Досліджувані фактори (зростання їх рівнів) не тільки сприяють підвищенню урожайності зернових культур, але й зумовлюють збільшення рівня витрат виробництва на одиницю продукції. Хоча врешті одиниця земельної площі дає найбільший прибуток у тих підприємствах, які характеризуються найвищими показниками інтенсивності вкладень на цю площу. Причини неадекватності залежності інтенсивності виробництва та собівартості слід шукати у технологічних процесах вирощування зернових культур. Зростання прибутковості гектара площі ріллі за таких обставин може бути пояснене підвищенням рівня якості реалізованого зерна. Найкращі економічні показники в регіоні мають підприємства підгрупи А2В2. Виробництво валової продукції з одиниці площі найвище в підгрупі А3В1, тобто при високому рівні матеріально-грошових витрат і нижчих показниках трудових вкладень. Підприємства з раціональним рівнем інтенсивності виробництва зосереджені в групі А2. Отже, результати комбінаційних статистичних групувань орієнтують на ефективність додаткових матеріальних вкладень та обмеження показників трудоємності одиниці площі.
Таблиця 1. Вплив рівня інтенсивності виробництва та трудових вкладень на ефективність використання землі в досліджуваних сільськогосподарських підприємства
Показники | Витрати виробництва на 1 га ріллі, грн. | |||||
А1 - 351 - 1346 А2 - 1350 - 1978 А3 - 2038 - 9294 | ||||||
Витрати праці на 1 га ріллі, тис. люд.-г. | ||||||
В1 - 0,34 - 0,68 | В2 - 0,68 - 1,01 | В1 - 0,39 - 0,50 | В 2 - 0,52 - 0,86 | В1 - 0,57 - 0,78 | В2 - 0,79 - 1,01 | |
Кількість підприємств, шт. | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 | 10 |
Витрати виробництва на 1 га ріллі, грн. | 1016 | 970 | 1594 | 1633 | 2416 | 4082 |
Затрати праці на 1 га ріллі, тис. люд.-г. | 0,56 | 0,78 | 0,48 | 0,68 | 0,68 | 0,91 |
Вартість основних виробни -чих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | 176 | 146 | 182 | 165 | 305 | 220 |
Чисельність працюючих на 100 га сільськогосподарсь -ких угідь, чол. | 7 | 5 | 8 | 7 | 8 | 7 |
Питома вага зернових в загальній площі посіву, % | 58 | 50 | 52 | 43 | 48 | 51 |
Площа посіву зернових на середньорічного працівника, га | 8,4 | 11,2 | 9,1 | 7,9 | 8,7 | 8,8 |
Урожайність зернових культур, ц. з 1 га | 26,2 | 31,0 | 34,5 | 36,9 | 36,3 | 36,8 |
Виробництво валової продукції на 1 га ріллі, грн. | 1417 | 1494 | 1556 | 1632 | 1847 | 1702 |
Собівартість 1 ц. зерна, грн. | 31,55 | 41,34 | 41,09 | 41,31 | 41,57 | 42,36 |
Прибуток на 1 га ріллі, грн. | 3621 | 3670 | 3791 | 3699 | 2846 | 4052 |
Рівень рентабельності, % | 25,0 | 25,9 | 28,7 | 32,8 | 24,9 | 26,7 |
Розглянемо приклад кількісних змін продуктивного потенціалу одного гектара земельних угідь у районах Полтавського регіону в залежності від інтенсивних факторів виробництва.
Для вивчення кількісної залежності між показниками чистого прибутку, рівнем фондооснащеності та інтенсивності виробництва розраховано двофакторний дисперсійний комплекс за наступними параметрами:
V - чистий прибуток, грн. (результативна ознака); А - вартість основних виробничих фондів на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн.; В -витрати виробництва, грн.
В основу розрахунку такого комплексу покладено комбінаційне групування досліджуваних підприємств за двома зазначеними вище факторами. Одержані статистичні характеристики дисперсійного аналізу дозволяють зробити наступні висновки: ступінь впливу фондооснащеності та інтенсивності виробництва, а також взаємодії цих факторів становить 42% у варіації показника чистого прибутку гектара угідь; неврахованих факторів - 58 відсотків. Вплив фактора фондооснащеності складає 36%; фактора інтенсивності матеріально-грошових вкладень - 5%; їх взаємодії - 1 відсоток.
Дослідження впливу фондо - і трудооснащеності гектара земельних угідь свідчить про наступне. Ступінь впливу названих факторів становить 55 відсотків. Зокрема, перший з них зумовлює варіацію показника прибутку на 18%, другий - на 32%. Їх взаємодія характеризується показником 5%.
Одержані статистичні ознаки кількісно ілюструють, що залежність отриманого чистого прибутку від досліджених факторів очевидна. Але аналіз вихідної інформації заставляє замислитися, адже в окремих підприємствах фондозабезпеченість виявилась невиправдано низькою на рівні високих показників прибутку. Таку розбіжність можна пояснити невідповідністю вартості основних засобів їх реальній корисності, неефективним використанням ресурсів, неоднаковими потребами виробництва тощо.
