Чорна металургія України
Чорна металургіяє важливоюгалуззю важкоїпромисловості,однією з основнихчастин фундаментувсього народногогосподарствакраїни. Практичнонемає такого підприємства, яке у тій чиіншій мірі невикористовувалоб продукцію чорної металургії,адже чорніметали – цеосновнийконструкційнийматеріал длявиготовленнязасобів тазнарядь виробництва,від кількостіта якості якогов значній мірізалежать рівеньрозвитку виробничихсил країни,темпи і масштабитехнічногопрогресу.
Чорна металургіявпливає нарозвиток усіхгалузей народногогосподарстваяк найголовнішийспоживач паливай електроенергіїта води. До їїскладу належатьвидобуток,збагаченнята агломераціязалізних, марганцевихі хромітовихруд, виробництвочавуну, сталі,прокату, труб,метизу, випускуконцентратівзалізної тамарганцевоїруд, електроферосплавів,окатишів, флюсовихвапняків,вогнетривів,коксу як основного виду палива,феросплавів,вторинна переробкачорних металівта ін.
Чорнаметалургіяз повним технічнимциклом виробництває важливимрайонотворчимчинником, такяк її супроводятьряд галузейпромисловості,що використовуютьвідходи, якіутворюютьсяв процесі виробництваметалів. Найтиповішимиз них є тепловаелектроенергетикаі металомісткемашинобудування.Потреба раціональноговикористанняпраці жінокв металургійнихрайонах зумовлюєрозвиток легкоїі харчовоїпромисловості.Крім того, розвитокчорної металургіїзумовлює істимулює зростаннявиробництвав ряді галузейпромисловості,особливо взалізоруднійі кам’яновугільній,у видобуткумінеральноїсировини.
Значеннячорної металургіїдля економікиУкраїни важконедооцінити.Це пояснюється тим, що чорна металургіяне тільки впливаєна розвитокусіх без виключеннягалузей народногогосподарства України і єбазою їх формування,але й являєтьсяважливоюекспортоутворюючоюгалуззю і значноюмірою визначаєекспортнийпотенціал нашоїкраїни (на продукціючорної металургіїприпадає більше40% експортуУкраїни). З оглядуна все це немаєсумніву, що вумовах економічноїкризи чорнаметалургіяможе виступитиу ролі потяга,який, відновивши,а може навітьі збільшившисвій виробничіобсяги, зможе“підняти зколін” промисловість,а отже і економікунашої країни.
УМОВИ І ФАКТОРИРОЗВИТКУ ТАРОЗМІЩЕННЯ
ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ.
ПРИРОДНІПЕРЕДУМОВИРОЗВИТКУ
Україна маєдосить сприятливіприродні передумовидля виплавкичорних металів.Так, наприклад,загальні запасизалізних рудУкраїни становлять27,4 млрд тонн, щостановить 22%розвіданихзапасів у країнахСНД (світовийзапас залізнихруд становить160 млрд тонн). Вонипредставленіголовним чиномдокембрійськимизалізистимикварцитами,де містятьсямагнетит, гематитта інші мінерали,які, власне,становлятьсировину длячорної металургіїУкраїни, табурими залізнякамиосадовогопоходження.За вмістомчистого металурозрізняютьбагаті (більше60% заліза) та бідні(35-40% заліза) залізніруди. Потенційніможливостінарощуваннярозвіданихзапасів визначаютьсязначними прогнознимиресурсами, якіскладають заданими ДГП“Геопрогноз”30 млрд тонн (Л.Галецький, Л.Богай).
Основнамаса залізнихруд у нашійкраїні зосередженау 48 родовищах,сконцентрованиху Криворізько-Кременчузькомуі Білозерсько-Конськомубасейніна сході Кримута у Приазовськомузалізорудномубасейні (Гуляйпільське,Базавлуцькета інші родовища).Крім того,високоякіснізалізні рудивідкриті учисельнихокремих родовищах:
Вовчанському(північ Харківськоїобл, у межахпівденногосхилу Воронезькогокристалічногомасиву, де ціруди, очевидно,повязані зКурською магнітноюаномалією);
Матуському(Донецька обл)та інших.
Виявленіродовища залізноїруди у Закарпаттіта у верхів’їрічки Прут.Сьогодні ціруди не становлятьгосподарськогоінтересу черезнизький вмістзаліза (від 4до 16%) та незначнізапаси окремихродовищ.
Розглянемобільш детальноосновні районизаляганнязалізних руд.
Криворізько-Кременчуцькийзалізоруднийбасейн.Окремими авторамирозглядаєтьсяяк два окремихродовища, томущо Криворіжжябуло досліджене,почало експлуатуватисьще з 1877р., колиКременчуцькачастина басейну– з 1924-1928рр. Протеза геологічнимита структурнимиособливостямице є єдинийрудоносниймасив, що вузькою(2-7км) меридіанальноюсмугою простягнувсябільш як на 100км. Площа басейнустановить 300км2,загальні запаси– 27,1 млрд тонн(83% загальнодержавних),а промисловізапаси – 24 млрдтонн. Тут є всього26 родовищ. Багатіруди добуваютьсяшахтним методом,а бідні руди– здебільшоговідкритимспособом (10 кар’єрівта 5 збагачувальнихкомбінатів).Зокрема, 75% залізноїруди Кривбасувидобуваєтьсявідкритимспособом. Крімбагатих залізнихруд із вмістомзаліза 50-67%, тутосвоюютьсявеликі запасипорівнянобідних руд ізалізистихкварцитів ізвмістом заліза28-35%. Їх збагачуютьна ПівденномуКриворізькому,Центральному,Північному,Інгулецькомугірничозбагачувальнихкомбінатах.Збагаченазалізна рудаперетворюєтьсяна концентратіз вмістомзаліза близько62% і надходитьна агломераційніфабрики, а зних у домни.Понад 30 млн тзбагаченоїзалізної рудипоставляєтьсяна металургійнізаводи європейськоїчастини Росії,Словаччини,Угорщини, Польщі.
Білозерсько-Конськийзалізоруднийбасейн,що майже паралельносубмередіальноюсмугою простягнувсяна 45 км. Загальнізапаси – 1,4-1,7 млрдтонн, прмисловізапаси – 0,7 млрдтонн. Тут 60% багатихруд. Відкритийу 1955р.
Керченськийзалізоруднийбасейнпосідає особливемісце середосновних залізоруднихосередківУкраїни (йогозапаси становлять1,4 млрд т руди).Тут концентруютьсяпереважно такзвані коричневіруди осадовогопоходження.Вони маютьпорівняноневисокий вмістчистого металу(30-40%), до того жзабрудненізначним вмістомфосфору (до 1%)та миш’яку.Проте тут неглибокезаляганнярудних пластів,можливістьз відходів(фосфатнихшлаків) виготовлятидобрива тощо.На Керченськийзалізоруднийбасейн припадає4,2% загальноговидобутку рудиУкраїни. Основніспоживачікерченськихзалізних руд– металургійнізаводи Маріуполя.
