МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
Інститут державного управління та права
Кафедра Документознавства
Поняття “носій інформації” та “матеріальна основа документа”: семантичне навантаження в професійній інформаційній діяльності.
Курсова робота з дисципліни “Документознавство”
ВИКОНАЛА:
Студентка ІІІ курсу
Групи ДМ-012
Пономаренко Тетяна
Київ-2004 р.
ЗМІСТ:
Вступ.................................................................................................................................3
Розділ І. Поняття “носій інформації”......................................................................5
§1.Поняття інформації як інваріанта відображення..................................................5
§2.Джерела інформації...................................................................................................7
§3.Види носіїв інформації:.........................................................................................…7
3.1.Носії неживої природи.............................................................................................8
3.2.Носії рослинного і тваринного світів....................................................................9
3.3.Носії інформації в соціумі.....................................................................................11
Розділ ІІ.Поняття “матеріальна основа документа”...........................................12
§1 Розкриття поняття основи документа через призму бачення поняття “документ”......................................................................................................................13
§2.Сучасне трактування поняття “матеріальна основа документа”………………20
2.1.Практичне використання матеріальної основи для документації суспільства.....................................................................................................................21
Висновки...................................................................................................................…29
Додатки………………………………………………………………………………..31Список використаних матеріалів………………………………………………….39
Вступ
Людство створює документи для зберігання і передачі соціальної інформації в часі і просторі.Саме документ організує, систематизує інформацію, подає її в зафіксованому вигляді. Проте для свого існування люди використовують не тільки фізично закріплену інформацію, а й таку, яка циркулює і в неживій природі, і між особинами рослинного і тваринного світів, тобто не є зафіксованою і має біологічне походження.
З часом ми почали фіксувати всю необхідну інформацію, яка циркулює навколо нас. Це дало можливість її накопичення і зберігання на певному носії, який складає матеріальну основу документа, де вона міститься.
У своєму дослідженні я порушую питання, чим саме відрізняється носій, який несе інформацію, і основа, на якій вона закріплена. Отже, актуальність теми полягає в дослідженні характерних особливостей семантичного навантаження носія інформації та матеріальної основи документа. Більше того, в своєму проекті я показую різницю між цими поняттями. Крім того, я досліджую основні моменти еволюції матеріалів, які застосовувалися для закріплення інформації.
Слід відзначити, що люди прагнули до максимальної компактності розміщення інформації на носії, бажали, щоб матеріали, з яких виготовлялася основа, були не дорогими і мали невеликі розміри для передачі закріпленої інформації в часі і просторі.
Предмет даного дослідженя – це семантичне навантаження понять “носій” та “матеріальна основа документа” в професійній інформаційній діяльності.
Об’єктом вивчення даної теми є носій і його матеріальна основа, їх видова різноманітність.
Мета і завдання даного дослідження – подати необхідне системне представлення про сутність, структуру, функції носіїв інформації, їх матеріальної основи. Це дослідження може також служити основою (базою) для створення термінологічного стандарту по діловодству, оскільки ще до цього часу не існує чітко визначеного стандарту, який би розкривав особливості та розбіжності даних понять.
Крім того це дослідження вирішує завдання узагальнення наукових досліджень та думок, які торкаються теми щодо визначення і порівняння цих понять.
Проводячи своє дослідження я використала значний інформаційний фонд, який стосується даної теми. Слід відзначити, що ці фонди не повністю розкривали дану тему, деяких питань зовсім не було розглянуто в даних працях, що свідчить про малубазу, яка накоплена по цій темі. Загалом я працювала з двома фондами – це нормативна база (закони, стандарти), яка часково приділяє увагу даній темі. А також використала значні об”єми довідкової літератури, в яких точно показано різницю між носієм та основою документа. Це такі видання, як словники та енциклопедії. Крім того я помітила, що провідні вчені мало приділяють уваги даній темі або зовсім її не розкривають, що дуже прикро, тому що багато хто до сих пір не може розібратися у доцільності виокремлення поняття “матеріальна основа документа” з поняття “носій інформації”. Частково поняття “матеріальна основа документа” розкрито в працях Щвецової-Водки, але тільки через призму бачення поняття “документ”. Отже, написаня даної роботи стало можливим завдяки використаним джерелам, проте головним чином завдяки систематизації моїх знань в даній галузі.
