Зберігання файлів поточного діловодства здійснюється на жорсткому диску комп'ютера. При роботі в мережі користувачу можуть бути доступні диски або директорії на інших комп'ютерах. В цьому випадку вони також матимуть порядкові буквені номери і з ними можна працювати як з пристроями, розміщеними на власному комп'ютері. Для цього на комп'ютері, що містить необхідні ресурси (файли і теки, жорсткі диски і т.п.), встановлюється дозвіл на сумісний доступ до того або іншого ресурсу. Доступ може бути обмежений або використовуванням паролю для повного доступу і доступу тільки для читання, або обмеженням доступу тільки для певних користувачів або груп користувачів. Для обмеження доступу до теки можна ввести пароль — окремо для читання і окремо для надання прав повного доступу до теки. Якщо до даної теки можуть звертатися всі співробітники без обмежень, пароль не вводиться.
Для більш ефективного використовування місця на жорсткому диску комп'ютера може бути створений логічний диск, використовуючий стиснення файлів (наприклад, за допомогою програми DriveSpace, що входить в Windows 95). Організація сумісного доступу до логічного диска проводиться аналогічно організації доступу до тек комп'ютера. Особливо ефективне стиснення графічних файлів типу bmp, рсх, tif. В цьому випадку економія місця (ступінь стиснення) може досягати 90% і більш. Наступний етап — встановлення доступу до тек або дисків з іншого комп'ютера.
Підключення користувачів до тек і дисків на видаленому комп'ютері може проводитися у міру необхідності або виконуватися одноразово при конфігуруванні системи. В останньому випадку користувачі можуть постійно бачити і користуватися теками і файлами, що фізично знаходяться на інших комп'ютерах, неначебто вони знаходилися на тому комп'ютері, на якому зараз працюють. Проте в цьому випадку всі комп'ютери, до тек і дисків яких встановлений доступ, повинні бути включені. Рекомендується встановлювати автоматичне підключення тільки для ресурсів (тек і дисків), що постійно використовуються, оскільки включення комп'ютера в той момент, коли мережний диск неприступний (комп'ютер, на якому він розташований, вимкнений), приведе до припинення запуску операційної системи і виведення на екран відповідного повідомлення. [2, с.322].
Саме тому в організаціях з великим об'ємом документів, що спільно використовуються, застосовуються виділені високонадійні комп'ютери — файл-сервери — розраховані на безперервну роботу і забезпечуючі одночасний доступ до даних від одиниць до десятків, сотень і навіть тисяч користувачів. Проте і в невеликій фірмі при необхідності забезпечення доступу співробітників до загальної бази даних і сумісного використовування документів один з комп'ютерів фірми може бути виділений для використовування як файл-сервер. Це не виключає можливості одночасного використовування його і як робочого місця одного із співробітників, тим більше що на сучасному жорсткому диску місткістю в декілька гігабайт може розміститися багато тисяч документів, що звичайно мають розмір, обчислюваний в десятках кілобайтів.
Документи в процесі створення і редагування, чернетки і варіанти повинні знаходитися лише в особистій теці співробітника. Всі документи, що поступили в діловодний оборот, повинні зберігатися в загальних папках, (створених відповідно до номенклатури справ підрозділу (організації в цілому) на основі стандартних класифікаторів.
Одним з основних питань є надійність зберігання документів в електронній формі. Рішення проблеми збереження електронних документів складається з:
- стійкого електроживлення;
- резервного копіювання;
- антивірусного захисту;
- профілактики і діагностики з використанням спеціальних утиліт (допоміжних програм).
Перша задача, найбільш просто вирішувана, — це забезпечення надійного безперебійного електроживлення комп'ютерів. Для цього служать пристрої, які так і називаються — джерело безперебійного живлення (ДБЖ). Друга задача — забезпечення резервного копіювання документів організації, фірми, відділу, підрозділу і конкретного співробітника, — покликана забезпечити відновлення втрачених документів.
Під резервним копіюванням розуміється створення копій документів на змінному зовнішньому носії (дискеті, магнітній стрічці, магнітооптичному диску, CD–ROM тощо.). Наявність резервної (страховий) копії дозволяє відновити документи при випадковому їх видаленні або поломці комп'ютера.
Якщо всі комп'ютери організації з'єднані в локальну мережу, то використовують один-два накопичувача великої місткості, здійснюючих копіювання даних зі всіх комп'ютерів мережі. В невеликих фірмах копіювання з комп'ютерів, що окремо стоять, може здійснюватися шляхом використовування зовнішнього пристрою, що підключається.
