8.Можливість використання зі злочинною метою деяких предметів бутового призначення;
9.Недоліки спеціальних технічних засобів оперативного характеру, які перегороджують шлях злочинцю до матеріальних цінностей та які сигналізують про злочинне посягання, відсутність або невдале розміщення цих технічних засобів;
10.Недоліки правил, які регулюють виготовлення, зберігання, транспортування і використання об'єктів, з якими пов'язане проведення трасо логічної експертизи;
11.Вдосконалення способів збирання доказів, ідентифікації предметів.
Експертна профілактика є дуже важливою при проведенні судово-трасологічного дослідження, оскільки більшість слідів, які залишаються на місці скоєння злочину досліджуються саме методиками та у рамках судово-трасологічної експертизи.
2. Експертна профілактика у техніко-криміналістичних дослідженнях документів
Підробка документів застосовується при вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 199, 200, 212, 222, 368, 369 [446,c. 188, 215, 227].
Необхідність експертної профілактики під час проведення експертизи документів визначається тим, що їх підробка часто сприяє вчиненню інших злочинів, коли підроблений документ виступає як засіб чи знаряддя злочину. У таких випадках профілактичні заходи, які спрямовані на усунення підробки документів, водночас сприяють попередженню інших правопорушень [ 4,c.70]. При встановленні ознак профілактичного характеру важливим стає визначення елементів документу, які можуть їх містити. Стає необхідним уточнити поняття структури документів як об’єктів експертного профілактичного дослідження, відповідно до експертних засобів, які застосовуються для пошуку таких ознак.
У криміналістичній літературі під документом розуміють матеріальний об’єкт, у якому зафіксовані відомості про будь-які факти, які відбулися чи передбачаються. Розрізняють такі види документів:
1) письмові (тексти, цифри, інші записи);
2) графічні (креслення, малюнки, схеми);
3) фотодокументи;
4) кіно-, відеодокументи;
5) фонодокументи [ 82,c. 71].
Підставою наведеної класифікації документів є вид системи фіксації інформації, тобто, яким кодом – письмовим, графічним, фототехнічним, відеографічним чи іншим вона представлена на матеріальному носії (папері, фотоматеріалі, кіно-, відеоплівці тощо). Тому документ як об’єкта експертного дослідження можна визначити у вигляді системи таких структурних елементів:
1) криміналістична інформація,
2) система кодування, якою ця інформація зафіксована,
3) носій інформації (матеріал документа) [83,c.347].
Інформація як елемент структури досліджуваного документа може розподілятися на відомості, які безпосередньо вказують на факт злочину (наприклад, відеозапис, отриманий засобами відеоспостереження про крадіжку з торгівельного приміщення), та дані, які опосередковано вказують на факт злочину, тобто відомості про його обставини (наприклад, ознаки перекручення первісного змісту документа, логічна невідповідність змісту частин документа чи невідповідність іншим джерелам інформації тощо). Система кодування інформації в документах може бути розподіленою на символьну, аналогову та змішану [68, c.106]. Символьні коди як елементи цієї системи – цифровий, літерний, піктографічний та інші; аналогові коди – наприклад, аудіо- та відеосигнали, які записані на магнітній плівці, запис в електронному форматі на магнітному диску, сукупність кольорових плям, що складає зображення на фотознімку. Щодо матеріальних носіїв інформації (матеріалів документів), їх окремий тип складають такі, що призначені для заповнення символьним кодом, причому кодуючі знаки на них наносяться у певному порядку – за рядками, колонками чи іншою передбаченою системою, яка існує в бланкових документах. Такий тип носіїв інформації за ознакою наявності порядку розташування символів визначається як бланковий. Матеріал для виготовлення бланкових носіїв інформації – папір, пластикова плівка, металеві поверхні тощо. Існують безбланкові носії інформації, такі як магнітна аудіо- та відеострічка, оптичні диски, фотопапір тощо, на яких інформація у вигляді аналогового сигналу фіксується та зчитується фізичними процесами, такими як магнітна взаємодія (магнітна плівка, магнітні диски), відбиття падаючого світлового променю (оптичні диски), фотографічний процес (фотознімки). Носій інформації може бути також змішаного типу [89,c.29].