Для кількісної оцінки залежності між рівнем та якістю використання сільськогосподарських угідь розглянемо кореляційно-регресійну модель прибутковості гектара, зумовлену факторами: матеріально-грошові витрати на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. (Х1); розораність сільськогосподарських угідь, % (Х2); землезабезпеченість на одного працівника, га (Х3); вартість основних виробничих фондів в розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. (Х4).
Одержане рівняння множинної регресії має аналітичний вигляд:
7 =-1526,747+0,526Х1+6,247Х2-
-2,235Х3+0,080Х4.(1)
Позитивні значення параметрів рівняння при Х показують, що зі збільшенням середньорічних витрат на 1 гектар сільськогосподарських угідь при фіксованому значенні інших факторів чистий прибуток зростає в середньому на 0,53 гривні, а збільшення розораності сільськогосподарських угідь і вартості основних виробничих фондів на одиницю площі сприяє зростанню чистого прибутку відповідно на 6,25 і 0,08 гривені. Від'ємне значення параметра при Х3 вказує на зменшення прибутковості гектара на 2,24 гривні при зростанні показника землезабезпеченості працюючих на один гектар. Розрахована величина коефіцієнта множинної кореляції 0,848 свідчить про досить сильний зв'язок показника прибутковості гектара з досліджуваними факторами. Вірогідність коефіцієнта множинної кореляції підтверджує розрахований критерій Фішера-Снедекора (Рр= 28,70), числове значення якого перевищує відповідні його теоретичні рівні (Рт) при порогах імовірності Р-0,95 (Рт=3,15); Р-0,99 (Рт=4,98).
Для вивчення кількісної залежності прибутковості гектара сільськогосподарських угідь від показника якісної оцінки землі, фондооснащеності та фондоозброєності розраховано трифакторний дисперсійний комплекс за наступними параметрами: V - чистий прибуток на 1 гектар, грн.; А - якість землі, бал; В - вартість основних виробничих фондів на гектар сільськогосподарських угідь, грн.; С - вартість основних виробничих фондів на середньорічного працівника, грн. (табл. 2).
В основу розрахунку такого комплексу покладено комбінаційне групування 55 досліджуваних сільськогосподарських підприємств Полтавського регіону. Одержані кількісні характеристики дисперсійного аналізу орієнтують на наступні висновки:
- ступінь впливу якості землі, фоднозабезпеченості та фондоозброєності становить 61,8%, решта 38,2% становить вплив неврахованих факторів.
Статистичні оцінки ізольованої дії досліджуваних факторів і їх взаємодій характеризуються наступними параметрами: А - 36,4%; В - 13,2%; С - 9,0%; АВ - 8,4%; АС - 0,5%; ВС - 2,4%; АВС - 0,02%.
Загальнофакторна дисперсія 52Х, а також дисперсії, зумовлені дією кожного з досліджуваних
факторів, та дисперсія сполучення факторів А і С, вірогідні при порогах ймовірності Р = 0,95 і Р = 0,99.
Таблиця 2. Статистико-математична модель дисперсійного комплексу залежності прибутковості підприємств від трьох факторів
Рис. 3. Графічне зображення впливу досліджуваних факторів (А, В, С) та їх сполучень на рівень чистого прибутку
Найбільш сильний вплив на чистий прибуток справив фактор А (г|2А= 36,4%), про що свідчить, зокрема, основний ряд окремих середніх М . Він однаково діяв при всіх градаціях факторів В і С: при А1 рівень отриманого чистого прибутку був порівняно низький; при А2 - підвищився (рис. 2).
Найвищий чистий прибуток спостерігається у підгрупі А^С^ оскільки поєднання факторів, що зумовлюють такий рівень, охоплюють найкращі показники якості землі та оптимальні поєднання фодндозабезпеченості і фондоозброєності підприємств у досліджуваній сукупності.
Для визначення характеру й ступеню впливу виробничих факторів на отримання чистого прибутку на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн., які відображають рівень розораності землі, її якість та навантаження на працюючих, а також інтенсивність виробництва, розглянемо чотирьохфакторну регресійну модель: Х1 - розораність сільськогосподарських угідь, %; Х2 - якість землі, бал; Х3 - навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, га.; Х4 - виробничі витрати на і гектар сільськогосподарських угідь, грн.
Одержане рівняння множинної кореляційно-регресійної залежності має аналітичний вигляд:
у = 992,327+1,854Х1+8,276Х2
+3,625Х3+0,165Х4.(2)
Параметри рівняння дають кількісну оцінку зміни показника прибутковості гектара площі ріллі при зміні кожного фактора на одиницю свого натурального вигляду. Коефіцієнт множинної кореляції 0,711 свідчить про тісний зв'язок показника прибутковості одиниці площі з досліджуваними факторами. Розрахований Б-критерій 11,50 перевищує свої теоретичні рівні при трьох порогах імовірності, що підтверджує надійність одержаних результатів, а, отже, суттєвий вплив досліджуваних факторів.