В
Україні є сприятливіумови для освоєнняпрогнознихзапасів залізнихруд (понад 20 млрдтонн) – здебільшогозалізистихкварцитів уДніпропетровській,Полтавській,Запорізькій,Кіровоградській,Одеській, Вінницькійобластях.
Загальнізапаси марганцевихруд складають3,5 млрд тонн, зних 2,5 млрд тонн– промислові.За їх запасамиУкраїна посідає2 місце в світі,після ПАР,забезпечуючи32% світовоговиробництвамарганцевихсплавів. (Особливезначення маютьсаме осадовімарганцевіруди, що формувалисязавдяки хімічнимпроцесам.) Щорічнийвидобутокмарганцевихруд – 16-17 млн тонн(85-98% припадає налегкозбагачувальніоксидні руди).Однак, як показуютьновіші оцінкиДГП “Геопрогноз”,загальні запаситаких руд швидковичерпуються(їх вистачитьприблизно на20 років).
Марганцеворудноюбазою чорноїметалургіїУкраїни єПридніпровськиймарганцеворуднийбасейн. Вінсклався з 3 великихрайонів: Нікопольського,Інгулецько-Дніпровськогота Великотокмацького(зосереджуєосновні промисловізапаси України– 1,4 млрд тонн).Марганцевіруди залягаютьгоризонтальнимипластами наглибинах від15 до 170 м, що дозволяєвести розробкуяк відкритим(2/5), так і шахтнимспособами, імістять від27 до 33% чистогометалу. Назбагачувальнихкомбінатахвміст марганцюв руді доводятьмайже до 50-60%.
У Токмакськомурайоні Запорізькоїобласті освоюютьсяродовища марганцевоїруди, спорудженийнайбільшийв Україні Таврійськийгірничозбагачувальнийкомбінат.
Перспективнимє й Інгулецькеродовище наДніпропетровщині,загальні запасиякого становлять500-600 млн тонн зівмістом марганцю8-33%.
М
арганцевуруду УкраїнапостачаєметалургійнимпідприємствамРосії та рядуєвропейськихдержав.
Україна, нажаль, має незначнізапаси хромітовихруд, які не маютьпо суті промисловогозначення таімпортуютьсяіз Китаю іКазахстану.
У Донбасіє досить значнізапаси коксівноговугілля. Завдякицьому у металургійнихцентрах Донбасуй Придніпров’я,де розміщенівеликі коксохімічнікомбінати(Макіївка, Маріуполь,Горлівка, Стаханов,Дніпродзержинськ,Запоріжжя,Кривий Ріг,Дніпропетровськ),виробляєтьсякокс, якийвикористовуєтьсяяк технічнепаливо длявиплавленнячавуну, і коксівнийгаз, що є висококалорійнимпаливом дляметалургійнихагрегатів.Проте понадполовину коксудають коксокомбінатиДонбасу, дезосереджено13 з 18 коксохімічнихкомбінатів,оскільки розміщеннякоксохімічнихкомбінатівздебільшогопривязане дококсівноговугілля.
Флюси і вогнетривкіглини такожє складовоючастиноюметалургійногогалузевогокомплексу.Вогнетривкіглини видобуваютьу Новоросійськомуі Веселинівськомуродовищах(Донецька обл.),високоякісніфлюсові вапняки,формовочнийпісок і долоніти– у Донецькій(Докучаєвську,Комсомольську,Первомайську),Дніпропетровськійобластях іавтономнійреспубліціКрим. Вогнетривкіматеріали єосновою виробництвавогнетривноїцегли, будівництвадомн. Флюсивикористовуютьсядля виплавленняметалу і вилученняшкідливихсполук з залізноїруди. Щорічніпотреби чорноїметалургіїУкраїни у флюсахі вогнетривкихглинах становлятькілька мільйонівтонн. Потужнізаводи вогнетривкихглин розміщенів Донбасі іПридніпров’ї.
Україна маєвеличезнізапаси каоліну,найбільшіродовища якогорозвідані уДніпропетровській(Просянівське),Вінницькій(Глуховецьке),Донецькій(Володимирське)та Черкаській(Новосемизьке)областях.
Наочно побачити розміщеннядеяких видівсировини длячорної металургіїможна з наступноїкарти:
ОСНОВНІ ЕТАПИРОЗВИТКУ
Чорнаметалургіяв Україні почаларозвиватисьдосить давно.Перші спробизапочаткуватицю галузь булизроблені щеза часів КиївськоїРусі, але набільш-меншсучасному рівнівона почаларозвиватисьлише з кінцяXIX сторіччя.З появою першихзалізниць (1870р.) починаютьвідкриватисяперші родовищаруд чорнихметалів тавугілля. Залізницідали змогупереправлятисировину доморя на експортта пов`язалиродовища міжсобою та з Донбасом.Цим самим вонидали могутнійпоштовх длярозвиткуметалургійноїпромисловості.Крім того вонисамі були великимспоживачемметалу. З тогочасу Українастала вугільноюі металургійноюбазою всієїросійськоїпромисловості,а Донбас і КривийРіг з прилеглимдо нього райономКатеринослава– центромзосередженняважкої промисловості України. Наоснові виробництвавласного металув нашій країніпочинаютьрозвиватисьі інші галузіпромисловості(виробництвосільськогосподарськихзнарядь і машин,транспортне,легке машинобудування,пов`язанез виробництвомустаткуванняі ремонтнимипідприємствамицукрової іспиртовоїпромисловостей).
Першийметалургійнийзавод на коксістав до ладу1872 р. в Юзівці(зараз – Донецьк).А вже на 1913 р. вУкраїні діяв121 металургійнийзавод. На основівеличезнихзапасів залізноїта марганцевоїруд, а також коксівноговугілля визначаютьдва основніметалургійнірайони – Донбасі Придніпров`я.
З 1872 по 1913 рр. можнаспостерігатизначне піднесеннячорної металургії(в 1913 р. на Українінараховувалосявже 21 металургійнийзавод). Лише вперіод з 1910 по1913 (роки реакції) спостерігавсяневеликийзастій в промисловості.Але якщо в 1890 р.чавуну виплавлялося220 тис. т, то в 1913 р.– 3,1 млн. т., сталів 1913 р. вироблялося70% від загальноросійськоговиробництва.Взагалі за цейперіод видобутоквугілля зрісв 1,5 р., залізноїруди – в 2 р., виплавкачавуну, сталі– в 1,5 р. Українадавала 68% чавуну,58% сталі і 57% прокату загальноросійськоговиробництва.
В періодПершої світовоївійни виробництвометалу значноскоротилося,підприємствачорної металургіїУкраїни булимайже повністюзруйновані.Лише з 1920р. керівництвовзялося завідбудовупромисловості(в тому числіі чорної металургії).В 1920-му році бувухвалений планГОЕЛРО, за якимпередбачалосяпоєднати в однумережу 24 електростанціїметалургійнихзаводів і шахт.На базі енергіїДніпроГЕСубуло створенопотужний заводякісних сталей.Здійснюваласявідбудовавеликих заводів.
