Діяльність цієї установи полягатиме в аналізі розвитку системи професійно-технічної освіти, моніторингу ефективності діяльності професійно-технічних начальних закладів, розробці пропозицій щодо впровадження заходів державного регулювання професійно-технічної освіти.
При розподілі державних коштів з Центру розвитку професійно-технічної освіти можуть враховуватися як абсолютні, так і відносні кількісні показники. Як абсолютні можуть виступати розміри отриманих грантів, виконаних договірних робіт, кількість отриманих патентів.
У подальшому держава має визначати підготовленість випускників професійно-технічного навчального закладу до професійної роботи, їх здатність виконувати свої професійні завдання. В рамках цього ми пропонуємо проводити щорічний моніторинг відносних показників для визначення рівня виконання професійно-технічним навчальним закладом вказаної функції:
1. Коефіцієнт затребуваності випускників професійно-технічних навчальних закладів, який відображає кількість випускників професійно-технічного навчального закладу, які влаштувалися на роботу в регіоні, де розташований цей заклад. Цей показник безпосередньо характеризує взаємозв’язок «навчальний заклад – виробництво». Високий рівень працевлаштування характеризує високий рівень підготовки фахівців, орієнтацію на потреби регіонального ринку.
2. Коефіцієнт приросту студентів, який є відношенням кількості студентів навчального закладу в до кількості студентів у попередньому році. Коефіцієнт відображає рейтинг навчального закладу, характеризує громадську думку про якість освітнього процесу.
3. Коефіцієнт територіальності показує кількість випускників навчального закладу професійно-технічної освіти, які працевлаштувалися за межами регіону, де розташований навчальний заклад професійно-технічної освіти.
За допомогою цих коефіцієнтів можна буде визначити кількість випускників професійно-технічного навчального закладу, які влаштувалися на роботу в регіоні, де розташований цей заклад; рейтинг навчального закладу; визначити кількість випускників професійно-технічного навчального закладу, які працевлаштувалися за межами регіону, де розташований даний навчальний заклад.
У другому розділі – «Сучасний стан державного регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні» – проаналізовано стан розвитку професійно-технічної освіти, тенденції діяльності професійно-технічних навчальних закладів України.
У 2005/06 н.р. у системі професійно-технічної освіти здійснювалася підготовка робітничих кадрів за 530 професіями. За результатами моніторингу за цей період, у державних професійно-технічних навчальних закладах випуск становив 267,9 тис. кваліфікованих робітничих кадрів (у 2004/05 н. р. – 268,5 тис. осіб), з них – 211,2 тис. студентів та 56,7 тис. слухачів із працюючого та незайнятого населення. Дипломи отримали 194,3 тис. (72,5% від загального випуску) випускників, з них 5,3 тис. осіб – дипломи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», що становить 1,8% від випуску. За результатами аналізу протягом шести років (2000–2006), кількісний показник випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» залишається незмінним: 1,7–1,8%. Сьогодні 192 професійно-технічних навчальних заклади здійснюють підготовку кваліфікованих робітничих кадрів для металообробної, металургійної та вугледобувної галузей (20,0% від загальної кількості), контингент яких становить понад 102 тис. студентів та слухачів. За останні роки на базі діючих створені професійно-технічні навчальні заклади нового типу: 47 вищих професійних училищ та центрів, 101 професійний ліцей, що становить 77% від загальної кількості професійно-технічних навчальних закладів промислового спрямування. Контингент студентів і слухачів становить понад 74 тис.
Державне замовлення за професіями сфери послуг становить 82 тис. осіб (або 36% від загальних обсягів державного замовлення), у тому числі понад 6 тис. комерційно-торговельного спрямування, близько 30 тис. – громадського харчування, майже 14 тис. – сфери обслуговування. Сьогодні в країні працює 271 профтехучилище, де готують робітників для підприємств агропромислового комплексу, у тому числі у сільській місцевості – 241.
Серед навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації найбільшу частку становлять державні, кількість яких скорочується, про що свідчать дані в таблиці 1.
Таблиця 1
Вищі навчальні заклади України І–ІІ рівнів аредитації
Показники | Навчальний рік | |||||||
1995/96 | 2000/01 | 2001/02 | 2002/03 | 2003/04 | 2004/05 | 2005/06 | 2006/07 | |
Усього закладів | 782 | 664 | 665 | 667 | 670 | 619 | 606 | 570 |
у тому числі за формами власності: | ||||||||
державної та комунальної | 735 | 593 | 587 | 590 | 586 | 531 | 517 | 485 |
приватної | 47 | 71 | 78 | 77 | 84 | 88 | 89 | 85 |
Прийнято всього, осіб | 188795 | 190077 | 201243 | 203665 | 202537 | 182224 | 169223 | 151178 |
у тому числі на форми навчання: | ||||||||
денна | 142193 | 141156 | 149453 | 148209 | 148144 | 131752 | 124787 | 111950 |
вечірня | 4612 | 1441 | 1681 | 980 | 1001 | 1022 | 990 | 1094 |
заочна | 41990 | 47480 | 50109 | 54476 | 53392 | 49450 | 43446 | 38134 |
Випущено всього, осіб | 191179 | 148605 | 147488 | 155542 | 162845 | 148184 | 142650 | 137949 |
у тому числі за формами навчання: | ||||||||
денна | 131550 | 109546 | 109309 | 113574 | 116925 | 104785 | 101861 | 98584 |
вечірня | 6373 | 982 | 1074 | 768 |
Кількість студентів
у розрахунку