаті роботи алгоритму порівняльної комплексної оцінки фінансового становища, рентабельності та ділової активності підприємства відсіюють цінні папери за формулою: R₀≥R_j, де R_j - граничне значення рейтинг - фільтру, R_j - рейтингова оцінка для j^го підприємства:

, (2)

де x_ij, i=1,…,m, - нормалізовані показники j^го підприємства;

k₁,…,k_m - вагові коефіцієнти фінансових показників, які визначає аналітик і які характеризують його суб‘єктивні ставлення до певного критерію економіко-фінансового становища емітента цінних паперів (якщо всі критерії рівноцінні, то

).

Задача фільтрації за значенням узагальнюючої оцінки фінансово - економічного становища емітентів цінних паперів та введених вище позначень формулюється так:

розбити сукупність всіх цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на неперетинні множини R_Y, R_Pos, R_N, використовуючи правила фільтрації:

(3)

де R_кр=к*R₀, R_кр> R₀, коефіцієнт k визначається аналітиком, наприклад k=1,25.

Математичні “моделі-фільтри" дозволяють розв`язати дві задачі фільтрації, тобто розбити сукупність цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на множини, що не перетинаються і які характеризуються різними за значеннями показниками “якості”. Модель “Спред-фільтр" вирішує задачу фільтрації з урахуванням технічної (спекулятивної) складової інформації по цінних паперах емітентів, а модель “Рейтинг-фільтр" - з урахуванням фундаментальної складової, яка базується на методиці фінансово-економічного аналізу.

Математична модель, що наводиться нижче, дозволяє інтегрувати технічний та фундаментальний аналіз в контексті формування інформаційного потоку, що містить множини цінних паперів, при розбитті на які враховується як технічна (котирування цінних паперів), так й фундаментальна (фінансово - економічні коефіцієнти для емітентів цінних паперів) складові інформаційної забезпеченості цінних паперів.

Модель формування інформаційних потоків як вихідної інформації оперує рішеннями двох задач фільтрації, що представлені шістьма множинами цінних паперів: по три неперетинні множини для кожної із задач, тобто S_Y, S_Pos, S_N та R_Y, R_Pos, R_N,.

В результаті порівняння елементів множин двох груп: {S_Y, S_Pos, S_N} та {R_Y, R_Pos, R_N,}, утворюються два інформаційних потоки: I={A_Best, A_I, A_II, A_III, A_IV}, P={P_I, P_II, P_III, P_IV, P_V}, елементи яких одержують за правилами теорії множин. Особливість розробленої моделі полягає в тому, що сформовані множини A_Best, A_I, A_II, A_III, A_IV - це інтегральний розв‘язок задачі фільтрації сукупності цінних паперів за ознакою їх інвестиційної привабливості, який враховує як “спекулятивну”, так і фундаментальну складову інформації.

Ця особливість дозволяє стверджувати про глобальність охоплення множини факторів, що впливають на оцінку j^го цінного паперу. На основі цього інтегрального рішення формується інформаційний потік P={P_I, P_II, P_III, P_IV, P_V}, де

(4)

Кожен з елементів потоку Р - певна множина цінних паперів. Відмінність між елементами P_l, l=I, II, III, IV, V полягає в “жорсткості" обмежень на показник “якості" цінних паперів, що входять до них. Чим менше інвестору притаманний ризик, тим більш якісні й інформаційно забезпеченні цінні папери він включатиме в оптимальний портфель цінних паперів, водночас знижуючи й розмірність задачі, яка розв‘язується, без втрати загальності і глобальності охоплення всіх функціональних зв‘язків проблеми, що досліджується.

Вихідний інформаційний потік для блоку експертиз складає третій і четвертий типи інформації. Даний блок призначений для формалізації вихідної інформації у вигляді вектору параметрів (факторів), що суттєво впливають на показники функціонування як окремих суб‘єктів, так і фондового ринку в цілому. В цьому блоці перетворюється апріорна та апостеріорна інформація про стан об‘єкту та зовнішнього середовища в кількісні складові на базі статичної теоретико-ігрової моделі.

Ситуація прийняття рішень в цьому контексті характеризується у розгорнутому вигляді матрицею:

де f_j^l - виграш особи, що приймає рішення, який розраховується за формулою: f_j^l=

q_ijx^l,, j=1,...,l, l=1,…,m, при виборі стратегії розміщення коштів x^l є Х при проведенні державної економічної політики ; q_ij - можливе значення прибутку по цінному паперу і^ої галузі при проведенні j^ої економічної політики. На виході даного блоку формується інформаційний потік параметрів в модель оптимізації, а також потік прогнозних значень параметрів {F_{прогноз}}, що є вихідною інформацією блоку оперативного управління ПЦП.

Залежно від цілей аналізу і критеріїв переваги особи, що приймає рішення, оптимальний портфель може формуватися з використанням однієї із множин цінних паперів інформаційного потоку P, яка виступатиме допустимою множиною рішень для оптимізаційної моделі блоку оптимізації структури ПЦП. Основа блоку оптимізації структури ПЦП - модифікована класична модель мінімізації величини ризику: де

- вектор часток цінних паперів у портфелі; - гранична частка коштів, яку можна інвестувати в i^й цінний папір; - середня прибутковість по i^му цінному паперу; M - гранична норма прибутковості для ПЦП; - корегуючи коефіцієнти, що характеризують макроекономічний вплив зовнішнього середовища на переважливість інвестування у цінний папір (ці коефіцієнти розраховуються в блоці експертиз), .

В розділі 3 “Автоматизована система підтримки прийняття рішень” розроблено та описано структуру програмного продукту - інструмента реалізації розробленої комплексної методики. Управління ПЦП в динаміці - наступний етап прийняття рішення. Процес управління ПЦП розглядається як багатокроковий процес переходу з одного стану в іншій, що забезпечує одержання максимального ефекту від цього. На цьому етапі прогнозуються моменти придбання і продажу цінних паперів, для чого застосовуються методи технічного аналізу. Стосовно конкретного ринку або цінного паперу будують індикатори, що найбільш вдало прогнозують ситуацію. Технічні індикатори становища ринку використовують для визначення найімовірнішого розвитку подій. Кожен індикатор має переваги і недоліки. Задача аналітика - вибрати індикатор для конкретного цінного паперу або ринку в цілому. На основі цієї інформації робиться прогноз про найімовірніший розвиток показників по окремих цінних паперах і фондовому ринку в цілому. В залежності від цього приймається рішення щодо зміни структури ПЦП, яке базується на розв‘язку оптимізаційної математичної моделі спекулятивної торгівлі цінними паперами:

де

- обсяги і^х цінних паперів в оптимальному ПЦП на момент часу t; - обсяги і^х цінних паперів, що відповідно купуються та продаються на момент часу t; - ціна і^го цінного паперу на момент часу t;

- прогнозна ціна і^го цінного паперу на момент часу t+1 з урахуванням ставлення до ризику інвестора;

, - ліва та права межі надійного інтервалу для прогнозного значення ціни і^го цінного паперу на момент часу t+1; - напівінтервал надійних меж для прогнозного значення ціни і^го цінного паперу; , - функції, які показують кількість цінних паперів і^го емітенту, що можна відповідно придбати або продати по зазначеній ціні на момент часу t;