З 1920 по 1940 рр.металургія України стрімкойшла вгору, такяк компартіята радянськийуряд надаваливеликого значеннячорній металургіїУкраїни. Періодплановоїпромисловостіі п`ятирічоктак чи інакшезумовив значнийрозвиток металургії,адже Українабула найбільшоюметалургійноюбазою РосійськоїФедерації.Поряд з реконструкцієюстарих металургійнихзаводів булистворені новіпідприємства:“Азовсталь”у Жданові,“Запоріжсталь”та “Дніпроспецсталь”у Запоріжжі,Криворізькийметалургійнийзавод, Нікопольськийта Харцизькийтрубні заводи,крупні цехина інших металургійнихзаводах. Чорнаметалургіязбагатиласятакими галузями,як електрометалургія,виробництвоферосплавівта іншими, булавирішена проблемавиробництвависокоякісноїсталі. В 1940 р. мивиплавляли9,2 млн.т чавуну,8,6 млн. т сталі, і це становиловідповідно60,3 % і 47,1% від загальносоюзноговиробництва.
Підчас Другоїсвітової війнивідбувся значнийспад промисловості.Але після їїзакінчення чорна металургіяпродовжиланарощуватитемпи виробництва(цьому сприялоте, що підчас Великоївітчизняноївійни частинаобладнанняпідприємствчорної металургіїУкраїни булаевакуйованау східні районикраїни)і зайняла 3 місцеза обсягомвиробництвапромисловоїпродукції івідігравалазначну рольу формуванніекспортногопотенціалуУкраїни. Цейприріст можнапрослідкуватиза таблицею:
| Роки | Товарназалізна руда,млн т | Товарнамарган-цевару-да, млн т | Чавун, млнт | Сталь, млнт | Стальнітруби | Готовийпрокат чорнихметалів, млнт | |
| млн т | млн м | ||||||
| 1940 | 20,2 | 0,9 | 9,6 | 8,9 | 0,6 | 69,0 | 5,6 |
| 1950 | 21,0 | 0,9 | 9,2 | 8,4 | 0,9 | 103,2 | 5,8 |
| 1955 | 39,9 | 1,6 | 16,6 | 16,9 | 1,5 | 172,0 | 11,6 |
| 1960 | 59,1 | 2,7 | 24,2 | 26,2 | 2,2 | 277,0 | 18,0 |
| 1965 | 83,9 | 4,7 | 32,6 | 37,0 | 2,9 | 300,0 | 26,0 |
| 1970 | 111,0 | 5,2 | 41,4 | 46,6 | 4,5 | 452,0 | 32,7 |
| 1975 | 123,0 | 6,5 | 46,4 | 53,1 | 5,9 | 554,0 | 37,7 |
| 1980 | 125,0 | 6,9 | 46,5 | 53,7 | 6,3 | 586,0 | 36,0 |
| 1985 | 120,0 | 7,1 | 47,1 | 55,0 | 6,7 | 615,0 | 37,7 |
Алепісля здобуттянезалежностівиробництвопродукціїчорної металургіїзначно скоротилося:
| Роки | Товарназалізна руда,млн т | Товарнамарган-цевару-да, млн т | Чавун, млнт | Сталь, млнт | Стальнітруби | Готовийпрокат чорнихметалів, млнт | |
| млн т | млн м | ||||||
| 1990 | 105,0 | 7,1 | 44,9 | 52,6 | 6,5 | 599,0 | 38,6 |
| 1995 | 50,7 | 3,2 | 18,0 | 22,3 | 1,6 | 191,0 | 16,6 |
| 1996 | 47,5 | 3,1 | 17,8 | 22,3 | 2,0 | 240,0 | 17,0 |
| 1997 | 53,4 | 3,0 | 20,6 | 25,6 | 1,8 | 215,0 | 19,5 |
| 1998 | 51,1 | 2,2 | 20,9 | 24,4 | 1,5 | 208,0 | 17,8 |
Отже, проаналізувавшивсі вищезгаданіфакти, можнавиділити такіосновні етапирозвитку даноїгалузі :
1870-1913 рр. – початковезародженняі розвитокчорної металургії;
1914-1918 рр. – воєнніроки , застійпромисловості;
1918-1940 рр.– відбудовата значнийрозвиток металургії,пов`язанийз періодоміндустріалізації;
1940-1945 рр. – воєннийзастій;
1945-1990 рр. – постійнезростання вгалузі чорноїметалургії;
1990-1999 рр.– нестабільнестановище,пов`язанез переходомдо ринковоїекономіки .
ЕКОНОМІЧНІУМОВИ РОЗВИТКУТА РОЗМІЩЕННЯ
Основнимиекономічнимиумовами розвиткута розміщеннячорної металургіїє:
потребикраїни в металі,наявність йогоспоживача;
наявністькваліфікованихкадрів;
наявністьтранспортнихшляхів;
науково-технічнийпрогрес.
В нашій країнічорна металургіямає надзвичайносприятливіекономічніпередумовидля свого розвитку.
По-перше, в Українідосить добрерозвинутіметаломісткігалузі і зокремамашинобудуванняі металообробка,які дають 15,5%загальногообсягу промисловоговиробництваУкраїни. Цігалузі потребуютьвелику кількістьметалу, тобтоє споживачамипродукціїгалузі, і такимчином стимулюютьрозвиток чорноїметалургії.
По-друге, Українамає достатнюкількістьтрудових ресурсівта кваліфікованихкадрів, з яких429 тис. зайнятона підприємствахданої галузіпромисловості.
В Україні добрерозвинутатранспортнамережа, яка даєзмогу забезпечитипідприємствасировиною татранспортуватиготову продукціюдо споживача.Добре розвинутагуста мережашляхів з твердимпокриттям тамережа залізниць,які є особливогустою у промисловомуПридніпров’їта Донбасі. Визначнимфактом є те, щопитома вагазалізничнихколій підприємстві організаційв Придніпров’їта Донбасізначно більше,ніж колій загальногокористування.Це пояснюєтьсятим, що тут значніобсяги обробкивантажів наметалургійнихпідприємствах.Унікальнимдля Україниявищем є залізницяДонбас-КривийРіг, яка є трьохколійною.В одному напрямкувезеться коксівневугілля, в зворотному– залізоруднийконцентрат.
Науково-технічнийпрогрес такожзначно впливаєна розвитокчорної металургії.За допомогоюнових технічнихдосягнень можнапідвищитиякість вироблюваноїпродукції тапродуктивністьпраці. Науково-технічнийпрогрес дозволяєтакож збільшитивиробництвопрофілів ( усвіті їх виробляєтьсябільше 3000, а вУкраїні – лишебіля 200-250). Так,наприклад,завдяки застосуваннюмінеральногопалива замістьдеревноговугілля, Донбасз його кам’янимвугіллям ставосновнимметалургійнимрайоном Російськоїімперії в кінціXIX століття.Зараз, післявпровадженняв чорній металургіїновітніх технологійнайбільш вигіднорозміщуватипідприємствав районах здостатньоюкількістюпалива і руди.
