Шостий елемент маркетингу –освоэння та впровадження на ринок нових видiв продукцii. Для вирiшення цього питання слiд встановити менш конкретнi строки досягнення максимального обсягу продаж даного продукту або моделi, час початку його наступноi модернзацii та строки передачi на ринок високоякiсноi продукцii.
Сьомий елемент маркетингу –матерально-технiчне забезпечення пiдприэмства-у значнiй мiрi впливаэ на ефективнiсть та ритмiчнiсть виробництва, визначаэ ступiнь задоволення споживачiв та господарський доход пiдприэмства-виробника.
Восьмий елемент маркетингу –дiюча система планiв и договорiв пiдприэмства и включення рядунових. Вiн необхiдний для управлiння виробництвом и збутом продукцii, яка постачаэться на вiльний ринок.
Дев`ятий елемент маркетингу –система контролю –включаэ: контроль за виконанням рiчного плану маркетингу; контроль за прибутком, який передбачаэ вивчення доходiв вiд рiзних видiв продукцii, ринкiв, регонiв та каналiв збуту; контроль ефективнiстю, який передбачаэ дослiдження шляхiв пiдвищення витрат на маркетинг; стратегiчний контроль, який забезпечуэ аналiз проблем, дозволяэ встановити, чи вiдповiдають прдукцiя, ресурси и завдання пiдприэмства вимогам цiльових ринкiв.
35.Вчому полягають основнi принципи державного регулювання агробiзнесу?
Основнi принципи державного регулювання визначаються такими положеннями:
-здiйснення державного регулювання як доповнення до ринкового механiзму з метою узгодження дiй усiх його элементiв;
-державнe регулювання узгоджуэться з iнтересами товаровиробникiв и не маэ щодо них адресного характеру та регулюэ пропорцii суспльного виробництва на макрорiвнi;
-межiдержавного регулювання визначаються межами дii обэктивних економiчних законiв та конкретними завданнями, якi стоять перед суспiльством;
-державнe регулювання здйснюэться, як правило, за допомогою економiчних заходiв шляхом розробки комплексних цiльових програм та вiдповдно до дiючого законодавства.
26. У чому полягають особливостi розробки бiзнес-планiв на пiдприэмствах АПК.
Визначаючи мету розробки бiзнес-плану, можна видiлити принаймнi чoтири напрями його призначення:
-по-перше, вiн призначаэться для пiдприэмства, яке його розробляэ. Тут вiн вiдiграэ роль плану-прогнозу на певний перiод. Строки дii такого плану можуть бути рiзнi –вiд одного року до пяти, десяти и навiть бiльше. В умовах ринковоi економiки пiдприэмство не може успiшно дiяти, не маючи такого плану;
-по-друге, бзнес-план призначаэться для можливих кредиторiв та iнвесторiв пiдприэмства. Бзнес-план маэ обгрунтовано довести платоспроможнiсть и сiтйкiсть цього пiдприэмства;
-по-третэ, бзнес-план призначаэться для споживачiв продукцii даного пiдприэмства та його сумiжникiв. Тут необхiдно показати, що пiдприэмство випускаэ високоякiсну продукцiю и функцiонуэ ефективно;
-по-четверте, бзнес-план окремих пiдприэмств використовуэться управлiнськими структурами рiзних рiвнiв при розробцiiндикативних планiв, прогнозiв та галузевих и регональних програм економiчного та соцiального розвитку.
47. При якiй умовi виробництво цукру в Украiнi може бути конкурентоспроможними на свiтових ринках. Бiлий цукор, що виробляэться в Украiнi, як правило, не вiдповiдаэ мiжнародним стандартам, тому на мiжнародному ринку його можна продати лише зi знижкою. Приблизно третина украiнських цукрових заводiв можуть переробляти iмпортний цукор-сирець. Можливо, поблизу портiв, скажiмо, вОдесi буде вигiднiше виробляти цукор з iмпортованого сирцю, нiж з украiнських цукрових бурякiв. Виробництво цукру в Украiнi буде конкурентоспроможним лише тодi, коли доходи вiд продажу цукру за цiнами свiтового ринку перевищуватимуть сумарнi витрати, повязанi з придбанням виробничих факторiв (земля, посiвний матерiал, енергiя, переробка тощо) також за свiтовими цнами.
13. Пояснть у чому полягають окрем функц маркетингу.
1)функции обмена: покупка (сбор), продажа;
2)физические функции: хранение, транспортировка, переработка;
3)облегчающие функции: стандартизация, финансирование, допущение риска, развязка рынка.
Функция покупки –поиск источников поставки сбора продуктов, закупка может быть представлена в виде сбора сырья в районах производства или сосредоточения готовых продуктов в руках других посредников для удовлетворения спроса конечных потребителей.
Функцию продажи нужно понимать широко, сюда относят операции (реклама, стимулирование сбыта), выбор единицы сбыта, который связан с расфасовкой, упаковкой, приближением к потенциальному покупателю.
Физические функции -это те действия, которые включают манипулирование товара: перемещение товара, грузовая обработка, физическая смена товара.
Фукции хранения касаются наличия товара на складе.
Функции транспортировки имеют цель –чтобы нужный товар был в нужном месте.
Функция переработки иногда включает в систему маркетинга, сюда входят операции которые изменяют форму продукта, готовят его к потреблению.
