Груба може здійснюватись 3-ма способами:
1. Концентрація або диференціація операцій;
2. Введення паралельних робочих місць;
3. Комбінування;
Методи точної синхронізації:
1. Зміна режимів роботи обладнання;
2. Раціоналізація прийомів роботи;
3. Застосування інструментів, які скоротчують основний час та спец. пристосувань, які скорочують додатковий час;
4. Покращення організації робочих місць і інше.
Для здійснення синхронізації ми плануємо технологічну лінію в послідовності технологічних операцій та визначаємо:
- ведуче обладнання;
- вузькі робочі місця;
Ведучим називається виробниче обладнання, на якому виконується основна технологічна операція і яке займає найбільшу питому вагу у вартості основних фондів, що використовуються для виробництва даного виробу (втрати від недовантаження найбільш вартісного обладнання значно більші, ніж втрати від недовантаження дешевого обладнання).
В нашому випадку ведучим обладнанням є свердлильний верстат на 3-тій операції. Втрати від простою цього верстату будуть найбільши, тому доцільно за такт лінії прийняти тривалість цієї операції r = 0,98. Такт лінії визначає тривалість часу між виходом двох одиниць продукції.
Вузьким робочим місцем називається виробнича ланка, потужність якої не відповідає потужності ведучого обладнання.
Таблиця 3.
№ | НАЗВА | Тривалість до синхронізації | Тривалість після синхронізації |
1 | Фрезерна | 1,01 | 0,98 |
2 | Фрезерна | 0,93 | 0,98 |
3 | Свердлильна | 0,98 | 0,98 |
4 | Зенкерувальна | 1,09 | 0,98 |
5 | Свердлильна | 1,03 | 0,98 |
6 | Нарізування різьби | 1,06 | 0,98 |
7 | Свердлильна | 0,98 | 0,98 |
Для того, щоб оперативний час дорівнював такту лінії, проведемо точну синхронізацію:
Операція № 1: застосування пневмопристосувань дасть змогу зменшити оперативний час на 3 с;
Операція № 2: для збільшення часу на даній операції замінемо прогресивний метод закріплення деталі на менш простіший, що призведе до збільшення оперативного часу на 5 с ;
Операція № 4: на даній операції зміна режимів різання (швидкість та подача) дасть змогу скоротити оперативний час на 11 с;
Операція № 5: на цій операції замінемо прості інструменти на комбінований, що скоротить оперативний час на 5 с;
Операція № 6: зміна ручного мітчика на машинний дасть можливість більш швидкого його закріплення, що скоротить оперативний час на 8 с.
Після проведення синхронізації, оперативний час на обробку буде дорівнювати такту випуску деталі.
1.3. Розрахунок виробничої потужності і параметрів поточної лінії
Під виробничою потужністю розуміють максимальну кількість продукції, що відповідає якості і асортименту, яку підприємство спроможне виготовляти в одиницю часу при повному використанні основних виробничих фондів в оптимальних умовах експлуатації.
Існує два підходи до визначення виробничої потужності і на її базі встановлення річного обсягу виробництва, а саме:
- від потреби;
- від можливості.
Застосовуємо другий підхід, який характеризує ініціативу знизу по організації виробництва і є притаманним ринковій економіці.
На основі такту лінії розраховується річна виробнича потужність лінії при режимі роботи в одну зміну:
Vвп = ФПЧ * К / r,
де: Vвп - обсяг випуску виробів (за рік);
r - такт лінії;
к - коефіцієнт використання робочого часу (»0.95);
ФПЧ - плановий фонд робочого часу роботи лінії на розрахунковий період (рік) в хв.
ФПЧ = (Д - Днероб)× 8× 1
де: Д - загальна кількість днів у плановому році;
Днероб - кількість неробочих днів в плановому році.
ФПЧ = (365 - 109)×8×1 = 2040 год × 60 = 122400 хв.
Vвп = 122400× 0.95/ 0.98 = 118653 шт.
Тип виробництва являє собою сукупність форм технологічних процесів, праці та управління при даній спеціалізації та розміру виробництва.
Тип виробництва характеризується рівнем спеціалізації робочих місць, який вимірюється за допомогою коефіцієнту закріплення операцій.
Кзо = Q / N,
де: Q - кількість видів операцій на даному виробничому підрозділі на протязі місяця;
N - кількість робочих місць на даному виробничому підрозділі (дільниці).