СУЧАСНИЙСТАН РОЗВИТКУТА ХАРАКТЕРРОЗМІЩЕННЯЧОРНОЇ
МЕТАЛУРГІЇУКРАЇНИ
Як вже булозазначено чорнаметалургіявключає рядвиробництв,найважливішимисеред яких євидобуток(підземнийі відкритий)та збагаченнярудної та нерудноїсировини, виробництвочорних металів,труб,електросплавів,коксохімічнеі вогнетривкевиробництво,вторинна обробкачорних металів,виробництвометалевихвиробів. Всеце, звичайно,здійснюєтьсяна певнихпідприємствах.І найпоширенішоюформою організаціївиробництвачорної металургіїє комбінати.БезпосередньоУкраїна має13 металургійнихкомбінатів(за рівнемконцентраціївиробництвачорних металівУкраїна посідаєодне з першихмісць у світі: 98% чавуну і 97% сталівиробляєтьсяна підприємствахз щорічнимвиплавленнямпонад 1 млн т).Всі вонивідносятьсядо числа найбільшкрупних промисловихпідприємств,а за характеромвнутрішніхтехнологічнихзвязків сучасніметалургійнікомбінативідносять допідприємствметалургійно-енерго-хімічногопрофілю.
У чорнійметалургії,крім підприємствповного циклу,є й такі, щоспеціалізуютьсяна виплавленнічавуну й сталіабо тількисталі й прокату.Підприємства,які не маютьчавунноговиробництва,належать допереробноїметалургії.Особливе місцезаймаютьпідприємства,що виробляютьферосплави.Окремо виділяється“мала металургія”,яка організованана великихмашинобудівнихпідприємствахі спеціалізуєтьсяна виплавленністалі й прокату.
МеталургійніпідприємстваУкраїни маютьсвої певніпринципи розміщення.Першим з нихє орієнтаціяна наявністьвласного коксівноговугілля і довізнусировину. Згідноз цим принципомметалургійніпідприємстварозміщені вДонбасі (Донецьк,Макієвка,Костянтинівка,Краматорськв Донецькійобласті і Стаханов,Алчевськ вЛуганськійобласті).
По-друге,металургійніпідприємстварозміщуютьсяз орієнтацієюна сировинуі довізне вугілля.Це комбінатиКривого Рогу,де знаходитьсянайбільшийв УкраїніметалургійнийкомбінатКриворіжстальпотужністю6,7 млн т.
Зорієнтацієюна наявністьпрісної водиі споживачаметалу і розміщенняміж сировиноюта паливомдіють комбінатиЗапоріжжя,Дніпропетровськаі Дніпродзержинська.Таке розміщеннязумовлює кращутериторіальнуорганізаціювиробництвачорних металів.Тут же в Придніпров’їв Нікополі таНовомосковськує підприємствачорної металургії,які переплавляютьметалобрухті металевустружку, а зотриманогометалу виробляютьтруби (трубопрокатневиробництво).У запоріжжіє завод спецсталей,де якісну стальвиробляютьза допомогоюелектроенергії.Тут же, в Запоріжжі,є завод феросплавів.Феросплавитакож виробляютьсяв Донбасі (Стаханов).
Дужепоширеною урозміщеннічорної металургіїрозвинутихкраїн світує орієнтаціяна морськіпорти. В Українітаким чиномрозміщенікомбінатиМаріуполя(Азовсталь таметалургійнийкомбінат ім.Ілліча), якіотримуютьзалізну рудуз Керчі і КривогоРога, а коксівневугілля з Донбасу.
Всі вищезазначенічинники тапринципи розміщенняхарактернів основномудля підприємствповного циклу.Але металургіяповного циклу,переробнаметалургіяі “мала металургія”у розміщеннізначно відрізняютьсяміж собою. Так,у переробнійметалургіївикористовуютьв основномуресурси металевогобрухту. Наприклад,виробництвосталі перевищуєвиробництвочавуну. Орієнтуючисьна джерелавторинноїсировини, переробнаметалургіятяжіє до місцьспоживанняготової продукції.“Маламеталургія”орієнтуєтьсяна виняткововеликі машинобудівніцентри. Специфічніриси розміщеннямає виробництвоферосплавівта електрометалів,які виплавляютьяк у доменнихпечах, так іелектротермічнимспособом відповіднона металургійнихкомбінатахповного циклуабо на переробнихзаводах. Феросплавиелектротермічнимспособом виплавляютьна спеціалізованихзаводах. Дешеваенергія і наявністьметалів є основнимфактором розміщеннятаких заводів.Виробництвоелектросталейє досить енергомісткимі використовуєметалобрухт,тому вонозорієнтованона райони здостатньоюкількістюдешевої електроенергіїі металевогобрухту.
Таким чиномзараз в Українісформувалися3 основнихметалургійнихрайони: Придніпров’я,Донецьк і Приазов’я.
У Придніпровськомурайоні чорнаметалургіястала профільноюкомплексоутворюючоюгалуззю, наоснові якоїсформувалисявеликі промисловіцентри і вузлиз металургійнимипідприємствами,які виробляютьблизько 50% виробництвачорних металіві мають виразнуспеціалізаціюі стійкі звязкиміж собою таспоживачамиметалу. Тутрозташовано14 металургійнихзаводів з 32 вУкраїні:
до Дніпровськогометалургійноговузла належатьметалургійнізаводи Дніпропетровська(чотири), Дніпродзержинськаі Новомосковська,які виробляютьчавун, сталь,прокат, колесадля залізничноготранспорту,бляху, мостовіконструкції,сплави, а такожіншу продукцію;
до Запорізькогометалургійноговузла належатьметалургійнийзаводи повногоциклу “Запоріжсталь”,електросталеплавильний завод “Дніпросталь”і феросплавнийзавод. “Запоріжсталь”випускає чушковийчавун, тонкогаряче- і холоднокатанулистову сталь,стальні відливки,трансформаторнусталь, білубляху, холоднокатанийсталевий листдля автомобільноїпромисловостітощо. “Дніпросталь”випускає сталідля машинобудівноїпромисловості;
до Криворізькогометалургійноговузла належатьнайбільші вУкраїні кар’єри,шахти, пятьгірничозбагачувальнихкомбінатів,металургійнийзавод, трубопрокатнийі феросплавнийзаводи Нікополята його марганцевапромисловість;
доКременчуцькоговузла чорноїметалургії,що формується,належитьДніпровськийгірничозбагачувальнийкомбінат, якийпрацює дляпотреб металургіїПридніпров’яі Донбасу.
ДоДонецькогометалургійногорайону належать13 металургійнихзаводів, потужнихкоксохімічнихпідприємств,які виробляютьпонад 50% коксуУкраїни. По дваметалургійнихзаводи розміщенів Донецьку,Макіївці, Алчевську,Харцизьку; поодному – вЄнакієвому,Краматорську,Костянтинівці,Луганську таАлмазному. Вонивиробляютьмайже 50% чавунуі майже 33% продукціїметалевоїпромисловостіУкраїни. У Донецькомуметалургійномурайоні сформувалися3 металургійнихвузли: Донецько-Макіївський,Єнакієвськийта Алчевсько-Алмазнянський:
Донецько-Макіївськийвузол має 4металургійнізаводи, рядкоксохімічнихта інших підприємств.У Макіївці іДонецьку створенетрубопрокатневиробництво,коксохімія,налагодженовиробництвовогнетривів;
Єнакієвськийвузол маєметалургійнийзавод, якийнеодноразовореконструювався;
До Алчевсько-Алмазнянськоговузла (Луганськаобл) належатьдва металургійнихзаводи – Алчевськийі Алмазнянський,та феросплавнийзавод у містіСтаханові.Алчевськийзавод післяреконструкціїстав одним знайбільшихв Україні.
