Не на користь національній економіці стало скасування пільг в оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону , або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після набуття чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .
Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційноїінвестиції ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом пільгового податкового періоду )
Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку підприємствам з іноземними інвестиціями зводиться до визначення позиції держави , що до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку країни .
На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :
а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення , мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже неможливо;
б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології , що сприяє реструктуритизації на вищому рівні ;
в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;
г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду і інформації про стан світового ринку , що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на міжнародних експортних ринках .
Прешочергові потреби України в іноземних інвестиціях тільки на найближчі декілька років оцінюються в 5.5 млрд. дол. США . ( Таб 1).
Минулого року В Україні зареєстровано 3828 фактів іноземних інвестицій у нашу країну на суму 1068.7 млн. Дол.США. , що у 1.4 рази більше ніж у 1994 році . Це пояснюеться насам перед зростанням питомої ваги контрактних інвестицій .
Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р. склали 750.1 млн . дол. ( Таб 2 )
Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб 3) .
Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого бізнесу.
На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.
Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства України в
іноземних інвестиціях.
| Галузь | Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . дол. США |
| Нафтопереробка | 1.7 |
| Металургія | 1.2 |
| Машинобудування | 0.5 |
| Електроенергетика | 0.5 |
| Будівельна промисловість | 0.4 |
| Медична промисловість | 0.2 |
Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів економіки
України.
Країна-інвестор | Обсяг прямих інвестицій , млн дол США | Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , % |
| США | 171. 4 | 22. 8 |
| Німеччина | 129. 6 | 17. 3 |
| Великобританія | 46. 3 | 6. 2 |
| Кіпр | 38. 6 | 5. 1 |
| Російська Федерація | 37. 8 | 5. 0 |
| Швейцарія | 35. 2 | 4. 7 |
Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного господарства
України .
Галузь | Обсяг прямих інвестицій , млн дол США | Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , % |
| Внутрішня торгівля | 168. 2 | 22. 4 |
| Харчова промисловість | 108. 4 | 14. 5 |
| Машинобудування, металообробка | 96. 3 | 12. 8 |
| Чорна та кольорова металургія | 37 .8 | 5. 0 |
| Зовнішня торгівля | 33. 1 | 4. 4 |
| Транспорт та зв’язок | 31. 0 | 4. 1 |
| Легка промисловість | 30. 1 | 4. 0 |
| Хімічна промисловість | 29. 0 | 3. 9 |
| Промисловість буд. матеріалів та будівництво | 28. 9 | 3. 7 |
Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва , якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності експорту.
Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України “ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів . Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним капіталом .
Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку відображаючи економічну політику держави в данній сфері .
1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньо-
економічної діяльності
1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод
Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує класифікація кредитів за наступними ознаками :
1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні
2. По видах кредити діляться на :
товарні ( надаються в основному експортерами своїм покупцям )
валютні ( що надаються банками у валютній формі )
3. По строках кредити підрозділяються на :
короткострокові
середньострокові
довгострокові
У 80 х роках склалася ситуація , коли кредитори не хотіли зв’язувати себе довгостроковими фіксованими процентними ставками і як наслідок - обсяги довгострокового кредитування різко знизилися . Виходом з цієї ситуації стало винаходження нової форми кредитів - ролловерні кредити . Суть цієї форми кредитування полягає в тому , що процентна ставка при довгостроковому кредиті корегується через певні проміжки часу ( квартал , півроку ) у відповідності з процентними ставками по 3-х або 6-місячним міжбанківським депозитам.
4. З точки зору забезпечення розрізняють :
забезпеченні кредити
балансові кредити
Забезпеченням звичайно виступають товари , товаророзпорядчі документи , цінні папери , векселя , нерухомість та інші коштовності . Застава товару здійснюється у трьох формах : тверда застава ( певна маса товару закладається на користь банка ) , застава у товарообігу , застава товару у переробці . Бланковий кредит видається підзобов’язання боржника погасити його в певний строк . Документом по кредиту виступає соло-вексель з однім підписом боржника . Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт. Котнокорентом називається єдиной рахунок , за яким здійснюються всі операції між юанком і клієнтом , в тому числі і по використанню кредитів. Овердрафт - надання банком право віставляти в межах певної суми платіжні доручення на данного клієнта поверх залишку на його рахунку.
5. По валюті займу розрізняють :
кредити , що надаються в валюті країни позичальника
кредити , що надаються в валюті країні кредитора
кредити , що надаються в валюті третьої країни
кредити , що надаються в міжнародній грошовій одиниці
6. За умовами реалізації кредити підрозділяють на :
наявні ( сума кредиту зараховується на рахунок кредитора )
акцептні
При цій формі кредитування акцептується тратта - перевідний вексель, що являє собою письмовий наказ кредитора позичальнику про виплату останнім певної суми грошей третій особі або пред’явнику тратти .