Фактор середовища | Величина | |
фактична | нормативна | |
Освітлення | ||
а) природне, кео | ||
б) штучне, лк | ||
Загальний рівень шуму, дб | ||
Вібрація | ||
Температура повітря | ||
Відносна вологість | ||
Швидкість повітря, м/сек | ||
Об’єм повітря, що подається на 1 чоловіка, м3/ч | ||
Запилення, мг/м3 | ||
Електромагнітне випромінювання(ВЧ) | ||
Радіаційне випромінювання |
4. Оцінка ЗВІ
Вид пульта _______________________________________ Розмір пульта:
а) по горизонталі ________________; б) по вертикалі ________________
Відстань очей оператора в нормальному положенні від центра погляду_____
Кут обзору пульта(таблиця 1.4) :
а) по вертикалі ____; б) по горизонталі ____
Таблиця 1.4
Показник | Величина | |
фактична | нормативна | |
Відстань від оператора до пульта | ||
Кут обзору пульта | ||
Відхилення | ||
Рекомендації |
Таблиця 1.5
Тип приладу | Назва приладу | Розмір по вертикалі, мм | Кутовий розмір | Діаметр шкали | Відхилення від норматива кутових розмірів |
1. | |||||
2. | |||||
... | |||||
Оцінка окремих приладів проводиться по табл. 1.5.
Оцінка приладів за основними характеристиками проводиться по табл.1.6.
Перевіряється, чи відповідає прилад, його оцифровка, відстань до оператора вимогам нормативів.
Рекомендації ___________________________________________________
Загальний висновок по ЗВІ
Таблиця 1.6
Характеристика | Величина | |
фактична | нормативна | |
Таблиця 1.7
Орган управління | Характеристика | Величина | Відхилення | |
фактична | нормативна | |||
Кнопка | Форма | |||
Розмір | ||||
Зусилля | ||||
і т.д. | ||||
Тумблер | ||||
Перемикачі | ||||
і т.д. |
5. Оцінка органів управління (табл. 1.7)
Рекомендації ___________________________________________________
6. Розробка креслення робочого місця оператора.
7. Побудова структурної схеми. Побудувати структурну схему, відтворюючу зв’язки в підсистемах, замикання інформаційних потоків на людину-оператора.
8. Висновок і загальні рекомендації по управлінню (стендом, приладом) в цілому, з додатками графічного матеріалу. Рекомендації розроблюються для пристроїв, ЗВІ, органів управління, умов праці.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
АНАЛІЗ ГАРМОНІЇ КОМПОЗИЦІЇ ПРИЛАДУ
Мета роботи: Проаналізувати гармонію композиції приладу по наступним категоріям:
а) тектонічність;
б) пропорція і пропорційність;
в) масштаб і масштабність;
г) ритмічність і метр;
д) симетрія і асиметрія;
е) статичність і динамічність.
Задача роботи: Створити індивідуальний варіант композиції приладу, використовуючи засоби гармонізації форми.
Загальні відомості
Тектоніка. При розгляді тектоніки з точки зору конструктивно-технологічних задач потрібно зауважити, що зробити проектовану річ тектонічною – це перш за все означає зробити її матеріально-фізично досконалою, тобто такою, що володіє міцною, стійкою і надійною конструкцією, яка відображає в зовнішньому вигляді загальний тип, характер конструкції і всю складну внутрішню силову роботу матеріалу. Таким чином, необхідно по можливості і найкращим чином виявити, де і як розподілені основні маси і навантаження, як опирається їм матеріал виробу, як напружені окремі його частини, які елементи несучі, а які несомі. Тектонічність форми означає також наочність того, із якого основного матеріалу виконана конструкція (метал, дерево чи пластмаса) і як дана конструкція виготовлена – монолітна чи складальна, чи це масивне лиття або легкий тонкостінний корпус.
Тектоніка – специфічний засіб художнього вираження, який органічно пов’язаний з конструктивною об’ємно-просторовою структурою виробу і її об’єктивними закономірностями (міцністю, стійкістю і рівновагою). Тектоніку називають зрілим відображенням у формі роботи конструкції і організації матеріалів. Таким чином, об’ємно-просторова структура у формотворенні і тектоніка форми є найважливішими категоріями композиції, що закладають основу побудови складної і гарної форми.