Розділ І. Поняття “носій інформації”
З середини ХХ ст. в результаті соціального прогресу і бурхливого розвитку науки ітехніки об’єми інформації надзвичайно зросли. Тому поняття інформації було розширено.
Отже поняття “інформація” (лат. Informatio – роз’яснення, виклад) має багато значень, з яких найбільш загальне і широке – “відображене різноманіття”. Таке визначення дозволяє розглядати як інформаційні процеси, які проходять в технічних механізмах, живій і неживій природі, в суспільстві. Отже, за інформацію вважали і передачу при знаків від клітини до клітини, і від організму до організму. У теорії інформації все різноманіття її форм прийнято ділити на елементарну – інформацію, яка циркулює в неживій природі, біологічну – яка циркулює в живій природі (рослинний і тваринний світ), соціальну – яка осмислена людським суспільством (соціумом).[18, с. 42]
Певний час в деяких філософських працях була видвинута концепція, згідно якої інформація являється однією з основних універсальних властивостей матерії – атрибутом всієї матерії. Такий підхід пов’язує поняття “інформації” з поняттям “відображення” і отримав назву атрибутивного.
§1.Поняття інформації як інваріанта відображення
Самі по собі ні мова, ні знаки, ні цифри - не інформація, а її носії. З їх допомогою ми отримуємо ті дані, які дозволяють нам поповнити наші знання про навколишні предмети і явища дійсності. Інформація тісно пов’язана з можливістю людини відображати навколишній світ. Завдяки цьому люди пізнають те, що навколо них протікає, що служить предметом їх інтересу. Відображення – особлива властивість матерії (носія), завдяки якій один предмет залишає своєрідний “слід” на другому предметі, це специфічна взаємодія, при якій один предмет набуває якісь риси (властивості) іншого предмета, видозмінюється під його дією – несе його інформацію.У цьому випадку інформацію слід розуміти, як те, що зафіксовано відображаючим суб’єктом, що стало його належністю і що він у випадку, якщо це потрібно, може відповідним чином відтворити у вигляді певних текстів, малюнків, цифр і інших носіїв інформації. Наприклад, все, що йому здалося найбільш значимим, що представляє інтерес не тільки для нього, але й для майбутніх читачів, служить йому матеріалом (носієм) тієї інформації, яка буде відображена у його творі. [33, с. 3-4, с. 7-9]
Інформацію можуть передавати різноманітні носії, але в будь-якому випадку вона містить дані про навколишню дійсність і в цьому смислі носить об’єктивний характер, тобто інформація як інваріант відображення, як те, що може об’єктивуватися, тобто ставати об’єктом, при передачі, трансформуванні і перетворенні є той ідеальний образ, який створюється кожним суб’єктом з метою створення ідеального образу, який є соціально-значимий для суб’єкта. У реальних процесах передачі створеного образу губиться частина змісту відображення, залишається лише те, що може об’єктивуватися, формалізуватися, передаватися з допомогою певних знаків на певних носіях. Лише опредмечена інформація може передаватися від одного об’єкта до іншого. Відображення залежить від своїх матеріальних носіїв, в яких відбуваються інформаційні процеси, але інформація завжди інваріантна. Вона нетотожна відображенню, а є лише та її сторона, яка піддається опредмеченню, передачі.
Відображення інформації залежить від матеріального носія, але його неможливо перенести на інший носій адекватно. Інформація ж перекодовується, передається, породжуючи образи, в яких вона є інваріантом. Дослідники притримуються думки, що чим більш розвинена матеріальна система, тим більш ідеальні її інформаційно-відображальні характеристики. Крім того, якщо процес відображення здійснюється без переривання, то вилучення інформації може проходити періодично, а то й взагалі не здійснюється суб’єктом відображення. Коли дослідник або просто спостерігач зацікавлений в отриманні інформації на протязі всього процесу відображення, тоді й вилучення даних буде проходити так само без переривань, як і процес відображення. У таких випадках людина намагається отримати як умога більше інформації.
Під час відображення походить процес викривлення, зміни інформації, в результаті чого знищується адекватність відображення. Виникають, таким чином, помилки, оманливі образи, тобто образи, які не відповідають відображаємому об’єкту. Адекватність має різні форми, серед яких: синтаксична адекватність, семантична і прагматична. На зміст відображення, його адекватність звертає увагу Тюхтин В.С.[38]