Обмеження ж строком у 5 років виконання зобов'язань про збереження та раціональне використання робочих місць ставить у невигідне становище трудовий колектив відповідного підприємства.
Не повинні обмежуватися у часі також зобов'язання щодо утримання об'єктів соціально-побутового призначення. Тому вважаємо, норму про термін дії вищенаведених зобов'язань доцільно було б переглянути.
Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця умова визнається істотною ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", яка встановлює, що до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.
Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до законодавства та умов договору. Згідно з ЦК України та законодавством про приватизацію на сторони за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації покладається цивільно-правова відповідальність у таких випадках.
Відповідно до статей 231 і 232 ЦК України, якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець має право вимагати передачі йому проданої речі та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі своєї сторони, відмовитись від виконання договору І вимагати відшкодування збитків. Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або сплатити за неї
встановлену ціну, продавець має право вимагати, щоб покупець прийняв річ, сплатив ціну та відшкодував збитки, завдані затримкою виконання, або може відмовитись від договору І вимагати відшкодування збитків.
У разі прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (наприклад, порушення терміну оплати об'єкта приватизації) сторони відповідають згідно зі статтями 213—215 ЦК України. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. У відносинах між організаціями відмова від прийняття простроченого виконання допускається тільки у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у п. 4 ст. 29 встановлює, що покупці, які не сплатили за об'єкт приватизації протягом встановленого строку, сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів У країни "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизацГГ1.
При цьому рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону підлягають анулюванню.
Залишаються незрозумілими правові наслідки такого анулювання, бо в законі про це не йдеться. Виникає питання, чи анулювання рішення про викуп або результатів аукціону, конкурсу означає фактичне розірвання договору, чи може бути лише приводом для звернення до суду про його розірвання.
Враховуючи, що Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" не передбачає правових наслідків такого анулювання, можна вважати, що договір купівлі-продажу діє аж до його розірвання за згодою сторін чи у судовому порядку.
Що стосується кредитора, то він на відміну від вищенаве-деного визнається таким, що прострочив, якщо відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не викликано умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких відповідно до закону або доручення кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає на загальних підставах. За грошовими зобов'язаннями боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.
Як уже зазначалося, майно, що його приватизують, має відповідати певним якісним показникам, встановленим умовами договору, чи вимогам, що звичайно ставляться.
У разі продажу покупцеві об'єкта приватизації неналежної якості він відповідно до ст. 234 ЦК України має право за своїм вибором вимагати:
- або заміни речі річчю належної якості;
- або відповідного зменшення купівельної ціни;
- або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;
- або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків.
Викликає обгрунтований сумнів реалізація права вимагати заміни речі, оскільки в процесі приватизації маємо справу із специфічною річчю (об'єктом приватизації), яку замінити на іншу просто неможливо, і система законодавства про приватизацію взагалі не передбачає можливості такої заміни. Тому, на наш погляд, цю проблему необхідно законодавче врегулювати, тобто виключити право вимагати заміни речі щодо об'єкта приватизації.
Покупець відповідно до п. 5 ст. 29 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" несе відповідальність ще й у таких випадках.
У разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.
У разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов поговору щодо внесення інвестицій, частково внесені інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій.
Якщо покупець недодержав зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об'єкта, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.
Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" при недодержанні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санкцією та реструктуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць.
Зазначені штрафи, крім останнього, який перераховується на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням приватизованого об'єкта, надходять до Державного бюджет України.
Крім розглянутих умов договору купівлі-продажу державного майна, істотними є також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін необхідно досягнути згоди. Такими умовами можуть бути інші зобов'язання сторін, що не суперечать чинному законодавству, умови про ризик випадкової загибелі об'єкта приватизації, про відповідальність сторін, інші умови залежно від специфіки об'єкта приватизації та інтересів сторін.
Так, наприклад, представництво Фонду державного майна України у Печорському районі м. Києва і ТОВ "Любава" у п.5 договору купівлі-продажу магазину від 29 вересня 1995 р. передбачили, що ТОВ "Любава" зобов'язано забезпечувати на викупленому підприємстві торговельну діяльність продовольчими товарами відповідно до вимог законодавчих актів України щодо їх зберігання та продажу. Покупець (ТОВ "Лю-бава") цього зобов'язання не дотримався. Перевіряючи його діяльність, державна служба боротьби з економічними злочинами та санепідемстанція Печорського району м. Києва 22 січня 1997 р. виявили, що у магазині знаходились ковбасні вироби з простроченим терміном реалізації, які за органолептичними показниками не відповідали державному стандартові 16-290-86. На порушення ст. 17 Закону "Про забезпечення санепідемічного благополуччя населення" ковбасні вироби зберігалися у підсобному приміщенні без холоду.
На підставі вказаної перевірки продавець вимагав розірвати договір купівлі-продажу.
Рішенням арбітражного суду м. Києва його вимогу було за-доволено, і договір розірвано, оскільки покупець не виконав свого зобов'язання за договором.
4. Форми здійснення підприємницької діяльності приватизованого підприємства.
Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, а промислове підприємство - також товарний знак.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.