18) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;
19) вносить у встановленому порядку пропозицiї про вдосконалення законодавства з питань оподаткування, визначення особливостей приватизацiї, демонополiзацiї та кредитування пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу;
20) забезпечує в межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв ядерно-промислового комплексу;
21) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, ядерної, радiацiйної та пожежної безпеки, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу з цих питань;
22) бере участь у проведеннi державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення ядерно-промислового комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;
23) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;
24) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння;
25) органiзовує та проводить державну експертизу з питань, вiднесених до його компетенцiї;
26) органiзовує роботу з оперативного усунення наслiдкiв надзвичайних ситуацiй на об'єктах ядерно-промислового комплексу;
27) координує виконання робiт, пов'язаних з перетворенням об'єкта "Укриття" в екологiчно безпечну систему;
28) виступає замовником проектних робiт, координує замовлення обладнання та послуг на всiх етапах життєвого циклу об'єктiв ядерно-промислового комплексу та забезпечення їх реконструкцiї та модернiзацiї;
29) може виступати державним замовником науково-технiчних дослiджень;
30) забезпечує проведення державної полiтики з питань охорони здоров'я працiвникiв, здiйснює органiзацiйно-методичне керiвництво дiяльнiстю медико-санiтарних закладiв ядерно-промислового комплексу та контроль за виконанням покладених на них функцiй;
31) самостiйно або за участю iнших роботодавцiв проводить переговори i укладає галузевi угоди з представниками найманих працiвникiв;
32) органiзовує науково-технiчну, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж в ядерно-промисловому комплексi;
33) здiйснює iншi функцiї вiдповiдно до покладених на нього завдань.
5. Держатом України має право:
залучати спецiалiстiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй (за погодженням з їх керiвниками) для розгляду питань, що належать до його компетенцiї;
представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладення мiжнародних договорiв України;
одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи i матерiали, необхiднi для виконання його завдань i функцiй;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.
6. Держатом України у процесi виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.
7. Держатом України у межах своїх повноважень видає на основi i на виконання актiв законодавства накази, органiзовує та контролює їх виконання.
Держатом України у разi потреби видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.
Нормативно-правовi акти Держатому України пiдлягають державнiй реєстрацiї в установленому законодавством порядку.
У випадках, передбачених законодавством, рiшення Держатому України є обов'язковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями всiх форм власностi, громадянами.
8. Держатом України очолює Голова Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, який призначається на посаду та звiльняється з посади Президентом України в установленому законодавством порядку.
Голова Держатому України має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Розподiл обов'язкiв мiж заступниками провадить Голова Держатому України.
Голова здiйснює керiвництво Департаментом, несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, Мiнiстерством енергетики України за виконання покладених на Держатом України завдань, визначає ступiнь вiдповiдальностi заступникiв Голови, керiвникiв структурних пiдроздiлiв Держатому України.
9. Для погодженого вирiшення питань, що належать до компетенцiї Держатому України, обговорення найважливiших напрямiв дiяльностi i розвитку галузi в Держатомi України утворюється колегiя у складi Голови Держатому України (голова колегiї), заступникiв Голови за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Держатому України.
До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, а також пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери управлiння Держатому України.
Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.
Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Держатому України.
10. Для розроблення наукових рекомендацiй та iнших пропозицiй щодо програм розвитку науково-технiчного прогресу i впровадження нових технологiй у Держатомi України може утворюватися науково-технiчна рада. Склад науково-технiчної ради i положення про неї затверджує Голова Держатому України.
У Держатомi України можуть утворюватися й iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Голова Держатому України.
11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Держатому України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстерства енергетики України.
Структуру, штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Держатому України затверджує Мiнiстр енергетики України.
Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Держатому України затверджує його Голова.
12. Держатом України є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Глава Адмiнiстрацiї
Президента України В. ЛИТВИН
Особливостi приватизацiї в енергетичнiй галузi
Галузева програма ринкових перетворень в електроенергетичному комплексi була остаточно сформована пiсля пiдписання Указу Президента України вiд 04.04.95 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексi України".
Для переходу до ринкових вiдносин в електроенергетичному комплексi необхiдно було здiйснити корпоратизацiю (роздержавлення) енергопiдприємств та внесення змiн у їх структуру та форму управлiння.
З цiєю метою були лiквiдованi виробничi енергетичнi об`єднання, якi займалися виробництвом електроенергiї, її передачею та розподiлом, електрозбутовою дiяльнiстю i являлися державними (природними) монопольними монстрами.
В результатi реструктуризацiї галузi замiсть 8 виробничих об`єднань було створено: 4 енергогенеруючих акцiонерних компанiї, де державний пакет акцiй повинен складати 50%+1 акцiя; 27 енергопостачальних акцiонерних компанiй, у яких державний пакет акцiй повинен складати 25%+1 акцiя; державне пiдприємство "Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго", яке має в своєму складi магiстральнi електромережi та здiйснює централiзоване диспетчерське управлiння єдиною енергетичною системою України; 2 гiдрогенеруючих компанiї та нацiональна атомна енергетична компанiя, якi не пiдлягають приватизацiї.
Пiсля проведення реструктуризацiї електроенергетичної галузi на протязi 1996-1997 рокiв був проведений пiльговий продаж акцiй енергетичних компанiй трудовим колективам галузi. В результатi цього працiвники галузi отримали у власнiсть в середньому близько 17% акцiй енергетичних компанiй.
В 1998 роцi розпочався перший етап грошової приватизацiї, метою якого було поповнення державного бюджету та залучення iнвестицiй для реконструкцiї та модернiзацiї обладнання приватизованих енергокомпанiй. За цей час контрольнi пакети акцiй (не менше 50%) семи енергопостачальних компанiй ("Прикарпаттяобленерго", "Луганськобленерго", "Львiвобленерго", "Одесаобленерго", "Полтаваобленерго", "Сумиобленерго", "Чернiгiвобленерго") були викупленi приватними структурами.
На жаль, запланованi результати вiд першого етапу грошової приватизацiї не були досягнутi. Причиною цього було те, що приватизацiя енергокомпанiй здiйснювалася за загальними схемами приватизацiї, якi не враховували особливостi електроенергетичної галузi. Енергетичне виробництво носить безперервний характер, вироблена електроенергiя не може накопичуватися на складах. Всi енергетичнi об`єкти поєднанi в єдину енергетичну систему, де вiдмова одного з об`єктiв може призвести до руйнування всiєї системи. Тому при приватизацiї майбутнiй власник повинен мати вiдповiдний досвiд роботи в енергетичному комплексi, а сам процес приватизацiї та реструктуризацiї не повинен порушувати цiлiснiсть електроенергетичного комплексу.