Пропорція і пропорційність. Пропорція визначає співвідношення окремих частин, предметів і явищ поміж собою. Пропорція – один із головних засобів, який застосовують в мистецтві, архітектурі, техніці, художньому конструюванні. Правильне встановлення пропорцій в своїй єдності складає пропорційно-гармонічний лад. Порушення його знижує художню виразність.
Існують різні види пропорційності. Так, наприклад, для утворення звичайної математичної пропорції потрібно чотири члена: a : b = c : d. Геометрична пропорція складається із трьох елементів (a : b = b : c). Загальний член b називають середнім пропорційним.
Крім арифметичної і геометричної пропорцій, існують також пропорційні залежності, що об’єднані загальною назвою гармонічні пропорції.
На відміну від арифметичної, геометричної та гармонічної пропорції золотий перетин утворюється при комбінації тільки двох величин a i b. Поділ цілого на дві нерівні пропорційні частини в математиці називають золотим перетином. Математичний вираз має вигляд a : b = b : (a + b).
Ця рівність створюється при комбінації лише двох величин, до того ж відношення поміж ними постійне, де більший відрізок дорівнює 0,618, менший – 0,382.
Рисунок 3.1- Графічна побудова золотого перетину
Золотий перетин також виражається геометричним шляхом. Один із геометричних способів – це поділ відрізка в золотому перетині. Він здійснюється за допомогою прямокутного трикутника з відношенням катетів 1:2 (рис.3.1):
М0 = а = 1,0;
М1 = x = 0,61803398;
М2 = a – x = 0,381966.
Потім в золотому перетині М2 ділиться на М3 = 0,236; М4 = 0,146; М5 = 0,09 і т. д.
Рисунок 3.2- Система прямокутників від квадрата до прямокутника
На рис. 3.2. приведена побудова прямокутників. Їх отримують геометричним методом, взявши за вихідну точку квадрат.
Ряд золотого перетину виражається такими цифрами: 0,09; 0,146; 0,236; 0,382; 0,618; 1,000; 1,618; 2,618 і т. д.
Масштаб і масштабність. Існує два поняття – масштаб і масштабність.
Масштаб – це відношення лінійних розмірів на кресленні, карті об’єкта до його розміру в натурі (1: 2, 1 : 5, 1 : 10 і т. д.).
Масштабність – більш складне поняття. В архітектурі це одне із композиційних засобів, яке виражає розмірність чи відносну відповідність розмірів форм архітектурного витвору, що сприймаються людиною, до розмірів людини.
Ритмічність і метр. В художньому конструюванні, як і в архітектурі, використовується специфічний засіб композиції – закономірне повторення і чергування елементів. Існує два види повторності – метрична і ритмічна (метр і ритм).
Метричний ряд є простим видом повторності, якщо він заснований з одного елемента, складним, якщо в композиції одночасно приймає участь декілька рядів і елементів метричної повторності.
Ритм – більш складний вид повторності, це чергування елементів споруди, предметів, виробничого обладнання, що характеризує наростання чи спадання їх кількості, форми, розмірів. Ритмічні ряди створюються чергуванням більш виразних елементів, що називаються акцентами, і менш виразними (пасивних), що називаються інтервалами. Ритмічні ряди можуть бути спадаючими чи зростаючими контрастно чи нюансно.
Ритм – це послідовне чергування різноманітних сумірних елементів. Він співдіє ясності, чіткості і стрункості художнього виробу, робить його більш цільним і виразним.
Симетрія і асиметрія. Симетричною називається фігура, яка складена із геометрично і фізично рівних частин, які певним чином розташовані відносно один одного. Симетрія – особливий рід геометричної закономірності красоти форм предметів, які створюють гармонії. Існує три основних види симетрії: дзеркальна, осьова, гвинтова. Дзеркальна симетрія заснована на рівності двох частин фігури, розташованих одна відносно іншої, як предмет і його відображення в дзеркалі. Осьова симетрія обумовлена рівністю геометричних фігур в осьових перетинах і досягається обертанням фігури відносно осі симетрії. Гвинтова симетрія досягається в результаті обертального руху лінії чи площини навколо нерухомої осі з постійною кутовою швидкістю і одночасно поступальним рухом вздовж осі.