Не менше важлива організація процесу резервного копіювання. Процедура резервного копіювання не займає багато часу. Але важливо забезпечити її правильну організацію і періодичність. Співробітники іноді нехтують резервним копіюванням, поки не трапиться втрата важливих документів. Необхідно роз'яснювати працівникам, що тільки регулярне збереження всіх створених і змінених протягом дня документів на зовнішньому носії гарантує збереження виконаної ними роботи.
Періодичність копіювання встановлюється з урахуванням об'єму документів, створюваних в організації, їх важливості і наявності паперових копій. Особа, відповідальна за діловодство, зі встановленою періодичністю робить або повну копію тек, виділених для загальних документів, або копіює тільки нові і змінені файли. Для організації копіювання важливо, щоб співробітники поміщали створювані ними документи у встановлені теки. Щоденне проведення архівації даних може займати всього 5—15 мін і повністю окупає себе, забезпечуючи збереження інформації.
Третій напрям забезпечення збереження документів в електронній формі — використання спеціального програмного забезпечення, що гарантує захист від руйнування вірусами.
Антивірусні програми запобігають проникненню вірусів на комп'ютери організації, виявляють інфіковані файли і здійснюють «лікування» зараженого комп'ютера. Особливо небезпечні віруси в умовах локальної мережі, коли, проникнувши на один комп'ютер, вірус може уразити всі комп'ютери, з'єднані в мережу [2, с.323].
Найпростіший спосіб скоротити вірогідність зараження комп'ютера, підключеного до локальної мережі — відключити дисководи більшої частини співробітників. Паралельно така міра забезпечує і запобігання несанкціонованого просочування інформації. В цьому випадку запис інформації на дискети і введення інформації, отриманої на дискетах, здійснюється уповноваженими співробітниками, обов'язково здійснюючими попередню перевірку дискет на наявність вірусів. Ще один плюс від такого заходу — співробітники не встановлюватимуть на свої комп'ютери ігрові програми, які часто є носіями вірусів, а також приводять до втрат робочого часу.Четверта задача — здійснення діагностики стану комп'ютера з використанням програм, запобігаючих «зависанню» системи, забезпечуючих збереження даних у разі «краху системи» тощо. Робота таких допоміжних програм направлена на збереження даних навіть у разі збоїв в роботі програмного забезпечення.
Часто збої в роботі комп'ютера пов'язані з недоробками в програмному забезпеченні або з некоректною взаємодією встановлених на комп'ютері програм між собою. Існують тисячі програм, багато з яких надають ті або інші додаткові можливості по роботі з текстами, графікою, з Internet, настройці комп'ютера тощо. Проте загальні принципи роботи програм в середовищі Windows — взаємодія програм між собою і використання загальних елементів (програмних модулів) — вимагають тривалої процедури відладки програми і перевірки на сумісність з іншими. А оскільки загальна тенденція, пов'язана з конкуренцією в розвитку програмного забезпечення, — швидкий випуск нових програм і поява їх нових версій кожні два-три роки, то не можна бути упевненим, що нова програма завжди працюватиме з тими, що вже є на комп'ютері.
Чим менше програм встановлено на комп'ютері, тим менше вірогідність випадкових збоїв і відмов в роботі. Якщо жвсе-таки необхідно встановити нову програму, рекомендується використовувати спеціальні програми для відстежування процесу установки нової програми і у разі потреби — коректного її видалення.
В цілому, зберігання документів в електронній формі дозволяє не тільки кардинально прискорити пошук необхідної інформації, але й у разі великих об'ємів документообігу значно скоротити вартість зберігання за рахунок скорочення займаних документами площ [2, с.325].
Таким чином, розглянувши використання комп’ютерних технологій на етапа документування. Можна зробити висновок, що ефективність діловодства як складової частини управлінської діяльності істотно підвищується з переходом на комп'ютерне опрацювання ділової документації.
2.2 Використання комп’ютерних технологій при організації документообігу
Сучасні підприємства, установи, організації повсюдно переходять до безпаперових технологій діловодства. Проте передові ідеї нерідко натрапляють на неприйняття з боку тих, кому доводиться працювати в нових умовах. Часто це пов'язано з побоюванням не справитися з роботою в незнайомій системі, нерозумінням того, що система електронного документообігу дозволить спростити і прискорити процеси роботи з документами. Необхідна певна психологічна підготовка співробітників до роботи в системі електронного документообігу. Безумовно, ключову роль в даній ситуації повинні грати керівники організації в цілому і служби діловодства зокрема [12, с.31].
Документообіг – рух документів в організації з моменту їх створіння або отримання до завершення виконання або відправлення.Забезпечення документації, будучи найважливішою обслуговуючою функцією управління, потребує продуманої організації. Від оперативності обробки і руху документів залежить швидкість отримання інформації, необхідної для вироблення рішення. Тому раціональної організації документообігу, швидкості обробки і передачі документів для виконання завжди приділяється велика увага [9, с. 49].