Вступ
Волосся – природна прикраса людини. Воно надзвичайно еластичне та пружне, при змочуванні здатне збільшувати свою довжину на 20% і більше.
Росте волосся із кореня – цибульки, яка виділяє нові клітини; цей процес може продовжуватись десятки років. Волосся, що випало або висмикнуте волосся виросте знову на тому ж місці, якщо живе коріння.
При досягненні волоссям певної довжини воно починає сіктися, нерідко ламається.
Довжина волосся залежить від багатьох факторів. В одних людей волосся росте не нижче плеч, у інших – до пояса.
Кількість волосся на голові у різних людей неоднакова. У білявок, волосся, як правило, тонше, тому кількість волосинок на голові у них більша, ніж у чорнявок. У чоловіків волосся на 10–15% менше, ніж у жінок.
Для кожної людської раси характерним є свій різновид волосся:
1) азіатська раса – густе, товсте, чорне, жорстке волосся;
2) європейська раса – волосся середньої товщини, тонке, світле, пряме, хвилясте.
Будова волосся
У волосині розрізняють кореневу частину і стержень.
Корінь волосини знаходиться у волосяному мішечку – фолікулі.
Фолікули мають протоки сальних залоз.
Волосяний мішок роздвоюється й утворює сосочок.
Над сосочком розташована ростова частина волосини.
Стержень волосся складається з трьох шарів:
- кутикули;
- кортексу;
- медули.
Зовнішній шар має 7–9 рядів рогових пластинок. У «відкритому» стані пластинки відходять до поверхні волосини; у «закритому» стані – притиснуті до поверхні.
Середній шар складається з ороговілих волокнистих клітин кортексу. У цьому шарі міститься меланін.
Меланін – не розчиняється у воді, але взаємодіє з лугами та кислотами.
Серцевина волосся складається з м’яких клітин. У тонкому волоссі може бути відсутня.
Розрізняють такі властивості волосся:
1)гігроскопічність – здатність вбирати значну кількість вологи. У цьому випадку поперечний переріз волосини збільшується на 15–20%, а довжина – на 1–2%. Набрякання волосини відбувається тим сильніше, чим довше волосся перебуває у мокрому стані і чим вища температура навколишнього середовища.
2)міцність волосся при набряканні значно зменшується – мокре волосся на 60% слабше, ніж сухе; ще більше ослаблює волосся змочування його у гарячій воді;
3)еластичність – можливість укласти волосся у будь-яку зачіску, наприклад, накрутити на бігуді, надати форму феном та щіткою;
4)електропровідність – здатність волосся дуже швидко проводити електричний струм.
Миють волосся різними засобами – народним, домашнім, милами, шампунями фірмового виготовлення. Під час миття змивають бруд, піт та жир, який знаходиться на шкірі голови і волосся.
Шампуні виготовляють для різного типу волосся: нормального, сухого, жирного, послабленого. Є такі шампуні, які лікують волосся, підсилюють колір волосся, у склад деяких шампунів входить бальзам; також існують відтінкові шампуні, які надають волоссю певний відтінок. Лікувальні шампуні добре діють на фарбоване, знебарвлене, освітлене волосся.
Мелірування: основні види
Освітлення волосся. Блондування.Мелірування пасом волосся увійшло в моду недавно – в 70-х роках минулого століття.
Спочатку мелірували окремі пасма по всій голові, техніка мелірування волосся, як і метод його освітлення, розвивалися.
На початку ХХ століття була мода на блондування всього волосся на голові. Пізніше почали освітлювати окремі пасма навіть на короткому волоссі. При цьому використовувалась шапочка з отворами власноручного виготовлення. Пасма висмикувались у отвори в’язальними гачками або хвостиками гребінця. Іноді користувались стрічками з поліетилену, зв’язувавши їх з обох сторін у вигляді шапочки.
Ці методи давали прийнятні результати мелірування, але були малоефективні. Їх і зараз використовують в домашніх умовах.
Зараз промисловість виготовляє спеціальні шапочки та інші пристосування для зручності перукаря, високі технології підвищують якість процесу.
Нині мелірування стало надзвичайно популярним. Мелірувати можна як коротке, так і довге волосся, що значно розширює можливості перукарів. Створювати нові зачіски, втілювати творчі фантазії певним чином вплинуло на виникнення і поширення конкурсних змагань.
В домашніх умовах волосся мелірують за допомогою самостійно приготовленого складу хімічних речовин.
Виготовлення складу для освітлення волосся в домашніх умовах з таблеток:
Таблетку пероксиду водню подрібнити, помістити в ємність.
1 таблетка в 30 мл води дає 1%-ний розчин H2O2;
3 таблетки в 30 мл води дають 3%-ний розчин H2O2;
n таблеток в 30 мл води дають n%-ний розчин H2O2.
Концентрацію розчину добирають в залежності від ступеня освітлення і особливостей волосся. Більш тривалий час дії препарату дає сильніше освітлення волосся.
