Правова охорона винаходів (корисної моделі) здійснюється шляхом патентування. Під патентомрозуміють охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Розрізняють такі види патентів:
- патент на винахід – видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;
- деклараційний патент на винахід – видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід;
- деклараційний патент на корисну модель – видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель;
- патент (деклараційний патент) на секретний винахід – видається на винахід, віднесений до державної таємниці;
- деклараційний патент на секретну корисну модель – видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці.
Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Державним департаментом інтелектуальної власності (орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності в Україні).
Патент надає його власнику виняткове право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів, а також забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визначається, згідно з законодавством, порушенням прав, що надаються патентом.
Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі).
Реєстрація патенту здійснюється на підставі рішення про видачу патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Реєстру. Водночас з державною реєстрацією Державний департамент інтелектуальної власності публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного патенту). Протягом трьох місяців від дати опублікування Державний департамент інтелектуальної власності публікує опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, якщо на нього є посилання в описі. Лише після опублікування відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку (за ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір).
Сутність винаходу визначається його формулою, призначеною для визначення обсягу правової охорони, що надається патентом (деклараційним патентом). Формула містить сукупність суттєвих ознак винаходу (корисної моделі), достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату. Формула базується на описі й характеризує винахід (корисну модель) тими самими поняттями, що містить опис винаходу (корисної моделі).
Опис винаходу (корисної моделі) повинен розкрити його суть настільки ясно і повно, щоб його (її) міг здійснити фахівець у зазначеній галузі. Опис починають із зазначення індексу рубрики діючої редакції Міжнародної патентної класифікації, до якої належить винахід (корисна модель). Назва винаходу (корисної моделі) повинна відповідати суті винаходу (корисної моделі), і, як правило, характеризувати його (її) призначення.
Опис винаходу (корисної моделі) складається з таких розділів:
- „Галузь техніки”, де зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також, за потреби, галузь застосування винаходу (корисної моделі);
- „Рівень техніки”, де наводять рівень техніки, відомий заявнику і який можна вважати корисним для розуміння винаходу (корисної моделі) та його (її) зв’язку з відомим рівнем;
- „Суть винаходу (корисної моделі)”, що розкриває технічне завдання, на вирішення якого спрямований винахід (корисна модель), а також технічний результат, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі);
- „Перелік фігур” креслення безпосередньо, де наводять перелік фігур та стислі пояснення того, що зображено на кожній з них;
- „Відомості”, що підтверджують можливість здійснення винаходу – розкривають можливість одержання зазначеного в розділі „Суть винаходу (корисної моделі)” технічного результату при здійсненні винаходу (корисної моделі).
Опис до патенту (деклараційного патенту) на винахід (корисну модель) є вичерпним джерелом інформації стосовно винаходу (корисної моделі); містить бібліографічні дані, власне опис, формулу винаходу (корисної моделі), а також креслення, на які є посилання в описі.
Патент також видається на промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Державний департамент інтелектуальної власності здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий зразок.
Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Свідоцтвом засвідчується право власності на знак для товарів і послуг. Знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення чи будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути слова, (зокрема власні імена), літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
Форма свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Державним департаментом інтелектуальної власності.
Свідоцтво посвідчує також право на кваліфіковане зазначення походження товаручи право особи на використання зареєстрованої назви місця походження товару чи зареєстрованого географічного зазначення походження товару.Кваліфіковане зазначення походження товару передбачає визначення назви місця походження товару (назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, винятково чи головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором) та географічного зазначення походження товару (назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора).
Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається нанесення його на товар або на етикетку чи упаковку товару, застосування у рекламі чи запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.
Крім кваліфікованого, зазначення походження товару може бути й простим - будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення. Просте зазначення походження товару передбачає недопущення використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману про дійсне географічне місце походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.
Свідоцтвом також засвідчується виняткове право на використання топографії інтегральних мікросхем - зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.
4. Бюлетень: його загальна характеристика
Бюлетень (записка, лист, або документ з печаткою) — вид періодичного і продовжуваного видання. Бюлетені виокремлюються в самостійний вид видань за двома ознаками: характером інформації та оперативністю виходу в світ. Цим вони відрізняються від журналів, періодичних і продовжуваних збірок.
Бюлетень випускається оперативно, містить короткі офіційні матеріали з питань, що входять до компетенції організації, що його випускає (наприклад, патентний бюлетень «Промислова власність»).
Періодичні бюлетені мають, як правило, постійну рубрикацію. В окремих випадках вони можуть випускатися протягом короткого часу, обмеженого певним заходом. Часто в таких виданнях публікується не лише інформація про законодавчі, нормативні чи інші офіційні документи, а й узагальнюючі, оглядові і роз'яснювальні статті.
Відмінність між журналом і бюлетенем полягає в характері основного тексту. В журналах друкуються різноманітні матеріали: постанови уряду, статті, хронікальні замітки, белетристичні твори, репродукції з творами образотворчого мистецтва і т. п. Бюлетені присвячені якому-небудь певному колу питань (наприклад, рішення Верховної Ради України, інформація про документи, що вийшли, і т. п.).
В завдання бюлетеня входить швидке і регулярне інформування зацікавлених осіб та організацій про те нове, що є в даній галузі чи сфері діяльності установи. Максимальна оперативність виходу в світ є важливою ознакою бюлетеня як виду видання, що відрізняє його від інших видів. Бюлетені включають поточну інформацію і видаються зазвичай не рідше одного разу на квартал. Вони містять переважно короткі офіційні матеріали, що використовуватимуться в наукових, практичних, довідкових чи рекламних цілях, з питань, що входять до компетенції організації, що його випускає.
Класифікація бюлетенів розроблена недостатньо. За сукупністю ознак виокремлюють сім груп бюлетенів, що мають різне функціональне призначення: нормативний, довідковий, рекламний, бюлетень-хроніка, бюлетень-таблиця, статистичний та інформаційний бюлетень.