діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним;
у разі ліквідації товариства вимагати повернення вкладу раніше учасників з повною відповідальністю;
вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.
Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбачених установчим договором.
Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 процентів майна товариства, зазначеного в установчому договорі.
На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менш 25 відсотків свого внеску.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.
У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно.
Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.
Якщо вкладник командитного товариства здійснює угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом з учасниками з повною відповідальністю відповідає по угоді перед кредиторами усім своїм майном, на яке згідно з законодавством може бути звернено стягнення.
Якщо схвалення не буде одержано, вкладник відповідає перед третьою особою самостійно усім своїм майном, на яке згідно з законодавством може бути звернено стягнення.
Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами, у тому ж порядку, як і інші вкладники.
При вибутті усіх вкладників учасники з повною відповідальністю вправі замість ліквідації товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як і у випадку ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до установчого договору і державного реєстру.
Список використаної літератури.
1. Конституція України 1996р. ;
2. Цивільний кодекс України . – Кодекси України, Юрінком Інтер, 1998р.;
3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991р., Державний Інформаційний Бюллетень про приватизацію – 1992р. - № 3,4;
4. Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств” від 15.05.1996р. №190-94 ВР ;
5. Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 19.02.97р. № 17.;
6. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. № 887;
7. Дзері О. В. “Зобов’язальне право”- К.: Юрінком Інтер, 1998р. – 910с.
8. Дзері О. В. “Цивільне право України” – К.: Юрінком Інтер, 1999р
9. Підопригора О. А., Боброва Д. В. “Цивільне право” – Вентурі, 1997р. – 479с.
10. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. “Господарське право” - Вентурі, 1996р. – 287с.