У Донецькійобласті виділяютьтакож Харцизький,Краматорський,Костянтинівськийметалургійнізаводи.
До складуПриазовськогорайону чорноїметалургіїналежать заводиМаріуполя, атакож залізорудніродовища Керченськогобасейну таметалургійнізаводи у Керчі,які випускаютьчавун, стальі прокат і працюютьна офлюсованомуагломератіз керченськихруд та частковона рудах Криворіжжя.Чорна металургіяПриазов’я забезпечуєметалом місцевімашинобудівніпідприємстваі тісно повязаназ коксохімією,виробництвомдобрив і будівельнихматеріалів.
П
обачитирозміщеннячорної металургіїУкраїни наочноможна з наступноїкарти:
Металургійнийкомплекс являєсобою базовугалузь економікиУкраїни, якаоб'єднує більшніж 300підприємств,у тому числі:14 металургійнихкомбінатівта заводів,7 трубних,10 метизних,16 коксохімічних,17 заводівз виробництвавогнетривів,26 гірничоруднихпідприємств,3 феросплавнихзаводи,20 заводівкольоровоїметалургії,35 підприємстввторинноїчорної і кольоровоїметалургії.В галузі станомна 01.01.98р. працює близько500 тис. робітників.Питома вагаметалургійногокомплексу взагальномуобсязі виробництвапромисловоїпродукціїв Україні постійнозростає і в1996 р. вонаскладала25,7% проти22,8% у1994 і20% у1992 р. У1998 р. цейпоказник становив27,2%, при цьомугалузі металургійногокомплексузабезпечилимайже40% валютнихнадходженьдо бюджетукраїни.Питомавага українськоїметалургіїв об’ємі металургійного виробництвакраїн СНД складає:залізна руда– 56%, кокс – 45%, чавун– 43%, сталь і прокат– 35%.
Металургійнийкомплекс незавжди бувлідером в економіціУкраїни. Ще у1990 р., на початкупереходу доринкової економіки,обсяги виробництватоварної продукціїмашинобудуваннябільш як у2,5 разиперевищувалиобсяги товарноїпродукціїгалузей металургійногокомплексу.Перерозподілмісць в економіцівіддзеркалюєнерівномірністьспаду виробництварізних галузей.Спад виробництвау металоспоживаючихгалузях у період1990-1995 рр. спричинивзвуженнявнутрішньогоринку споживанняметалопродукціївідповідноз 13млн. т на рікдо 5,1млн. т на рік.Внутрішнійринок металопродукціїв Україні у1997 р., як і впопередні роки,продовжуєзвужуватисьі становив4,8 млн. т,оскільки спадвиробництваметалоспоживаючихгалузей неприпинено.
Проте, вметалургійномукомплексідинаміка змінтемпів зменшеннявиробництвапідприємствз 1992р. по 1997р. свідчить, щоробота галузістабілізувалась.Якщо у1994 р. зменшенняобсягів виробництвадо попередньогороку складало28,3%, в1995 р. – 6,7%, тов 1997 р. воно неперевищувало0,1%.
У 1998 р. чітковизначиласьтенденція ростувиробничихпоказниківу основнихгалузях металургійногокомплексу. Так,у 1998 р. виробництвозалізної товарноїруди склало51,1 млн т або 100,8% до1995р., підготовленоїзалізорудноїсировини – 44,5млн т або 115%, коксувалового – 16,4млн т або 103,7%, чавуну– 20,9 млн т або116%, сталі – 24,4 млнт або 109,4%, готовогопрокату – 17,8 млнт або 107,2%, трубсталевих – 1,5млн т або 93,8%, металевихвиробів – 360 тист або 98,4%, вогнетривів830 тис т або 104%.Результатироботи металургійногокомплексу уIкварталі 1998 р.також свідчатьпро нарощуваннявиробництваосновних видівметалопродукції.
В 1998р. у порівнянніз 1996р. дещо підвищивсярівень використаннявиробничихпотужностей,але все ж такивін залишаєтьсянедостатнім,бо недовикористанняпотужностейсуттєво погіпшуєвиробничі тафінансово-економічніпоказникироботи підприємстві галузі в цілому.На сьогодніз 50 діючих доменнихпечей в роботізнаходятьсялише 34, з 54 мартенівськихпечей - –1, з 66 прокатнихстанів – 44. Окрімтого, і працюючіагрегати завантаженіне на повнупотужність.В 1998р. використанняпотужностейсклало: по доменнихпечах 60%, сталеплавильнихагрегатах –62%, прокатнихстанах –57%, трубнихцехах – 32,7%, коксовихцехах – 70%, вогнетривкійпідгалузі –30,5%. Стає питанняпро остаточнийвивід цих потужностейз виробничогопроцесу. Запопереднімирозрахункамиу 1998р. обсяг товарноїпродукції удіючих цінахскладав 17,560 млн.грн (у порівнянихцінах 21,302 млн грн)або 103,66% обсягівпопередньогороку, але рентабельністьвиготовленоїпродукції вцілому по комплексусклала лише1,37% проти 3,7% у 1997р.
Серед металургійнихпідприємствнайкраще працюютьметкомбінати"Азовсталь"(рентабельність8,07%), ім. Ілліча(5,38%), "Запоріжсталь"(12,96%), "Криворіжсталь","Дніпроспецсталь",Донецькийметзавод, задовільнопрацюють більшістьпідприємствтрубної, вогнетривкоїта феросплавноїпідгалузей.В останній часспостерігаютьсяпозитивнізрушення врентабельностіАлчевськогометкомбінату.
Аналізструктурисобівартостівиробництвапродукціїсвідчить проте, що собівартістьформується,головним чином,на базі цін насировинніматеріали,обладнаннята енергетичнівитрати. Маємісце збільшеннясобівартостіметалургійноїпродукціїчерез значнівитрати наутриманнясоціальноїсфери, нарахуванняамортизаціїна непрацюючіосновні фонди.
Для нормальноїроботи металургійноїгалузі великезначення маєплатоспроможністьвітчизняногоспоживачаметалургійноїпродукції -підприємствмашинобудування,будівельноїіндустрії,агропромисловогокомплексу. Алезагальноплатіжнакриза в народномугосподарствінегативновпливає назростанняобсягів виробництва,покращенняфінансовогостану металургійнихпідприємств.Відсутністьобігових коштівта "живих"грошей напідприємствахгалузі призвеладо зростаннятаких формрозрахунківяк бартер, роботаза давальницькоюсхемою, якічасом є збитковимидля підприємств-виробників.На сьогоднічастка внутрішніхбартернихоперацій погірничо-збагачувальнихкомбінатахскладає в середньому72%, по металургійнихпідприємствах- 42%, вогнетривкійпідгалузі- 78%. Найбільшапитома вагавиробництваз давальницькоїсировинивідзначаєтьсяв коксохімічнійпідгалузі, якасклала 99%.