Ознаки злочину, в тому числі й ознаки профілактичного характеру можуть бути присутніми в усіх структурних елементах документа – в змісті інформації, в змінах системи, засобів, елементів кодування, в носієві інформації (матеріалі документа). Наприклад, відновлення файлів, яке проведене спеціалістом з комп’ютерно-технічної експертизи, які були видаленими з оперативної пам’яті персонального комп’ютера, надало змогу встановити перелік фірм – учасників тіньових фінансових операцій [ 10]. В іншому випадку зміни аналогового сигналу на магнітній стрічці, які були встановлені магнітооптичним методом, вказали на ознаки перекручення первісного змісту аудіозапису шляхом монтажу з використанням перезапису з другого магнітофона [ 8]. При дослідженні цінних паперів виявилось, що їх невідповідність зразкам за хімічними та фізичними параметрами матеріалу документу, яка була встановлена експертним дослідженням, є ознакою виготовлення підробок [9 ].
Під час проведення експертного дослідження документів експерт повинен звернути увагу на такі обставини, які можуть сприяти скоєнню правопорушень :
- недотримання правил обліку документів, а також контролю за збереженням документів та засобів, які використовуються для їх виготовлення;
- вторинне виготовлення друкарських форм;
- недотримання правил оформлення документів, таких як нечітке виконання записів, слабке фарбування відтисків печаток, порушення правил виконання записів арабськими цифрами, правил вилучання з обігу печаток та штампів, які не використовуються;
- недоліки огляду документів уповноваженими особами;
- низька якість матеріалів письма (виконання записів олівцем, на папері низької якості);
- недоліки чинних правил оформлення та збереження документів (відсутність регламентації способу припустимих виправлень тощо);
- недоліки у виготовленні, використанні печаток, штампів, розмножувальних та касових апаратів та інше [67,c.87-88].
На думку І.А. Алієва, обставинами, які сприяють вчиненню правопорушень, ті, що можуть бути встановлені експертним дослідженням документів, є:
1. Використання неналежних матеріалів документів, які не можуть забезпечити необхідного захисту їх реквізитів від підробки. Наприклад, використання тонкого недостатньо проклеєного паперу, може сприяти підробці підписів «напросвіт».
2. Порушення встановлених правил оформлення документів. Наприклад, отримання відбитка печатки чи підпису посадової особи на бланках, які не заповнені.
3. Порушення правил виготовлення, використання та зберігання печаток і штампів.
4. Неналежне вивчення документів відповідальними посадовими особами (працівниками бухгалтерій, контрольно-ревізійного апарату тощо). Наприклад, некваліфікований огляд документів, прийняття документів із явними ознаками підробки підпису, відбитку печатки тощо.
5. Недосконалість форм або порушення правил виготовлення бланків документів та інші [3,c. 254].
Узагальнення експертної практики свідчить, що дослідження з метою виявлення ознак злочину, пов’язаного з підробленням, збутом чи використанням підроблених документів та цінних паперів, потребує застосування різнорідних експертних методик, в оптимальній послідовності, залучення фахівців різних спеціалізацій. Тому його необхідно проводити за відповідною експертною технологією, яка містить окремі методики дослідження, методичні та технічні його засади, критерії оптимального застосування наявних ресурсів – кадрових, матеріально-технічних, процесуальних тощо. Потребується включення завдань експертного профілактичного дослідження до структури експертних технологій дослідження документів [19,c.65].
До робочого етапу експертних технологій при проведенні експертних профілактичних досліджень документів входять такі операції [ 51,c.211]:
1. При надходженні матеріалів на експертизу документів, керівник експертної установи, разом зі спеціалістом з експертної профілактики вивчає особливості наданого об’єкту, конкретизує окремі завдання профілактичного дослідження з урахуванням можливостей різних методик; експерту-виконавцю (комісії експертів) рекомендується провести профілактичне дослідження, за завданням, яке конкретизоване (крок 1).
2. Експерт встановлює перелік окремих експертних методик, методів й прийомів, інших експертних засобів та послідовність їх застосування, виходячи із вимоги максимального збереження досліджуваного об’єкту, із наявності та доступності необхідного обладнання, рівня кваліфікації фахівців, які залучаються до дослідження, можливості здійснювати управління кадровими і технічними ресурсами, наявності та якості довідково-інформаційного забезпечення (крок 2).
3. Експертами проводиться дослідження за обраними методиками. Оптимізація процесу застосування методик та інших експертних засобів досягається ефективним управлінням наявними ресурсами. Експерт (голова комісії експертів) здійснює управління шляхом планування та контролю надходження необхідних матеріалів, об’єктів, довідкової інформації тощо, а також збирання й узагальнення результатів (крок 3).
4. Здійснюється аналіз і синтез результатів досліджень, формулювання висновків відповідно до профілактичного завдання, може бути реалізованим за правилами складання висновку комплексного комісійного дослідження (крок 4).
Згідно зі змістом указаних операцій робочого етапу експертних технологій, експертне профілактичне дослідження документів забезпечується такими дослідницькими прийомами [ 51,c.211]: