Субсидія призначається в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами.
Субсидії надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів за місцем проживання особи. Вони розраховуються виходячи з кількості прописаних у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
Рішення про призначення або про відмову у призначенні субсидій приймається протягом десяти днів після подання заяви та всіх необхідних документів.
Субсидія призначається на опалювальний період (з жовтня по квітень) та неопалювальний (з травня по вересень).
Розмір субсидії не може бути більшим від розміру житлово-комунальних платежів. При цьому власник або наймач житла повинен сплачувати визначений відсоток платежів.
Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аваріїна Чорнобильській АЕС
Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілим Дітям та їхнім батькам виплачуються такі гарантовані державою соціальні допомоги:
- повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи 1,не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги;
- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років — у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби;
- щомісячна виплата допомоги у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 р. від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;
- щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку у зв'язку з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами І або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація;
- забезпечення продуктами харчування потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі і тих, які не знаходяться в обліковому складі шкіл), на суму середньої вартості харчування в цих закладах.
Крім допомог потерпілим дітям та їхнім батькам, законодавством також передбачена виплата допомог та компенсацій особам, які віднесені до постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім вказаних допомог, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячнагрошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30% від мінімальної заробітної плати;
у зоні гарантованого добровільного відселення — 40% від мінімальної заробітної плати;
у зоні безумовного (обов'язкового) відселення — 50% від мінімальної заробітної плати.
Особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються також допомоги за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи — 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи — 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи — 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам — 10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника, — 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого — 30 мінімальних заробітних плат.
Виплата здійснюється виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Вказаним категоріям виплачується також щорічна допомога на оздоровлення: інвалідам І і II групи — п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам — чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії — три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, — три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 р., включаючи дітей, — три мінімальні заробітні плати.
Законодавством передбачено також здійснення доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення — три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення — дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю — одна мінімальна заробітна плата.
2. Практична частина контрольної роботи
2.1 Чи має право працюючий інвалід отримати безкоштовну санаторно-курортну путівку Так. Кожен інвалід має право на безкоштовну санаторно-курортну путівку, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006р. № 187.Порядок забеспечення сонаторно курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населенняп. 2 Органи праці та соціального захисту населеннязабеспечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів: інваліди усіх категорій; ветеранів війни; осіб на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». п. 3. Особи зазначені в п.2 цього Порядку, повинні перебувати на обліку в органах праці та соціального захисту населення для санаторно-курортного лікування і одержувати пенсію в органах Пенсійного фонду України або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, в органах праці та соціального захисту населення.п. 5. Путівки видаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок. Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою №070/0. Працюючі інваліди надають довідку про те що за місцем роботи санаторно-курортна путівка не надавалася.2.2 Чи передбачено чинним законодавством виплату працюючій вагітній жінці додаткової допомоги при народженні дитини (залежно від своєчасності взяття на облік вагітної жінки в лікувальній установі).Законодавством не передбачено виплату працюючій вагітній жінці додаткової допомоги при народженні дитини. Працюючим жінкам лікарняний лист виплачує підприємство за 180 календарних днів. Якщо жінка не працює то виплату по вагітності та пологам провадить управління праці та соціального захисту населення. Згідно ст. 7 Право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Стаття 8. Умови надання і тривалість виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Підставою для призначення жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка: - з основного місця роботи (служби, навчання); - ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у - зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації; - державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у - державній службі зайнятості як безробітні; - - з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не - працюють (не служать, не навчаються). Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.1. Державними соціальними допомогами вважаються грошові одноразові або періодичні соціальні виплати, що не залежать від попередньої трудової діяльності і надаються у випадках та на умовах, передбачених чинним законодавством, з метою підтримки малозабезпечених осіб, а також компенсації додаткових витрат, які були понесені ними при настанні соціального ризику за рахунок коштів Державного чи місцевих бюджетів.