Основуекспорту підприємствметалургійногокомплексускладає прокатчорних металів.Його часткав загальнійвартості експортупостійнопідвищуєтьсяз 59% у 1993 р. до 73%, в 1998р. Найбільшезростання маломісце у 1997 р. Разомз тим, за цейперіод (1993-1998 рр.)у 6 разів скоротивсяекспорт чавунупереробного.Це позитивнізрушення, оскількивони свідчатьпро зменшеннячастки експортусировинноїпродукції тапідвищеннячастки продукціївисокого ступенюготовності.Погано, щопродовжуєтьсяекспорт квадратноїзаготовки, тимсамим погіршуючиумови на ринку готового прокату.Обсяги експортутруб в останніроки стабілізувалисьна рівні 870 тис.т, але спостерігаєтьсятенденціязменшення цінна них - з 400$ СШАу 1993 р. до 340$ США у1998 р. На протязіостанніх п'ятироків спостерігаєтьсяслабка тенденціядо зменшенняекспорту феросплавівта підвищенняекспортузалізорудноїсировини примайже стабільнихцінах на них.Взагалі більшістьвидів експортноїпродукціїукраїнськихпідприємствреалізуєтьсяпо цінах дещонижчих (на 10-20%)за світові.Причин тутдекілька, алеосновними єнижча за світовуякість продукції,незадовільнаупаковка, залученнядо реалізаціїпродукціїзанадто великоїкількостігрейдерів,використаннядавальницькихсхем та значнихобсягів бартернихоперацій привнутрішніхрозрахунках.
Теперішнійстан металургійногокомплексуУкраїнихарактеризуєтьсятехнологічнимвідставанняму порівнянніз розвинутимикраїнами Європита світу. Структураметалопродукціїнедосконала,низька частка металу, тонкоголиста, жесті,прокату з покриттям,гнутих профілів.ЧорнаметалургіяУкраїни відстаєвід світовогорівня з багатьохпричин, найважливішоюсеред якихбуло рішенняцентральнихорганів РадянськогоСоюзу двадцятирічноїдавності, заякими булипереадресованіінвестиціїна розвитоклише східнихі центральнихпідприємствРосії, що призвелодо технічногота соціальноговідставанняметалургіїДонбасу, Придніпров’ята Приазов’я,тому галузьпотребує проведеннямодернізаціїта технічноїперебудовивиробництва,поліпшенняструктуриметалопродукції.Знос основнихвиробничихфондів складаєпо металургійнимпідприємствам56,4%, коксохімічним- 57,6%, гірничорудним- 58,2%, трубним -57,2%.На обладнанніз терміномслужби вищенормативноговиробляється50% усієї металопродукції.Різко зрослипитомі витратиенергоресурсівна виробництвометалопродукції.Рівень енергетичнихвитрат навиробництвокінцевої продукціїна підприємствахгірничо-металургійногокомплексуу 1,5-1,8 рази вищійза відповіднийсвітовий показник.Тому одним ізголовнихзавдань єенергозбереження.
Беручидо уваги експортнуспрямованістьметалургійногокомплексу(у 1998р. з 19,5 млн. тпрокату експортсклав 14,2 млн. т)та вагомийвнесокгалузі довалютних надходженьв Україну (майже40%), передбачаєтьсяздійсненняпершочерговихзаходів з технічногопереозброєннята структурноїперебудовигалузі. Це знайшловідображенняв розробленійпрограмірозвиткуметалургійногокомплексуУкраїни.
Приоритетниминапрямкамипрограмирозвиткуметалургійногокомплексувизначено:
припиненняподальшогопадіння виробництвата впровадженнятехніко-економічнихта організаційнихзаходів, якідозволятьстабілізуватиоптацію вгалузі і сприятипідвищеннюпоказниківвиробництва;
реструктуризаціягалузі з метоюприведенняпотужностейпідгалузей,підприємствта агрегатіву відповідністьз кон'юнктуроювнутрішньогота зовнішньогоринків;
вилученняз експлуатаціїморально тафізично застарілихагрегатів,нерентабельнихвиробництв;
організаціявиробництвана діючихпідприємствахвисоко ліквідноїімпортозамінюючоїпродукції;
завершеннябудівництвата реконструкціїнезакінченихоб'єктівметалургійногокомплексу;
прискореннявводу до експлуатаціїта досягненняпроектнихпоказниківнових потужностей,які підвищуютьекспортнийпотенціалгалузі тапризначенідля виробництвависоколіквідної таімпортозамінюючоїпродукції;
підвищенняконкурентоспроможностіпродукціїшляхом зменшенняенерго- таматеріалоємностіпродукції,трудових витратта удосконаленняінфраструктури,впровадженнядосягненьнауково-технічногопрогресу;
розвитоккиснево-конвертерногота електросталеплавильноговиробництваз розши-реннямобсягів безперервногорозливу сталі.
Програмарозвиткуметалургійногокомплексувже практичновиконується.За останні 3роки зарахунок усіхджерел фінансуваннявитрачено набудівництвонових та реконструкціюіснуючих об'єктіввиробничогопризначенняблизько 2,5 млрд.грн. Цедозволиловвести в дію15 великих об'єктівметалургійногокомплексу,найбільш важливимиз яких є:
комплексз виробництва3450 тис. т сироїзалізної руди,на заміну вибулоїпо концерну"Укррудпром";
дротовістани "250-1", "250-6"на меткомбінаті"Криворіжсталь";
реконструкціяблюмінга "950"на блюмінг "1050" на заводі"Дніпроспецсталь";
обладнаннядля позапічноїобробки сталіна заводах"Дніпроспецсталь"та Нижньодніпровськомутрубопрокатномуі т.ін.
Оцінюючистан справ вметалургійномукомплексі,слід відзначити,що цього явнонедостатньо.Галузь потребуєбільш динамічнихзмін в техніці,в технологіїта взагалі –структурноїперебудови.
Світовийдосвід свідчить,що неможливодосягти успіхув структурнійперебудовіекономіки, незалучаючивласні та іноземніінвестиції,без активноговикористаннякредитнихресурсів. Згідноз пропозицієюпідприємствможливий потрібнийобсяг інвестиційу розвитокметалургійногокомплексуна термін до2000 р. складає вметалургійнійгалузі3,1 млрд. $ США,залізоруднійпідгалузі -2,5 млрд. $ США.Загальнийобсяг можливихінвестиційв металургійнийкомплекс до2010 р.складає 13 млрд.$ США.
Джереломінвестуванняперш за всеможе бути свійпотенційнийнаціональнийінвестор. Сьогоднівін проявляєініціативуі є прикладиінвестуванняметалургійноїгалузі. Цепов'язано, впершу чергу,з покращеннямінвестиційногоклімату вУкраїні.