Кзо = 7/7 =1
При Кзо = 1 -2 - тип виробництва вважається, як масовий.
1.4. Розрахунок та планування обладнання і площ
Вибір обладнання визначається типом виробництва. При виборі обладнання користуємося такими критеріями:
1. відповідність розмірів обладнання до розмірів продукції, що обробляється;
2. відповідність продуктивності обладнання кількості деталей, які підлягають обробці;
3. найменьші витрати часу на обробку;
4. найбільш економічна вартість обробки;
5. реальні можливості придбання того чи іншого обладнання;
6. менша вартість верстата.
Визначення потрібної кількості обладнання проводиться за формулою:
N = Tp×V / Фч×З,
де: N - кількість одиниць обладнання;
Тр - трудомісткість одного виробу в нормогодинах;
Фч - дійсний (корисний) фонд часу роботи обладнання за одну зміну в годинах;
З - кількість змін;
V - кількість виробів на річну програму в шт.
Фч = (Д - Днероб) × t × Kp,
де: Д - кількість календарних днів на рік;
Днероб - кількість неробочих днів на рік;
t - тривалість робочого дня в годинах;
Кр - коефіцієнт, який враховує час перебування обладнання в капітальному ремонті (» 0.9 ¸ 0.96).
Фч = (365-110) * 8 * 0.96 = 1958.4 год.× 60 = 117504 хв.
N = 7 × 118653 / 117504×1 = 7.07 (приймаємо 7).
Таблиця 4. Потреба у технологічному обладнанні.
Найменування обладнання | Тип, марка | Габарити | Кільк. Один. | Вартість | |
Одиниці | загальна | ||||
Фрезерний | 6Р11 (5,5кВт) | 1480´1990 | 2 | 8000 грн. | 16000 грн. |
Свердлильний | 2Н135 (4кВт) | 1030´825 | 2 | 3000 грн. | 6000 грн. |
Свердлильний | 2М112 (0,6кВт) | 770´370 | 2 | 600 грн. | 1200 грн. |
Свердлильний | 2Н125 (2,2кВт) | 915´785 | 1 | 2000 грн. | 2000 грн. |
Всього | 7 | 25200 грн. |
Вартість обладнання визначається двома діями:
1. Оптова ціна підприємства на дане обладнання (згідно даних базового підприємства);
2. Балансова вартість обладнання:
Вбал = Цо + Вдост + Вмонт,
де: Цо - оптова ціна;
Вдост – 1512 грн. витрати на доставку обладнання (до 6% ціни);
Вмонт – 2520 грн. витрати на монтаж (5-15%).
Вбал = 25200+ 1512+ 2520=29232 грн.
Для обчислення амортизаційних відрахувань на базовому підприємству застосовують рівномірний метод. Термін використання 10 років. Щорічна амортизація відрахувань становить 10% балансової вартості і дарівнює 2923,2 грн.
Планування площі:
Планування обладнання проводиться у відповідності з технічними та організаційними умовами з врахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки.
Технологічне обладнання, необхідне для забезпечення виробництва деталі займає загальну площу 8,9м2. Площа на проходи, проїзди врахована в коефіцієнті використання площі Квик, який на базовому підприємстві становить 0,62. Загальна площа основного приміщення цеху розраховується, як частка від ділення сумарної площі технологічного обладнання на коефіцієнт використання площі:
Sзаг=8,9/0,62=14,35 м2
Площі допоміжних приміщень розраховуються згідно з нормативами базового підприємства:
1. Площа матеріальної комори:
Sмат.ком=14,35×0,15=2,15 м2
2. Площа комори готових виробів (10% верстатних площ):
Sгот=14,35×0,1=1,435 м2
3. Площа інструментально-роздавальної комори (0,5 м2 на 1 обладнання)
Sінстр=0,5×7=3,5 м2
4. Площа контрольних та побутових приміщень (30% верстатних площ)
Sконтр=14,35×0,3=4,305 м2
Загальна площа дільниці: 26 м2
План дільниці поданий в додатку №3.
1 – Фрезерний верстат 6Р11; | 5 – Площа матеріальної комори; |
2 – Свердлильний верстат 2Н135; | 6 – Площа інструментально-роздавальної комори |
3 – Свердлильний верстат 2М112; | 7 - Площа комори готових виробів |
4 – Свердлильний верстат 2Н125 | 8 – Площа контрольних та побутових приміщень |
1.5. Розрахунок потреб у матеріалі