Розчин пероксиду водню готують безпосередньо перед застосуванням, тому що при збереженні препарату у відкритій ємності останній втрачає свої властивості. Промисловість виготовляє 30%, 18% та 3% розчини пероксиду водню. Зберігають їх у щільно запакованих ємностях, у темних місцях. Перед застосуванням розводять водою до певної концентрації.
Мити волосся перед освітленням та меліруванням не потрібно. Природне жирове змащення зберігає шкіру голови від шкідливої дії препарату H2O2. Лоб та скроні змащують кремом або вазеліном біля смуги росту волосся. Для прискорення реакції в склад додають кілька крапель нашатирного спирту.
Різні типи волосся здатні витримати різну концентрацію пероксиду водню. Нижченаведена таблиця дає уявлення про групи, типи волосся, як також про допустиму концентрацію розчину пероксиду водню що беруть для освітлення.
| Групи | Типи волосся | Допустима концентрація H2O2 |
| І група | товсте, жорстке волосся, яке раніше не підлягало освітленню та хімічній завивці | ≤ 9–12% |
| ІІ група | волосся середньої товщини, нормальні, пружні, еластичні | 7–10% |
| ІІІ група | тонке, м’яке, шорстке, слабке волосся | 4–7% |
| ІV група | волосся будь-якої з вищеназваних груп, яке раніше підлягало освітленню або хімічній завивці | 3–4% |
При умові зменшення часу витримки препарату на волоссі можна використовувати більшу його концентрацію. Більшу ніж 12% концентрацію використовувати не рекомендується, оскільки можна перепалити волосся: воно стане крихким, ламким, може навіть випасти.
Наносити освітлювач або барвник на пасма потрібно якомога скоріше, щоб різниця у часі витримки на перших та останніх пасмах була мінімальною.
Якщо волосся по всій голові освітлюють вперше.
Освітлення проводять у 2 етапи на сухому, немитому волоссі.
Клієнта вкривають пеньюаром непромокальним. Лоб, скроні, шию змащують кремом, вазеліном для запобігання дії освітлювача. Перед цим роблять пробу на чутливість шкіри голови до препарату.
Краплину препарату наносять за вушну раковину чи на згин ліктя, потім змивають. У випадку алергічної реакції підбирають інший препарат і знову роблять пробу на лікті. Проба на волоссі робиться так: Невелику кількість відрізаного волосся кладуть в посудину з препаратом чи пероксидом водню відомої концентрації. через 10 хвилин пасмо виймають, промивають та пробують на розрив. Пасмо може розірватися від сильного його ослаблення через високу концентрацію препарату. У цьому разі розчин препарату слід розвести водою з метою зменшення концентрації, потім знову зробити пробу на іншому пасмі.
Приготувавши освітлювальний склад, намагаються якнайшвидше нанести його на пасма, починаючи з потилиці, тому що потилиця холодніша за тім’яну зону. На скроні препарат наносять в останню чергу, тому що там волосся більш тонкої структури і швидше освітлюється.
На першому етапі препарат наносять на пасма, відступаючи 1,5–2 см від коріння волосся тому що тепло шкіри голови прискорює реакцію і волосся може швидше освітлитись біля коренів, що виглядає неприродно. Через 8–10 хвилин волосся почне змінювати колір. Тепер потрібно нанести освітлювач на прикореневу частину пасма й дуже швидко! Починаємо рахувати час з моменту повного нанесення складу на волосся.
По закінченні витримки і досягненні потрібного кольору волосся голову миють з милом або шампунем теплою водою. Потім волосся віджимають і миють підкисленою водою для нейтралізації шампуню, щоб подовжити дію освітлювача.
На віджате і витерте рушником волосся наносять препарат з лецетином для відновлення структури волосся.
Підготовчі роботи при фарбуванні
- огляд зовнішнього виду волосся: визначаємо структуру, колір, ступінь ушкодженості, ступінь забрудненості;
- з’ясування у клієнта, який колір та відтінок волосся він хоче отримати;
- проведення проби на чутливість шкіри до препарату;
- підготовка приладдя, матеріалів, перукарської білизни, барвників, неметалевого посуду та неметалевого інструменту;
- підготовка джерел тепла;
- змащування кремом шкіри вздовж крайової лінії росту волосся.
Інструменти та приладдя для мелірування волосся
Для виконання мелірування потрібно приготувати набір предметів і фарб для мелірування:
- чашку й миску;
- мензурку;
- ваги;
- пензлик або ватний тампон на паличці;
- гумові або поліетиленові рукавички;
- накидка непроникна з поліетиленової плівки;
- гребінці з рідкими зубцями і гребінець-хвостик;
- палета або дощечка;
- фольга або поліетиленова плівка нарізана на лінії або квадрати в залежності від довжини волосся і ширини мелірувальних пасом;
- крем, вазелін;
- ножиці для нарізання фольги, плівки;
- затискачі для волосся, неметалеві «качечки» й «краби», тасьма й мотузки, товсті нитки;
- таблетки гідропериту або придбаний у магазині освітлювальний препарат будь-якої вибраної вами фірми, або препарат для тонування волосся;