Уряд Українидокладає значнихзусиль, щобзаконодавчезабезпечитистабільніумови діяльностіяк українських,так і іноземнихінвесторів.ПрийняттязаконуУкраїни "Прорежим іноземногоінвестування"забезпечиловільне входженняіноземногоінвестора векономікуУкраїни, іноземнаінвестиціяпри перетинікордону Українизвільняєтьсявід сплатимита, іноземномуінвесторунадаютьсявизначеніміжнароднимправом державнігарантії захистуінвестиціївід будь-якихпримусовихвилучень, втручанняпосадових осібдержавнихорганів, гарантуєтьсявільне використанняприбутків,доходів таінших коштів,отриманиху зв'язкузі здійсненнямінвестиції.Напрямкиінвестуванняпрактично немають обмежень.
Окремимсуб'єктампідприємницькоїдіяльності,які реалізуютьінвестиційніпроекти ззалученняміноземнихінвестицій,що здійснюєтьсязгідно з державнимипрограмамирозвиткуприоритетнихгалузей економіки,соціальноїсфери і території,може встановлюватисяпільговийрежим інвестиційноїта іншої господарськоїдіяльності. Якбачимо,є передумовидля залученняіноземнихінвестиційв промисловістьУкраїни.
Найбільшважливі завданнящодо розвиткугалузі у періоддо 2000 р. передбаченіпрограмоюдіяльностіКабінету МіністрівУкраїни.
Згідно з цимприріст потужностейбезперервногорозливу сталіплануєтьсяздійснитишляхом:
завершеннябудівництвана Дніпровськомуметкомбінатіім. Дзержинськогооднієї машинибезперервноголиття заготовокпотужністю850 тис. т на рік;
завершеннябудівництвана Маріупольськомуметкомбінатіім. Ілліча однієїмашини безперервноголиття заготовокпотужністю750 тис. т на рік;
будівництводвох машинбезперервноголиття заготовокна меткомбінаті"Криворіжсталь"загальноюпотужністю1,5 млн. т на рік.
Створенняпотужностейдля виробництвависокоміцнихнарізних трубнафтовогосортаментуплануєтьсяздійснити наВАТ "Нижньодніпровськийтрубопрокатнийзавод".
Збільшеннявиробництваякісних сталейплануєтьсяздійснитишляхом реконструкціїелектросталеплавильноговиробництвана заводі"Дніпроспецсталь"та Донецькомуметзаводі.
Такимчином, на даномуетапі без наданняіноземнихінвестиційнам важко будевирішити проблемуструктурноїперебудовигалузі. Великуроль у реструктуризаціїгалузі заразповинні відігратинауково-дослідніта проектніорганізації.
ПРОБЛЕМИЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇУКРАЇНИ
Нижчекоротко розглянемоосновні проблеми,що стоять передукраїнськимиметалургійнимипідприємствамиі вимагаютьпершочерговогорозв'язання.
По-перше,підприємствачорної металургіїоснащені старим,майже зношеним,допотопнимобладнанням,металургійнізаводи експлуатуютьсяпонад нормативнітерміни, існуєзначна технологічнавідсталістьу порівнянніз розвиненимикраїнами. Цяпроблема вимагаєвпровадженнянайновішихдосягненьнауково-технічногопрогресу увиробництвічорних металів,пошуку новихоригінальнихшляхів та способівїх виплавки.
По-друге,чорна металургіяУкраїни надмірноенергозатратна.Щоб подолатицю проблемунеобхіднореалізуватив чорній металургіїпрограми позначному скороченнюзатрат усіхвидів енергетичнихресурсів —починаючи звидобуванняі закінчуючивиробництвомготової продукції.
Низькийвміст металуу сировинівимагає збагаченняруд. Звичайно,необхіднітакож пошукинайефективнішихшляхів їїзбагачення.
Різковпала продуктивністьпраці, хоча востанні рокиспостерігаєтьсяпоступовий,ще не доситьстабільнийпідйом , що можнапобачити знаступноїтаблиці:
-
1985 = 100
1990 = 100
1998
до1997
1990
1995
1997
1998
1995
1997
1998
115 51 60 57 44 52 49 95
Щобпідвищити тастабілізуватипродуктивністьпраці у чорнійметалургіїнеобхідно першза все розв’язатисоціальніпроблеми робітниківпідприємствта, знову ж таки,ввести найновішітехнологіїу процес виплавкиметалів. Такождоцільно булоб застосовуватиекономічнізасоби заохоченняробітниківдо найефективнішоїпраці.
Крім того,чорна металургіявідноситьсядо виробництва,яке при сучаснійтехнологіївиготовленняметалів сильнозабруднюєнавколишнєсередовище.Успішно розв'язатиекологічнупроблему в цихрайонах— важливерегіональнеекономічнеі соціальнезавдання. Дляцього необхідновпроваджуватина підприємствахчорної металургіїнайновітнішіочисні технології,що дають змогузвести до мінімумупромисловівідходи і викидив атмосферу,оздоровитимісця надмірноїконцентраціїметалургійнихпідприємств,а також лімітнийвплив природнихфакторів нарозміщенняоб'єктів чорноїметалургіїв регіонах зпорівняновисоким рівнемзаселення. Длязабезпеченнямаксимальногоочищення стічнихвод необхіднотакож застосовуватибагатократнуочистку води.
Узв’язкуз усіма вищеназванимипроблемами,виникає одназ найголовнішихпроблем чорноїметалургії:неконкурентністьта велика вартістьпродукції, щопризводитьдо “виштовхування”наших підприємствз ринку. Щобподолати це,необхідно:
встановитиякнайтіснішізв'язки з вітчизнянимипідприємствамимашинобудування,будівництваі транспорту,а також з іншимиметалоспоживачамиз метою детальноговивчення нинішньоїта перспективноїпотреб у різнихвндах металопродукції—з тим, щобні в якому разіне допустнтизначногоімпорту тихвидів прокату,труб і метале-вихвиробів, якінаші підприємстваспроможнівигоговитисамостійно;
вжитизаходів доактивногопроникненнярізних видівпрокату, трубі металевихвиробів наперспективніринки збуту,до країн, якіне становлятьнебезпеки зточки зорупорушенняантидемпінговихпроцесів, таїхзакріпленнятам (для чогонеобхіднімаркетинг,кваліфікованепредставництво,реклама);
упошуках ринківзбуту головнуувагу слідприділитикраїнам Південно-СхідноїАзії, що інтенсивнорозвиваються(Китаю, Таїланду,Гонконгу,Сингапуру,ПівденнійКореї, Філіппінам,Індонезії),близько розташованимкраїнам (Туреччині,Ізраїлю, Єгипту,Ірану, Індії)та традиційнимпартнерам(Росії та іншимкраїнам СНД);
систематичновивчати потребивнутрішньогоі зовнішніхринків збуту— з тим, щобсвоєчасновиготовлятирізноманітнівиди прокату,труб і металевихвиробів,конкурентоспроможніза своїмиспоживчимивластивостями(надійністю,конструктивноюміцністю,металомісткістюі новизною),за цінами(скорочуючипитомі затратина сировину,матеріали,енергію і водночаспоступовозбільшуючивитрати назаробітнуплату, екологію,науку і амортизацію),за товарнимвиглядом(приділяючиувагу якостіоздоблення,захисним ідекоративнимпокриттям,упаковці);
розпочатикваліфікованурозробкубізнес-планівдля розв'язанняконкретнихпроблем, організаціїта розширеннявиробництваконкурентоспроможн'ихвидів про-дукції,що мали б гарантованийзбут, і вестипошук внутрішніхі зовнішніхінвесторівдля фінансуванняробіт по реалізаціїбізнес-планів.
