1. Затримка в оплаті здійснюється без погодження з платником податку
2. Затримка повинна перевищувати термін 30 діб з дати визначеної умовами угоди
3. Платник податку має звернутися до суду з проханням провести утримання заборгованості з боржника і подати до податкового органу повідомлення про зменшення валового доходу та копію рішення суду про прийняття справи до розгляду
Розглядаючи ці три умови треба звернути увагу на деякі розбіжності Закону України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “” та Арбітражно-процесуального Кодексу України . Справа в тому , що в більшості випадків дата звернення із заявою про стягнення заборгованості в суд та дата винесення визначення про початок розгляду справи можуть істотно відрізнятися , і , опиняючись в різних податкових періодах вплинути на правильне відображення платником в обліку валового доходу .
Виходячи з під пункту 12.1.4 Закону зменшення валового доходу платник податку може здійснити в тому податковому періоді , в якому він подав заяву до суду про стягнення заборгованості з боржника . Залишається сподіватися , що центральний орган державної податкової інспекції при розробці правил зменшення валового доходу прийме до уваги вказані вище неузгодженості
2.3 Удосконалення системи нарахування амортизації
Докорінних змін зазнала система нарахування амортизації .
Відповідно до нового порядку нарахування амортизації та ведення обліку основних засобів збільшення балансової вартості основних фондів , що підлягають амортизації , відбувається не після введення їх в експлуатацію , а відразу після їх придбання .
Принципіально новим є те, що нарахування амортизації відбувається не на первинну вартість . а фактично на залишкову. Відповідно до Статті 8 Закону суми амортизації визначаються шляхом застосування норм амортизацій до балансової вартості , яка визначається за формулою :
Б(а) = Б + П - В - А
Б(а) – балансова вартість на початок звітного періоду
Б - Балансова вартість на початок періоду попереднього за звітний
П - Сума видатків понесених на придбання , покращання , ремонту основних фондів на протязі періоду , що передував звітному
В - Вартість основних фондів виведених з експлуатації в попередньому періоді
А - Сума амортизаційних відрахувань нарахованих в попередньому періоді
Порівняно зі старим законодавством значно збільшені ставки амортизаційних відрахувань . Для групи 1 до якої відносять будівлі та споруди ставка встановлена у розмірі 5 % на рік .Це пояснюється тим , що :
1. Амортизація відноситься на собівартість продукції
2. Вартість основних фондів даної групи як правило дуже велика
3. Велика ставка призвела б до значного зростання цін
Для групи 2 ( офісне обладнання , інструменти ,транспорт , ) ставка встановлена у розмірі 25 % . Це найбільш мобільна частина основних фондів тому для неї встановлена найбільш висока ставка амортизації , яка забезпечує відшкодування вартості основних фондів на 80 – 90 % за перші 3 –4 роки їх експлуатації
Для інших видів основних фондів встановлена ставка 15 % . Але платник податку може встановити прискорені норми амортизації
1 рік експлуатації – 15 %
2 рік експлуатації –30 %
3 рік експлуатації – 20 %
4 рік експлуатації – 15 %
5 рік експлуатації – 10 %
6 рік експлуатації – 5 %
7 рік експлуатації – 5%
Для прискорених норм амортизації встановлене обмеження : її не можуть застосовувати платники податку які випускають продукцію на яку встановлені державні регульовані ціни.
Наступною істотною позитивною зміною є надання можливості платникам податку проводити щорічну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції за рік .
Не звертаючи на те , що процес нарахування амортизації зазнав значних змін залишилися певні недоліки . На мій погляд необхідно зробити амортизацію не видом витрат , а зменшенням податкових зобов’язань . Тобто на суму амортизаційних нарахувань зменшується сума податку на прибуток , що підлягає перерахуванню до бюджету.
Це надало б змогу встановити високі норми амортизації для всіх основних фондів не підвищуючи при цьому ціну товару .А встановлення високих норм амортизації призвело б до прискорення відшкодування витрат на придбання основних фондів , а значить підвищило б швидкість обертання грошей на підприємстві.
Взагалі така система нарахування амортизації дозволила б зменшити вартість вітчизняних товарів , що значно підвищило б їх конкурентноздатність
2.3 Перенесення збитків на майбутні періоди - засіб фінансового оздоровлення підприємств
Дуже важливим положенням , яке спрямоване на фінансове оздоровлення підприємств є надана платникам податку у відповідності зі Ст. 6 Закону можливість віднесення збитків поточного періоду на зменшення валового доходу майбутніх періодів на протязі п’яти податкових років . Цим самим була усунута ситуація , коли підприємство мало прострочену заборгованість минулих періодів , що значно перевищувала валові доходи звітного періоду , але податок на прибуток все одно нараховувався
2.4 Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку підприємств
Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які я вбачаю в сучасному законодавстві .
По-перше - це хибна трактовка моменту отримання доходу.
Відповідно до пп. 11.3.1 Закону України “ Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”” датою отримання доходу є дата , що приходиться на податковий період , на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій .
1. Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари ( роботи , послуги ) , а у випадку їх реалізації за готівку – день оприходування грошей в касі платника податку.
2. Дата відвантаження товарів , а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг).
Для підприємства все протікає нормально до тих пір поки оплата товарів та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно , або по крайній мірі в один податковий період .
Тепер уявимо собі , що підприємство продало товар чи надало послугу в податковому періоді № 1, а отримало гроші в періоді № 2 . За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2 . Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти , а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення .
На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар , надані роботи , послуги .
По-друге – це те , що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти , що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону . Прошу звернути увагу , що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон .
По-третє , не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами . Очевидно що це призведе до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дифіциту.
По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам , які були їм гарантовані Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , я вважаю економічної користі державі не принесе , а от політичної шкоди завдасть .
Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних , економічних та політичних казусів.
Розділ 3 Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців
На даному етапі розвитку нашої держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним , а це , в свою чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації фіскальна функція податку на прибуток підприємств відходить на другорядний план . Цю функцію взяли на себе непрямі податки ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .
Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора економічних відносин в нашій країні . ( Схема № 1 )
Як видно зі схеми первинне послаблення податкового тиску приводить в кінцевому випадку до зростання обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це в свою чергу дасть можливість знизити податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .
Використання податку на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 )