Функции облегчения непосредственно не включаются ни в физич. ни в обмен. правом собственности.Стандартизация особенно важна для продуктов питания. Продукция должна отвечать определенным условиям.
Функция финансирования- использование денег для осуществления разных финансовых действий в сфере маркетинга. Может принимать форму кредита от разных кредитных учреждений.
Функция допущения риска –нужно иметь в виду,что могут быть определенные расходы.
Функция разведки рынка- сбор данных про ситуацию на рынке.
50. Якими особливостями характеризуэться глобализация товарних потокив с/х продукции.
Развитие мировой торговли характеризуется процессами глобализации и регионализации. Глобализация товарных потоков с/х продукции и продовольствия проявляется у деятельности международных продовольственных компаний (МПК). Большую часть переработ. прод-я и значительную часть с/х продуктов которые поступают на международный рынок, производятся в рамках или под техническим, финансовым, организационным влиянием МНК. Деятельность МНК содействует созданию нового международного рыночного пространства, они являются основными носителями и катализаторами увеличения эффективности национальных продовольственных систем. Новым явлением в 90 гг. стало то, что темпы вывоза К. МПК опережали темпы увеличения продовольственного экспорта. Еще одной особенностью 90-х гг. стало подключение к вывозу К. компаний, которые заняты в оптовой торговле продовольствием, и в сфере общественного питания. Эта тенденция тесно связана с повышением взаимнокрнкурирующей торговли готовым продов-м и глобальной стандартизацией модели потребления прод-я, и появлением необходимости и возможностей утверждения вертикальных систем продвижения продов-я к потребителю. Т.о., глобализация в сфере агробизнеса ведет к увеличению эффективности агропромышленного производства и создает благоприятные условия для более равномерного потребления продуктов питания в отдельных странах.
15.Яку роль вiдграють iнновацii у систем маркетингу. Нововведення (iнновацiя) –це вiдкриття, вияв и використання новоiiдеi. Для виробникiв харчових продуктiв важливе значення мають:
1.Новi методи та прийоми маркетингу, як часто пiдвищують ефективнiсть виробництва.
1.Новi продукти або послуги, якi додають продуктам новi цiннi властивостi.
3.Новi пiдприэмницькi органзацii, так як харчопереробний кооператив, спiльнi пiдприэмства рiзних фiрм або новi канали маркетингу (наприклад, збуд швидко приготовлених продуктiв, напiвфабрикатiв, кулiнарних виробiв и страв).
Новi види продовольства проходять «цикл життя продукту». На початковiй стадii при розробцiiх потрбнi значнi витрати дослiдження и маркетинг. Якщо новий продукт досягаэ стадii визнання, це стаэ досить вигiдним для фiрми «першопрохiдця». Коли продукт вступаэ у стадiю масового збуту, вiн починаэ привертати увагу плагiаторiв и втрачаэ первiсну унiкальнiсть, а прибутки зменшуються.
Стадiю насичення ринку характеризують зниження цiни, зменшення до мiнiмуму прибуткiв та поширення iмiтацii и пiдробок. У цей час фiрма розраховуэ отримати наступний продукт-новинку для впровадження. Лише деякi марки и продукти уникають такого «життэвого циклу».
49.Яка с/х прдукцiя Украiни користуэться найбiльшим попитом на зовнiшнiх ринках. Останнiм часом вiдмiчаэться, що у свiтовому спiвтовариствi з виробництва с/х продукцii на найважливiших продуктiв харчування:зерна, цукру олii, мяса, продуктiв переробки молоко тощо. У зовнiшнiй торгiвлi аграрною продукцiэю Украiни основними споживачами э краiни ЭС, Росiя, Белорусь, Iзраиль, Корея, Польща та iншi. Найбiльшим попитом на зовнiшнiх ринках користуються олiйнi культури, продовольча и фуражна пшениця, мясо и продукти його переробки. зА даними Державного комiтету статистики, в 1998 р. Украiна експортувала 12% всього обсягу експорту пшеницi до Iзралю, 16%- до Кореi, майже 6 –до Швейцарii, Угорщини та кран СНД, близько 15%-до кран ЭС. Експорт насiння соняшнику в 1998 р. до Туреччини становив 17% всього експорту, краiн ЭС –65, краiн СНД-близько 2, до Марокко-5, до iнших краiн-11%.
21.Якi три базовi методи розрахунку первiсноi цiни на продукцiю АПК передбачаэ концепцiя маркетинга. Концепцiя маркетинга передбачаэ три базових методи розрахунку первiсноi цiни на продукцii АПК: на основi сумарних витрат и розрахункового (очкуваного) прибутку, на основi балансових оцiнок ринкового попиту и пропозицii, на основi оцiнки ринковоi конкуренцii.
Метод встановлення цiни на основi сумарних витрат и очiкуваного прибутку передбачаэ визначення цiни реалiзацii 1ц продукцii, яка дорiвнюэ середнiм витратам на виробництво 1 ц цiэ продукцii и середньому прибутку у розрахунку на одиницю продукцii.
Другий базовий метод цiноутворення грунтуэться на збалансуваннi ринкового попиту й виробничих витрат и визначеннi оптимальноi цiни за найвищого рiвня рентабельностi.