ЗаінтересованістьметалургійнихпідприємствУкраїни у здійсненнівсієї цієїнепростоїроботи повиннастимулюватисявідповіднимипільгамина прибуток,який направляєтьсяна розвитоквиробництва,на впровадженнядосягнень НТП,на використаннявинаходів,патентів і«ноу-хау» (тобтона використанняінноваційногозаділу).
*********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
Прирозміщенніметалургіїповного циклувизначальнимфактором єсировина іпаливо, які зачасткою витрату виплавцічавуну домінують(30-85%), у тому числіна кокс припадає50% витрат. Длявиплавлення1 тонни чавунувитрачається1,2-1,5 т вугілля,1,5 т залізноїруди, понад0,5 т флюсовихвапняків і 30м3 води.Отже, поєднаннявигод від взаємноготранспортно-географічногорозміщеннясировиннихі паливнихбаз, джерелводопостачаннята допоміжнихматеріалівє запорукоюефективногофункціонуванніметалургійногопідприємства.
Видобутокзалізної рудив Україні 1998р.складав 51,1 млнт, в 2,3 рази меншеніж у 1985р. Найголовнішоюзалізорудноюбазою є Криворізькийбасейн. Основніродовища залізнихруд: Кременчузьке(Полтавськаобл.), Білозірське(Запорізькаобл.), Керченське(автономнареспублікаКрим).
Трубопрокатрозміщенийу Донбасі(Ворошиловград,Харцизен) таПридніпров’ї(Дніпропетровськ,Нікополь,Новомосковськ).Помітне місценалежитьферосплавам,причому їхвиробництвоелектрометалургійнимспособоморієнтуєтьсяна Придніпров’ї(Запоріжжя,Нікополь), адоменним – наДонбас (Стаханов).
БільшістьметалургійнихпідприємствУкраїни маютьповний циклвиробництваі щорічновиплавляютьвід 1 до 10 млн тоннсталі. Найбільшіз них – “Криворіжсталь”,“Азовсталь”,“Запоріжсталь”,“Дніпроспецсталь”.Україна має13 металургійнихкомбінатів.Всі вони відносятьсядо числа найбільшихпідприємствсвіту.
Щеоднією важливоюумовою є наявністьспоживачаметалу.Доситьвелику часткуметалу споживаємашинобудування. Оскільки Українаспеціалізуєтьсяна виробництвіпродукціїмашинобудування,точорна металургіятакож має бутирозвинутою(длязабезпеченнясировиноюосновної галузіспеціалізаціїУкраїни) . Останнімчасом посиливсярозвитокметаломісткогомашинобудування,такимчином зростаєпотреба у виплавцібільшої кількостіметалу.
В Україніє величезнакількістьметалобрухту,якийми поки що невикористовуємов повній мірі,апродаємо занизькими цінамиза кордон .Алезначно вигіднішебуло б використовуватийого на власнихпідприємствах,переплавлятина метал,придатнийддля виробництватруб.
Доситьрозвинутою і потужною є науково-дослідна база (висококвалі-фікованікадри) зайнятів цій галузі.Взагалі українськінауковці вийшлина досить високийрівень розробок.Історичносклалося так, що галузь чорноїметалургіїпостійнорозвивалась,удосконалювалисьметоди виробництваметалу,аджеУкраїна виплавлялаосновну часткуметалу в Союзі.Томуй нині багатолюдей займаютьсярозробкамив цій галузі. Досить актуальнимце є нині, колирозробленіродовища рудвичерпуютьсяна багаті залізніруди і по-трібношукоти більшдосконалізасоби їх збагачення.Крім того нампотрібні новітехнологіївиплавки металудля збільшенняйого якості,атому й йогоконкурентноздатності.
Звичайно,одниміз найважливішихчинників розвиткуданної галузіє наявність дешевої електроенергії, тобто розвиткубазової галузіпромисловості- електроенергетики. Чорна металургіяє найбільшимспоживачемелектроенергії(~20%). Томупоблизу підприємствчорної металургіїбудують електростанції.В Донбасі єбагато теплоелектростанцій,наприкладЗуївська, Старобешівська,Вуглегірська,Курахівська,Луганська,Миронівська,Слов`янська,Штерівськата ін., а в Придніпров`їтакож гідроелектростанції- Дніпрогес, Дніпродзерджинська, Кременчуцька.
Великий впливна розвитокчорної металургіїмає наявністьпрісної води.
Слідзазначити , щодана галузьспоживає ~20%всього використанняпрісної води, а тому проблемазабезпеченняпрісною водоює дуже актуальною. Фактично ,недостачапрісної водиє єдиним негативнимфактором розвиткучорної металургії. Їі часткововирішуютьшляхом перерозподілуводних ресурсівДніпра , будівництвомканалів .Аджедля виплавки1т чавуну потрібно20т прісноїводи,причому30% втрачаєтьсябезповоротно,а інша частинапроходить5-кратну очисткута повертаєтьсяна підприємство.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
ЗаставнийФ. Д. ГеографіяУкраїни: У 2-хкнигах. – Львів:Світ, 1994. – 472 с.: іл.
Розміщенняпродуктивнихсил України:Підручник / Є.П. Качан, М. О.Ковтонюк, М.О. Петрига таін.; За ред. Є. П.Качана. – К.: Вищашк., 1998. – 375 с.: іл
Іщук С. І.Розміщенняпродуктивнихсил (теоретико-методологічніоснови). – К.:Українсько-Фінськийінститут менеджментуі бізнесу, 1997. –88 с.
Бейдик О. О.,Падун М. М. Географія:посібник длявступниківдо вищих навчальнихзакладів. –2-е вид. – К.: Либідь,1996. – 304 с.
Масляк П. О.,Олійник Я.Б.,СтепаненкоА. В., ШищенкоП. Г. Географія:Навчальнийпосібник длястаршокласниківта абітурієнтів.Програма івідповіді навсі запитання.– К.: Товариство“Знання”, КОО,1998. – 829 с.
Україна уцифрах у 1998 році:Корот. стат.довід. Державнийкомітет статистикиУкраїни: Під.Ред. О. Г. Осауленка.
Статистичнийщорічник України:1997. – Київ, вид-во«Укр. енциклопедія»ім. М. П. Бажана– 110с.
Ю. Долгоруков.ЕкономічнезабезпеченняструктурноїперебудовиметалургіїУкраїни. // ЕкономікаУкраїни. – 1995. -№10 – с.40-45.
Металлургическаяи горноруднаяпромышленность.– 1998. - №3. – с.1-3.
Нечипоренко.Чорна діркавиникла намісці чорноїметалургії// Голос України.– 1998.- №10 – с.13.
ЯлковскийВ. Черные металлы.// Обзор укр. рынка.– 1999. – №2. – с.24-32.
Демченко.О. Сплав поевропейскимрекам: Европауже не выгоняетвзашей украинскихферросплавщиков// Бизнес. – 1998.- №9.– с.33.